Постанова

від 26.09.2024 по справі 920/359/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2024 р. Справа№ 920/359/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Сибіги О.М.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 26.09.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сумського національного аграрного університету

на рішення Господарського суду Сумської області

від 05.06.2024 (повний текст складено та підписано 10.06.2024)

у справі №920/359/24 (суддя Є.А. Жерьобкіна)

за позовом Керівника Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Державної екологічної інспекції у Сумській області

до Сумського національного аграрного університету

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Путивльська міська рада Конотопського району Сумської області

про стягнення 101 798 грн 34 коп.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Державної екологічної інспекції у Сумській області звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Сумського національного аграрного університету про стягнення 101 798 грн 34 коп. завданої шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди.

Рішенням Господарського суду Смумської області від 05.06.2024 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Сумського національного аграрного університету 101 798 грн 34 коп. завданої шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди, зарахувавши вказані кошти на рахунок (р/р UA 118999980333109331000018544, код класифікації доходів бюджету 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської чи іншої діяльності), код ЄДРПОУ - 37970404, Казначейство України (ЄАП) з подальшим перерахуванням 30539,50 грн (30%) - до спеціального фонду Державного бюджету України; 20359,67 грн. (20%) - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради; 50899,17 грн. (50%) - до спеціального фонду місцевого бюджету Путивльської ОТГ Сумської області.

Стягнуто з Сумського національного аграрного університету на користь Сумської обласної прокуратури 3 028 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Сумський національний аграрний університет звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2024 у справі №920/359/24 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи. При цьому апелянт стверджував про відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Сумській області. Також апелянт стверджував про недопустимість та неналежність доказів наявності такого елементу складу цивільного правопорушення, як розмір заподіяної шкоди, оскільки в акті перевірки від 20.08.2021 №381/03 відсутня інформація про негативні наслідки від діяльності ВСП "Путивльський фаховий коледж Сумського НАУ" без дозволу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024 апеляційну скаргу у справі №920/359/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

29.07.2024 матеріали справи №920/359/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/359/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024, справу №920/359/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тищенко О.В.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/359/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2024, справу №920/359/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Сибіга О.М., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сумського національного аграрного університету на рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2024 у справі №920/359/24. Судове засідання призначено на 26.09.2024.

02.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

10.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій останній заперечив доводи позивача, викладені у відзиві та підтримав свою позицію наведену в апеляційній скарзі.

13.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

24.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

26.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій останній заперечив доводи прокурора, викладені у відзиві та підтримав свою позицію наведену в апеляційній скарзі.

У судове засідання 26.09.2024 з`явився прокурор та представник відповідача, які надали пояснення по справі. Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідками від 30.08.2024. До того ж третя особа просила розглядати справу без участі представника.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення позивача та третьої особи про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та третьої особи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані прокурором і відповідачем пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4, 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави в суді, прокурор у позовній заяві зазначив про порушення інтересів Держави, яке полягає в тому, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги є одним із пріоритетних напрямків діяльності як державних органів, та і суб`єктів господарювання, адже охорона навколишнього природного середовища відносить до глобальних завдань, життєво важливих для всього людства, тому актуальним є відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу з метою спрямування коштів на відновлення стану пошкоджених об`єктів навколишнього природного середовища.

Звернення прокурора до суду, в даному випадку, спрямоване саме на відновлення законності порушених інтересів держави, які полягають у дотриманні режиму охорони атомосферного повітря від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть завдати шкоди здоров`ю людей, спричинити погіршення умов існування диких тварин, зниження якості повітря та інші несприятливі явища.

За наявності факту порушення інтересів держави у сфері довкілля Державна екологічна інспекція у Сумській області, до компетенції якої віднесено повноваження контролю за використанням та охороною природних ресурсів, не здійснила достатніх заходів, що спрямовані на захист державних інтересів, зокрема щодо стягнення з ВСП "Путивльський фаховий коледж СНАУ" у судовому порядку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, окрім скерування 01.11.2023 за № 24/13-23/ПР на адресу відповідача претензії щодо добровільної сплати нанесених державі збитків внаслідок наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних організованих джерел викидів за відсутності дозволу на викиди.

Верховним Судом у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 викладено правову позицію щодо "нездійснення органом влади захисту інтересів держави" яке має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається та "здійснення захисту неналежним чином" як активну поведінку (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

При цьому "неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Зазначене відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення позову про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок здійснення викидів в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 визначено, що прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

З метою єдності та сталості судової практики Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/10947/17 (постанова від 30.01.2019) дійшла висновку, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню позицію Великої Палати Верховного Суду.

Державна екологічна інспекція у Сумській області листом № 302/10-22 від 05.02.2024 відповіла Конотопській окружній прокуратурі на лист № 50/3-201 вих-24 від 10.01.2024, в якому зазначила, що результати проведеної перевірки ВСП "Путивльський фаховий коледж СНАУ" СНАУ не оскаржувалися, заподіяні навколишньому природному середовищу збитки, станом на лютий 2024, не відшкодовані. До листа долучено документи на підставі яких проведено планову перевірку та документи за результатами проведеної перевірки.

Конотопською окружною прокуратурою скеровано листи № 50/3-94вих-24 від 08.02.2024, № 50/3-1417 вих-24 від 27.02.2024 до Державної екологічної інспекції у Сумській області з проханням повідомити прокуратуру про можливість самостійно звернутися до суду з позовною заявою щодо стягнення з Сумського національного аграрного університету, якому підпорядковується ВСП "Путивльський фаховий коледж СНАУ", заподіяної навколишньому природному середовищу збитки внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Державна екологічна інспекція у Сумській області листами № 357/10-22 від 08.02.2024, № 564/10-22 від 29.02.2024 повідомила, про те, що не має наміру вживати самостійних заходів по стягненню збитків, заподіяних порушенням вимог природоохоронного законодавства з ВСП "Путивльський фаховий коледж СНАУ" в судовому (примусовому) порядку.

Листом № 50/3-928вих-24 від 08.02.2024 Конотопська окружна прокуратура повідомила Путивльську міську раду про необхідність звернення до суду для стягнення вищезазначеної заборгованості та просила інформувати, чи вживатимуться радою заходи щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної порушеннями водного законодавства.

Згідно з листом № 02-15/481 від 19.02.2024 Виконавчий комітет Путивльської міської ради повідомив, що Путивльська міська рада не зверталась до суду з позовом про стягнення збитків, заподіяних порушенням вимог природоохоронного законодавства з Сумського національного аграрного університету, якому підпорядковується ВСП "Путивльський фаховий коледж СНАУ", так як жодних документів з вказаного питання не має. Про вказані збитки місцевому бюджету не відомо. Про те, чи буде в подальшому вживати заходи до стягнення збитків, в тому числі, в судовому порядку лист даних не містить.

Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, а Державної екологічною інспекцією у Сумській області допущено бездіяльність, апеляційний суд приходить до висновку, що вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

За наведених обставин, доводи апелянта про те, що прокурор не навів причини, які перешкоджали захисту інтересів держави належним суб`єктом, є безпідставними, оскільки спростовуються наведеними в позові обгрунтуваннями прокурора про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області, що відповідають вимогам ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" та положенням ст. 53 ГПК України.

Підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні існувати на час звернення до суду та повинні бути доведені відповідними доказами. Прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб?єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином. Такими доказами, зокрема, можуть бути звернення прокурора до відповідного органу щодо захисту інтересів держави, відповіді на них та інші письмові докази, що стосуються справи (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 263/2038/16-а).

До того ж колегією суддів враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в п. 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, в якій вказано, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов?язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що наказом № 458-П від 05.08.2021 Державної екологічної інспекції у Сумській області "Про проведення планової перевірки" було вирішено провести планову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства Сумським національним аграрним університетом у термін з 9 серпня по 20 серпня 2021 року. Направити для проведення планової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства Сумським національним аграрним університетом старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Дяденко В.В. та державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Нестеренка О.О., Бура М.М., Шиліну-Примакову С.М. , Фрика В.Б. , Кролівецького С.Ю. , Сімвол Ю.О., Шевченко Я.М. , Гриба В.В. Призначити особою, відповідальною за оформлення матеріалів перевірки, у тому числі за своєчасність, начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Дяденко В.В.

Підстава для проведення перевірки: план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік, затверджений Наказом Держекоінспекції № 454 від 27.11.2020.

Предмет перевірки: додержання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, охорони водних та земельних ресурсів, охорони атмосферного повітря.

Питання щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль): дотримання вимог законодавства щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства, які поширюються на всіх суб`єктів господарювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, в також питання, зазначені у додатках № 1, 2, 3, 4, згідно Переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) уніфікованої форми акту, затвердженого Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.11.2019 № 450, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2019 за № 1293/34264 (направлення на перевірку № 427/03 від 05.08.2021).

Відповідно до наказу № 458-П від 05.08.2021 та направлення на перевірку за № 427/03 від 05.08.2021, в присутності посадових осіб суб`єкта господарювання Державною екологічною інспекцією у Сумській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання Сумським національним аграрним університетом, в тому числі ВСП "Путивльський фаховий коледж СНАУ", вимог природоохоронного законодавства.

За результатами перевірки складено Акт від 20.08.2021 № 381/03, згідно з яким СНАУ допущено, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел підприємства без дозволу. Вказаний акт підписано без зауважень керівником суб`єкта господарювання ректором СНАУ - Ладикою В.І.

Керівнику Сумського національного аграрного університету 20.08.2021 внесено припис № 221/03, за яким, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, зобов`язано підприємство розробити документи, що обґрунтовують обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з матеріалами інвентаризації та отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з терміном виконання до 01.01.2022.

Суб`єкту господарювання, який отримав припис, необхідно направити інформацію про виконання пунктів припису не пізніше 3 днів після закінчення встановленого терміну виконання кожного пункту припису до Державної екологічної інчтпекції у Сумській області. В разі невиконання припису в установлений термін відповідальні особи будуть притягнуті до адміністративної відповідальності відпровідно до ст 188-5 КУпАП.

На підставі ст. 20-2, 25 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в 10-денний термін після отримання припису необхідно розробити план заходів по усуненню та направити в Державну екологічну інспекцію у Сумській області.

Припис прийнято до виконання ректором СНАУ Ладикою В.І.

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Сумській області проведено розрахунок у відповідності з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля від 28.04.2020 № 277, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за № 414/34697.

Згідно здійсненого розрахунку встановлено, що в результаті наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел викидів за відсутності дозволу на викиди ВСП "Путивльський фаховий коледж СНАУ" спричинені збитки: джерелом №1 - котел побутовий твердопаливний "УКЗС-196" - 93138,62 грн., джерелом №2 - котел побутовий газовий "ГЕЛЮС-100" - 8659,72 грн. Таким чином, загальний розмір збитків за період з 18.10.2021 по 09.12.2021 склав 101 798 грн. 34 коп.

20.03.2024 винесено постанову прокурора у кримінальному провадженні - начальника Путивського відділу Конотопської окружної прокуратури Владислава Свинаренка про дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування № 42023200000000227 від 22.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 241 КК України.

За фактом здійснення ВСП "Путивльський фаховий коледж СНАУ" викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел без дозволу на викиди в атмосферне повітря, що створило небезпеку для людей, СВ ВП №2 (м. Путивль) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023200000000227 від 22.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 241 КК України.

Під час досудового розслідування вказаного провадження проведено судову інженерно - екологічну експертизу. В ході її проведення серед інших документів експертом досліджувався розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок наднормативного скиду ВСП "Путивльський фаховий коледж СНАУ" забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди, здійсненого Державною екологічною інспекцією в Сумській області.

Висновком експерта № СЕ-19/119-24/35З-ФХЕД від 29.02.2024 фактично підтверджено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в результаті наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що здійснювався зі стаціонарного організованого джерела викидів - котел побутовий твердопаливний "УКЗС-196" та котел побутовий газовий "Геліос - 100" ВСП "Путивльський фаховий коледж СНАУ".

З метою забезпечення відшкодування вказаної шкоди Держаною екологічною інспекцією у Сумській області 01.11.2023 на адресу Відповідача скеровано претензію №24/13-23/Пр та запропоновано в добровільному порядку відшкодувати збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

Сумський національний аграрний універсистет направив відповідь на претензію (№ 2402 від 15.11.2023), відповідно до якої зауважує, що, на виконання п. 1 Припису № 221/03 від 20.08.2021, ВСП "Путивльський фаховий коледж СНАУ" розробив документи, в яких обгрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з матеріалами інвентаризації, отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (дозвіл № 5923810100-8 від 10.12.2021 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами). Одночасно, ВСП "Путивльський фаховий коледж Сумського НАУ", складено Податкову декларацію про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарами джерелами за 4 квартал 2021 року в сумі 2 049 грн. 71 коп. Декларацію прийнято податковою інспекцією 09.02.2022 року (вже коли був дозвіл 10.12.2021 року) та сплачено податок (платіжне доручення № 14 від 14.02.2021 року в сумі 730 грн. 53 коп. та платіжне доручення № 16 від 16.02.2021 року в сумі 1319 грн. 18 коп.) Враховуючи вищевикладене, Сумським НАУ в особі ВСП "Путивльський фаховий коледж Сумського НАУ", не здійснювались наднормативні викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів ВСП "Путивльський фаховий коледж Сумського НАУ" у період з 18.10.2021 року по теперішній час і не спричинені збитки державі, у зв`язку з фактичною оплатою екологічного податку. Виходячи з наведеного, Сумський НАУ просить відізвати претензію № 24/13-23/ПР від 10.11.2023 року на суму 101 798,34 грн.

Розглядаючи спір, місцевий суд позовні вимоги задовольнив, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Частиною першою статті 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра,про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно преамбули Закону України "Про охорону атмосферного повітря" атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

За статтею 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до абзаців другого, третього, п`ятого частини першої статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого, зокрема, суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина шоста статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Системне тлумачення абзацу другого частини першої статті10, частин п`ятої - шостої статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" свідчить, що суб`єкти господарювання (незалежно від їх групи) можуть здійснюватися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами лише за наявності в них дозволу, виданого спеціально уповноваженим органом виконавчої влади.

Тобто законодавцем встановлено обов`язок суб`єктів господарювання (незалежно від їх групи) отримувати дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено статтею 1166 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №912/823/18, від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19).

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Грошовим виразом майнової шкоди є збитки.

Згідно із частиною першою статті 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно із законом.

Ураховуючи наведене, відсутність у суб`єктів господарювання дозволу на викиди стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря свідчить про порушення нормативно визначених умов викидів таких речовин в атмосферу, зокрема абзацу другого частини першої статті 10, частин п`ятої - шостої статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та є протиправною формою поведінки в результаті якої завдано шкоду навколишньому природному середовищу, одним із природних ресурсів якого є атмосферне повітря.

Відповідно до частини четвертої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

За статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

На момент виникнення спірних правовідносин порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) визначала Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за № 414/34697.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єкта господарювання та/або розрахунковими методами (п. 2.2 Методики).

Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших, на які не встановлені нормативи граничнодопустимих викидів відповідно до законодавства, здійснюється за відповідною формулою, наведеною в п. 3.3 Методики.

Відповідно до пункту 3.11 Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

За частиною першою статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Ураховуючи наведене, збитки, завдані державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема викидів стаціонарними джерелами забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу.

За цих умов наявність дозволу у суб`єкта господарювання на момент здійснення перевірки не виключає обов`язку правопорушника відшкодувати в повному обсязі завдану шкоду за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без дозволів на їх викиди (висновки, викладені упостановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №903/744/16, від 22.05.2018 у справі №910/15305/17, від 18.03.2019 у справі №910/23296/17, від 16.12.2021 у справі №920/266/19).

Як вище встановлено судом, на підтвердження заявлених позивачем позовних вимог, в матеріалах справи міститься: наказ на перевірку №458-п від 05.08.2021, направлення на планову перевірку №427/03 від 05.08.2021, акт планової перевірки №381/03 від 20.08.2021 (підписаний без зауважень керівником суб`єкта господарювання ректором СНАУ - Ладикою В.І.), припис №221/03 від 20.08.2021 (прийнятий до виконання ректором СНАУ - Ладикою В.І.) та розрахунки розмірів заподіяних збитків (проведені у відповідності з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля від 28.04.2020 № 277, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за № 414/34697), згідно яких загальний розмір збитків за період з 18.10.2021 по 09.12.2021, спричинений наднормативним викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел викидів за відсутності дозволу на викиди, становить 101 798 грн 34 коп.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що зібрані у справі докази свідчать про порушення відповідачем природоохоронного законодавства у 2021 році, що в свою чергу є підставою для притягнення відповідача до відповідальності відповідно до ст. 1166 ЦК України.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені прокурором вимоги підлягають задоволенню.

Щодо тверджень апелянта, викладених в апеляційній скарзі, про недопустимість та неналежність доказів наявності такого елементу складу цивільного правопорушення, як розмір заподіяної шкоди, колегія суддів зазначає по їх безпідставність, оскільки заподіяна шкода у розмірі 101 798,34 грн підтверджується розрахунками розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які проведені Державною екологічною інспекцією у Сумській області та експертом згідно висновку № СЕ-19/119-24/353-ФХЕД від 29.02.2024 Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за № 414/34697.

Решта доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів, якими суд першої інстанції надав належну оцінку, з огляду на що, та враховуючи що апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову в силу викладеного вище, доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Сумського національного аграрного університету.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення від 05.06.2024 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сумського національного аграрного університету залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2024 у справі №920/359/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Сумський національний аграрний університет.

Матеріали справи №920/359/24 повернути Господарському суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 03.10.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді О.М. Сибіга

Г.А. Кравчук