Рішення

від 30.09.2024 по справі 916/4129/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"30" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4129/23

Господарський суд Одеської області у складі

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Ігнатишеної А.О.,

за участю представників сторін:

позивача: Таранова Н.В. - за ордером ВН№1285484 від 20.09.2023,

від представника відповідача: не з`явився,

розглянувши клопотання ФОП Крутія А.М. від 12.09.2024 за вх.№2-1457/24 про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі № 916/4129/23 за позовом Центра «Катюша» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (65006, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 56, код ЄДРПОУ 02219949) до Фізичної-особи підприємця Крутія Артура Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) про стягнення 291276,19грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду від 04.09.2024 задоволено частково позов Центра «Катюша» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Фізичної-особи підприємця Крутія Артура Миколайовича про стягнення 291276,19грн; стягнуто з Фізичної-особи підприємця Крутія Артура Миколайовича на користь Центра «Катюша» у формі товариства з обмеженою відповідальністю 36387,12грн неустойки, 788,16грн пені, 51,95 грн три проценти річних, 558,41 грн судового збору; відмовлено у задоволенні Центру «Катюша» у формі товариства з обмеженою відповідальністю в решті частині заявлених позовних вимог.

12.09.2024 за вх.№2-1457/24 до суду від ФОП Крутія А.М. надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі №916/3226/23, яке ухвалою суду від 17.09.2024 було призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.09.2024 о 10год. 00хв.

В обґрунтування підставності заяви від 12.09.2024 за вх.№2-1457/24 відповідач ФОП Крутій А.М. посилається на те, що ним понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн за розгляд справи №916/4129/23, на підтвердження чого відповідачем подано до суду договір про надання правової допомоги від 04.07.2023 №07/25/23, додаткову угоду №2 від 20.10.2023 до договору від 04.07.2023 №07/25/23, детальний опис виконаних робіт від 02.09.2024 до договору від 04.07.2023 №07/25/23, акт приймання-передачі робіт від 02.09.2024 до договору від 04.07.2023 №07/25/23, договір №07/23/24 від 17.05.2024, детальний опис виконаних робіт від 02.09.2024 до договору №07/23/24 від 17.05.2024, акт приймання-передачі робіт від 02.09.2024 до договору №07/23/24 від 17.05.2024.

23.09.2024 за вх.№34543/24 до суду від Центру «Катюша» у формі товариства з обмеженою відповідальністю надійшла заява із запереченнями на клопотання від 12.09.2024 за вх.№2-1457/24, з огляду на наступне.

Так, з наданих відповідачем договорів про надання правової допомоги від 04.07.2023 №07/25/23 та №07/23/24 від 17.05.2024, вбачається, що договори були укладені між ФОП Крутієм А.М. в особі керівника Кузьменко Ю.П. та адвокатами Племениченко Г.В., Племениченко А.В., при цьому, документи, які б підтверджували повноваження вказаної особи - «керівника» Кузьменко Ю.П. відсутні, а отже, позивач вважає, що вказані договори були підписано особою, яка не мала для цього відповідних повноважень, а тому відповідачем не надано доказів укладення між ним та адвокатом належним чином оформлених договорів про надання правової допомоги у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Стосовно строку подання клопотання про ухвалення додаткового рішення по витратам за правничу допомогу позивач зазначає, що відповідачем надано до суду клопотання лише - 12.09.2024, за вх.№2-1457/24, в той час як рішення суду по справі №916/4129/23 було ухвалено 04.09.2024, а отже, за умови того, що такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду та з врахування того, що до закінчення судових дебатів у справі сторона не зробила про це відповідну заяву, відповідачем не подано до суду докази понесених стороною витрат ані під час розгляду справи, ані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду від 04.09.2024, в цьому вбачається порушення ФОР Крутієм А.М. строків надання відповідних документів.

Крім цього, позивач також заперечує щодо неналежності оформлення адвокатами відповідача детального опису робіт від 02.09.2024 та задоволення клопотання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 40000,00 грн, оскільки таке стягнення позбавить позивача задоволення його вимог, так як в даному випадку, не зважаючи на встановлені порушення відповідачем, боржником по суті справи стане позивач, що фактично нівелює кінцевий результат справи.

У судовому засіданні 23.09.2024 судом було оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 30.09.2024 о 09:40.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З цього приводу суд зазначає, що розмір витрат на послуги адвоката має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.1, 2, 3, 4, 5, 6 ст.126 ГПК України).

Положення п.2 ч.1, ч.4 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Між тим, як зазначила Об`єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 по справі №922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Так, на підтвердження вартості послуг адвокатів заявником додано до заяви: договір про надання правової допомоги від 04.07.2023 №07/25/23, додаткову угоду №2 від 20.10.2023 до договору від 04.07.2023 №07/25/23, детальний опис виконаних робіт від 02.09.2024 до договору від 04.07.2023 №07/25/23, акт приймання-передачі робіт від 02.09.2024 до договору від 04.07.2023 №07/25/23, договір №07/23/24 від 17.05.2024, детальний опис виконаних робіт від 02.09.2024 до договору №07/23/24 від 17.05.2024, акт приймання-передачі робіт від 02.09.2024 до договору №07/23/24 від 17.05.2024.

Відповідно до п.п. 1.1., 4.1., 4.4., 8.1. договору про надання правової допомоги від 04.07.2023 №07/25/23 довіритель (ФОП Крутій А.М. в особі керівника Кузьменко Ю.П.) доручає, а повірений (адвокат Племениченко Г.В.) приймає на себе обов?язок надати правову допомогу шляхом складання всіх процесуальних документів та представництво інтересів по справі 916/2852/23. Довіритель договору сплачує повіреному гонорар в розмірі 25 000,00грн. Детальний опис робіт, які виконані адвокатом на виконання умов цього договору складається повіреним та підтверджується довірителем шляхом підписання та скріплення печаткою. Вказаний опис робіт разом може міститися в акті виконаних робіт, який є підставою для сплати гонорару повіреному. Даний договір укладений на строк до фактичного виконання предмету даного договору, який вказаний в п. 1 даного договору.

Додатковою угодою №2 від 20.10.2023 до договору від 04.07.2023 №07/25/23 викладено п.п. 1.1. та 4.1. договору в наступній редакції: «Клієнт доручає, а адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов?язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта з питання: надання правової допомоги в Господарському суді Одеської області по справі №916/4129/23. Довіритель договору сплачує повіреному гонорар в розмірі 30 000,00грн.».

Згідно детального опису виконаних робіт від 02.09.2024 та акту приймання-передачі робіт від 02.09.2024 до договору від 04.07.2023 №07/25/23, адвокатом надано відповідачу наступні послуги: отримання документів з «Електронного суду», ознайомлення з ними на суму 2000,00грн; пошук та аналіз судової практики Верховного Суду з розгляду аналогічних справ, формування правової позиції у справі з урахуванням висновків Верховного Суду на суму 3000,00грн; написання та подача відзиву на позовну заяву по справі №916/4129/23 на суму 7000,00грн; написання та подача заперечень від 11.12.2023 на позовну заяву по справі №916/4129/23 на суму 5000,00грн; написання та подача клопотання про зупинення провадження від 16.01.2024 року по справі №916/4129/23 на суму 1000,00грн; написання та подача клопотання про поновлення провадження від 16.01.2024 року по справі №916/4129/23 на суму 1000,00грн; участь у судових засіданнях на суму 11000,00грн.

Відповідно до п.п. 1.1., 4.1., 4.4.. 8.1. договору №07/23/24 від 17.05.2024 довіритель (ФОП Крутій .М. в особі керівника Кузьменко Ю.П.) доручає, а повірений (адвокат Племениченко А.В.) приймає на себе обов?язок надати правову допомогу шляхом складання всіх процесуальних документів та представництво інтересів по справі №916/4129/23. Довіритель договору сплачує повіреному гонорар в розмірі 10 000,00грн. Детальний опис робі, які виконані адвокатом на виконання умов цього договору складається повіреним та підтверджується довірителем шляхом підписання та скріплення печаткою. Вказаний опис робіт разом може міститися в акті виконаних робіт, який є підставою для сплати гонорару повіреному.

Даний договір укладений на строк до фактичного виконання предмету даного договору, який

вказаний в п. 1 даного договору.

Згідно детального опису виконаних робіт від 02.09.2024 та акту приймання-передачі робіт від 02.09.2024 до договору №07/23/24 від 17.05.2024, адвокатом надано відповідачу наступні послуги: написання та подача відзиву на уточнену позовну заяву по справі №916/4129/23 на суму 3000,00грн; написання та подача заперечень на відповідь на відзив від 15.07.2024 року на позовну заяву по справі №916/4129/23 на суму 3000,00грн; участь у судових засіданнях на суму 4000,00грн.

Як вбачається із матеріалів справи, адвокат Племениченко Г.В. приймав участь у судових засіданнях 23.10.2023, 02.11.2023 а адвокат Племениченко А.В. приймав участь у судових засіданнях 17.06.2024, 29.07.2024, 14.08.2024, 04.09.2024. Адвокати складали та подавали до справи відзив на позовну заяву від 23.10.2023 за вх.№37641/23, заперечення на відповідь на відзив від 13.12.2023 за вх.№45044/23, клопотання про зупинення провадження у справі від 16.01.2024 за вх.№1873/24, клопотання про поновлення провадження у справі від 12.04.2024 за вх.№15139/24, відзив на уточнену позовну заяву від 04.06.2024 за вх.№22224/24, заперечення на відповідь на відзив від 15.07.2024 за вх.№27008/24.

Існуючі спірні взаємовідносини сторін у справі №916/4129/23 виникли внаслідок порушення відповідачем ФОП Крутієм А.М. зобов`язань по оплаті орендних платежів та повернення орендованого об`єкта на загальну суму 291276,19грн, яку відповідно до судового рішення від 04.09.2024 задоволено в сумі 37 227,23 грн. Дана категорія справ не є надмірно складною у розрізі їх розгляду та доказуваності, а також дані взаємовідносини регулюються вузьким нормативним колом та обмежуються сталою судовою практикою.

Представниками відповідача були підготовлені, складені та подані відзив на позовну заяву від 23.10.2023 за вх.№37641/23, який викладено на 13 аркушах, заперечення на відповідь на відзив від 13.12.2023 за вх.№45044/23, які викладені на 13 аркушах, клопотання про зупинення провадження у справі від 16.01.2024 за вх.№1873/24, яке складено на 3 аркушах, клопотання про поновлення провадження у справі від 12.04.2024 за вх.№15139/24, складене на 3 аркушах, відзив на уточнену позовну заяву від 04.06.2024 за вх.№22224/24, який викладено на 13 аркушах, заперечення на відповідь на відзив від 15.07.2024 за вх.№27008/24, які викладені на 4 аркушах з мотивованими обґрунтуваннями, що були враховані судом при винесені судового рішення.

Разом з цим, процес підготовки, складання та подання процесуальних заяв включає в себе ті послуги, що відображені заявником у детальних описах від 02.09.2024 та в актах приймання-передачі робіт від 02.09.2024, як окремі послуги, зокрема узгодження правової позиції, підготовку, ознайомлення і надіслання процесуальних документів на адресу суду та позивача. Враховуючи зазначене, суд оцінює надані послуги з підготовки, складання та подачі адвокатами Племениченком Г.В. та Племениченко А.В. процесуальних документів по справі №916/4129/24 у розмірі 6000,00грн, а саме відзив на позовну заяву від 23.10.2023 за вх.№37641/23 в сумі 1000,00грн, заперечення на відповідь на відзив від 13.12.2023 за вх.№45044/23 в сумі 1000,00грн, клопотання про зупинення провадження у справі від 16.01.2024 за вх.№1873/24 в сумі 500,00грн, клопотання про поновлення провадження у справі від 12.04.2024 за вх.№15139/24 в сумі 500,00грн, відзив на уточнену позовну заяву від 04.06.2024 за вх.№22224/24 в сумі 1500,00грн та заперечення на відповідь на відзив від 15.07.2024 за вх.№27008/24 в сумі 500,00грн.

Наразі, відсутні підстави вважати, що адвокатами на участь в судових засіданнях витрачено багато зусиль та часу, оскільки судове засідання 23.10.2023 тривало 24 хвилин, 20.11.2023 тривало 5 хвилин, 17.06.2024 тривало 12 хвилини, 29.07.2024 тривало 3 хвилин, 14.08.2024 тривало 25 хвилин, 04.09.2024 тривало 20 хвилин. Отже, заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокатів не є співмірним із часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг) у засіданнях від 20.11.2023, від 17.06.2024, від 29.07.2024, а тому визначаються судом у розмірі 500,00грн та від 23.10.2023, від 14.08.2024, від 04.09.2024 визначаються судом у розмірі 1000,00грн.

Стосовно наведених позивачем доводів у заяві із запереченнями на клопотання від 12.09.2024 за вх.№2-1457/24 щодо укладених договорів про надання правової допомоги від 04.07.2023 №07/25/23 та №07/23/24 від 17.05.2024 із відзначенням в них відповідача в особі керівника ОСОБА_1 та адвокатами Племениченко Г.В., Племениченко А.В., слід відмітити, що договори від 04.07.2023 №07/25/23 та наступні складені до них додатки підписані відповідачем ФОП Крутієм А.М., а отже, суд доходить висновку, що зазначення у договорах в особі керівника ФОП Крутія А.М. - Кузьменко Ю.П. є технічною опискою під час укладення договорів від 04.07.2023 №07/25/23 та від 17.05.2024 №07/23/24, а тому вказані позивачем доводи судом до уваги не приймаються. Також щодо прострочення відповідачем подання клопотання про ухвалення додаткового рішення по витратам за правничу допомогу суд зазначає про те, що датою складання клопотання є 02.09.2024, яке надійшло до суду та було зареєстровано 12.09.2024 за вх.№2-1457/24. Згідно поштової накладної №6698 відповідачем було направлено дане клопотання в день його складання - 02.09.2024, відтак, 12.09.2024 є саме датою реєстрації судом вказаного клопотання, а отже клопотання від 12.09.2024 за вх.№2-1457/24 було подано в межах строку встановленого ГПК України. Зазначення попереднього розрахунку суми витрат на правничу допомогу міститься у відзиві на позовну заяву від 23.10.2023 за вх.№37641/23. Слід також звернути увагу, що з поданих відповідачем детальних описів робіт від 02.09.2024 та актів приймання-передачі від 02.09.2024 позивач зміг надати суду обґрунтовані заперечення заявлених судових витрат, а тому не зазначення відповідачем часу виконаних робіт не призвело до неможливості позивачем заперечувати щодо суми заявлених витрат на правничу допомогу, а отже не порушено принцип змагальності сторін.

Водночас, не відзначення відповідачем в процесі розгляду справи по суті до судових дебатів про подачу доказів понесених витрат після винесення рішення, за умови викладення їх попереднього розміру у відзиві не є підставою для відмови в задоволенні клопотання ФОП Крутія А.М. від 12.09.2024 за вх.№2-1457/24

Крім цього, сума витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню з позивача на користь відповідач у розмірі 10500,00грн стягується судом пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому таке стягнення є правомірним та не позбавляє позивача задоволення його вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги відповідача про стягнення з позивача витрат на правову допомогу з урахуванням категорії справи, рівня її складності, тривалості розгляду справи підлягають задоволенню частково загалом у розмірі 10500 (десять тисяч п`ятсот) грн, які можуть вважатись розумними, співмірними та пропорційними розміру задоволених судом позивних вимог Центра «Катюша» у формі товариства з обмеженою відповідальністю по даній справі.

Керуючись ст.ст. 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити частково клопотання ФОП Крутія А.М. від 12.09.2024 за вх.№2-1457/24 про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі № 916/4129/23.

2.Стягнути з Центра «Катюша» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (65006, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 56, код ЄДРПОУ 02219949) на користь Фізичної-особи підприємця Крутія Артура Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) 10500 (десять тисяч п`ятсот) грн витрат на правничу допомогу.

3.Відмовити у задоволенні решти частини клопотання Фізичної-особи підприємця Крутія Артура Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) від 12.09.2024 за вх.№2-1457/24.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 02.09.2024.

Суддя І.А. Малярчук