Постанова

від 30.09.2024 по справі 924/467/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

30 вересня 2024 року Справа № 924/467/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Маціщук А.В. , суддя Філіпова Т.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 924/467/19

за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк"

2) Виконавчого комітету Полонської міської ради ОТГ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) ОСОБА_2

2) ОСОБА_3

3) ОСОБА_4

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Агрофірма "Маяк", м.Полонне оформлених протоколом загальних зборів учасників №2 від 16.05.2018 та скасування реєстраційної дії державного реєстратора

за участю представників:

від позивача - Скрицька Н.А.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк" - не з`явився;

від Виконавчого комітету Полонської міської ради ОТГ - не з`явився;

від ОСОБА_2 - не з`явився;

від ОСОБА_3 - не з`явився;

від ОСОБА_4 - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 19.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.09.2019 у справі № 924/467/19 - без змін.

В подальшому, на адресу суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої представник просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 34 290 грн 80 коп.

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 02.09.2024 призначив розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк" про ухвалення додаткового рішення на 30.09.2024 о 11:30 год.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 30.09.2024 представник позивача заперечила проти задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк" про ухвалення додаткового рішення. Просила зменшити їх розмір.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк" надійшла заява про розгляд питання щодо ухвалення додаткового рішення без його участі (т. 3, а. с. 220)

Представники інших учасників справи в судове засідання 30.09.2024 не з`явилися.

Суд бере до уваги, що відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи викладене та те, що учасники справи були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить довідки про доставку електронних листів, поштова кореспонденція (т. 3, а. с. 218-219; т. 4, а. с. 1-27), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк" про ухвалення додаткового рішення за відсутності представників інших учасників справи.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк" про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд звертає увагу на те, що додаткове судове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Відповідно до ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000 №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.

Зокрема, в абзаці п`ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення визначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".

Конституційне право кожного на правничу допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Положеннями статті 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Агрофірма "Маяк" заявило, що попередній розмір судових витрат товариства на професійну правничу допомогу становить 50 000 грн. (т. 3, а. с. 1-7).

Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого вважає, що витрати Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк" на професійну правничу допомогу у розмірі 34 290 грн. 80 коп. не підтверджені жодним належним доказом, є неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, неспівмірними із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Продовжує, що Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк" у додатках до заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат від 26.08.2024, надано копію платіжної інструкції від 02.02.2024 про сплату 20 335 грн згідно додаткової угоди № 4 від 16.10.2019 та копію платіжної інструкції від 23.08.2024 на суму 20 650 грн.

Зауважує, що:

- ТОВ Агрофірма "Маяк" вже подавало копію платіжної інструкції від 02.02.2024 про сплату 20 335 грн. разом із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат за результатами ухвалення 01.02.2024 рішення Господарським судом Хмельницької області у справі № 924/852/19;

- платіжна інструкція від 23.08.2024 на суму 20 650 грн не має жодного відношення до справи № 924/467/19, оскільки у платіжній інструкції відсутнє посилання на справу № 924/467/19;

- Звіт про виконані роботи з правової (правничої) допомоги від 19.08.2024 на суму 34 290 грн. 80 коп. стосується розгляду саме Господарським судом Хмельницької області справи № 924/467/19, а не Північно-західним апеляційним господарським судом.

Позивач вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк" не надано жодних належних доказів щодо понесених судових витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Звертає увагу суду, що всупереч ч.9 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк" не надіслано копію заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками на адресу Виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади. Доказів надсилання вищезазначених документів на адресу вказаного учасника не надано.

За наведеного просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк" у стягненні витрат на професійну правничу допомогу адвоката у повному обсязі.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Крім того, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може також відступити від вказаного у частині четвертій статті 129 ГПК загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20).

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зауважує, що у відзиві на апеляційну скаргу вказано про додаткове подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а в судовому засіданні 19.08.2024 зробив відповідну заяву про подання відповідних доказів протягом п`яти днів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи правнича допомога в суді апеляційної інстанції Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк" надавалася Адвокатським об`єднанням "Кроу Ейбі Україна".

Зокрема, 12.06.2019 між Адвокатським об`єднанням "Кроу Ейбі Україна" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк" (далі - замовник) укладено договір про надання правової допомоги № 120619 (далі договір; т. 3, а. с. 191-198), згідно з п. 1.1 якого виконавець зобов`язується здійснити захист, представництво та надати будь-які інші не заборонені законом види правової допомоги замовнику (що надалі іменуються "послуги") в обсягах, на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а замовник зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 1.2 договору послуги, зазначені в п.1.1, надаються за конкретними запитами уповноважених осіб замовника (тобто керівника виконавчого органу замовника, фінансового директора, головного бухгалтера, керівника юридичного відділу, менеджерів та інших співробітників замовника, відомих виконавцю як особи, яким делеговані відповідні повноваження направляти запити від імені замовника). Запити можуть направлятися як в письмовій, так і в усній формі. Послуги можуть надаватися як в усній, так і в письмовій формі відповідно до домовленості між сторонами в кожному конкретному випадку. Конкретний обсяг послуг погоджується сторонами в кожному конкретному випадку.

За умовами п. 3.1 договору замовник оплачує виконавцю гонорар за послуги, оформлені відповідно до п. 3.2 або, альтернативно, відповідно до п. 3.4 цього договору, за фактом їх надання, якщо сторони не домовляться по окремим послугам про часткову або повну попередню оплату, яка буде визначатися окремо укладеною додатковою угодою між сторонами.

Пунктом 3.2 договору визначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід виконавця (його спеціалістів), фінансовий стан замовника та інші істотні обставини.

Згідно з п. 3.3 договору для оплати гонорару за надані послуги виконавець надає замовнику рахунок і акт приймання-передачі наданих послуг.

Індивідуальні погодинні ставки спеціалістів виконавця, відповідно до кваліфікаційного рівня та/або займаної посади становлять:

- для молодшого юриста - 400 - 800 грн. / год.;

- помічника адвоката (юриста) - 800 - 1200 грн./год.;

- адвоката (старшого юриста) -1200 - 1600 грн. / год.;

- радника - 1600 - 2000 грн. / год.;

- старшого адвоката - 2000 - 2400 грн./ год.;

- партнера - 2400 - 3200 грн. / год.

У випадках, коли можна точно визначити обсяг робіт, сторони можуть встановлювати фіксовану суму гонорару виконавця; у таких випадках (а також в інших випадках, коли сума попередньо узгоджена з замовником) виконавець не подає докладну специфікацію як зазначено в п. 3,2, а направляє замовнику тільки акт приймання-передачі (з описом наданих послуг і узгодженою сумою) і рахунок (п. 3.5. договору).

За умовою п. 3.6 договору, якщо від замовника протягом 10 (десяти) робочих днів після одержання акту приймання-передачі не надійшло виконавцю письмових заперечень стосовно розміру гонорару за послуги, пред`явлені до оплати, послуги вважаються прийнятими, а їх вартість і розмір гонорару узгодженими і такими, що підлягають оплаті на підставі відповідного рахунку виконавця.

Згідно з п. 3.7 договору витрати виконавця, пов`язані з наданням послуг за цим договором (в т.ч. вартість телефонних розмов, факсу, кур`єру, необхідних витрат на понаднормове ведення справи, витрат на поїздки тощо) оплачуються додатково, якщо інше окремо не погоджено сторонами.

Відповідно до п. 3.9 договору погодинні ставки чи вартість послуг, вказані в цьому договорі та/або в документах, пов`язаних з цим договором (додаткових угодах, рахунках, актах, тощо), зазначені без ПДВ, який, якщо застосовується, має нараховуватися на вартість послуг додатково і враховуватися при остаточному визначенні розміру гонорару.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2019 року. Дія цього договору поширюється також на відносини, які виникли між сторонами до моменту його підписання. У випадку, якщо не менше, ніж за 14 днів до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не отримає від іншої сторони письмової заяви про його припинення, дія договору вважається продовженою на невизначений строк (п. 10.5 договору).

Договір підписаний та скріплений відтисками печаток його сторін.

В подальшому, 16.10.2019 сторони підписали додаткову угоду №4 до договору (т. 3, а. с. 199-200), згідно з п. 1 якої сторони домовились, що в рамках умов договору та цієї додаткової угоди виконавець зобов`язується здійснити захист, представництво та надати будь-які інші не заборонені законом види правової допомоги замовнику (що надалі іменуються ''послуги"), а саме:

- підготовка документів та участь в судових засіданнях в Північно-західному апеляційному господарському суді по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.09.2019 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ-агрофірми "Маяк" про визнання недійсним рішення загальних зборів від 16.05.2018.

Гонорар виконавця включає участь виконавця у трьох судових засіданнях включно.

Вартість участі в наступних судових засіданнях узгоджується додатково.

Пунктом 2 додаткової угоди № 4 передбачено, що сторони домовилися, що:

- за послуги, згідно п. 1. цієї додаткової угоди замовник сплачуватиме виконавцю фіксований гонорар у гривнях у розмірі еквівалентному 1 000 (одна тисяча) євро, що на дату укладання цієї додаткової угоди складає 27 281 грн 60 коп. ПДВ на зазначену вартість послуг не нараховується, оскільки виконавець є платником єдиного податку згідно законодавства України;

- до зазначеної вище вартості послуг не включаються витрати на проїзд до м. Рівного та проживання в готелі (у випадку, якщо це необхідно) співробітників виконавця що компенсуєтеся окремо згідно виставлених рахунків.

Пунктом 3 додаткової угоди № 4 визначено, що авансова сума складає 50% від відповідної вартості послуг, зазначеної в даній угоді, та сплачується протягом 5 (п`яти) днів з моменту виставлення виконавцем рахунку - фактури. Решта суми (50%) сплачується замовником протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі та виставлення на його підставі відповідного рахунку.

Оплата здійснюється у гривнях по курсу НБУ на дату виставлення рахунків виконавцем (п. 4 додаткової угоди № 4).

Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору (п. 5 додаткової угоди № 4).

Також, матеріали справи містять Звіт про виконані роботи (надані послуги) з правової (правничої) допомоги від 19.08.2024, згідно з яким у межах розгляду Господарським судом Хмельницької області справи №924/467/19, Адвокатське об`єднання "Кроу Ейбі Україна" на підставі договору №120619 про надання правової допомоги від 12.06.2019, додаткової угоди №4 від 16.10.2019, виконало такі роботи/надало такі послуги:

1. Участь в судових засіданнях: 04.11.2019, 09.12.2019, 19.08.2024. Обсяг затраченого часу - згідно з протоколами судових засідань;

2. Підготовка та подання до суду клопотання від 12.08.2024 про долучення додаткового доказів постанови касаційного цивільного суду від 21.06.2024 у справі №761/33029/19 та Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 по справі № 924/852/19. Обсяг затраченого часу - 1 год.

Загальна вартість наданих послуг склала без ПДВ 34 290 грн 80 коп.

Надання послуг здійснювали адвокати ОСОБА_5 та Клюца Сергій Олександрович, кожен з яких має понад 10 років досвіду здійснення адвокатської діяльності.

Одночасно апеляційний господарський суд зауважує, що зазначення у такому звіті Господарського суду Хмельницької області, суд розцінює як технічну помилку і на переконання суду саме така помилка у цьому випадку не може слугувати для визнання звіту неналежним доказом на підтвердження понесення ТОВ Агрофірма "Маяк" витрат на професійну правничу допомогу.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції було проведено три судові засідання, а саме:

04.11.2019, в якому від ТОВ Агрофірма "Маяк" приймала участь представник Корендюк Д.І. (т. 3, а. с. 44);

09.12.2019 в якому від ТОВ Агрофірма "Маяк" приймала участь представник Корендюк Д.І. (т. 3, а. с. 74);

19.08.2024 в якому від ТОВ Агрофірма "Маяк" приймав участь представник Клюца С.О. (т. 3, а. с. 151-152).

Заявником також долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень від 02.02.2024 на суму 20 335 грн та від 23.08.2024 на суму 20 650 грн (т. 3, а. с. 202-203).

При цьому, суд апеляційної інстанції вказує, що копія платіжного доручення від 02.02.2024 на суму 20 335 грн вже надавалася заявником при вирішенні питання щодо судових витрат, понесених під час розгляду справи №924/852/19, що підтверджується додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.02.2024 у справі №924/852/19, а тому вона не може бути належним доказом понесення ТОВ Агрофірма "Маяк" витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в межах справи № 924/467/19.

Крім того, дослідивши копію платіжного доручення від 23.08.2024 на суму 20 650 грн, суд встановив, що в призначенні платежу вказано: "За надання правової допомоги згідно рахунку 98 від 19.08.2024р., договір № 120619 від 12.06.2024р. без ПДВ."

Суд вказує, що в матеріалах господарської справи відсутній рахунок № 98 від 19.08.2024.

Щодо доводів позивача про вказання невірної дати договору, а саме року (2024), то суд апеляційної інстанції оцінює таке, як описку, оскільки сам номер договору вказано вірно, і такий номер відповідає даті укладання (день, порядковий номер місяця, останні дві цифри року укладання).

Посилання позивача про не надіслання відповідних доказів на адресу Виконавчого комітету Полонської міської ради ОТГ спростовуються наявними у справі доказами, а саме: описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною та фіскальним чеком (т. 3, а. с. 213).

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

За ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Як вказано вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5, 7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у додаткових постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Суд бере до уваги, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.22.2022 у справі №922/1964/21.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Апеляційний господарський суд вказує, що категорія цієї справи не є специфічною чи особливо складною, не потребує при складенні процесуальних документів опрацювання великої кількості нормативно-правових актів.

Як убачається зі звіту Адвокатське об`єднання "Кроу Ейбі Україна" надало послуги із участі в трьох засідання, суду апеляційної інстанції, загальна тривалість яких склала приблизно 220 хв., а також підготовило та подало клопотання про долучення доказів, яке фактично розміщене на одній сторінці та до якого додано видрукувані судові рішення (т. 3, а. с. 108-126).

Вартість вказаних послуг оцінено в 34 290 грн 80 коп., що на переконання суду буде суперечити принципу співмірності таких витрат із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Таким чином, суд дійшов висновку про стягненні з позивача на користь ТОВ Агрофірма "Маяк" 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, які ТОВ Агрофірма "Маяк" понесло у зв`язку із переглядом рішення в суді апеляційної інстанції і такий розмір, на думку суду апеляційної інстанції, враховує розумну необхідність витрат для цієї справи, поведінку сторін, є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, наданими адвокатом послуг в суді апеляційної інстанції, а також відповідає критеріям розумності, пропорційності та співмірності.

Оскільки в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 у справі №924/467/19 не було вирішено питання щодо розподілу цих витрат, керуючись статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову у справі № 924/467/19.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк" (30500, Хмельницька область, Полонський район, місто Полонне, вулиця Лесі Українки, будинок 184, код 03789324) - 10 000 витрат на професійну правничу допомогу.

3. В стягненні 24 290 грн 80 коп. витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Господарському суду Хмельницької області видати наказ на виконання цієї постанови.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "03" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Філіпова Т.Л.