Постанова

від 17.09.2024 по справі 906/1126/13

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року Справа № 906/1126/13

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

прокурор - Немкович І.І.

арбітражний керуючий - не з`явився

скаржник - Заруднєв Є.В.

кредитор - Неділько І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фірми Гісерай Ельстерберг ГмбХ та Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024, повний текст складено 09.05.2024, у справі №906/1126/13 (суддя Макаревич В.А.)

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області (м. Малин)

до Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (м. Малин, Житомирська область)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 у справі №906/1126/13 відмовлено у затвердженні плану санації ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", схваленого комітетом кредиторів станом на 27.03.2024; припинено процедуру санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (11601, Житомирська область, м.Малин, вул. Огієнка, 55, ідентифікаційний код: 30793296); припинено повноваження керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" Неділька Івана Івановича; закрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (11601, Житомирська область, м.Малин, вул. Огієнка, 55, ідентифікаційний код: 30793296); припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (м. Малин Житомирська область), введеного ухвалою суду від 10.09.2014 у даній справі; зобов`язано Департамент реєстрації Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Бориса Лятошинського, 15-Б) внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запис про прийняття ухвали Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 у справі №906/1126/13 та закриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (11601, Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, 55, ідентифікаційний код: 30793296); залишено без розгляду заяву №01-18/02 від 05.01.2023 арбітражного керуючого Терещука О.В про участь у справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 07.05.2024 у справі №906/1126/13 ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Заруднєва Євгена Олеговича звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 року у справі № 906/1126/13, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Із зазначеною ухвалу місцевого господарського суду не погодився керуючий санацією Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" Неділько Іван Іванович, який звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 у справі №906/1126/13 в частині, якою: відмовлено у затвердженні плану санації ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", схваленого комітетом кредиторів станом на 27.03.2024; припинено процедуру санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (11601, Житомирська область, м.Малин, вул. Огієнка, 55, ідентифікаційний код: 30793296); припинено повноваження керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" Неділька Івана Івановича; закрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (11601, Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, 55, ідентифікаційний код: 30793296); припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (м. Малин Житомирська область), введеного ухвалою суду від 10.09.2014 у даній справі.

Також не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції Головне управління ДПС у Житомирській області звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 у справі №906/1126/13 в частині закриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (11601, Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, 55, 30793296). Справу №906/1126/13 направити до суду І інстанції для подальшого її розгляду на підставі Кодексу України з процедур банкрутства.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №906/1126/13/3389/24 від 21.05.2024 витребувано матеріали справи №906/1126/13 з Господарського суду Житомирської області. 28.05.2024 матеріали справи №906/1318/19 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фірми Гісерай Ельстерберг ГмбХ на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 у справі №906/1126/13. Розгляд апеляційної скарги призначено на "02" липня 2024 р. об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №1.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.24 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 у справі №906/1126/13 - залишено без руху. Зобов`язано скаржника протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлений при поданні апеляційної скарги недолік, а саме: подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 2 422, 40 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.24 апеляційну скаргу керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" Неділько Івана Івановича на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 у справі №906/1126/13 залишено без руху. Зобов`язано скаржника протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про доплату судового збору в розмірі 2 094, 40 грн.; подати докази направлення апеляційної скарги з додатками іншим учасникам справи листом з описом вкладення (такі докази надати суду в оригіналі).

18.06.2024 року на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Головного управління ДПС у Житомирській області про продовження процесуального строку на усунення недоліків.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.24 у справі №906/1126/13 заяву Головного управління ДПС у Житомирській області про продовження процесуального строку на усунення недоліків за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 у справі №906/1126/13 задоволено. Продовжено Головному управлінню ДПС у Житомирській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 у справі №906/1126/13 до 17 липня 2024 року включно.

26.06.2024 року на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Головного управління ДПС у Житомирській області надійшло клопотання вх. №5777/24 про усунення недоліків у справі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.24 у справі №906/1126/13 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 у справі №906/1126/13. Розгляд апеляційної скарги призначено на "02" липня 2024 р. об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №1. Запропоновано боржнику та кредиторам у строк до 01.07.2024 надати суду відзив на апеляційну скаргу та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Об`єднано до спільного розгляду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 у справі №906/1126/13.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.24 у справі №906/1126/13 апеляційну скаргу керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" Неділько Івана Івановича на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 у справі №906/1126/13 повернуто у зв`язку з тим, що останнім у встановлений судом термін недоліки апеляційної скарги не були усунені.

У судове засідання 02.07.2024 з`явились прокурор, який частково підтримав доводи апеляційних скарг, та представники скаржників (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів), які підтримали доводи апеляційних скарг та надали усні пояснення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомлені.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.24 у справі №906/1126/13 розгляд апеляційних скарг відкладено на "03" вересня 2024 р. об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1.

02.09.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" від представника боржника надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.

У судове засідання 03.09.2024 з`явився прокурор. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомлені.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.24 у справі №906/1126/13 розгляд апеляційних скарг відкладено на "17" вересня 2024 р. об 15:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1.

17.09.24 в судове засідання з`явились прокурор, керуючий санацією та представник Фірми Гісерай Ельстерберг ГмбХ, які повністю підтримали свої позиції.

Інші учасники справи не забезпечили участь в судовому засіданні повноважних представників; повідомлялись судом про дату, час та місце розгляду справи в установленому порядку. Заяв щодо відкладення розгляду справи та про причини неявки, які судом визнано поважними учасниками справи надано не було.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, беручи до уваги межі перегляду справи у суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення учасників справи №906/1126/13, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

Із матеріалів справи слідує, що постановою Господарського суду Житомирської області від 16.11.2021 (суддя Костриця О.О.), зокрема, визнано банкрутом Публічне акціонерне товариство "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод"; відкрито його ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" арбітражного керуючого Ткачука Д.В.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 апеляційні скарги Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (вх.№5160/21 від 16.12.2021), Товариства з обмеженою відповідальністю "Марсала Екобізнес" (вх. №5161/21 від 16.12.2021) та керуючого санацією ОСОБА_2 (вх.№5258/21 від 23.12.2021) на постанову Господарського суду Житомирської області від 16.11.2021 у справі №906/1126/13 задоволено; постанову Господарського суду Житомирської області від 16.11.2021 у справі № 906/1126/13 скасовано; направлено справу №906/1126/13 до Господарського суду Житомирської області для продовження розгляду на стадію санації боржника.

Ухвалою місцевого господарського суду від 26.09.2023 у справі №906/1126/13 відмовлено у задоволенні заяви від 08.06.2023 представника Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kohler Partner Handles GmbH) Заруднєва Є.О. про відкладення судового засідання у справі на дату після закінчення строку воєнного стану; відмовлено у затвердженні плану санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" станом на 16.03.2023 у справі № 906/1126/13.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду, Фірма Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kohler Partner Handles GmbH) звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26.09.2023 року у справі №906/1126/13, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 апеляційну скаргу Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kohler Partner Handles GmbH) на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26.09.2023 у справі № 906/1126/13 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26.09.2023 у справі № 906/1126/13 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 26.03.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 та ухвалу Господарського суду від 26.09.2023 у справі №906/1126/13 залишено без задоволення; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 та ухвалу Господарського суду від 26.09.2023 у справі №906/1126/13 залишено без змін.

Водночас 02.11.2023 від арбітражного керуючого Ткачука Д.В. до місцевого господарського суду надійшов лист №02-01/906/1126/13-85 від 01.11.2023, у якому розпорядник майна просив долучити до матеріалів справи документи щодо діяльності арбітражного керуючого; 06.11.2023 від ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" надійшов протокол засідання комітету кредиторів №4 від 26.10.2023; 09.11.2023 від керуючого санацією Неділько І.І. надійшов план санації ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" станом на 26.10.2023.

Ухвалою місцевого господарського суду від 13.11.2023 прийнято та призначено до розгляду звіт від 23.10.2023 розпорядника майна Ткачука Д.В. про виконання повноважень розпорядника майна з доповненнями та уточненнями; призначено до розгляду звіт №02-01/906/1126/13-70 від 24.03.2023 розпорядника майна Ткачука Д.В. про виконання повноважень розпорядника майна у справі з поданими доповненнями та уточненнями; призначено до розгляду заяву №01-18/02 від 05.01.2023 арбітражного керуючого Терещука О.В про участь у справі; прийнято та призначено до розгляду план санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" станом на 26.10.2023; призначено підсумкове засідання суду для розгляду справи.

05.02.2024 на адресу Господарського суду Житомирської області від представника Фірми Гісерай Ельстерберг ГмбХ Заруднєва Є.О. (ордер серії АН №1344717 від 23.01.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2910 від 14.05.2008) надійшла заява №б/н від 24.01.2024 про заміну кредитора у справі: Фірму Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ на його правонаступника Фірму Гісерай Ельстерберг ГмбХ (юридична особа, створена і діюча згідно законодавства Федеративної республіки Німеччина, номер у торговому реєстрі HRB 7185).

Ухвалою місцевого господарського суду від 04.03.2024 задоволено заяву представника Фірми Гісерай Ельстерберг ГмбХ Заруднєва Є.О. про заміну кредитора правонаступником у справі №906/1126/13; замінено кредитора у справі № 906/1126/13 Фірму Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ на його правонаступника - Фірму Гісерай Ельстерберг ГмбХ (юридична особа, створена і діюча згідно законодавства Федеративної республіки Німеччина, номер у торговому реєстрі HRB 7185).

02.04.2024 від керуючого санацією Неділька І.І. до місцевого господарського суду надійшов план санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" у редакції станом на 27.03.2024.

Ухвалою місцевого господарського суду від 02.04.2024, зокрема, відкладено до наступного судового засідання розгляд плану санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" станом на 27.03.2024; розгляд проекту мирової угоди з кредиторами Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод"; розгляд заяви №01-18/02 від 05.01.2023 арбітражного керуючого Терещука О.В про участь у справі; відкладено розгляд справи.

Ураховуючи пояснення у судовому засіданні керуючого санацією, місцевим господарським судом встановлено, що у зазначеному тексті плану санації у редакції станом на 27.03.2024, на відміну від поданого раніше до місцевого господарського суду плану санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" станом на 26.10.2023 по тексту замінено кредитора - Фірму Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ на Фірму Гісерай Ельстерберг ГмбХ. В іншій частині редакцію поданого плану санації керуючим санацією не змінено. До зазначеного плану санації станом на 27.03.2024 також додані додатки (т. 59, а.с. 236 - 241).

Присутні у судовому засіданні представники учасників справи просили розглянути кінцеву редакцію плану санації із зазначеними змінами станом на 27.03.2024.

08.04.2024 до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява щодо поданого проекту мирової угоди від 05.04.2024 з поясненнями.

01.05.2024 та 07.05.2024 до місцевого господарського суду від Головного управління ДПС у Житомирській області на виконання вимог ухвали суду від 02.04.2024 надійшли заяви з письмовими запереченнями на запропонований новий план санації та проект мирової угоди з кредиторами Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", підписані різними представниками ГУ ДПС у Житомирській області (Котвицька Тетяна Віталіївна та ОСОБА_3 ) тотожного змісту.

Присутні представники учасників справи Фірми Гісерай Ельстерберг ГмбХ, ТОВ "Марсала Екобізнес", керівник ТОВ "Євроазіатська група" просили розглянути та затвердити поданий до суду план санації ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" у кінцевій редакції станом на 27.03.2024.

Присутній представник ГУ ДПС у Житомирській області просила відмовити у затвердженні поданого у кінцевій редакції станом на 27.03.2024 плану санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод".

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 у справі №906/1126/13 відмовлено у затвердженні плану санації ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", схваленого комітетом кредиторів станом на 27.03.2024; припинено процедуру санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод"; припинено повноваження керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" Неділька Івана Івановича; закрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод"; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", введеного ухвалою суду від 10.09.2014 у даній справі; зобов`язано Департамент реєстрації Житомирської міської ради внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запис про прийняття ухвали Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 у справі №906/1126/13 та закриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" ; залишено без розгляду заяву №01-18/02 від 05.01.2023 арбітражного керуючого Терещука О.В про участь у справі.

У зв`язку з незгодою з ухваленим судовим рішенням Фірма Гісерай Ельстерберг ГмбХ та Головне управління ДПС у Житомирській області звернулися до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.05.24 у справі №906/1126/13.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, що при розгляді господарським судом поданого на затвердження плану санації, обов`язок суду полягає не лише в перевірці його схвалення комітетом кредиторів, а й в наданні юридичної та економічної оцінки всім істотним умовам такого плану санації. Головна мета, яка має бути вирішена внаслідок реалізації виконання плану санації - це питання реальності погашення грошових вимог кредиторів, їх об`єм та джерела виплати боргу всім кредиторам, а не одному чи певним кредиторам.

Провадження у справі №906/1126/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" станом на дату набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства перебувало на стадії санації, введеній ухвалою господарського суду від 21.01.2019, відтак провадження у справі здійснюється відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній з 19.01.2013 (далі - Закону про банкрутство). У свою чергу поданий план санації повинен відповідати та не суперечити положенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у відповідній редакції.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону про банкрутство господарський суд за клопотанням комітету кредиторів виносить ухвалу про введення процедури санації строком на шість місяців. За вмотивованим клопотанням керівника санації чи комітету кредиторів цей строк може бути продовжено господарським судом, але не більше ніж на дванадцять місяців.

Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону про банкрутство протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією у випадках, передбачених цим Законом, зобов`язаний подати суду розроблений та схвалений комітетом кредиторів план санації боржника. Керуючий санацією зобов`язаний попередньо погоджувати план санації державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків, з органом, уповноваженим управляти державним майном. Цей орган у десятиденний строк з дня одержання проекту плану санації зобов`язаний його розглянути та надати свій висновок про погодження або відмову у погодженні плану санації.

Дії (бездіяльність) уповноважених державних органів щодо погодження плану санації можуть бути оскаржені керуючим санацією до господарського суду у межах провадження справи про банкрутство.

У разі наявності інвесторів план санації розробляється за участю інвесторів та підписується інвесторами. Інвестор - особа, яка приймає рішення щодо внесення власних, позичених та залучених майнових і інтелектуальних цінностей в об`єкти інвестування та несе відповідальність за невиконання своїх зобов`язань.

Інвестор має право: брати участь в обговоренні плану санації; брати участь у судових засіданнях під час процедури санації; знайомитися з матеріалами справи про банкрутство, бухгалтерськими, статистичними документами боржника; оскаржувати судові рішення, прийняті під час процедури санації.

План санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника.

План санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак неплатоспроможності, визначених цим Законом.

План санації може містити умови про: виконання зобов`язань боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить законодавству; відшкодування коштів, витрачених на проведення зборів акціонерів та (або) засідань органів управління боржника відповідно до цього Закону.

План санації обов`язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

Згідно з ч. 5 ст. 29 Закону про банкрутство план санації боржника повинен передбачати погашення вимог кредиторів з урахуванням черговості, встановленої цим Законом.

План санації вважається схваленим, якщо він підтриманий на засіданні комітету кредиторів більш як половиною голосів кредиторів - членів комітету кредиторів (частина 6 статті 29 Закону про банкрутство).

Комітет кредиторів може прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати його до господарського суду; відхилити план санації і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; відхилити план санації, звернутися до господарського суду з клопотанням про усунення арбітражного керуючого від виконання ним обов`язків керуючого санацією та про призначення нового керуючого санацією в порядку, встановленому цим Законом. Зазначене рішення має містити дату скликання чергового засідання комітету кредиторів для розгляду нового плану санації. Схвалений комітетом кредиторів план санації (зміни до нього) та протокол засідання комітету кредиторів про введення процедури санації подаються арбітражним керуючим до господарського суду. Рішення комітету кредиторів мають бути обґрунтованими, містити викладення обставин та підстав, якими керувалися кредитори під час їх прийняття. У разі схвалення комітетом кредиторів плану санації, який передбачає більший строк санації боржника, ніж початково встановлений, господарський суд продовжує строк санації в межах строку, встановленого частиною першою статті 28 цього Закону, якщо є підстави вважати, що продовження строку санації і виконання плану санації призведе до відновлення платоспроможності боржника (ч. 7 ст. 29 Закону про банкрутство).

План санації протягом семи днів від дня прийняття комітетом кредиторів рішення про його схвалення затверджується всіма забезпеченими кредиторами (ч. 1 ст. 30 Закону про банкрутство).

Згідно з ч. 8 ст. 29 Закону про банкрутство господарський суд затверджує схвалений та погоджений план санації боржника і виносить ухвалу про затвердження плану санації. Якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію до господарського суду не буде поданий план санації боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою місцевого господарського суду від 21.01.2019, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном у справі №906/1126/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод"; введено процедуру санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" строком на шість місяців; призначено керуючим санацією керівника Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" Неділька І.І.; зобов`язано керуючого санацією - керівника Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" Неділька І.І. протягом 3-х місяців подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, затверджений комітетом кредиторів план санації надати суду в 10-ти денний строк з дня затвердження комітетом кредиторів плану санації.

У той же час ухвалою місцевого господарського суду від 26.09.2023 відмовлено у затвердженні плану санації станом на 16.03.2023, у зв`язку з тим, що зазначені в плані санації заходи не доводять того, що можливо досягнути запланованих прогнозних результатів відновлення платоспроможності боржника, визначених в проекті плану санації - відновлення господарської діяльності боржника та повного задоволення вимог кредиторів. Відсутні взаємопов`язані і послідовні заходи, що спрямовані на реальне оздоровлення фінансово-господарського становища боржника та можуть призвести до поновлення господарської діяльності боржника і, відповідно, до реального відновлення його платоспроможності. Зазначені у проекті плану санації заходи є формальними, реальне виконання їх не підтверджено документально, у зв`язку з чим зроблений висновок, що запропоновані заходи не призведуть до реального відновлення платоспроможності боржника.

Як місцевим, так і апеляційним господарськими судами встановлено, що для розгляду та затвердження до місцевого господарського суду за період з 30.05.2022 по 02.04.2024 керуючим санацією Неділько І.І. подано вісім редакцій плану санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод".

Водночас місцевим господарським судом неодноразово було відмовлено у затвердженні планів санації ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", схвалених комітетом кредиторів боржника. Вказане підтверджується ухвалами від 09.07.2019, від 06.07.2021, від 22.11.2022, від 26.09.2023 у даній справі, які набрали законної сили.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.05.24 місцевим господарським судом вчергове відмовлено у затвердженні плану санації ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", схваленого комітетом кредиторів станом на 27.03.2024.

Щодо незгоди Фірми Гісерай Ельстерберг ГмбХ з ухвалою місцевого господарського суду від 07.05.24 у справі №906/1126/13 в частині відмови у затвердженні плану санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", схваленого комітетом кредиторів станом на 27.03.2024, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з поданого плану санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" станом на 27.03.2024, зокрема, аналізу необоротних активів, аналіз необоротних активів проведено станом на 31.12.2011 та станом на 30.06.2014, про що свідчать наведені таблиці та, зокрема, зазначено, що загальний коефіцієнт зносу характеризує втрату основними засобами своєї первісної споживчої вартості на 61,2% у 2014 році, що відбувається не лише у процесі їх функціонування, але й при їх бездіяльності та свідчить про незадовільний технічний стан основних засобів.

Неактивна частка основних засобів (машин та обладнання, транспортні засоби) зношені на 76,9% (т.59, а.с.205-207).

Дана інформація за ті самі періоди і з аналогічними показниками була відображена аналогічно ще у поданому до суду плані санації ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" станом на 16.03.2023 (т.52, а.с.212-214).

Аналіз оборотних активів проведено станом на 31.12.2011 та станом на 30.06.2014, про що свідчать наведені таблиці та зазначено, що результат аналізу оборотних активів підприємства протягом періоду, що аналізується визначає їх вартісне зменшення.

Вказується, що у підприємства присутній певний рівень матеріальної бази виробництва, однак існує загроза втрати його ліквідності оскільки оборотний капітал іммобілізований в незавершене виробництво, готову продукцію та дебіторську заборгованість. Нестача власних оборотних активів, які необхідні для забезпечення безперервності кругообігу виробничого процесу зменшує їх оборотність, загрожує зупиненню виробничо-господарської діяльності підприємства. (т.59, а.с.208-210).

Аналогічний аналіз оборотних активів був відображений ще у поданому до місцевого господарського суду плані санації ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" станом на 16.03.2023 (а.с.215-217, т.52).

Аналіз дебіторської заборгованості проведено станом на 31.12.2011 та 30.06.2014. Співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства проведено станом на 31.12.2011 і зроблено висновок, що результат аналізу дебіторської заборгованості підприємства протягом періоду, що аналізується характеризується як кількісним її збільшенням, так і збільшення її питомої ваги у складі оборотних активів та валюти балансу, що загалом оцінюється негативно (а.с. 211-213, т.59).

Зазначений аналіз проведено у плані санації станом на 16.03.2023 та зазначено ту ж саму інформацію з посиланням та ті ж самі показники (т.52, а.с.220-222).

Аналізуючи кредиторську заборгованість зроблено однакові висновки як в плані санації станом на 27.03.2024 (т.59, а.с.215), так і в плані санації станом на 16.03.2023 (т.52, а.с.224), а саме: результат аналізу кредиторської заборгованості підприємства протягом періоду, що аналізується визначає її збільшення, що характеризується негативно. Відсутність вільних коштів, що можуть бути направлені на погашення кредиторської заборгованості, наявність помилкових управлінських рішень щодо кредитної дисципліни обмежують свободу підприємства в розпорядженні та управлінні активами. Зменшення власного капіталу та залежність від позикових коштів, посилює кризовий стан підприємства, визначає нездатність боржника своєчасно й повністю розраховуватися за своїми зобов`язаннями.

Слід зазначити, що розділ: "Аналіз прибутковості підприємства" передбачає період з 2011 року по 2014 рік та зроблені ті ж самі висновки , що і в плані санації у редакції станом на 16.03.2023, а саме: результат аналізу формування чистого прибутку підприємства протягом періоду, що аналізується визначає його нестачу протягом періоду, що аналізується, коли вичерпується власний капітал, зростає заборгованість підприємства, що призводить до незадовільної структури балансу. Внаслідок критичного стану боржника зменшуються інвестиції в оборотні активи, що в свою чергу, призводить до скорочення виробництва та одночасного зменшення чистих активів підприємства (т. 52 а.с. 224-226 та т.59, а.с. 215-216).

Стосовно інвестицій у плані санації станом на 27.03.2024 зазначено, що залучення інвестицій на даному етапі вимагає підготовчої роботи, яка надасть впевненості потенційним інвесторам щодо безпечності і прибутковості їх вкладень (т. 59, а.с.218).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що Законом про банкрутство не встановлено періоду, за який має бути проаналізовано фінансову, господарську, інвестиційну діяльність боржника. Натомість, Законом про банкрутство наведено перелік заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які можуть міститись у плані санації. Відповідно, для того, щоб розробити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, керуючому санацією необхідно проаналізувати господарську діяльність боржника не лише за ті роки, що передують відкриттю провадження у справі про банкрутство, а й за роки, що передують розробленню та складанню плану санації.

Із матеріалів справи вбачається, що провадження у даній справі про банкрутство відкрито ще у 2013 році, кінцевий план санації розроблявся та був поданий для затвердження до суду у 2024 році, відповідно аналіз щодо господарської та фінансової діяльності боржника за 2011,2012,2013, 2014 роки є неактуальним для застосування тих чи інших заходів щодо відновлення платоспроможності боржника. Зокрема, у плані санації неактуальною є інформація щодо структури оборотних активів станом на 2011 та 2014 роки, структура фінансових ресурсів станом на зазначені дати тощо.

Відтак актуальних даних щодо господарської та фінансової діяльності боржника, поданий кінцевий план санації, не містить. За таких обставин, за відсутності актуальних даних щодо фінансового становища боржника на час розроблення плану санації, відсутня можливість оцінити адекватність та правильність обраних заходів для відновлення платоспроможності боржника.

План санації має містити ряд істотних умов, які підлягають юридичній та економічній оцінці на предмет досягнення основної мети процедури санації - відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог всіх кредиторів внаслідок реалізації плану санації.

Дана позиція висвітлена в постанові ВС КГС від 05.04.24 у даній справі.

Відтак колегія суддів апеляційної інстанції констатує про повторність вчинення зазначених недоліків, які керуючим санацією Недільком І.І. не було виправлено, про що також звернув увагу місцевий господарський суд.

Щодо аналізу розділу V плану санації станом на 27.03.2024 "Заходи з відновлення платоспроможності Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (т.59, а.с. 219-233), слід звернути увагу, що заходами відновлення платоспроможності боржника зазначено продаж майна (т.59, а.с.220-226).

Визначено, що внутрішній потенціал підприємства характеризується наявними ресурсами на підприємстві, які відображені станом на 15.03.2023 на балансі підприємства та обліковуються основні засоби, запаси, товарно - матеріальні цінності, оціночна ринкова вартість яких становить суму, яка перевищує суму кредиторських вимог.

Активи, які були включені до акту інвентаризації боржника та є придатними для відчуження є залишкові МТЦ загальною балансовою вартістю на суму 9 583457,08 грн (т.59, а.с. 221-222).

Також, визначено додатково для відчуження списані ТМЦ на суму 3 559 000 грн.(а.с.223-225 т.59).

Такі самі заходи з відновлення платоспроможності ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" були передбачені і у плані санації станом на 16.03.2023 (т. 53, а.с.11-15,).

У плані санації від 27.03.24 зазначено, що при проведенні відчуження активів та ТМЦ ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" потенційно додатково отримає коштів на загальну суму 13 142 457,08 грн, за рахунок якої боржник зможе погасити 35% вимог кредиторів (без урахування вимог заставного кредитора). Дана сума буде направлена на погашення вимог кредиторів першої та другої черг.

При цьому, у плані санації зазначено, що при реалізації даного переліку, як і при реалізації іншого майна в рахунок погашення заборгованості, повинна створюватись комісія для оцінки майна для визначення її реальної вартості.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до ч. 4 ст. 3 вказаного Закону, процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що доказів належного визначення оцінки майна боржника у плані санації від 27.03.24 відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що реалізація майна в процедурі санації повинна здійснюватися з врахуванням його реальної ринкової вартості з метою досягнення максимально ефективного результату від такої реалізації та можливості збереження іншого майна, запропонованого для відчуження, яке ще може бути використане у виробничому процесі в майбутньому.

Як убачається з матеріалів справи на зазначені недоліки поданого плану санації звертав увагу й господарський суд ще в ухвалі суду від 09.07.2019, якою відмовлено у затвердженні плану санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод, схваленого комітетом кредиторів боржника 11.04.2019.

З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд у оскаржуваному судовому рішенні дійшов висновку, що визначення в плані санації від 27.03.24 та використання вартості майна визначеної в якості актуальної вартості майна станом на 11.04.2019, на момент складання плану санації у 2024 році не є об`єктивним та не надає змоги кредиторам та суду визначити за яку саме реальну справедливу вартість можливо здійснити продаж того чи іншого основного засобу боржника та визначити суму, за рахунок якої боржник зможе погасити відповідну частину вимог кредиторів (її відповідність та реальність) із чим колегія суддів апеляційної інстанції погоджується.

Відтак поданий план санації містить застарілий аналіз та повторні помилки, у зв`язку з якими неможливо встановити прогнозовані надходження та визначити очікувані суми надходжень від реалізації основних засобів боржника, так й для визначення обсягу коштів, які можуть надійти від виробничих запасів та готової продукції, оскільки відсутня адекватна оцінка для встановлення справедливої ринкової вартості майна.

Із огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що такий захід відновлення платоспроможності як продаж майна боржника не доведений жодним висновком, не обґрунтований належними доказами, тому не може вважатися таким, що відповідає дійсності.

Як вбачається з плану санації станом на 16.03.2023, так і станом на 27.03.2024, керуючим санацією зазначено, що ним проведені перемовини та підписані договори про наміри з Казахськими фірмами на виробництво лиття; на виробництво та поставку лиття з замовником із Канади; контракт на виробництво та поставку чавунного лиття з Фірмою Гісерай Ельстерберг ГмбХ з Німеччини. Зазначено, що проводиться постійний моніторинг тендерів. Крім того одним із заходів відновлення передбачено передачу в оренду частини основних засобів та приміщень згідно даних таблиці. При цьому в поданому на затвердження плані санації зазначені ті ж самі застарілі та неактуальні дані згідно таблиці та фінансові розрахунки, які мали місце в розробленому плані санації, схваленому комітетом кредиторів 16.03.2023 (т.53 а.с. 9-11, том 59 а.с. 227-229,).

Зокрема до матеріалів справи задля підтвердження зазначеного в плані санації станом на 27.03.2024 долучені такі докази як лист ТОВ "Кумис Жол Транс" №21-01 від 23.02.2024 (т. 59, а.с. 94), договір про наміри №001-24-КZUA від 01.03.2024, укладений з ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" та ТОВ "Railway Logistics".

Проте, керуючим санацією не надано до матеріалів справи жодних підтверджень реальності, економічної обґрунтованості такої співпраці, проведених обґрунтованих розрахунків, не наведено логістики відправки зазначеної продукції та доказів, які б підтверджували обґрунтовану можливість та реальність співпраці з юридичними особами з Казахстану, Канади, Німеччини під час воєнних дій на території України.

Матеріали справи не містять доказів про наявність реального інвестора (інвесторів), поданих ним (ними) реальних пропозицій з зазначенням інформації про розмір інвестицій , який має бути залучено від інвестора (інвесторів) за умови затвердження плану санації, відповідними розрахунками, зазначеними строками їх надходжень та підтвердженими можливостями поданих пропозицій.

Усні посилання представника Фірми Гісерай Ельстерберг на співпрацю та інвестиції з Фірмою Гісерай Ельстерберг ГмбХ з Німеччини не є належними доказами реального інвестора та умов отримання інвестицій.

Водночас поданий план санації станом на 27.03.2024 передбачає ідентичні заходи відновлення, що і в плані санації станом на 16.03.2023 (окрім створення Торгового Дому), якому вже надано судом оцінку та відмовлено у його затвердженні (ухвала місцевого господарського суду від 26.09.2023 набрала законної сили).

Ідентичність плану санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" станом на 16.03.2023, відхиленого ухвалою господарського суду від 26.09.2023 та плану санації, схваленого 27.03.2024 комітетом кредиторів боржника (лише виключено положення про створення Торгового Дому та переміщено місцями та скорочено окремі розділи з тими ж самими застарілими неактуальними табличними даними та за ті ж самі періоди) підтверджується наданим до справи протоколом №4 засідання комітету кредиторів від 26.10.2023, де керуючим санацією Недільком І.І. наголошено, що: "ключова модель цього плану лишилась та ж, дана редакція конкретизує лише певні моменти, стисло й точно описано хід процедури, і тому особливо нового на вивчення в ньому немає" (том 55, а.с. 102-104).

Окремо слід зазначити, що відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів №1 від 27.03.2024 комітетом кредиторів прийнято рішення прийняти проекти мирової угоди (т.59 а.с., 79-80).

Згідно розділу VIV "Укладення мирових угод про відстрочення боргів" поданого плану санації ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" передбачено, що в порядку ч. 2 ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" керуючий санацією досяг із трьома найбільшими кредиторами домовленості про укладення мирових угод. Зокрема, кредитор Фірма Гісерай Ельстерберг ГмбХ, ТОВ "Марсала Екобізнес" та ТОВ "Євроазіатська Група" затвердили проєкти мирових угод, згідно яких строк виконання боргових зобов`язань становить 5 років з дня припинення воєнного стану в Україні.

Фактично, в такому разі боржнику буде надано відтермінування по сплаті боргів 4-ї та 6-ї черг на загальну суму 58 784 610,30 грн.

Строк підписання мирової угоди: протягом 2 місяців з дати розрахунку з 1 і 2 чергами, але не пізніше 6 місяців з дати затвердження даного плану санації судом.

08.04.2024 представник Фірми Гісерай Ельстерберг ГмбХ надав письмові пояснення щодо укладення проєкту мирової угоди, у якому зазначив про те, що згідно п. 3.3 проекту мирової угоди вимоги всіх інших кредиторів, окрім тих, які є стороною (проекту) мирової угоди підлягають погашенню протягом одного року з дати затвердження мирової угоди господарським судом з дотриманням черговості, встановленої законом.

При цьому, у плані санації станом на 27.03.2024 зазначено, що протягом 6 (шести) місяців після затвердження плану санації платоспроможність боржника має бути відновлена.

Відтак зазначені положення плану санації не спростовують, а підтверджують усні та письмові пояснення відображені в ухвалі суду від 26.09.2023, які були надані в судовому засіданні 26.09.2023 представником Фірми "Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kohler Partner Handles GmbH)" Заруднєвим Є.О., який одночасно є представником Фірми Гісерай Ельстерберг ГмбХ, який пояснив, що широкомасштабна військова агресія рф проти України спричинила декілька умов, за яких розгляд справи №906/1126/43 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" значно ускладнюється. Власник основного кредитора - громадянин Німеччини не може прибути в Україну, інвестори та покупці продукції боржника чекають на припинення воєнних дій та скасування воєнного стану в Україні для інвестування і розміщення замовлень у боржника. Дана позиція зумовлена тим, що розміщення замовлень у боржника пов`язано із ризиками, оскільки виконання будь-яких замовлень вимагатиме наявності електроенергії, сировини і її транспортування боржнику, організацію перевезення готових товарів покупцям в умовах перебоїв з паливом та створення небезпечних умов праці для робітників боржника. При цьому і самі постачальники боржника не можуть наразі гарантувати вчасне і повне виконання своїх обов`язків. Крім того, відсутні гарантії виконання будь-якого плану санації в умовах воєнного часу. Більшість промислових підприємств України зіткнулись з проблемами в сфері енергопостачання, логістики, а також небезпекою ракетних обстрілів. В умовах війни гарантувати виконання плану санації з прив`язкою до часу і цін дуже складно, оскільки умови господарської діяльності змінюються і суб`єкти господарювання мають прилаштовуватись до нових реалій.

На зазначені обставини було звернуто увагу й у постанові Верховного Суду від 26.03.2024 у даній справі.

Відтак колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що у поданому плані санації відсутні умови та способи виконання боржником зобов`язань, а саме, відстрочки/розстрочки або прощення (списання) боргів чи їх частини, виконання зобов`язань боржника третіми особами, задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечить законодавству та строки виконання відповідних заходів щодо кожного кредитора всіх черг задоволення вимог кредиторів, відсутність документів, які доповнюють, пояснюють та підтверджують інформацію, викладену в мировій угоді.

Суд апеляційної інстанції виснує, що зазначені матеріали справи та план санації не містять інформації про розмір інвестицій, який має бути залучено від конкретних реальних інвесторів за умови затвердження плану санації; у плані санації заходи є формальними, реальне виконання їх не підтверджено документально, у зв`язку з чим обґрунтованим є висновок, що запропоновані заходи не призведуть до реального відновлення платоспроможності боржника.

На зазначене звернуто увагу й в ухвалі Господарського суду Житомирської області від 26.09.2023, постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 та постанові Верховного Суду від 26.03.2024 у даній справі.

Варто наголосити, що заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочення та/або розстрочення платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону; продаж частини майна боржника; виконання зобов`язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань; відчуження майна та погашення зобов`язань боржника шляхом заміщення активів; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації; одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Закону позачергово за рахунок продажу майна боржника; інші способи відновлення платоспроможності боржника.

Відтак колегія суддів виснує, що запропоновані заходи щодо відновлення платоспроможності боржника в плані санації від 27.03.24 не доводять того, що можливо досягнути запланованих прогнозних результатів відновлення платоспроможності боржника, визначених в проєкті плану санації - відновлення господарської діяльності боржника та повного задоволення вимог кредиторів. У плані санації відсутні взаємопов`язані і послідовні заходи, що спрямовані на реальне оздоровлення фінансово-господарського становища боржника та можуть призвести до поновлення господарської діяльності боржника і, відповідно, до реального відновлення його платоспроможності. У поданому плані санації вчергове зазначається застаріла інформація щодо господарсько-фінансового стану підприємства, що в свою чергу унеможливлює адекватно оцінити спроможність підприємства реалізувати запропоновані в плані санації заходи відновлення платоспроможності боржника.

Із урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції констатує про обґрунтованість висновку місцевого господарського суду про відмову в затвердженні плану санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", схваленого 27.03.2024 комітетом кредиторів боржника та звертає увагу, що Фірмою Гісерай Ельстерберг ГмбХ документально не спростовані наведені висновки суду першої інстанції.

Щодо закриття провадження у справі №906/1126/13 про банкрутство колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущенні доведення боржника до банкрутства. Захист приватного інтересу, у свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажі його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу інтересів при захисті публічного та приватного інтересів.

Процедура банкрутства, в основі якої лежить конкурсна природа, спрямована на забезпечення відстоювання обґрунтованості вимог конкурсних кредиторів до боржника на конкурентних засадах.

Провадження у справі про банкрутство є процедурним процесом, у якому кожна з процедур (розпорядження майном, санація, ліквідація) має певні етапи її проведення та передбачає відповідні судові дії у визначені Законом про банкрутство строки. Процесуальні питання, що виникають під час розгляду справи про банкрутство також мають чітко визначені процесуальні строки.

Необхідність дотримання встановлених законом строків процедури санації підтверджується висновками Верховного Суду в постанові від 15.01.2019 у справі №910/11903/14.

Відповідно до п. 8 ст. 29 Закону про банкрутство господарський суд затверджує схвалений та погоджений план санації боржника і виносить ухвалу про затвердження плану санації.

Якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію до господарського суду не буде поданий план санації боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону.

Так відповідно до пунктів 18-20 постанови Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №904/794/14:

"18. За змістом частини 8 статті 29 Закону про банкрутство вбачається, що господарський суд затверджує схвалений та погоджений план санації боржника і виносить ухвалу про затвердження плану санації. Якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію до господарського суду не буде поданий план санації боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону.

19. Отже, законодавець визначив повноваження господарського суду на здійснення переходу з процедури санації до ліквідаційної процедури боржника у разі неподання на затвердження до суду плану санації боржника як дискреційні, що застосовуються судом на його розсуд, виходячи з оцінки ним обставин справи (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 01.08.2019 по справі № 5017/651/2012).

20. З наведеного можна дійти до висновку, що факт подання плану санації до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, не у строки визначені ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не встановлює безумовний обов`язок для суду щодо введення ліквідаційної процедури".

Відповідно до положень статті 205 ГК України передбачено, що у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб`єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами. Ліквідація суб`єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов`язань за його участі.

З системного аналізу норм законодавства вбачається, що боржник визнається банкрутом, коли господарським судом встановлено неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Водночас у оскаржуваному судовому рішенні місцевий господарський суд вказує наступне: "проаналізувавши подані документи та матеріали, судом встановлено, що розмір заборгованості боржника перед конкурсними кредиторами (пасив) згідно затвердженого реєстру вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод становить 70 603 598,68 грн. При цьому активи відповідно до матеріалів інвентаризації, проведеного аналізу та поданого плану санації Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (ст. 75 таб. 5.7, ст.77 таб.5.8, ст.63) становлять біля 86 000 000 грн".

Отже, на переконання місцевого господарського суду активи Публічного акціонерного товариста "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" є більшими ніж пасиви.

Із огляду на зазначені обставини місцевий господарський суд закрив провадження у даній справі.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що системний аналіз норм Закону про банкрутство та Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 №14 (у редакції наказу Міністерства економіки України 26.10.2010 № 1361), дає підстави для висновку, що виявлення господарським судом у підсумковому засіданні ознак неплатоспроможності боржника відбувається на підставі дослідження та правової оцінки доказів, що містяться у матеріалах справи, зокрема Звіту розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника, фінансової звітності боржника (балансу підприємства (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів) тощо (висновок Верховного Суду у постанові від 02.11.2022 у справі 904/5749/19).

Для оцінки та підтвердження визнання активів існує ряд нормативних документів, у тому числі й тих, що регулюють проведення інвентаризації, а також стандарти бухгалтерського обліку, які встановлюють вимоги до оцінки та переоцінки активів; для кожного виду активів існують свої стандарти.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.

Згідно ст. 8 вказаного Закону питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство, крім іншого, самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних тощо.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 року №246 затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (надалі - Стандарт Запаси), відповідно до пункту 4 якого запаси - активи, які: утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством; чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Відповідно до п. 5 Стандарту Запаси, запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Відповідно до п.п. 24-25 Стандарту Запаси, запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Відповідно до п. 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань від 30.10.2014 р. за №1365/26142, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, проведення інвентаризації є обов`язковим перед складанням річної фінансової звітності в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу, з урахуванням особливостей проведення інвентаризації і в строки, визначені пунктом 10 цього розділу.

Інвентаризаційні описи застосовуються для фіксування наявності, стану та оцінки активів підприємства та тих активів, які належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом. У акті інвентаризації фіксуються наявність готівки, грошових документів, бланки документів суворої звітності, фінансових інвестицій, а також повнота відображення грошових коштів на рахунках у банку (реєстраційних рахунках), дебіторської та кредиторської заборгованостей, зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат і доходів майбутніх періодів, забезпечень (резервів), які створюються відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у державному секторі, міжнародних стандартів та інших актів законодавства (п. 15 Розділу II Положення про інвентаризацію)".

Зокрема, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання (п. 39 постанови ВС КГС у справі №904/1938/22 від 11.07.24).

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.22 у даній справі виснувано, що відомості про активи боржника, мають міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про фінансово-майновий стан божника, що повинен бути наданий комітету кредиторів та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної судової процедури. Фінансово-майновий стан боржника (актив) повинен бути предметом розгляду в судовому засіданні.

Встановити наявність ознак неплатоспроможності боржника можливо виключно на підставі результатів інвентаризації всього майна цього боржника.

Колегія суддів зазначає, що застосування судами законодавства про банкрутство зобов`язує суди відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту банкрутства (неплатоспроможності) для забезпечення мети законодавства про банкрутство (неплатоспроможність).

Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).

Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство ВС КГС від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).

Зазначена правова позиція висвітлена у постанові ВС КГС від 26.03.24 у даній справі.

Із застосуванням принципу судового контролю колегією суддів встановлено, що згідно Наказу про проведення інвентаризації №2 від 01.10.2021 (надалі Наказ) проведено інвентаризацію сировини, основних та допоміжних матеріалів, паливно-мастильних матеріалів, малоцінних необоротних матеріальних активів і основних засобів та інших матеріальних цінностей Приватного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" станом на 01.10.2021 в складі робочої інвентаризаційної комісії, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (том 50, а.с. 119-249; том 51 а.с. 1-40).

Результати інвентаризації наступні: необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 98, кількість одиниць 98, на суму 22466112,56 грн.; необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 218, кількість одиниці 219, на суму 0,00 грн; готової продукції, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 61, кількість одиниць за даними обліку 1685 (за фактичними даними 1656), на загальну суму за даними бухгалтерського обліку 14881451,98 грн (за фактичними даними 958456,00 грн). Містить розбіжність між фактичними даними та даними бухгалтерського обліку; запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 661, кількість одиниць 27665,9 на суму 13933,78 грн. (201 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1947, кількість одиниць 22906,50 грн, на суму 12530,77 грн. (22 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 4, кількість одиниць 7, на суму 3375,00 грн (112 рахунок бухгалтерського обліку) Запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 20, кількість одиниць 29, на суму 1781,12 грн. (209 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 1, на суму 487,50 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 6, кількість одиниць 25, на суму 1054,50 грн. (207 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 13, кількість одиниць 123, на суму 1154,22 грн. (201 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 2, кількість одиниць 5, на суму 407,18 грн. (201 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 5, кількість одиниць 53, на суму 6518,90 грн. (209 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 6, кількість одиниць 25, на суму 1054,50 грн. (207 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 3, на суму 50,85 грн. (201 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 4, на суму 80,00 грн. (207 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 2, на суму 30,00 грн. (204 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 2, кількість одиниць 20, на суму 2400,50 грн. (209 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 19, кількість одиниць 996,01, на суму 3157,74 грн. (209 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 25, на суму 7125,00 грн. (209 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 30, на суму 50,4 грн. (209 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 1, на суму 400,00 грн. (209 рахунок бухгалтерського обліку); запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 2, на суму 56,0 грн. (209 рахунок бухгалтерського обліку) Необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 2, кількість одиниць 2, на суму 1299 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 2, кількість одиниць 2, на суму 287,00 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 8, кількість одиниць 33, на суму 2751,3 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 3, кількість одиниць 5, на суму 1787,67 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 5, кількість одиниць 3, на суму 6653,33 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 3, кількість одиниць 3, на суму 1675,78 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 5, кількість одиниць 5, на суму 837,60 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку) Необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 1, на суму 2750,00 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 1, на суму 70 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 1, на суму 215,00 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 1, на суму 2886,67 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку) Необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 2, кількість одиниць 2, на суму 645,00 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 2, кількість одиниць 2, на суму 814,00 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 3, кількість одиниць 13, на суму 2484,52 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 1, на суму 137,5 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку) Необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 1, кількість одиниць 1, на суму 436,97 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 3, кількість одиниць 3, на суму 1064,97 грн. (112 рахунок бухгалтерського обліку); необоротних активів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 5, кількість одиниць 12, на суму 2779,33 грн. (153 рахунок бухгалтерського обліку) та Запасів, на 01 жовтня 2021 року, кількість порядкових номерів 2, кількість одиниць 3, на суму 145 грн. (204 рахунок бухгалтерського обліку).

Загальна сума за даними інвентаризації становить 23509937, 16 грн (із урахуванням розбіжностей між фактичними даними та даними бухгалтерського обліку).

Відтак припущення місцевого господарського суду щодо майбутньої реалізації майна та отримання коштів за результатами реалізації не можуть свідчити про спроможність боржника погасити заборгованість перед кредиторами. Водночас критичне оцінювання плану санації від 27.03.24 місцевим господарським та наступне врахування відомостей, наявних в планах санації задля встановлення наявності перевищення активів над пасивами боржника суперечить висновкам самого ж суду першої інстанції. Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції констатує, що висновки місцевого господарського суду про те, що активи Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" перевищують пасиви із урахуванням поданих доказів, які наявні в матеріалах справи не знайшли свого підтвердженням в суді апеляційної інстанції та не підтверджують спроможність боржника погасити свою заборгованість перед кредиторами. Відтак і висновок місцевого господарського суду про закриття провадження у даній справі є необґрунтованим і передчасним, а ухвала підлягає скасуванню в цій частині.

Згідно ч. 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В силу дії ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Відповідно до ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та задоволення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 у справі №906/1126/13.

Із огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції направляє справу до місцевого господарського суду для продовження розгляду на стадію санації боржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 по справі №906/1126/13 задоволити.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 у справі №906/1126/13 задоволити частково.

3. Скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 у справі №906/1126/13 в п.п. 4,5,6,7. В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

4. Справу №906/1126/13 направити до Господарського суду Житомирської області для продовження розгляду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "02" жовтня 2024 р.

Головуюча суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.