Рішення

від 01.10.2024 по справі 922/2579/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2579/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (0416, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Потебні 6" (61002, м. Харків, вул. Потебні, буд. 6) про стягнення 136953,42 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Потебні 6", в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 100049,50 грн; пеню у розмірі 24806,79 грн; 3 % річних у розмірі 4249,38 грн та інфляційних втрат у сумі 7847,75 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» в частині здійснення відповідачем своєчасної та повної сплати природного газу, який було постановлено позивачем у період з 13.09.2022 по 30.09.2022 в об`ємі 0,98995 тис.куб.м. на суму 100 049,50 грн., у встановлені договором строки.

Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

14.08.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №20433) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

15.08.2024 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №20602), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

20.08.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №20957), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

30.08.2024 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №21783), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

02.09.20204 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №21791) в якому просить суд долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію №2559 від 28.08.2024 року на суму 7876,92 грн. з призначенням платежу: "сплата природного газу ПОН за вересень 2022 року, у т.ч. ПДВ 20% - 1312,82 грн.". Клопотання відповідача досліджено та приєднано до матеріалів справи.

05.09.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача клопотання про стягнення судових витрат (вх. №22265), яке досліджено та приєднано до матеріалів справи.

11.09.2024 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про стягнення судових витрат (вх. №22945), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Позивач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме: «ухвала про відкриття провадження (спрощене)» від 29.07.2024 до електронного кабінету позивача підсистеми «Електронний суд» єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи(ЄСІТС).

Відповідач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме: «ухвала про відкриття провадження (спрощене)» від 29.07.2024 до електронного кабінету відповідача підсистеми «Електронний суд» єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи(ЄСІТС).

Отже, у даному разі матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Враховуючи наведене, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - постачальник, постачальник «останньої надії») відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №880 від 04.07.2017 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26.10.2021 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України №809 від 30 вересня 2015 і № 1236 від 9 грудня 2020» (далі - Постанова КМ України №1102).

Пунктом 2 Постанови КМ України № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/ оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого Відповідачем у вересні 2022 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем.

Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор Газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; ЄДРПОУ 42795490).

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823 (далі - «Кодекс ГТС»).

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:

- інформаційна платформа електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку Позивач та Відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Таким чином, Позивач, як суб`єкт ринку природного газу має право доступ до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що позивачем було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до Договору, у строк та порядок передбачений Договором, належним чином та в повному обсязі, а саме, у період з 13.09.2022 по 30.09.2022 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 0,98995 тис.куб.м. вартістю 100049,50 грн., проте відповідач оплати за поставлений газ позивачеві не здійснив.

Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 100049,50 грн., яка залишилася відповідачем не сплаченою.

Такі обставини стали підставою для звернення до господарського суду с зазначеним позовом.

Відповідач проти позову заперечив повністю, у відзиві на позовну заяву на обґрунтування заперечень зазначив про безпідставне нарахування позивачем природного газу за ціною, встановленою для непобутових споживачів. Як вбачається з роздруківок архівної ціни постачальника «останньої надії» (ПОН), наданої позивачем, останній обчислює заборгованість Відповідача використовуючи в розрахунку ціну природного газу для непобутових споживачів. В першу чергу це видно з самої роздруківки, де великим літерами вказано «Архів ціни ПОН для непобутових споживачів». На вказане також вказує і сама ціна природного газу. Для непобутових споживачів ціна природного газу ПОН знаходиться в діапазоні від 91,90 грн. за м3 (20.09.2022) до 115,18 грн. за м3 (14.09.2022). В свою чергу ціна природного газу ПОН для побутових споживачів, яким є Відповідач, за той самий період 13.09.2022 - 30.09.2022 є фіксованою на рівні 6,50659 грн. за м3 без урахування ПДВ та послуги з транспортування, що підтверджується відомостями з веб-сайту Позивача «Архів цін ПОН для побутових споживачів» за посиланням https://gas.ua/uk/home/slr, роздруківка якого додається до цього відзиву. Таким чином, на переконання Відповідача, Позивач безпідставно здійснив нарахування природного газу Відповідачу, який є побутовим споживачем, за ціною, встановленою постачальником «останньої надії» для непобутових споживачів, яка є вищою в середньому в 16 разів. Ціна природного газу встановлюється постачальником «останньої надії» відповідно до розділу IV Правил постачання та публікується на його сайті. Як було зазначено вище, на сайті Позивача у Розділі «ПОН» зазначено дві ціни - для побутових та непобутових споживачів. у Даному разі, на переконання Відповідача має місце належності Відповідача до категорії побутових споживачів підтверджується наступними обставинами. Отже, відповідачем у відзиві зазначено про те, що ОСББ в частині споживання природного газу є побутовим споживачем, оскільки не має власних потреб у споживанні природного газу, натомість купляє природний газ для задоволення побутових потреб співвласників багатоквартирного будинку, таких як опалення житлових приміщень, підігрів води для побутових потреб, тощо. За таких умов, на переконання Відповідача, Позивач мав застосувати ціну постачання природного газу постачальником «останньої надії», яка встановлена для побутових споживачів. Виходячи з наведеного, вартість спожитого Відповідачем природного газу за період 13.09.2022 року по 30.09.2022 року має бути визначена шляхом множення ціни природного газу, встановленого постачальником «останньої надії» саме для побутових споживачів, яка згідно наданої Відповідачем роздруківки складає 7,95689 грн. за м3, помножена на обсяг спожитого за період природного газу, який складає 989,95 м3, що не заперечується Відповідачем. У зв`язку з викладеним, правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення 100049,50 грн. відсутні. Також у відзиві Відповідачем зазначено про заборону нарахування пені, інфляційних втрат та процентів річних на заборгованість за постачання природного газу та зважаючи на необґрунтованість визначеного Позивачем розміру основної заборгованості, заявлені ним до стягнення пеня у розмірі 24806,79 грн; 3 % річних у розмірі 4249,38 грн., та інфляційних втрат у розмірі 7847,75 грн. відповідно теж є необґрунтованими. Водночас, відповідач заперечує сам факт можливості нарахування пені, відсотків річних та інфляційних втрат на заборгованість за постачання природного газу, що випливає з положень нормативно-правових актів, які наведені відповідачем у відзиві.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП №2501 від 30 вересня 2015.

Факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого Відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме: інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» з ЕІС-кодом 56XQ00012AN9B003 (форма № 10) від оператора ГРМ та листом оператора ГТС №ТОВВИХ-24-3558 від 07.03.2024 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ00012AN9B003.

Відповідно до підпункту 4.2. розділу IV Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Отже, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Таким чином, Позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/ спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

У період з 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМ України №809 від 30 вересня 2015 в редакції Постанови КМ України №1102.

Цією ж Постановою КМ України №1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

У період з жовтня по листопад 2021 розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб.метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 куб.метр.

З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті Позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price, відповідна роздруківка додається. Ціна природного газу також підтверджується довідкою Позивача.

Відповідно до пункту 4.3. Договору, Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

На виконання вказаного пункту Позивачем направлявся на адресу Відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу.

Проте відповідач оплату за отриманий природний газ позивачу не здійснив повністю.

Крім цього, порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. Договору, яким передбачено, що Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Таким чином, укладений між сторонами публічний Типовий договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 2 статті 265 ГК України визначено, що договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Тобто, виходячи з частини 2 статті 265 ГК України та предмету Договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем, а також враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та укладеним між ними Договором, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

Отже, всі відносини між Споживачем та Постачальником після укладання договору регулюються Цивільним кодексом та іншими нормативними актами, а саме, Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015, Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженим постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано, що Позивачем було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до Договору, у строк та порядок передбачений Договором, належним чином та в повному обсязі, а саме у період з 13.09.2022 по 30.09.2022 Позивач поставив Відповідачу природний газ в об`ємі 0,98995 тис.куб.м. вартістю 100049,50 грн.

Відповідач оплату за поставлений газ не здійснив та відповідні докази своєчасної оплати відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за спожитий природній газ становить 100049,50 грн.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. Договору, яким передбачено, що Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 100049,50 грн. та настання строку виконання обов`язку щодо сплати обумовлених договорами платежів не були спростовані відповідачем.

При цьому, за змістом статей 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Водночас, щодо заперечень відповідача, суд зазначає про те, що предметом судового розгляду даної справи у цій справі є стягнення заборгованості за спожитий Відповідачем природний газ постачальника «останньої надії» у вересні 2022 року.

Так, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 22.07.2020 № 917-р ТОВ «ГК «Нафтогаз України» обрано постачальником «останньої надії» строком на три роки.

При цьому, ТОВ «ГК «Нафтогаз України» самостійно включати споживачів до реєстру постачальника «останньої надії» та укладати з ними договори з власної ініціативи чи з ініціативи споживачів не має правової підстави.

Споживача який не має укладеного договору із іншим постачальником має можливість споживати природний газ в різні періоди.

У даному разі, із обставин справи убачається, що після того, як Відповідача було закріплено за постачальником «останньої надії» йому було направлено повідомлення та проект Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» який містить умови щодо постачання природного газу.

Також, слід врахувати те, що Позивач, відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 реалізовує ліцензійне постачання природного газу на території України і за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Позивача визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу (згідно пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015р. № 329-VIII, постачальник «останньої надії» - це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу).

Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015р. (далі - Правила) врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/ газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС).

Так, відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил, договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Окремо звертаю увагу на той факт, що Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним, не потребує двостороннього підписання і вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Щодо початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи (акцепт Відповідачем публічної оферти Позивача), суд зазначає наступне.

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - «Кодекс ГТС»).

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Так, Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС), а суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку Позивач та Відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

При цьому, інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом - для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Таким чином, як Позивач так і Відповідач, як суб`єкт ринку природного газу мають право на доступ до Інформаційної платформи, однак у межах прав на перегляд відображених відомостей, що стосуються лише їх як постачальника або споживача.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.

Згідно з абзацом 10 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи (крім випадку наявності заборгованості оператора газорозподільної системи перед постачальником «останньої надії») здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадках, зокрема, відсутності за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.

Положеннями абзацу 14 пункту 2 глави 5 вказаного розділу Кодексу ГТС визначено, що дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.

У даному разі, як зазначалося судом вище, у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого Відповідачем в різні періоди, в тому числі з 13.09.2022 по 30.09.2022 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем, а саме у вересні 2022 р. Позивач поставив Відповідачу природний газ в об`ємі 0,98995 тис.куб.м. на суму 100 049,50 грн.

Фактичне споживання природного газу Відповідач розпочав із 13.09.2022 та Оператором ГТС була надана інформація щодо споживання Відповідачем газу за загальний період 13.09.2022 - 30.09.2022.

Згідно з п. 11.1. Типовий договір набирає чинності із дня початку (фактичного) постачання природного газу, а не з дати реєстрації Споживача на Інформаційній платформі за постачальником «останньої надії».

Отже, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за природний газ із ресурсу постачальника «останньої надії», що поставлений у період 13.09.2022 - 30.09.2022 на суму 100049,50 грн. та стягнення штрафних санкцій, 3% річних і інфляційних втрат за неналежне виконання зобов`язань щодо оплати за поставлений природний газ.

Водночас, Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує проти факту споживання останнім природного газу у спірний період, втім заперечує проти ціни газу.

Таким чином, оскільки у Відповідача протягом вересня 2022 був відсутній інший постачальник природного газу, як наслідок були відсутні підтверджені номінації/ реномінації з обсягами природного газу на виробничо-технологічні витрати для Відповідача, тому у відповідності до положень п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС та п. 3 розділу VI Правил постачання природного газу Відповідача було автоматично включено (зареєстровано) в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» (Позивача) та відповідно саме від Позивача Відповідачем отримано природний газ, що ним спожитий.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово.

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Так, відповідно до підпункту 4.2. розділу IV Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Абзацом 2 пункту 1 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС визначено, що для кодування використовується ЕІС-код, при цьому згідно з абзацом 4 вказаного пункту глави 2 розділу IV Кодексу ГТС кожному суб`єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код. Зазначене обумовлює відсутність в інформаційній платформі найменувань споживачів, у зв`язку з чим їх ідентифікація здійснюється виключно за присвоєними ЕІС-кодами.

При цьому, відповідно до п. 2 глави 4 розділу IV Кодексу газотранспортної системи інформація про споживачів в інформаційній платформі має містити щонайменше: належність споживача до категорії споживачів, постачання яким може здійснюватися в рамках спеціальних обов`язків, які в установленому порядку покладені рішенням Кабінету Міністрів України на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" (підпункт 12); належність споживача до категорії виробників теплової енергії (підпункт 14); належність споживача до категорії бюджетних установ та організацій (підпункт 15).

Також, відповідно до п. 5 глави 4 розділу IV Кодексу газотранспортної системи оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, повинні вносити до інформаційної платформи інформацію, зокрема, визначену підпунктами 1, 2, 5 - 8, 12, 13, 14, 15, 17 пункту 2 цієї глави, по всіх споживачах, підключених до газорозподільної системи.

Таким чином, належність споживача до тієї чи іншої категорії (промисловість, бюджет, виробники теплової енергії, населення, інші, передбачені законодавством) визначає Оператор ГРМ.

Відповідно до даних Інформаційної платформи, Об`єднання співвласників Багатоквартирного Будинку "Потебні 6" віднесено Оператором ГРМ до категорії непобутових споживачів, що підтверджується інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» з ЕІС-кодом 56XQ00012AN9B003 (форма № 10) від оператора ГРМ (додаток №9 до позовної заяви).

Відтак, визначення умов постачання природного газу постачальником "останньої надії" безпосередньо пов`язане із внесенням відповідних даних про споживача до Інформаційної системи Оператора ГРМ, якими постачальник "останньої надії" керується при виконання обов`язку щодо постачання природного газу.

Суд звертає увагу на наявні у матеріалах справи докази, а саме інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» з ЕІС-кодом 56XQ00012AN9B003 (форма № 10) від оператора ГРМ та лист оператора ГТС № ТОВВИХ-24-3558 від 07.03.2024 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ00012AN9B003.

Отже, факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого Відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується наявними у матеріалах справи:

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» з ЕІС-кодом 56XQ00012AN9B003 (форма № 10) від оператора ГРМ;

- листом оператора ГТС №ТОВВИХ-24-3558 від 07.03.2024 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ00012AN9B003.

У відповідності до абзацу 1 пункту 9 розділу VI Правил постачання природного газу було чітко визначено, що договір постачання з постачальником «останньої надії» достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником.

Факт початку постачання природного газу іншим постачальником пов`язується із вчиненням певних дій щодо зміни постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС. Зазначені умови були передбачені в Типовому договорі постачання природного газу постачальником «останньої надії»

У п. 11.3. Типового договору було визначено, що протягом строку дії Договору Споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей Договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС).

Судом також враховано те, що Відповідач у відповідності до абзацу 2 пункту 9 розділу VI Правил постачання природного газу мав право відмовитися від постачання природного газу постачальником «останньої надії», як і має право розірвати договір без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику «останньої надії» шляхом надання його одностороннього письмового повідомлення щонайменше за три дні до дати розірвання. Розірвання договору не звільняє споживача від сплати за спожитий природний газ за договором.

Однак, цим правом Відповідач не скористався, а продовжив споживати газ із ресурсу постачальника «останньої надії».

Судом враховано, що інститут постачальника «останньої надії» впроваджений з метою підтримки споживачів, що залишились без постачальника. Тож, Відповідач, з огляду на відсутність постачальника та необхідність в забезпечені природним газом для покриття власних потреб, був автоматично включений до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» на Інформаційній платформі Оператора ГТС.

Отже, отриманий Відповідачем від Позивача, як постачальника «останньої надії», природний газ підлягає оплаті в строки, що чітко визначені умовами типового договору, а отже позовні вимоги є повністю обґрунтованими.

Стосовно ціни на природний газ, суд зазначає про наступне.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Позивача визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу строком на три роки як переможця конкурсу.

Порядок проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії» затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії» (далі - Порядок).

Відповідно до п. 24 Порядку, Переможець конкурсу погоджується, що він як постачальник останньої надії буде здійснювати постачання природного газу за ціною, що з 1 жовтня 2021 р. визначається за такою формулою:

Ціна ПОН = [(SK VTP + SK Exit fee) ? X-RateEUR ? 10,6 + UA Entry fee ?

Daily booking coefficient ? X-RateUSD + націнка] +

податок на додану вартість

де ЦінаПОН - ціна постачальника останньої надії у розрахунковому місяці, гривень за 1 тис. куб. метрів;

SK VTP - середньоарифметичне значення між Bid та Offer для котирування Day- ahead згідно з даними, опублікованими у джерелі котирувань ICIS European Spot Gas Markets під заголовком Slovakia Price Assessment на дату, що передує дню визначення ціни ПОН у євро/МВт-г;

SK Exit fee - плата за вихід із газотранспортної системи Словаччини, розрахована за допомогою тарифного калькулятора, що розміщений за посиланням https://tis.eustream.sk/TisWeb/#/?nav=oa.calwlng=ENpcrw=true, з розрахунку на 10000 МВт-г денної потужності при бронюванні потужності на одну добу для кожного розрахункового місяця в точці Budmce, євро/МВт-г;

UA Entry fee - тариф на послуги транспортування природного газу для входу в газотранспортну систему України на міждержавному з`єднанні для точки входу Budmce на рівні 4,45 долара США за 1000 куб. метрів на добу без урахування податку на додану вартість;

Daily booking coefficient - коефіцієнт, який застосовується до тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу в газотранспортну систему на міждержавних з`єднаннях на регуляторний період 2020-2024 років у разі замовлення потужності на добу наперед на рівні 1,45;

X-RateEUR - офіційний курс гривні до євро, актуальний на дату розрахунку ціни ПОН, опублікований на офіційному сайті Національного банку, гривень за 1 євро;

X-RateUSD - офіційний курс гривні до долара США, актуальний на дату розрахунку ціни ПОН, опублікований на офіційному сайті Національного банку, гривень за 1 долар США;

націнка - 20 відсотків ? [(SK VTP + SK Exit fee) ? X-RateEUR ? 10,6 + UA Entry fee ? Daily booking coefficient ? X-RateUSD];

податок на додану вартість - 20 відсотків ? [(SK VTP + SK Exit fee) ? X-RateEUR ? 10,6 + UA Entry fee ? Daily booking coefficient ? X-RateUSD + націнка].

Як вбачається з формули формування ціни, вказаної в п. 24 Порядку, показники «SK VTP», «SK Exit fee», «UA Entry fee», «Daily booking coefficient», «X-RateEUR», «X- RateUSD» не залежать від волі постачальника «останньої надії» та встановлюються відповідними органами, підприємствами та установами України та світу.

При цьому, Типовим договором не передбачено зазначення у ньому розрахунку ціни ПОН, а передбачена лише публікація на веб-сайті Позивача ціни ПОН, розрахованої у відповідності до п. 24 Порядку.

Так, відповідно до п. 8 Розділу VI Правил постачання природного газу, постачальник «останньої надії» зобов`язаний постачати природний газ споживачам за ціною, за якою він зобов`язався постачати природний газ споживачам відповідно до умов конкурсу на обрання постачальника «останньої надії». Ціна на природний газ публікується на веб-сайті постачальника «останньої надії».

Відповідно до п. 4.1 Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до Розділу VI Правил. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті.

Ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті Позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price. На підтвердження вказаного Позивачем додано до позовної заяви відповідну роздруківку з сайту Позивача (додаток № 10 до позовної заяви).

Таким чином, постачання природного газу Позивачем Відповідачу відбувалось за ціною, оприлюдненою на веб-сайті Позивача https://gas.ua/uk/business/news/pon- archive-price, що відповідає умовам п. 4.1 Типового договору.

У даному разі, Позивач є постачальником «останньої надії» діяльність якого чітко регулюється нормативними актами. Позивач не відноситься до категорії постачальників із спеціальними обов`язками, які мають право постачати газ по пільговим цінам та в подальшому отримують право на компенсацію економічно обґрунтованих витрат згідно ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу».

Типовий договір розроблено та затверджено регулятором, а ціна на природний газ від постачальника «останньої надії» визначається у відповідності до Закону України «Про ринок природного газу», є однаковою для всіх споживачів та постійно публікується на сайті Позивача. Споживання газу із ресурсу постачальника «останньої надії» залежить виключно від волі споживача.

Нарахування Позивачем вартості спожитого природного газу здійснювалося щодобово за формулою визначеною Порядком проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 р. № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102, однак Відповідач не згодний із такою ціною і визнає позов в частині здійсненого ним перерахунку поставленого йому природного газу за ціною 7,95689 грн за м.куб за весь період поставки ПОН, при цьому Оператором ГРМ Відповідача віднесено до категорії ТКЕ (виробник теплової енергії) і ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» для цієї категорії щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 р. № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102 незалежно від організаційно-правової форми юридичної особи.

Відповідач - ОСББ "Потебні 6м (код ЄДРПОУ: 38383335) є суб`єктом ринку природного газу та відноситься до категорії ТКЕ (виробник теплової енергії) згідно даних інформаційної платформи, йому присвоєно індивідуальний ЕІС - код: 56XQ00012AN9B003.

Відповідно до ч. 1 та п. 17 ч. 3 ст. 4 Закону, Державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства. До компетенції Регулятора на ринку природного газу належить, зокрема, затвердження правил постачання природного газу.

На виконання вказаної норми Закону, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор) від 30.09.2015 № 2496 затверджено Правила постачання природного газу (далі - Правила), які регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (п. 1 Розділу І Правил).

Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС (п. 2 Розділу І Правил); Кодекс газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС); Кодекс газорозподільних систем України, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГРМ) та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність на ринку природного газу.

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - Кодекс ГТС) (в редакції станом на дату виникнення спірних відносин).

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 р. № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.

Ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов публічного (укладеного) Типового Договору опублікована/оприлюднена на сайті Позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price, відповідна роздруківка є у матеріалах справи.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Акцептувавши договір постачання постачальником «останньої надії» через факт споживання природного газу, умови цього договору для відповідача є обов`язковими для виконання.

Пунктом 4.1 Типового договору встановлено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті.

Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Таким чином, стаття 632 ЦК України містить важливе застереження: зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Це означає, що сторони можуть домовитися про зміну ціни лише на ті товари або послуги, постачання яких ще не відбулося.

Згідно ч.2 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Так ч. 4 ст. 15 зазначеного закону визначено, що ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії", не повинна обмежувати конкуренцію на ринку природного газу і встановлюється на підставі правил для визначення ціни природного газу, що постачається постачальником "останньої надії", що затверджуються Регулятором.

Отже, для категорії споживачів, які закуповують природний газ для виробництва теплової енергії визначається ціна природного газу, що розміщена на офіційному сайті постачальника «останньої надії» та яка визначається у відповідності до п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 (в редакції п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 за №1102).

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок про те, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права) які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до частини другої статті 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Тлумачення частини другої статті 632 ЦК України свідчить, що в цій нормі закріплено принцип стабільності (або відносної неможливості зміни) встановленої сторонами ціни, що є проявом обов`язковості виконання умов договору (стаття 629 ЦК України). У частині другій статті 632 ЦК України допускається наявність винятків, які можуть бути встановлені договором або законом. При цьому в законі або ж договорі обов`язково мають бути визначені як випадки зміни ціни, так і умови такої зміни.».

Разом із цим, у період з 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 р. № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.

Цією ж Постановою КМУ № 1102 на період постачання з 01 жовтня по 30 листопада 2021 р. встановлено граничний розмір ціни природного газу, що здійснюється постачальником останньої надії для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість та для побутових споживачів, яка не може перевищувати 7,96 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Тобто, навіть для бюджетних установ була визначена ціна на рівні 16,8 грн., а не 7,95689 грн., і така ціна діяла лише до кінця листопада 2021 р.

З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) стала однаковою для всіх споживачів ПОН та, відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на веб-сайті Позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price, відповідна роздруківка наявна в матеріалах справи.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого Відповідачем з 13.09.2022 по 30.09.2022 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем.

Отже, укладений між сторонами публічний типовий Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, який би поставив під сумнів ціну (вартість природного газу), що зазначена в розрахунку позивача.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 100049,50 грн., тому позов в цій частині підглядає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання, позивачем заявлено до стягнення 24806,79 грн. пені, 4249,38 грн. 3 % річних та 7847,75 грн. інфляційних втрат.

З огляду те, що відповідач у встановлений договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів за природний газ не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання (у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 4.5. Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Вказаний пункт Типового договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені, що підлягає стягненню за цим позовом здійснено позивачем у відповідності до вимог ст. 232 ГК України, та з наступного дня, від дня прострочення основного зобов`язання.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Відповідача перед Позивачем за договором, розмір нарахованої Позивачем пені за неналежне виконання Відповідачем умов договору склала 24806,79 грн, згідно детального розрахунку, здійсненого позивачем.

Також, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 Цивільного кодексу України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приписи статті 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Отже, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім пені, сум 3% річних та сум інфляційних витрат, суд дійшов висновку про те, що відповідні розрахунки позивача відповідають нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 24806,79 грн. пені, 4249,38 грн. 3 % річних та 7847,75 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Водночас, щодо посилання відповідача у своєму відзиві на постанову Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 щодо заборони нарахування та стягнення неустойки (штрафу, пені), інфляційні нарахування, проценти річні на заборгованість, що утворена за несвоєчасну та/або неповну оплату за спожитий природний газ, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 зазначеної постанови Кабінет Міністрів України установив, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

З наведеного вбачається, що пунктом 1 цієї постанови регламентовано заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань та 3% річних за:

-по-перше, несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги,

- а по-друге, саме населенням, а не юридичними особами.

Відповідно до долученої до відзиву на позовну заяву копії Виписки з ЄДРПОУ вбачається, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Потебні 6" є юридичною особою, отже самостійним господарським суб`єктом.

Також, в даному випадку правовідносини, які існують між позивачем та відповідачем в межах договору не належать до житлово-комунальних послуг.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки : по-перше відповідач є саме юридичною особою, тоді як у наведеній постанові зазначається про населення, як споживача житлово-комунальних послуг, а тому дія вищенаведеної постанови Кабінету Міністрів України не розповсюджується на відповідача, а по-друге, в даному випадку правовідносини, які існують між позивачем та відповідачем в межах договору не належать до житлово-комунальних послуг.

Положеннями статей 73,74 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню повністю.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Потебні 6" (61002, м. Харків, вул. Потебні, буд. 6, код ЄДРПОУ 38383335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (0416, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452) - 100049,50 грн. заборгованості за природний газ; 24806,79 грн. пені; 4249,38 грн. 3 % річних; 7847,75 грн. інфляційних втрат та 2422,40 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "01" жовтня 2024 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв