Рішення

від 11.09.2024 по справі 924/1334/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.09.2024Справа № 924/1334/23

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Осьмаку Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури

(пров. Військоматський, буд. 3, м. Хмельницький,

Хмельницька обл., 29013)

в інтересах держави в особі

1. Західного офісу Державної аудиторської служби

(79007, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 8)

2. Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури

України (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9)

в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у

Хмельницькій області

(29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Свободи, буд. 77)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд Сервіс Груп"

(вул. Зоологічна, 4А, оф.139, м. Київ, 04119)

про відшкодування збитків у розмірі 3 866 616,67 грн.

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури, м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Західного офісу Державної аудиторської служби, м. Львів; Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, м.Київ в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області, м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд Сервіс Груп"", м. Хмельницький в якій просить з стягнути з відповідача 3 866 616,67 грн. збитків, завданих неналежним виконанням договору №163/21Е від 13.08.2021р.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 03.01.2024 вирішено передати справу №924/1334/23 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

19.01.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №924/1334/23.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2024 справу №924/1334/23 передано на розгляд судді Лиськову М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 відкрито провадження у справі №924/1334/23; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 21.02.2024.

07.02.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з підстав недоведеності та необґрунтованості.

08.02.2024 Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України подало до суду пояснення на позовну заяву.

19.02.2024 відповідачем подано клопотання про долучення доказів по справі.

22.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд Сервіс Груп" надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву та клопотання про долучення доказів по справі.

01.03.2024 від прокуратури до суду надійшли заперечення на відзив.

16.04.2024 від Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області надійшли пояснення по справі, в яких Служба вказує, що у справі №924/1334/23 відсутні належні докази наявності збитків, щодо яких зроблено висновок Держаудитслужбою та відсутні докази правильності їх обчислення.

29.05.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справ до судового розгляду по суті.

31.07.2024 відповідачем подано до суду клопотання про долучення додаткових доказів по справі, а саме Протоколу випробування матеріалів №АБК05ГУНП-Хмельницька область/022 від 14.12.2022 р., які долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 31.07.2024 суд заслухав дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін щодо дослідження доказів та відклав розгляд справи по суті на 11.09.2024.

09.08.2024 від прокуратури надійшло клопотання про поновлення строку та долучення до матеріалів справи висновків судово-економічної експертизи та будівельно-технічної експертизи.

16.08.2024 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд Сервіс Груп" подано до суду додаткові пояснення по справі.

06.09.2024 від прокуратури надійшло клопотання про приєднання додаткових доказів по справі, а саме прокуратура просить долучити Протокол випробування матеріалів №АБК04ГУНПХмельницька область/022 від 09.11.2022.

09.09.2024 відповідачем подано додаткові письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 11.09.2024 суд на стадії судових дебатів заслухав пояснення представників сторін, як щодо суті позовних вимог.

Щодо доказів, поданих прокурор із клопотанням (поясненнями) від 09.08.2024 та від 06.09.2024 суд зазначає таке.

Так прокурор у своєму клопотанні (поясненнях) від 09.08.2024 заявляє вимогу про визнання поважними причин пропуску строку подання доказів та долучення до матеріалів справи висновків судово-економічної та будівельно-технічної експертиз (№1460/1602-1610/23-26 від 18.05.2023 та 1970/1971/22-26/1422-1439/23-26 від 25.04.2023 відповідно) та листа процесуального керівника у кримінальному провадженні №12021240000000413 (№09/2-156вн-24 від 30.07.2024) та Протоколу випробування матеріалів №АБК04ГУНПХмельницька область/022 від 09.11.2022.

За приписами ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, з наведених норм вбачається, що позивач зобов`язаний подавати до суду докази разом із позовною заявою, а у разі неможливості подання доказів у цей строк позивач має повідомити про це суд та клопотати про надання додаткового строку для подання доказів.

Втім, прокурором як у позовній заяві, так і у відповіді на відзив та протягом підготовчого провадження не заявлялось жодних клопотань про надання додаткового строку для подання доказів, як і не наведено посилань у позовній заяві на докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.

Приписами ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Суд зазначає, що одними із основних засад (принципів) господарського судочинства є, зокрема: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Пунктами 4, 5 ч. 5 вказаної статті передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на вищевикладене, з огляду на те, що прокурором належним чином не обґрунтовано неможливість подання висновків судово-економічної та будівельно-технічної експертиз (№1460/1602-1610/23-26 від 18.05.2023 та 1970/1971/22-26/1422-1439/23-26 від 25.04.2023 відповідно) та листа процесуального керівника у кримінальному провадженні №12021240000000413 (№09/2-156вн-24 від 30.07.2024) та Протоколу випробування матеріалів №АБК04ГУНПХмельницька область/022 від 09.11.2022 у встановлений строк, суд відхиляє заяву прокуратури про долучення доказів, викладену ним у змісту клопотання (пояснень) від 09.08.2024 та 06.09.2024 та зазначає, що оскільки господарським процесуальним законодавством не передбачено можливості повернення судом документів (доказів), поданих із пропуском строку, подані позивачем докази долучаються до матеріалів справи, однак не беруться судом до уваги при вирішенні спору по суті.

У судовому засіданні 11.09.2024 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись до суду із позовом, прокурор вказує, що вивченням відомостей електронної системи публічних закупівель «Прозорро» (https://prozorro.gov.ua) встановлено, що у травні 2021 року Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області), (надалі по тексту - Замовник) на веб-порталі Уповноваженого органу опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів за №UA-2021-05- 24-002577-с та відомості про укладення 13.08.2021 з товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРБУД СЕРВІС ГРУП» (надалі - Виконавець) договору №163/21Е про закупівлю послуг за кодом ДК 021:2015:63710000-9: Послуги з обслуговування наземних видів транспорту, а саме: «послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (окремими ділянками) (63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту». Сума послуг за договором складає 79 130 329,04 гривень. Джерело фінансування закупівлі - Державний бюджет України.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (окремими ділянками) (63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту), а Замовник прийняти і оплатити такі роботи на умовах договору. Додатковою угодою №3 від 05.05.2022, внесено зміни до істотних умов договору та викладено п. 3.1. договору у наступній редакції: «Ціна цього Договору становить 40 219 385,61 грн (сорок мільйонів двісті дев`ятнадцять тисяч триста вісімдесят п`ять гривень 61 копійка), а тому числі ПДВ - 6 703 230,94 грн». Цей договір набирає чинності з дати укладання і діє по 31.12.2022 року, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, (п.п. 10.1. Договору).

Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в) вартість виконаних робіт по вищевказаному договору склала 40 219 385,61 грн з ПДВ. За виконанні роботи оплату проведено в повному обсязі, що підтверджується звітом про виконання договору про закупівлю №UA-2021-05- 24-002577-с (дата формування звіту - 02.01.2023) та витягами з Єдиного порталу використання публічних коштів щодо проведених трансакцій за договором №163/21Е.

Згідно п. п. 2.1., 2.4. Договору передбачено, що Виконавець повинен надати передбачені цим Договором послуги Замовнику якість яких відповідає умовам та вимогам нормативних документів. Відповідальність за якість виконаних послуг, випробування матеріалів, устаткування несе Виконавець. Неякісно виконані послуги/роботи, виконані з використанням матеріальних ресурсів, що не відповідають установленим вимогам, Замовником не оплачуються.

Водночас, звертаючись до суду, прокурор вказує, що прокуратурою встановлено, що ТОВ «ДОРБУД СЕРВІС ГРУП» (Виконавцем) надано неякісні послуги/роботи за договором №163/21Е від 13.08.2021 з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (окремими ділянками) (63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту), які проведені з явними порушеннями та недотриманням вимог проектно-кошторисної документації, внаслідок чого Виконавцем завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 3 866 616,67 грн, яка підлягає стягненню з відповідача за наступних підстав.

В якості обґрунтування підстав стягнення збитків за договором №163/21Е від 13.08.2021 з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (окремими ділянками) (63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту) прокуратура вказує наступні обставини.

Так, з 28.11.2022 по 14.12.2022 вимірювальною лабораторією ПП «Лабораторія ЗахідДорСервіс» (свідоцтво про відповідність системи керування вимірюваннями №РЛ 034/19), на підставі листа ГУ Національної поліції в Хмельницькій області, у відповідності до розділу 4 «Відбирання проб» ДСТУ Б В.2.7-319:2016 «Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродинамічний. Методи випробувань», проведено випробування кернів асфальтобетонного покриття на ділянці автомобільної дороги державного значення Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка км 90+758- км 99+863, км 124+513- км 129+573 та км 186+500- км 189-500.

За результатами замірів товщини влаштованого шару ЛЕМС на об`єкті: j «Експлуатаційне утримання автомобільної дороги державного значення Н-02/М-06/ Кременець-Біла Церква-Ржищів-Софіївка км 92+758 - км 99+863 (влаштування тонкошарового покриття із емульсійно-мінеральної суміші)» встановлено, що середнє значення влаштованого шару ЛЕМС згідно 6 кернів складає 8,75 мм, при тому, що до актів приймання виконаних будівельних робіт включено роботи з Влаштування тонкошарового покриття з литої емульсійно- мінеральної суміші машиною Schafer sms 11000, товщиною нижнього v (вирівнюючого) шару 15 мм на площі 62 480 м2 та роботи з Влаштування тонкошарового покриття з литої емульсійно-мінеральної суміші машиною Schafer sms 11000, товщиною верхнього шару 10 мм на площі 62 480 м2. Тобто, товщина влаштованого шару з використанням ЛЕМС згідно первинних документів повинна складати 25 мм, у тому числі: нижній (вирівнюючий) шар - 15 мм, верхній шар - 10 мм.

В результаті вищевикладеного, в порушення вимог п. -6.4.4.1 Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ БД. 1.1-1:2013), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового господарства України від 05.07.2013 №293 та п. 6.4 Правил визначення вартості робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання (СОУ 42.1-37641918- 085:2018), затверджених наказом Укравтодору від 28.12.2018 №424 завищення обсяг та відповідно вартість виконаних робіт на загальну суму З 866 616,67 гривень (з ПДВ).

Враховуючи той факт, що за виконані роботи проведено оплату в повному обсязі, вищевказане порушення призвело до нанесення збитків Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області, як одержувачу бюджетних коштів і замовнику виконання робіт, та Державному бюджету України, з якого фактично проводилося фінансування робіт на загальну суму 3 866 616,67 гривень.

Як вказує прокуратура, вказані порушення підтверджено при проведенні Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області за період з 01.01.2019 по 31.03.2023 (акт ревізії від 22.08.2023 № 06-08/18).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокуратура вказує, що лише після перевірки органом державного фінансового контролю, у ході якої проведено кернування влаштованого асфальтобетонного покриття по об`єкту та лабораторні випробування використаних Виконавцем матеріалів, Замовнику стало відомо про факт завищення цін матеріальних ресурсів, що потягло зайві необґрунтовані зайві витрати на їх оплату, та як наслідок, заподіяло збитки бюджету. Також, за переконанням прокуратури, відповідач приховав від Замовника факти неякісного виконання робіт та використаних матеріалів, завищивши їх вартість та всупереч принципу ефективності та результативності бюджетної системи України, перешкодив Замовнику досягнути максимального результату щодо виконання Договору.

Судом встановлено, що за результатом перемоги в процедурі публічних закупівель, між ТОВ «ДОРБУД СЕРВІС ГРУП» (надалі - Виконавець) та Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області (надалі - Замовник) було укладено договір №163/21Е від 13.08.2021 р. (надалі - Договір). Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надати послуги з експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (окремими ділянками) (63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту), а Замовник прийняти і оплатити такі роботи на умовах Договору.

Згідно п. 3.1. Договору, з урахуванням змін внесених Додатковою угодою №3 від 05.05.2022 р., ціна цього Договору становить 40 219 385,61 грн. в т.ч. ПДВ складає 6 703 230,94 грн. за рахунок коштів державного бюджету.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що Виконавець повинен надати передбачені цим Договором послуги Замовнику якість яких відповідає умовам та вимогам нормативних документів, зазначеним у пункті 1.3. цього договору та іншим діючим нормативними актами. Відповідальність за якість виконаних послуг, випробування матеріалів, устаткування несе Виконавець.

Замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання послуг відповідно до частини першої статті 849 Цивільного кодексу України та у порядку, передбаченому цим договором. Замовник має право контролювати якість і кількість матеріальних ресурсів до моменту їх використання для надання послуг та в процесі надання послуг на об`єкті. Замовник призначає свого представника, який постійно контролює якість виконаних Виконавцем послуг, про що письмово повідомляє Виконавця (п.2.2. Договору).

Згідно п. 2.4. Договору у разі виявлення порушень умов цього договору, кошторисної документації, будівельних норм і правил, державних та галузевих стандартів інших нормативних документів Замовник зобов`язаний видати Виконавцю письмовий припис про усунення допущених недоліків, а за необхідності - про призупинення надання послуг. Матеріали (устаткування), що не відповідають нормативним вимогам, мають негайно усуватися з ділянки виконання робіт і замінюватись за рахунок Виконавця. Неякісно виконані послуги/роботи, виконані з використанням матеріальних ресурсів, що не відповідають установленим вимогам, Замовником не оплачуються. Виконавець у визначені Замовником терміни зобов`язаний привести їх у відповідність до встановлених вимог. Якщо Виконавець не усуне в обумовлені строки виявлені недоліки, Замовник має право залучати для цього третіх осіб з компенсацією витрат на їх послуги за рахунок Виконавця, у тому числі шляхом утримання відповідних сум при розрахунках з Виконавцем за виконані послуги.

Пунктом 4.2. Договору визначено, що Замовник здійснює розрахунки за надані послуги (виконані роботи) з Виконавцем по мірі надходження коштів на підставі відповідних Актів (форма № КБ-2В) та Довідок (форма № КБ-3) протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати надходження бюджетних коштів на спеціальний реєстраційний рахунок Замовника, відкритий в територіальному управлінні Казначейства. На виконання умов договору, ТОВ «ДОРБУД СЕРВІС ГРУП» надало послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка км 90+758 - км 99+863, що підтверджується підписами без зауважень актами приймання виконаних будівельних робіт за жовтень-грудень 2021 р. та Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів км 247+260 - км 249+260, км 273+800 - км 276+767, що підтверджується підписами без зауважень актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад-грудень 2021 р. та звітом 02 січня 2023 про виконання договору про закупівлю UA-2021-05-24-002577-c на загальну суму 40 219 385,61 грн. з ПДВ.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як встановлено ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем були виконані будівельні роботи, на підтвердження чого додано Акти приймання - передачі виконаних робіт за період жовтень-грудень 2021 та Звіт про виконання договору про закупівлю від 02.01.2023..

Судом встановлено, що будь-яких зауважень щодо виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорбуд Сервіс Груп" робіт від Замовника не надходило та у матеріалах справи не міститься.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже. з матеріалів справи судом встановлено, що Підрядником виконано необхідний вид послуг/робіт та в тих обсягах, що визначені тендерною документацію. При цьому, фізичні обсяги робіт підтверджені, а претензії відсутні.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб

Приписами ч. 3-4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Звертаючись із цим позовом до суду в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби, прокуратура зазначає, що відповідно до наданих повноважень Державною аудиторською службою виявлено порушення, проте нею не вжито заходів щодо захисту інтересів держави з метою відшкодування завданих збитків.

З метою встановлення факту порушення відповідачем інтересів держави саме в особі Західного офісу Державної аудиторської служби, суд зазначає наступне.

Сторонами Договору № 163/21Е від 13.08.2021 є саме Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області та Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорбуд Сервіс Груп".

Західний офіс Державної аудиторської служби не є учасником вказаних договірних правовідносин.

Матеріалами справи не встановлено спричинення збитків державі в особі Західного офісу Державної аудиторської служби.

При цьому до компетенції Західного офісу Державної аудиторської служби не віднесено повноважень щодо захисту інтересів Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем. Аналогічна позиція викладена об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17.

З огляду на те, що Західний офіс Державної аудиторської служби не виступав стороною та не був замовником на виконання робіт за Договором №163/21Е від 13.08.2021, суд вважає, що в даному випадку відповідачем не було порушено інтересів держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби, а тому відмовляє у задоволенні позову, заявленого в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби.

Крім цього, суд наголошує, що прокурор жодних матеріально-правових вимог спрямованих на захист прав саме Західного офісу Державної аудиторської служби не заявляв. Заявлена ним вимога в позовній заяві спрямована на захист прав та інтересів Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області, оскільки прокурор у позовній заяві просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд Сервіс Груп" на користь Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області збитки у розмірі 3 866 616,67 грн.

Водночас, за змістом положень ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як передбачено ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно з ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Як вбачається із позовної заяви, прокурор посилається на Акт ревізії №06-08/18 від 22.08.2023 та Протокол №АБК05ГУНП-Хмельницька область/022 від 14.12.2022 р. як на підставу та доказ, який підтверджує розмір та вину відповідача у завданих збитках.

Водночас, суд вказує, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Отже, для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням збитків, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.

Відповідно до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально.

Зі змісту наданого Прокурором протоколу № АБК05ГУНП Хмельницька область/022 від 14.12.2022 випробувань матеріалів (далі - Протокол), вбачається, що на замовлення Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ПП «Лабораторія ЗахідДорСервіс» провела випробування кернів асфальтобетонного покриття за показником товщини шару наданих кернів позначених 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 з шаром зносу ЛЕМС та наступним асфальтобетонним шаром по товщині та за показниками середньої густини, водонасичення кернів асфальтобетону та переформованих зразків з кернів, вмісту в`яжучого та коефіцієнта ущільнення.

Згідно п. 2.1. Протоколу, зразок відібрано з об`єкту будівництва (протокол відбирання зразків для експертизи 08.11.2022 року). Шепетівський район Хмельницька область: ділянка автомобільної дороги загального значення Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка км 191+225 - км 193+625.

Водночас, заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач вказує, що ділянка автомобільної дороги, на якій відбирались зразки та про яку йде мова в Протоколі не стосується об`єкту виконання робіт по договору №163/21Е від 13.08.2021 р.

Згідно підписаних між ТОВ «ДОРБУД СЕРВІС ГРУП» та Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області актів приймання виконаних будівельних робіт, ТОВ «ДОРБУД СЕРВІС ГРУП» надало послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення: Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка км 90+758 - км 99+863 та Н-25 ГородищеРівне-Старокостянтинів км 247+260 - км 249+260, км 273+800 - км 276+767.

Таким чином, суд приходить до висновку, що долучений прокурором до позовної заяви Протокол випробувань матеріалів № АБК05ГУНП Хмельницька область/022 від 14.12.2022 не стосується даного спору, отже не може слугувати доказом неякісного надання послуг ТОВ «ДОРБУД СЕРВІС ГРУП», як Виконавцем, за договором №163/21Е від 13.08.2021 р.

Щодо необґрунтованості Протоколу випробувань матеріалів №АБК05ГУНП-Хмельницька область/022 від 14.12.2022 р., проведеного вимірювальною лабораторією ПП «Лабораторія ЗахідДорСервіс» суд зазначає наступне.

Зі змісту Протоколу випробувань матеріалів №АБК05ГУНП-Хмельницька область/022 від 14.12.2022 р. вбачається, що вимоги нормативних документів до показників, що визначались під час проведення випробувань - відсутні.

На вимогу Замовника через відсутність регламентованого методу вимірювання товщини шарів зносу значення товщини були отримані методом, як для асфальтобетонних шарів, згідно ДСТУ Б В.2.7-319:2016 «Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Методи випробувань». В примітці зазначено, що протокол випробувань стосується тільки зразків, підданих випробуванням. Вимірювальна лабораторія акцентувала увагу на тому, отримані значення можуть бути використані для ознайомлення та накопичення даних. В свою чергу, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області використало інформацію зазначену в Протоколі випробувань матеріалів №АБК05ГУНП-Хмельницька область/022 від 14.12.2022 р., згідно якого зразки відібрано на ділянці дороги Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка км 191+225 - км 193+625, як доказ завищення ТОВ «ДОРБУД СЕРВІС ГРУП» обсягу та вартості виконаних робіт на ділянці дороги Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка км 92+758 - км 99+863, що є неприпустимим та необґрунтованим.

Листом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України №3806/1/06-01/02.2//12-1468/10-23 від 14.09.2023 р. визначено наступне, згідно відомостей про встановлений порядок виміру товщини шару литих емульсійно-мінеральних сумішей (далі - ЛЕМС) після його нанесення на дорожній одяг та методу вимірювань товщини шарів зносу інформуємо, що вимогами ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво та Настанови з влаштування захисних шарів зносу покриття дорожнього одягу автомобільних доріг ДСТУ-Н Б В.2.3-38:2016 не передбачено порядок виміру товщини шару ЛЕМС після його нанесення на дорожній одяг та не регламентовано методу вимірювання товщини шарів зносу.

Відповідно до пункту 5.2.2 ДСТУ-Н Б В.2.3-38:2016 «Настанова з влаштування захисних шарів зносу покриття дорожнього одягу автомобільних доріг» шари зносу можуть складатись з одного шару товщиною до 10 мм або з двох шарів сумарною товщиною до 25 мм. Відповідно до пункту 5.2.3 зазначеного стандарту товщина шару зносу дорівнює висоті щебінки найкрупнішої фракції, що входить у склад мінерального заповнювача. Отже, товщину влаштованого шару зносу з ЛЕМС визначають лише за розміром найбільшої фракції. Обсяг використаних матеріалів для влаштування шару зносу з ЛЕМС може бути визначений під час виконання робіт (фіксується у відповідному журналі) за витратою кожного із складників суміші окремо або за різницею маси машини для влаштування шару зносу до та після укладання ЛЕМС. Після влаштування шару зносу з ЛЕМС визначити обсяг використання матеріалів неможливо, у тому числі відбирання кернів. Що узгоджується із листом ДП «ДерждорНДІ» від 13.09.2023 р. №19.2-10- 998.

Тобто, факт перевірки обсягів виконаних робіт при влаштуванні тонкошарового покриття із литої емульсійно-мінеральної суміші на дорожній одяг, здійснюється в момент її нанесення, підписання Актів приймання виконаних будівельних робіт, свідчить про належне виконання умов Договорів.

Визначити межу між шаром з дрібнозернистого асфальтобетону та шаром зносу з ЛЕМС для визначення товщини шару з ЛЕМС фактично неможливо. Враховуючи дуже малу різницю в розмірах фракції щебня. Нормативними документами не передбачено визначення товщини шарів зносу. Параметрами контролю є наявність прогалин, місця прояву в`яжучого на поверхні покриття, нашарування щебеню.

У той же час висновок про завищення обсягів та вартості виконаних робіт по укладеному між ТОВ «ДОРБУД СЕРВІС ГРУП» та Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області договору №163/21Е від 13.08.2021 р. є недоведеним, в матеріалах справи відсутні докази завищення ТОВ «ДОРБУД СЕРВІС ГРУП» обсягу та вартості виконаних робіт на ділянці дороги Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка км 92+758 - км 99+863.

При цьому, відсутній регламентований метод відібрання кернів для визначення товщин шарів зносу ЛЕМС. Керни відібрано у період, що перевищує нормативний термін (не раніше ніж через добу та не пізніше шести місяців).

Проведений Прокурором у відповіді на відзив розрахунок завищення обсягу та вартості виконаних робіт є неінформативним, позбавленим доказового обгрунтування, з якого неможливо визначити складові сум розрахунку та математичні значення наведені у таблиці.

Крім того, проводячи такий розрахунок завищення обсягу та вартості виконаних робіт на ділянці дороги Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка км 92+758 - км 99+863, не можливо зрозуміти якими документами Прокурор доводить таке завищення, чому розрахунок проводить прокурор, а не Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, яке визначало суму завищення у своєму акті ревізії.

Таким чином, судом встановлено, що прокуратурою належним чином не доведено обґрунтованості позовних вимог, оскільки суду не доведено факту неналежного виконання робіт, оскільки під час проведення експертиз та контролю якості виникли суттєві моменти та прогалини. Протокол, на який посилається позивач, не відноситься до виконаних робіт за договором.

Також суд враховує, що шар ЛЕМС експлуатувався більше двох років, втрачений об`єм не підлягає оцінці за даними, отриманими через тривалий термін експлуатації. Отже, контроль фактичної товщини не може слугувати підставою для стягнення коштів.

Враховуючи наведені законодавчі приписи, суд дійшов висновку, що прокуратурою не доведено наявності складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором №163/21Е від 13.08.202, а саме: необґрунтованого завищення вартості виконаних робіт, що складають 3 866 616,67 грн.

Відповідно до ст. 204, ч. 2 ст. 216, ст. 217 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Беручи до уваги те, що ні позивачами, ні прокурором у судовому порядку не порушувалось питання про визнання недійсним договору (повністю чи в частині) з підстав порушення законодавства при визначенні ціни роботи у договорі, тобто, не спростовано презумпцію правомірності договору у встановленому порядку (ст. 204 Цивільного кодексу України), доводи, викладені у позові, які фактично зводяться до оскарження вартості виконаних підрядних робіт за договором, при розгляді позовної заяви до уваги не беруться.

Виявлені Західним офісом Державної аудиторської служби порушення не можуть змінювати договірні правовідносини сторін та зобов`язання, погоджені укладеним договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт і проведеними оплатами; зокрема, не можуть впливати на погоджену сторонами ціну договору.

Посилання прокурора як на підставу позову на ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» судом відхиляються як безпідставні, необґрунтовані та такі, що не були доведені належними, допустимими доказами в розумінні ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, системно проаналізувавши норми законодавства та встановивши, що позивачем не доведено суду достовірності своїх доводів, які покладені в основу позову.

Отже, вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

В практиці Європейського суду з прав людини також трапляються рішення, в яких суд посилається на баланс вірогідностей задля оцінки обставин у справі. Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 р. (заява № 59166/12) Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) Європейський суд з прав людини наголошує, що "У країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

В рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 р. (заява № 22750/02) у справі Бендерський проти України (BENDERSKIY v. Ukraine) суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у медичному експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивач не довів належними та допустимими доказами свою правову позицію.

Таким чином, на підставі вищевикладеного та з урахуванням доказів, що були подані позивачем до суду на підтвердження свої вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування збитків у розмірі 3 866 616,67 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд Сервіс Груп", яке належним чином виконало свої зобов`язання за договором №163/21Е від 13.08.2021 з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (окремими ділянками), є недоведеними та необґрунтованими, що є підставою для відмови в задоволенні позову Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.10.2024

Суддя М.О. Лиськов