Рішення

від 19.09.2024 по справі 914/60/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2024 Справа № 914/60/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВАМ"

про розірвання договору та стягнення збитків в розмірі 213120,00 грн

за участю представників:

від позивача Алфімов В.В.

від відповідача Гриневич М.М.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВАМ" про розірвання договору та стягнення збитків в розмірі 213120,00 грн. Зокрема позивач у позовній заяві просить:

- розірвати Договір про надання послуг №06/03-1 від 06.03.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-ВАМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарес Інвест М»;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ВАМ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес Інвест М» суму завданих збитків у розмірі 213120,00 грн., у тому числі сплачені за надання послуг кошти - 24540,00 грн та вартість неповернутого товару (гороху) у кількості 17,960 т - 188580,00 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судових засідань.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві та у додаткових поясненнях у справі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, однак відзив на позовну заяву не подав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача, суд встановив таке.

06.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВАМ" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М" (замовник) укладено договір про надання послуг №06/03-1, відповідно до пунктів 1.1.-1.3. якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати відповідно до умов цього Договору наступні послуги: прийом сировини; сушка сировини; очистка сировини; відвантаження; зберігання сировини; перевезення. Перелік та вартість послуг наданих Замовнику Виконавцем вказується в Рахунку. Загальна сума Договору становить сумарну вартість наданих послуг згідно Рахунків за весь період його дії.

Відповідно до пункту 2.1. договору, давальницькою сировиною вважається зерно/боби, право власності на яке належить Замовнику.

Згідно з пунктами 2.3. та 2.4. договору, кількість давальницької сировини, що постачається для обробки, і вимоги, що висуваються до неї, у тому числі щодо якості та вартості, визначаються в Додатку 1 до Договору. Давальницька сировина має бути поставлена Замовником. Транспортні витрати до зазначеного місця поставки в повному обсязі несе Замовник, або за домовленістю Сторін.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що якісні показники визначаються на підставі проб та аналізів, здійснених Виконавцем на кожну партію сировини. У разі відхилення показників якості давальницької сировини Сторони додатково узгоджують норми виходу обробленої продукції з урахуванням якості сировини, що надійшла. У такому випадку Виконавець повинен перерахувати запланований обсяг переробки сировини і внести фактичні розбіжності до Протоколу узгодження виявлених відхилень, що має бути підписаний Сторонами.

Відповідно до пунктів 2.8. та 2.9. договору, приймання давальницької сировини та відвантаження обробленої продукції за кількістю та якістю провадиться на складі Виконавця відповідно до умов цього Договору за участю представника Замовника. Виконавець зобов`язується здійснити обробку сировини згідно з технологічною схемою із моменту одержання якісної давальницької сировини. Після переробки кожної партії давальницької сировини Сторони складають Акт наданих послуг із зазначенням у ньому кількості прийнятої сировини та кількості відпущеної з неї обробленої сировини в тоннах і відсотках виходу користуючись розрахунком, враховуючи сміттєву домішку та співвідношення втрати маси до втрати вологості, по кожній окремій партії товару.

Згідно з пунктами 2.10. та 2.11. договору, замовник не пізніше 5 робочих днів повертає виконавцю один примірник підписаного обома Сторонами Акту наданих послуг. Якщо в процесі приймання будуть виявлені якісь недоліки готової продукції, то це має бути відображено в даному Акті. Коли Замовник прийняв готову продукцію без перевірки, то він не має права посилатися на виявлені недоліки, якщо вони могли бути виявлені під час звичайного способу приймання. У разі неодержання підписаного Акта надання послуг від Замовника в установлений строк Акт наданих послуг вважається підписаним Замовником у редакції Виконавця.

06.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВАМ" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М" (замовник) на підставі Договору №06/03-1 від 06.03.2023 підписано акт приймання-передачі відповідно до якого, Постачальник передав, а Виконавець прийняв Товар за адресою с. Товщі в, Пустомитівський р-н, Львівська область, а саме 17,960 тон гороху.

На виконання умов вищезазначеного договору 07.08.2023 ТОВ «Антарес Інвест М» було здійснено оплату згідно рахунку №145 від 07.08.2023, у розмірі 25264,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №15471 від 07.08.2023.

08.08.2023 ТОВ «АГРО-ВАМ» було повернуто частину сплачених Позивачем за надання послуг коштів у розмірі 724,80 грн. Отже, з урахуванням повернутої суми, на виконання умов Договору про надання послуг №06/03-1 від 06.03.2023 ТОВ «Антарес Інвест М» було сплачено 24540,00 грн.

24.11.2023 позивач надіслав відповідачу вимогу від 22.11.2023 №95, в якій зазначено, що станом на 22.11.2023 ТОВ «АГРО-ВАМ» прийнятий за договором товар (горох у кількості 17,960 т) не повернуло.

Таким чином, як вказано у вимозі, ТОВ "АГРО-ВАМ" було порушено взяті на себе зобов`язання за Договором про надання послуг №06/03-1 від 06.03.2023 в частині не повернення ТОВ "Антарес Інвест М" отриманого від підприємства товару (17,960 т гороху), що є істотним порушенням умов договору, оскільки такі порушення призвели до неможливості реалізувати належний ТОВ "Антарес Інвест М" товар, що завдало підприємству збитків.

В зв`язку з наведеним у вимозі позивач просить в семиденний строк з моменту отримання даної вимоги повернути прийнятий від ТОВ «Антарес Інвест М» 06.03.2023 товар (горох) згідно Договору про надання послуг №06/03-1 від 06.03.2023 у кількості 17,960 т.

Як вказано у вимозі, у випадку залишення даної вимоги без задоволення ТОВ «Антарес Інвест М» буде змушене розірвати Договір про надання послуг №06/03-1 від 06.03.2023 та стягнути завдані підприємству збитки в судовому порядку.

На підтвердження суми понесених збитків (вартості переданого товару - гороху) позивач надав Договір поставки №22909745/04/22 від 08.04.2022, що укладений між ТОВ «Антарес Інвест М» (покупець) та ПрАТ «Укрзерноімпекс» (постачальник), рахунок на оплату №28 від 12.04.2022 року та видаткову накладну №50 від 15.04.2022.

Так, 08.04.2022 між ПрАТ «Укрзерноімпекс» (постачальник) та ТОВ «Антарес Інвест М» (покупець) укладено договір поставки №22909745/04/22, відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець оплатити й прийняти горох продовольчий жовтий, (надалі - товар). Відповідно до цього Договору Продавець продає горох продовольчий жовтий, що повинен відповідати наступним якісним показникам:

- вологість - не більше ніж 14%;

- смітна домішка - не більше ніж 1,0%;

- зернова домішка - не більше ніж 3,0%, зокрема: насіння, пошкоджене гороховою зернівкою і (або) листокруткою - не дозволено;

- дрібне насіння, від 4 мм до 5 мм - не більше 2,5%;

- наявність живих жуків або їх личинок, в тому числі у пошкодженому насінні - не дозволено;

- геліотроп опушеноплідний - не дозволено;

- триходесма сива - не дозволено;

- горох повинен бути у здоровому стані, не зіпрілий та без теплового пошкодження під час сушіння; мати нормальний запах, властивий здоровому зерну (без затхлого, солодового, пліснявого, сторонніх запахів), та колір, властивий здоровому зерну відповідного типу;

- повинен відповідати стандартам ДСТУ4523:2006 для 1 класу якості, якщо не вказано в договорі інше.

Відповідно до видаткової накладної №50 від 15.04.2022 Приватне акціонерне товариство "Укрзерноімпекс" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М" горох продовольчий жовтий у кількості 22,84 тонн загальною вартістю 239820,00 грн з ПДВ.

Таким чином, як стверджує позивач, внаслідок неналежного виконання ТзОВ «АГРО-ВАМ» умов Договору про надання послуг №06/03-1 від 06.03.2022 року, ТОВ «Антарес Інвест М» понесло збитки у розмірі 213120,00 грн., з яких сплачені за надання послуг кошти - 24540,00 грн та вартість неповернутого товару (гороху) у кількості 17,960 т - 188580,00 грн. Вартість неповернутого товару (гороху) у кількості 17,960 т позивач розрахував виходячи із вартості гороху вказаної у договорі поставки №22909745/04/22 від 08.04.2022, укладеного між ПрАТ «Укрзерноімпекс» (постачальник) та ТОВ «Антарес Інвест М» (покупець).

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить:

- розірвати Договір про надання послуг №06/03-1 від 06.03.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-ВАМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарес Інвест М»;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ВАМ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес Інвест М» суму завданих збитків у розмірі 213120,00 грн., у тому числі сплачені за надання послуг кошти - 24540,00 грн та вартість неповернутого товару (гороху) у кількості 17,960 т - 188580,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив, однак відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з таких підстав.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Як встановлено судом, 06.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВАМ" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М" (замовник) укладено договір про надання послуг №06/03-1, відповідно до пунктів 1.1.-1.3. якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати відповідно до умов цього Договору наступні послуги: прийом сировини; сушка сировини; очистка сировини; відвантаження; зберігання сировини; перевезення. Перелік та вартість послуг наданих Замовнику Виконавцем вказується в Рахунку. Загальна сума Договору становить сумарну вартість наданих послуг згідно Рахунків за весь період його дії.

Частиною 1 стаття 936 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 938 Цивільного кодексу України, зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Згідно із статтею 907 Цивільного кодексу України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (стаття 653 ЦК України).

Як встановлено судом, 24.11.2023 позивач надіслав відповідачу вимогу від 22.11.2023 №95, в якій зазначено, що станом на 22.11.2023 ТОВ «АГРО-ВАМ» прийнятий за договором товар (горох у кількості 17,960 т) не повернуло, у зв`язку з чим позивач у цій вимозі просив в семиденний строк з моменту отримання даної вимоги повернути прийнятий від ТОВ «Антарес Інвест М» 06.03.2023 товар (горох) згідно Договору про надання послуг №06/03-1 від 06.03.2023 у кількості 17,960 т.

При цьому необхідно зазначити, що відповідачем подано клопотання (вх.№15166/24) про долучення доказів до матеріалів справи. У вказаному клопотанні відповідач просив долучити до матеріалів справи вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес Інвест М» від 08.09.2023 №84 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Вам», товарно-транспортну накладну №Р146 від 08.08.2023, лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Вам», адресований генеральному директору ТзОВ «Антарес Інвест М» та акт №l приймання-передачі товару від 08.08.2023, підписаний зі сторони відповідача.

З приводу пояснень позивача щодо порушення відповідачем строків на подання вищенаведених доказів, суд зазначає, що учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (стаття 42 Господарського процесуального кодексу України).

З додаткових пояснень позивача (вх.20790/24 від 22.08.2024) вбачається, що про обставини і документи, які відповідачем долучено з клопотанням (вх.№15166/24), йому мало бути відомо до подання позову, однак позивач не виконав обов`язку передбаченого статтею 42 Господарського процесуального кодексу України щодо подання усіх наявних доказів.

Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи положення статей 42, 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку взяти до уваги докази подані відповідачем з клопотання (вх.№15166/24), оскільки вони мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з товарно-транспортної накладної №Р146 від 08.08.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Вам» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Антарес Інвест М» товар за адресою с. Товщів, Пустомитівський р-н, Львівська область, а саме: горох в кількості 11,920 тонн.

Тобто, як вбачається із матеріалів справи, відповідач на виконання Договору №06/03-1 від 06.03.2023 повернув позивачу, а позивач прийняв частково (в кількості 11,920 т. із 17,960 т.) товар.

Із долученої відповідачем до матеріалів справи вимоги від 08.09.2023 №84 вбачається, що на думку позивача переданий 08.08.2023 товар (горох в кількості 11,920 т.) має різкий неприємний запах та є неналежної якості.

Однак з цього приводу суд зазначає, що предмет спору у даній справі не стосується якості переданого товару.

Поряд з цим, згідно з пунктом 2.10. договору, якщо в процесі приймання будуть виявлені якісь недоліки готової продукції, то це має бути відображено в даному Акті. Коли Замовник прийняв готову продукцію без перевірки, то він не має права посилатися на виявлені недоліки, якщо вони могли бути виявлені під час звичайного способу приймання.

Тобто сторони погодили порядок приймання продукції, однак жодних актів в яких відображено недоліки прийнятого позивачем товару до матеріалів справи не долучено.

Таким чином як вбачається із матеріалів справи, із 17,960 т., переданого позивачем відповідачу товару, судом встановлено факт повернення відповідачем позивачу 11,920 т. гороху.

Докази повернення решти товару, тобто в кількості 6,040 т. (17,960 т. - 11,920 т.) в матеріалах справи відсутні. Тобто, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем допущено істотне порушення умов договору, оскільки позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору, що відповідно до вищезазначених норм законодавства є підставою для розірвання договору про надання послуг №06/03-1 від 06.03.2023, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВАМ" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М" (замовник).

Отже, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про розірвання договору про надання послуг №06/03-1 від 06.03.2023 є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення суми завданих збитків в загальному розмірі 213120,00 грн., які складаються із сплачених 24540,00 грн за надання послуг та 188580,00 грн вартості неповернутого товару (гороху) у кількості 17,960 т., суд зазначає таке.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення:

1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання);

2) шкідливого результату такої поведінки - збитків;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками;

4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 73, частина перша статті 74, частина перша статті 76, частина перша статті 77 ГПК України).

Частиною 3 статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, що збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Також відповідно до частини 3 статті 225 Господарського кодексу України, при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Статтею 34 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» передбачено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням зерна, відшкодовуються зерновим складом:

за втрату та нестачу зерна - у розмірі вартості втраченого або такого, що його не вистачає, зерна;

за пошкодження зерна - у розмірі суми, на яку знизилася його вартість.

У разі, коли внаслідок пошкодження якість зерна змінилася настільки, що воно не може бути використано за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від нього і зажадати від зернового складу відшкодування вартості цього зерна.

Як вже зазначалося судом, позивач стверджує, що внаслідок неналежного виконання ТзОВ «АГРО-ВАМ» умов Договору про надання послуг №06/03-1 від 06.03.2023, ТзОВ «Антарес Інвест М» понесло збитки у розмірі 188580,00 грн у зв`язку із неповерненням відповідачем товару (гороху) в кількості 17,960 т. При цьому вартість неповернутого товару (гороху) в кількості 17,960 т позивач розрахував виходячи із вартості гороху придбаного у 2022 році за договором поставки №22909745/04/22 від 08.04.2022, що укладений між ПрАТ «Укрзерноімпекс» (постачальник) та ТОВ «Антарес Інвест М» (покупець).

Отже, по-перше, необхідно зазначити, що позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 188580,00 грн у зв`язку із неповерненням відповідачем товару (гороху) в кількості 17,960 т., хоча при цьому судом встановлено, що кількість неповернутого товару становить 6,040 т., а не 17,960 т.

По-друге, враховуючи положення частини 3 статті 225 Господарського кодексу України та частини 3 статті 623 Цивільного кодексу України та статті 34 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», суд зазначає, що позивачем не доведено розмір завданих йому збитків. Ні договором про надання послуг № 06/03-1, ні актом приймання-передачі товару до цього договору не визначено вартість переданого товару. При цьому матеріалами справи не підтверджується те, що придбаний позивачем у 2022 році товар за договором поставки №22909745/04/22 від 08.04.2022, що укладений між ПрАТ «Укрзерноімпекс» та ТОВ «Антарес Інвест М», є саме тим товаром, який відповідач не повернув позивачу, порушуючи умови договору про надання послуг №06/03-1 від 06.03.2023.

Тобто, матеріалами справи не підтверджено вартість неповернутого зерна, переданого за договором про надання послуг №06/03-1 від 06.03.2022.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача збитків в розмірі 188580,00 грн у зв`язку із неповерненням відповідачем товару (гороху) в кількості 17,960 т.

Щодо стягнення суми в розмірі 24540,00 грн, які були сплачені позивачем відповідачу за послуги по обробці 17,960 т. гороху суд зазначає таке.

Як встановлено судом, відповідач повернув позивачу товар в кількості 11,920 т. Докази повернення решти товару, тобто в кількості 6,040 т. в матеріалах справи відсутні.

Тобто, як вбачається із матеріалів справи, із отриманих 17,960 т. товару, вартість оброки яких становить 24540,00 грн, відповідач повернув лише 11,920 т. З огляду на вказане, вартість фактично наданих відповідачем позивачу послуг згідно з умовами договору про надання послуг №06/03-1 від 06.03.2023 щодо обробленого товару в кількості 11,920 т. становить 16287,13 грн.

Матеріалами справи не підтверджується надання послуг з обробки 6,040 т., вартість яких становить 8252,87 грн, оскільки в суду відсутня інформація щодо цього товару.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку позов задовольнити частково. Зокрема суд дійшов висновку розірвати Договір про надання послуг №06/03-1 від 06.03.2023 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-ВАМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарес Інвест М», стягнути з відповідача на користь позивача збитки у сумі 8252,87 грн сплачені за надання послуг.

Сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду Львівської області підтверджується платіжною інструкцією від 28.12.2023 на суму 3196,81 грн, платіжною інструкцією від 15.01.2024 на суму 2684,00 грн та квитанцією про сплату від 19.09.2024 №1780-2342-4172-4591 на суму 90,84 грн.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2807,79 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір про надання послуг №06/03-1 від 06.03.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-ВАМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарес Інвест М».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ВАМ» (81250, Львівська обл., Львівський р-н, село Лани, Бібрська ТГ, вул.Шевченка Т., будинок 62, ідентифікаційний код 39075424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес Інвест М» (01024, місто Київ, вулиця Академіка Богомольця, будинок 7/14, приміщення 182, ідентифікаційний код 37881886) збитки у сумі 8252,87 грн сплачені за надання послуг та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2807,79 грн.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.10.2024.

СуддяПетрашко М.М.