Рішення

від 02.10.2024 по справі 906/726/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/726/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Вельмакіної Т.М.,

розглянувши без виклику сторін заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення від 16.09.2024 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІКТ"

до Фермерського господарства "АГРОТЕРРА-16"

про стягнення 68512,72 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОВІКТ" звернулося до суду з позовом про стягнення з Фермерського господарства "АГРОТЕРРА-16" 68 512,72 грн, з яких: 4 9460,20 грн основного боргу, 14 983,20 грн пені, 1406,02 грн 3% річних та 2663,30 грн інфляційних.

Рішенням від 09.09.2024 суд позов задовольнив частково, стягнув з Фермерського господарства "АГРОТЕРРА-16" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІКТ" 49460,20 грн заборгованості, 10307,87 грн пені, 1399,07 грн 3% річних, 2663,30 грн інфляційних, 2256,85 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

16.09.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 12108,00 грн, з яких 5500,00 грн - витрати на надання професійної правничої допомоги та 6383,00 грн - винагорода за задоволення судом позовної заяви по справі ("гонорар успіху").

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.3 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч.8 ст.129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. В цьому випадку підлягає застосуванню інша вимога ч.8 ст.129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно з ч.3 ст.123 ГПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем у позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести в процесі розгляду справи, а також зроблено заяву про те, що у випадку інших додаткових витрат на правничу допомогу при розгляді справи, про них буде заявлено відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України.

У межах даного строку від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 12108,00 грн, з яких 5500,00 витрати на надання професійної правничої допомоги та 6383,00 грн винагорода за задоволення судом позовної заяви по справі ("гонорар успіху).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Матеріали справи містять Ордер серії АІ №1644800 на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "АГРОВІКТ" адвокатом Березюк Лідією Вікторівною у Господарському суді Житомирської області, на підставі договору про надання правової допомоги №27-06/24 від 27.06.2024 (а.с.23).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями п.3 ч.1 ст.3, ст.6 ЦК України закріплено принцип свободи договору.

У матеріалах справи міститься договір №27-06/24 від 27.06.2024 про надання професійної правничої (правової) допомоги, укладений між ТОВ "АГРОВІКТ" (клієнт) та адвокатом Березюк Л.В. (виконавець) (а.с.18-19), відповідно до п.1.1 якого цей договір є домовленістю, за якою виконавець зобов`язується здійснити представництво та надати професійну правничу (правову) допомогу клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити виконавцю правничу (правову) допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

За умовами п.1.2, предметом цього договору є надання виконавцем професійної правничої (правової) допомоги клієнту по справі за позовною заявою клієнта до ФГ "АГРОТЕРРА-16" про стягнення заборгованості у сумі 49460,20 грн за поставлений товар, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до п.3.2-3.3 договору, за результатом надання професійної правничої (правової) допомоги виконавець складає акт приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги та передає два примірника акту клієнту. Клієнт зобов`язаний розглянути акт і протягом трьох календарних днів з дня отримання підписати його, один примірник передати виконавцю.

У п.4.1 договору наведено перелік правничих послуг, які можуть бути надані виконавцем по справі, та вартість таких послуг.

Винагорода виконавця оплачується замовником протягом п`яти календарних днів з дня наступного за днем набрання рішенням по справі, зазначеній у п.1.2 договору, законної сили (п.4.2 договору).

Згідно з актом №28-06/24 від 28.06.2024 приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №27-06/24 від 27.06.2024, виконавцем було надано, а клієнтом прийнято послуги на загальну суму 5500,00 грн, а саме:

1. Вивчення та аналіз документів по справі, збір необхідних доказів, вивчення законодавства та судової практики на суму 1000,00 грн.

2. Розрахунок пені, 3% річних та інфляційні втрати на суму 1000,00 грн.

3. Складання позовної заяви про стягнення коштів, пені, 3% річних та інфляційні втрати на суму 2500,00 грн.

4. Сканування, найменування та комплектування документів, що додаються до позовної заяви про стягнення коштів, пені, 3% річних та інфляційні втрати на суму 500,00 грн.

5. Подання позовної заяви через підсистему "Електронний суд", що включає заповнення необхідних полів, розміщення тексту позовної заяви, прикріплення додатків та відправку позовної заяви з додатками на суму 500,00 грн.

На підтвердження понесених витрат до матеріалів справи надано платіжну інструкцію №223 від 16.09.2024, згідно з якою позивач сплатив адвокату Березюк Л.В. 5500,00 грн за професійну правничу (правову) допомогу, та платіжну інструкцію №222 від 16.09.2024, згідно з якою позивач сплатив адвокату Березюк Л.В. 6383,00 грн винагороди за задоволення судом позовної заяви.

Відповідно до частин першої і другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, згідно до положень ст.126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, тобто виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України,під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Заперечення щодо розміру судових витрат на правничу допомогу чи клопотання про зменшення суми витрат з контррозрахунком від відповідача до суду не надходили.

Проаналізувавши в сукупності все вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені представником позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн є доведеними, документально обґрунтованими та такими, що відповідають критерію розумної необхідності таких витрат та підлягають задоволенню судом пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (63830,44 грн) у сумі 5124,12 грн.

Проте, відносно вимог про відшкодування витрат у вигляді винагороди за задоволення судом позовної заяви ("гонорару успіху"), суд дійшов наступних висновків.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як "гонорар успіху", проте суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 в справі №904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом такого виду винагороди як "гонорар успіху" у договорі про надання правової допомоги, що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

Відтак, враховуючи дані позиції ВПВС, клієнт і адвокат користуючись принципом свободи договору можуть визначити додаткові витрати між собою у вигляді гонорару успіху, проте вказане вкотре не підпадає під пряме визначення адвокатських послуг, а відповідно не може переноситись на іншу сторону (не сторону такого договору).

Суд наголошує, що апелянт і у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року в справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72).

Правовий аналіз наведеного вище надає підстави для висновку, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.12.2023 у справі №904/3745/22, від 20.12.2023 року у справі №910/5483/22.

Суд виходить з того, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Також суд звертає увагу, що у цій справі підставою для звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу є приписи статей 123, 124, 126, 129, 244 ГПК України і вимога позивача обумовлена саме необхідністю вирішити питання про розподіл сплачених ним судових витрат (визначених як професійна правнича допомога), що відповідно до вказаних норм процесуального права підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, винагорода за задоволення судом позовної заяви ("гонорар успіху") не є складовою витрат на професійну правничу допомогу.

Така додаткова винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення у справі як "гонорар успіху", за своїм змістом і правовою природою не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а є платою за сам результат (позитивне рішення), досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг, так як і не є професійною правничою допомогою в розумінні пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є послугою адвоката та не відноситься до судових витрат.

Враховуючи вищенаведене, суд не вважає за необхідне покладати витрати позивача в частині сплати винагороди за задоволення судом позовної заяви по справі ("гонорару успіху") в розмірі 6383,00 грн на відповідача, оскільки задоволення вимоги щодо стягнення гонорару за позивний результат розгляду справи не відповідатиме принципам пропорційності до предмету спору та справедливості, у зв`язку з чим її відшкодування матиме надмірний характер.

Враховуючи вищевикладене, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5124,12 грн (обраховані пропорційно задоволеним позовним вимогам). У стягненні 6758,88 грн, з яких 375,88 грн витрати на професійну правничу допомогу та 6383,00 грн винагорода за задоволення судом позовної заяви по справі ("гонорар успіху") суд відмовляє.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 233, 244 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 12108,00 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "АГРОТЕРРА-16" (13536, Житомирська область, Попільнянський район, село Парипси, вул. Миру, буд. 192/23, ід. код 40290617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІКТ" (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 2/30, кв. 96, ід. код 41784823) 5124,12 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У стягненні решти витрат відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено: 02.10.24

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

- позивачу через систему "Електронний суд";

2 - відповідачу - рек. з повід.