Рішення

від 01.10.2024 по справі 916/1974/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2024 р. Справа № 916/1974/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву (вх. суду № 2-1510/24 від 20.09.2024) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "П`ЄР" про ухвалення додаткового рішення, у справі

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "П`ЄР" (65045, м. Одеса, пров. Успенський, 11; код ЄДРПОУ 44695375),

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ НОВЕ ЖИТЛО" (65080, м. Одеса, вул. Толбухіна, буд. 135, офіс 6/7; код ЄДРПОУ 40811949),

про витребування майна.

За участю представників сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/1974/24 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "П`ЄР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ НОВЕ ЖИТЛО" витребування майна.

Одночасно у позовні заяві позивачем був зазначений орієнтовний розрахунок витрат на професійну правову допомогу, які позивач поніс і очікує понести в зв`язку з розглядом справи у розмірі 80000,00 грн (т. 1, а.с. 8).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.09.2024 позов задоволено та витребувано з незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ НОВЕ ЖИТЛО" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "П`ЄР" нежитлове приміщення 1-4Н, загальною площею 12,9 м2, вбудоване в перший поверх житлового будинку 11, провулок Успенський в місті Одеса та стягнуто суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

20 вересня 2024 року до Господарського суду Одеської області від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "П`ЄР" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. №2-1510/24) у справі № 916/1974/24, в якій заявник просить суд стягнути з ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ НОВЕ ЖИТЛО" на користь ОСББ "П`ЄР" судові витрати понесені за надану професійну правничу допомогу у розмірі 80000,00 грн.

Ухвалою суду від 23.09.2024 постановлено здійснити розгляд заяви ОСББ "П`ЄР" про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 2-1510/24 від 20.09.2024) впродовж розумного строку. Заяву ОСББ "П`ЄР" про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 2-1510/24 від 20.09.2024) у справі № 916/1974/24 призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.10.2024 о 09:40, із повідомленням учасників справи про судове засідання (явка учасників справи у судове засідання є не обов`язковою).

01 жовтня 2024 року до суду від представника позивача надійшла заява, в якій заявник просить суд розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення провести без участі представника позивача.

Вказану заяву позивача суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У призначене судове засідання 01.10.2024 представники сторін не з`явились, представник відповідача про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення заяви та явка учасників справи не була визнана судом обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість здійснити розгляд заяви без участі представників сторін.

У судовому засіданні 01.10.2024 після повернення з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов до таких висновків.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З матеріалів справи слідує, що представником позивача є адвокат Бороган Валентин Володимирович.

На підтвердження повноважень адвоката надано ордер від 01.05.2024 серія ВН № 1360663 (т.1, а.с. 11).

Матеріали справи також свідчать, що 02 квітня 2024 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "П`ЄР" (надалі клієнт) і Адвокатським бюро "Бороган" (надалі Адвокатське бюро) був укладений договір про надання правничої допомоги (надалі - Договір).

Відповідно до умов п. 2.1. Договору Адвокатське бюро на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання усіма законними методами та способами надати клієнту наступної правову допомоги представництві інтересів клієнта по справі за позовом ОСББ "П`ЄР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ НОВЕ ЖИТЛО" про витребування майна із чужого володіння.

Відповідно до умов п. 4.1. Договору за надання правової допомоги, яка є предметом Договору, згідно пункту 2.1 цього Договору, Адвокатському бюро клієнт сплачує винагороду у розмірі 80000,00 грн.

15 квітня 2024 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "П`ЄР" і Адвокатським бюро "Бороган" було підписано акт приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання правничої допомоги від 02.04.2024 (надалі Акт) .

Згідно Акту, у відповідності до вимог пунктів 2.1., 4.1 Договору про надання правничої допомоги від 02.04.2024, Адвокатським бюро виконані, а клієнтом прийняті наступні роботи: усна консультація, вивчення документів, вивчення сталої судової практики в подібних правовідносинах, формування правової позиції, підготовка позовної заяви по справі, участь в майбутніх судових засіданнях.

Всього за виконану роботу клієнт зобов`язується сплатити Адвокатському бюро протягом 30 календарних днів після розгляду судом справи за позовом ОСББ "П`ЄР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ НОВЕ ЖИТЛО" про витребування майна із чужого володіння, винагороду у розмірі 80000,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частиною четвертою статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 916/3904/19.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

З доказів наявних в матеріалах справи слідує, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу з розглядом справи в господарському суді, надано підписаний 15.04.2024 акт приймання-передачі виконаної роботи по Договору про надання правничої допомоги від 02.04.2024, за яким визначено, що у відповідності до вимог пунктів 2.1., 4.1. Договору про надання правничої допомоги від 02.04.2024, адвокатським бюро виконані, а клієнтом прийняті наступні роботи: усні консультації, вивчення документів, вивчення сталої судової практики в подібних правовідносинах, формування правової позиції, підготовка позовної заяви по справі, участь в судових засіданнях.

Отже, відповідачем надано докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді у розмірі 80000,00 грн.

Таким чином, у даному випадку, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу та судом з`ясовано, що матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем послуг адвоката.

Як вже зазначалось, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, в частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі East/West Alliance Limited проти України, від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, а також те, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є, за висновком суду, завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, господарський суд доходить висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які, на думку суду вважаються розумними, співмірними та справедливими.

В іншій частині вимог заяви в частині стягнення з відповідача 40000,00 грн, заявлені безпідставно, а тому задоволенню не підлягають.

Отже, проаналізувавши надані позивачем докази в обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про їх часткову обґрунтованість.

Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "П`ЄР" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ НОВЕ ЖИТЛО" (65080, м. Одеса, вул. Толбухіна, буд. 135, офіс 6/7; код ЄДРПОУ 40811949) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "П`ЄР" (65045, м. Одеса, пров. Успенський, 11; код ЄДРПОУ 44695375) 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 03 жовтня 2024 року.

Суддя Нікітенко С.В.