Постанова

від 03.10.2024 по справі 927/178/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2024 р. Справа№ 927/178/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.05.2024

у справі №927/178/24 (суддя Шморгун В.В.)

за позовом заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"

про стягнення 192 792,80 грн,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся у Господарський суд Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради (далі - відповідач, Облрада) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (далі - відповідач, Товариство), в якому просив суд стягнути з Товариства до обласного бюджету Чернігівської області 192 792,80 грн безпідставно набутих коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Комунальним закладом "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради (далі - КЗ "Борзнянський ліцей") та Товариством був укладений Договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 від 15.01.2021 до якого були укладені додаткові угоди №1-5 щодо зміни ціни. Вказані додаткові угоди були укладені з порушенням п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", що стало підставою для визнання їх недійсними рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2022 у справі №927/684/22. Оскільки суд визнав недійсними оспорювані прокурором додаткові угоди №1-5, а КЗ "Борзнянський ліцей" сплатив кошти Товариству за поставлений природний газ відповідно до ціни, вказаній у недійсних додаткових угодах, тобто за збільшеною ціною, прокурор на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) просить стягнути з відповідача до обласного бюджету Чернігівської області, з якого фінансувалась закупівля спірного природного газу, 192 792,80 грн безпідставно сплачених комунальним закладом коштів. Також прокурор вказав, що позивач не здійснює належний захист інтересів держави, що зумовило у прокурора виникнення права на звернення до суду із даним позовом.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що Чернігівська обласна рада не є уповноваженим органом, в інтересах якої має заявлятись відповідний позов, оскільки у відповідь на запит прокурора Облрада зазначила, що вона не є замовником, який здійснив закупівлю товарів, робіт і послуг та не є стороною вищезазначеного Договору; до позовної заяви не додано доказів про виділення бюджетних коштів саме на оплату спірного об`єму природного газу; прокурор не повідомляв компетентний орган про звернення з позовом до суду про стягнення коштів; обраний прокурором предмет позову не призводить до поновлення порушених інтересів Облради, тому не є ефективним засобом захисту, не забезпечує захисту та відновлення таких інтересів, якщо вони навіть не порушені; заявляючи позов прокурор просить застосувати правові наслідки, передбачені ст. 216 ЦК України, у вигляді стягнення коштів в сумі 192 792,80 грн, це одностороння реституція, хоча правовими наслідками цієї статті є двостороння реституція.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03 травня 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" до обласного бюджету Чернігівської області безпідставно набуті кошти у розмірі 192 792,80 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на користь Чернігівської обласної прокуратури 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки прокурором не доведено наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Облради, яка не є уповноваженим органом, в інтересах якої має заявлятись відповідний позов; у відповідь на запит прокурора Облрада зазначила, що вона не є замовником, який здійснив закупівлю товарів, робіт і послуг та не є стороною Договору, додаткові угодо до якого були визнані недійсними; прокурор попередньо не повідомляв компетентний орган про звернення з позовом до суду про стягнення коштів; прокурором до позовної заяви не додано доказів про виділення бюджетних коштів саме на оплату спірного об`єму природного газу; суд першої інстанції, застосовуючи правові наслідки недійсності спірних додаткових угод, повинен був застосувати наслідки двосторонньої реституції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10 червня 2024 року (колегія суддів у складі: Шаптала Є.Ю. - головуючий суддя, судді Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.) відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу (поданому 14.06.2024, згідно поштового штемпелю на конверті) заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що Чернігівська обласна рада є органом місцевого самоврядування та від імені територіальних громад області виконує функції власника Комунального закладу "Борзнянський ліцей", джерелами формування кошторису якого є кошти обласного бюджету; використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області, а завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності; витрати на оплату природного газу за Договором №41АВ147-15-21 від 15.01.2021 здійснювалися за рахунок коштів обласного бюджету, що підтверджується річним планом закупівель та кошторисом на 2021 рік КЗ "Борзнянський ліцей", тому Чернігівська обласна рада є належним позивачем у цій справі, однак нею не вживалися заходи щодо повернення коштів, отриманих Товариством по визнаних недійсними додатковими угодам, тому наявні підстави для подання прокурором даної позовної заяви; за умовами Договору вартість поставленого природного газу (без врахування додаткових угод, які були визнанні недійсними) повинна становити 346 210,20 грн, проте ліцей сплатив відповідачу 539 003,00 грн, що на 192 792,80 грн більше; вказані кошти відповідачу сплачені безпідставно та підлягають стягненню до обласного бюджету, за рахунок якого фінансувалася вказана закупівля.

08.07.2024 відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним судом справи за конституційною скаргою ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України приписів абз.1 ч.3, абз. 1, 2, 3 ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

18.07.2024 прокурором подані заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, в яких він просить відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про зупинення провадження у справі.

24.07.2024 від відповідача надійшли пояснення на заперечення до клопотання про зупинення провадження у справі.

29.07.2024 відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21 та оприлюднення постанови по цій справі, обставини в якій є подібними обставинами даної справи та від висновків якої залежить правильне вирішення справи №927/178/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про зупинення провадження у справі.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку із прийняттям рішення Вищої ради правосуддя від 10.09.2024 про звільнення судді Шаптали Є.Ю. з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Козир Т.П., суддів Агрикової О.В., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2024 року колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження, роз`яснено сторонам, що апеляційна скарга розглядатиметься в порядку письмового провадження, без виклику учасників справи.

03.10.2024 від відповідача надійшли письмові пояснення, у яких він просить врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 18.09.2024 у справі №918/1043/21 щодо застосування двосторонньої реституції при визнання правочину недійсним.

Частиною 2 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Частиною 14 ст.32 ГПК України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Комунальним закладом "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради 07.12.2020 на веб-порталі публічних закупівель "Prozorro" розміщено оголошення UA-2020-12-07-000976-с про проведення процедури відкритих торгів на закупівлю природного газу обсягом 112000 куб. м за бюджетні кошти та розміщено тендерну документацію з вимогами до учасників та предмету закупівлі.

Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 24.12.2020 переможцем відкритих торгів визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" з пропозицією закупівлі 680 960,00 грн (з ПДВ).

15.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (постачальником) та Комунальним закладом "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради (споживачем) укладено Договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 з додатками (далі - Договір).

За умовами п.1.1.-1.4. Договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ (09123000-7 природний газ) код згідно ДК 021:2015 09120000-6 - газове паливо), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Річний плановий обсяг постачання газу - до 112 000 куб. м.

За умовами п. 3.2., 3.3., 3.6. Договору ціна 1 куб. м природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна 1 куб. м природного газу складає 6,08 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, і складає 680 960,00 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до п. 9.1., п. 9.2. Договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ "Чернігівгаз Збут" в інформаційній платформі оператора ГТС, а саме з 01.01.2021 по 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

28.01.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №1 до Договору №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, згідно з якою п. 1.2. викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу - до 101827,47 куб. м. Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб. м природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна 1 куб. м. природного газу з 01.01.2021 складає 6,68739 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

29.01.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №2 до Договору №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, згідно з якою п.1.2. викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу - до 92 578,84 куб. м. Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб. м природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна 1 куб. м. природного газу з 01.01.2021 складає 7,35546 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

01.02.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №3 до Договору №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, згідно з якою п.1.2. викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу - до 84170,23 куб. м. Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб. м природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна 1 куб. м природного газу з 01.01.2021 складає 8,09027 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

02.02.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №4 до Договору №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, згідно з якою п.1.2. викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу - до 76 525,33 куб. м. Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб. м природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна 1 куб. м природного газу з 01.01.2021 складає 8,89849 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

26.02.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №5 до Договору №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, згідно з якою п.1.2. викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу - до 71473,27 куб. м. Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб. м природного газу включає вартість послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна 1 куб.м. природного газу з 01.02.2021 складає 9,78745 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

У період з січня 2021 року по квітень 2021 року ТОВ "Чернігівгаз Збут" поставило КЗ "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради природний газ загальним обсягом 56942,467 м3 на суму 539 003,00 грн, на підтвердження чого надано акти приймання-передачі природного газу: №ЧР381001262 від 23.02.2021 (за січень 2021 року); ЧР381002149 від 08.04.2021 (за лютий 2021 року); № ЧР381003437 від 14.04.2021 (за березень 2021 року); № ЧР381004848 від 25.05.2021 (за квітень 2021 року).

КЗ "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради перерахувало відповідачу кошти за поставлений природний газ на загальну суму 539 003,00 грн, на підтвердження чого надано платіжні доручення №46 від 24.02.2021 на суму 183 368,52 грн, №100 від 14.04.2021 на суму 208 874,75 грн, №167 від 27.04.2021 на суму 13 752,92 грн, №191 від 05.05.2021 на суму 119 401,80 грн, №269 від 27.05.2021 на суму 13 605,01 грн.

Відповідно до кошторису КЗ "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради на 2021 рік, затвердженого заступником начальника Управління освіти і науки Чернігівської ОДА, обсяг видатків із загального фонду на оплату природного газу становить 551 900,00 грн; вид бюджету - обласний бюджет.

Господарський суд Чернігівської області розглядав справу №927/684/22 за позовом керівника Ніжинської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби, Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації та Комунального закладу "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідністю "Чернігівгаз Збут" про визнання недійсними додаткових угод щодо зміни ціни №1 від 28.01.2021, №2 від 29.01.2021; №3 від 01.02.2021; №4 від 02.02.2021№5 від 26.02.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, укладених між КЗ "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут", та стягнення з ТОВ "Чернігівгаз Збут" на користь КЗ "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради 192 792,80 грн.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2022 у справі №927/684/22, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023, позов задоволено частково.

Визнано недійсними додаткові угоди щодо зміни ціни №1 від 28.01.2021, №2 від 29.01.2021; №3 від 01.02.2021; №4 від 02.02.2021№5 від 26.02.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, укладені між КЗ "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут".

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на користь Комунального закладу "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради 192 792,80 грн залишено без розгляду.

Вказаним рішенням суду встановлено, що законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Споживач (Комунальний заклад "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради) як сторона Договору, розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади. Відтак, таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами), з огляду на що, Додаткові угоди щодо зміни ціни №1 від 28.01.2021, №2 від 29.01.2021, №3 від 01.02.2021, №4 від 02.02.2021, №5 від 26.02.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, підлягають визнанню недійсними.

У той же час, залишаючи без розгляду позовні вимоги прокурора про стягнення з Товариства на користь Комунального закладу "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради грошових коштів в сумі 192 792,80 грн, суд першої інстанції у справі №927/684/22, з яким погодився й апеляційний господарський суд, виходив з відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі в особі Комунального закладу "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради та про необхідності залишення позову, поданого керівником Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального закладу "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що у справі №927/684/22 та у цій справі беруть участь особи, щодо яких встановлено певні обставини, факти, які встановлені рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2022 у справі №927/684/22 та входять до предмету доказування в межах даної справи, є преюдиціальними та не підлягають доведенню знову в межах даної справи.

У зв`язку із викладеними обставинами прокурор звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради та просив стягнути з Товариства до обласного бюджету Чернігівської області 192 792,80 грн безпідставно набутих коштів, оскільки внаслідок укладення з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі" спірних додаткових угод №1-5 розмір безпідставно сплачених КЗ "Борзнянський ліцей" коштів відповідачу становить 192 792,80 грн, а Облрада не здійснює належний захист інтересів держави, що зумовило у прокурора виникнення права на звернення до суду із даним позовом.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції відповідач у відзиві на позовну заяву посилався на наступні обставини:

- Чернігівська обласна рада не є уповноваженим органом, в інтересах якої має заявлятись відповідний позов. Так, Чернігівська обласна рада в листі-відповіді від 05.12.2023 року на запит Ніжинської окружної прокуратури зазначила, що вона не є замовником, який здійснив закупівлю товарів, робіт і послуг та не є стороною вищезазначеного Договору. До позовної заяви не додано доказів про виділення бюджетних коштів саме на оплату спірного об`єму природного газу. Прокурор не повідомляв компетентний орган про звернення з позовом до суду про стягнення коштів, що є порушенням абз. 3 ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру";

- обраний прокурором предмет позову не призводить до поновлення порушених інтересів Чернігівської обласної ради, тому не є ефективним засобом захисту, не забезпечує захисту та відновлення таких інтересів, якщо вони навіть не порушені;

- заявляючи позов прокурор просить застосувати правові наслідки, передбачені ст. 216 ЦК України, у вигляді стягнення коштів в сумі 192 792,80 грн, це одностороння реституція, хоча правовими наслідками цієї статті є двостороння реституцію.

За результатами даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що прокурором доведено наявність правових підстав для захисту інтересів держави в особі визначеного ним позивача, а позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі зазначених ним позивачів.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частини 3 статті 53 ГПК України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 ГПК України (частина 4 статті 53 ГПК України).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (частина 5 статті 53 ГПК України).

Положення щодо представництва інтересів держави прокурором у суді закріплені у статті 23 Закону "Про прокуратуру".

Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина 3 статті 23 Закону "Про прокуратуру").

У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі №553/2759/18, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та №922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та №922/1830/19).

Тобто, під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та № 922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Разом з тим, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (частина 4 статті 23 Закону "Про прокуратуру").

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 140 постанови від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 (узагальнила висновки щодо застосування вищевказаних норм права та виснувала, що:

1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:

- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву, яка є предметом даного судового розгляду, прокурором подано в інтересах держави особі Чернігівської обласної ради у зв`язку із невиконанням останньою своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно із частинами 1, 4 та 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 та 4 ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі №904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

На території Чернігівської області таким органом місцевого самоврядування є Чернігівська обласна рада.

Відповідно п. 1.5. Статуту Комунального закладу "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради, затвердженого наказом начальника управління комунального майна Чернігівської обласної ради від 05.02.2020 (далі - Статут), ліцей є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області. Від імені територіальних громад області функції власника ліцею виконує Чернігівська обласна рада.

Згідно з п. 1.10. Статуту ліцей є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний код.

У пункті 7.2. Статуту зазначено, що джерелами формування кошторису ліцею є кошти обласного бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення вивчення предметів в обсязі Державних стандартів освіти; кошти з надання платних послуг; благодійні внески юридичних i фізичних осіб; доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; добровільні грошові внески i пожертвування підприємств, установ, організацій та окремих громадян, іноземних фізичних та юридичних осіб, у порядку встановленому чинним законодавством України.

За висновками Верховного Суду, викладеними у підпункті 6.45 постанови від 16.05.2021 у справі №910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України (далі - БК України) та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Відповідно до статті 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 18 частини першої статті 2 БК України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абзац третій пункту 7 Порядку).

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47 статті 2 БК України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (підпункт 6.20) та від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18 (підпункт 6.22)).

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (пункти 6, 7 та 8 частини першої статті 2 БК країни).

Абзацами першим та другим пункту 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абзацу другого пункту 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що КЗ "Борзнянський ліцей" у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі природного газу за Договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня (висновки Верховного Суду, викладені у підпункті 6.49 постанови від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19).

Прокурор надав кошторис КЗ "Борзнянський ліцей" на 2021 рік, затверджений заступником начальника Управління освіти і науки Чернігівської ОДА, відповідного до якого обсяг видатків із загального фонду обласного бюджету на оплату природного газу становить 551 900,00 грн.

З матеріалів проведення спірної закупівлі (UA-2020-12-07-000976-c) вбачається, що джерелом фінансування закупівлі є кошти місцевого бюджету.

Отже, є юридично правильним висновок суду першої інстанції про те, що фінансування закупівлі спірного природного газу здійснювалось за рахунок коштів обласного бюджету, тобто КЗ "Борзнянський ліцей" розпорядився не власними коштами, а витратив бюджетні кошти, тому відхиляються доводи відповідача про ненадання прокурором доказів виділення бюджетних коштів саме на оплату спірного об`єму природного газу.

Оскільки засновником КЗ "Борзнянський ліцей" та власником його майна є територіальна громада в особі Чернігівської обласної ради, яка фінансує i контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання закладом освіти коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, є вірним висновок місцевого господарського суду про те, що саме Чернігівська обласна рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету.

Прокурор звертався до Чернігівської обласної ради з повідомленням про те, що внаслідок укладення спірних додаткових угод було порушено норми ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" та просив надати інформацію про вжиття заходів щодо усунення вказаних порушень, зокрема щодо подання позову про повернення надмірно сплачених коштів (лист від 03.11.2023 №50-75-8275вих23).

Чернігівська обласна рада у листі № 01-05/916 від 05.12.2023 повідомила прокурору, що вона не наділена повноваженнями вживати заходів щодо стягнення надмірно сплачених коштів за договором, укладеним КЗ "Борзнянський ліцей".

Таким чином, вказаним підтверджується нездійснення компетентним у спірних правовідносинах органом дій, спрямованих на звернення до суду з відповідним позовом, а заперечення позивача про відсутність у нього відповідних повноважень свідчать про вияв пасивної поведінки уповноваженого суб`єкта після отримання повідомлення прокурора про порушення інтересів держави та необхідності захисту цих інтересів, відтак і про його бездіяльність щодо захисту інтересів територіальної громади.

При цьому, Закон України "Про прокуратуру" не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18.

Листом від 11.12.2023 №52-75-9129вих-23 прокурор у порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до ТОВ "Чернігівгаз Збут" про стягнення безпідставно сплачених коштів у розмірі 192 792,80 грн, а тому відповідні доводи відповідача про відсутність такого повідомлення є необґрунтованими.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", шляхом повідомлення позивача про встановлені порушення та надання строку для вжиття заходів до поновлення порушених інтересів держави, а також повідомлення про намір звернутися до господарського суду в інтересах позивача з відповідним позовом.

Таким чином, оскільки позивач, як уповноважений орган, не звертався до суду за захистом порушених прав держави внаслідок укладення і виконання додаткових угод до договору та не відреагував на повідомлення прокурора про порушення інтересів держави, суд дійшов правильного висновку про те, що прокурор довів наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в суді у спірних правовідносинах. Підставою реалізації прокурором представницьких функцій, згідно зі статтею 23 Закону "Про прокуратуру", стала усвідомлена пасивна поведінка позивача.

При цьому, можливість використання відповідачем безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес. Разом з тим, потенційно факт перерахування відповідачу зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призвів до протиправного витрачання публічних коштів, унеможливлює їх раціональне та ефективне використання, що підриває фінансово-економічні основи держави. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Щодо позовних вимог про стягнення отриманих Товариством грошових коштів.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2022 у справі №927/684/22, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023, а отже набрало законної сили, було визнано недійсними додаткові угоди щодо зміни ціни №1 від 28.01.2021, №2 від 29.01.2021; №3 від 01.02.2021; №4 від 02.02.2021№5 від 26.02.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, які укладені між Комунальним закладом "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут".

Згідно з частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Враховуючи, що оспорювані додаткові угоди визнані недійсними рішенням суду та не породжують правових наслідків, правовідносини між КЗ "Борзнянський ліцей" та Товариством щодо ціни природного газу, поставленого за договором, мали регулюватись умовами договору, згідно з яким ціна за одиницю природного газу складає 6,08 грн за 1 м3 з ПДВ.

Враховуючи ціну, обумовлену Товариством та КЗ "Борзнянський ліцей" у Договорі, останній повинен був сплатити відповідачу за спожитий у січні-квітні 2021 року природний газ загальним обсягом 56 942,467 м3 кошти у розмірі 346210,20 грн, натомість сплатив 539003,00, грн, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 192 792,80 грн.

Таким чином, грошові кошти в сумі 192 792,80 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний повернути їх до обласного бюджету, з якого здійснювалось фінансування спірної закупівлі, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Такий висновок суду першої інстанції узгоджується з позицією Великої Палатою Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, та яка підлягає врахуванню судом, в силу приписів частини 4 статті 236 ГПК України.

Щодо посилань відповідача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 18.09.2024 у справі №918/1043/21, то вони були сформовані за інших фактичних обставин справи, оскільки у справі №918/1043/21 предметом спору було визнання недійсним договору поставки, який був визнаний недійсним та стягнуто на користь позивача сплачені ним за товар кошти і Велика Палата Верховного Суду вказала на необхідність повернення позивачем відповідачу отриманого за недійсним правочином товару.

Натомість у даній справі, на відміну від справи №918/1043/21, предметом спору є повернення сплачених відповідачу коштів у зв`язку із визнанням недійсними додаткових угод до договору, оскільки природний газ повинен був оплачуватись по ціні, яка передбачена договором.

Оцінивши подані докази в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення в повному обсязі позову прокурора в інтересах держави в особі зазначених ним позивача.

За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 03 травня 2024 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Чернігівської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03.10.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко