Ухвала

від 30.09.2024 по справі 922/418/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про визнання виконавчого документу таким,

що не підлягає виконанню

30 вересня 2024 року м. ХарківСправа № 922/418/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

за участю секретаря судового засідання Желтухіна А. М.

розглянувши заяву Військової частини НОМЕР_1 (вх. № 23917/24 від 23.09.2024) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню

у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )

до Приватного підприємства «АЛЕКС» (код ЄДРПОУ 30959641, 63503, м. Чугуїв, вул. Харківська, буд. 82, кв. 38)

про стягнення 4 898 780,53 грн.

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача (боржника) - не з`явився,

стягувача - не з`явився, -

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 (позивач по справі) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства «АЛЕКС» (відповідач по справі) про стягнення 4898780,53 грн., в якому просила стягнути з відповідача вартість внеску за 2022 рік у сумі 3904050,00 грн., нараховану пеню за несвоєчасну сплату внеску за 2022 рік у сумі 994730,53 грн., а також 73481,71 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.05.2024 в позові відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2024 у справі № 922/418/24 залишено без змін, стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок отримувача UA758999980313151206082020653, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 110222,57 грн. за подання апеляційної скарги. На виконання постанови суду видано відповідний наказ.

23.09.2024 на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 (вх. № 23917/24) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, в якій заявник просить суд визнати виконавчий документ (наказ про примусове виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 року у справі № 922/418/24, яка набрала законної сили 23.07.2024 року, щодо стягнення з Військової частини НОМЕР_1 в дохід Державного бюджету України судового збору у розмірі 110 222 грн. 57 коп. за подання апеляційної скарги) таким, що не підлягає виконанню у зв`язку із його добровільним виконанням боржником.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.09.2024 прийнято заяву Військової частини НОМЕР_1 (вх. № 23917/24 від 23.09.2024) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, до розгляду; розгляд заяви призначено на 30.09.2024; запропоновано Приватному підприємству «АЛЕКС» та Державній судовій адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5) надати господарському суду письмові пояснення щодо заяви Військової частини НОМЕР_1 (вх. № 23917/24 від 23.09.2024) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у разі подання пояснень, надати господарському суду докази їх направлення на адресу іншої сторони у справі.

26.09.024 (вх. № 24255/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 , в якій остання просила суд провести судове засідання 30.09.2024 щодо розгляду заяви позивача про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, без участі представника Військової частини НОМЕР_1 .

В призначене 30.09.2024 судове засідання учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких письмових заяв, окрім позивача, стосовно заяви Військової частини НОМЕР_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, господарському суду не надали.

Розглянувши заяву Військової частини НОМЕР_1 (вх. № 23917/24 від 23.09.2024) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частинами 1, 2 статті 18 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 статті 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною 3 статті 327 ГПК України встановлено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Частиною 2 статті 11 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 р. та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012 р. вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.

Оскільки п. 1 ст.6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.97, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до п. 3.3 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012, Господарський процесуальний кодекс України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

- матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання)

- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого документа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після видачі виконавчого документа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого документа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього документа до виконання (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові Першої судової палати КЦС від 13.03.2019 року по справі N 755/388/15-ц).

У відповідності до пунктів 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2024 у справі № 922/418/24 залишено без змін, стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок отримувача UA758999980313151206082020653, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 110222,57 грн. за подання апеляційної скарги.

12.08.2024 на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 видано наказ, яким стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 110222,57 грн. за подання апеляційної скарги.

Як свідчать матеріали справи, 09.08.2024 Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) платіжною інструкцією № 1068 сплатила судовий збір у розмірі 110222,57 грн. за подання апеляційної скарги в дохід Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок отримувача UA758999980313151206082020653, код класифікації доходів бюджету 22030101).

Таким чином, боржником виконано постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024, на підставі якої судом 12.08.2024 видано наказ та який в повному обсязі виконано 10.08.2024, що свідчить про відсутність будь-яких обов`язків боржника (Військової частини НОМЕР_1 ) перед стягувачем із приводу виконання наказу Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 року у справі № 922/418/24.

Беручи до уваги, що постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024, на підставі якої судом 12.08.2024 видано наказ, виконано боржником добровільно поза межами виконавчого провадження в повному обсязі, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для визнання виконавчого документу (наказу Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 про примусове виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 року у справі № 922/418/24) таким, що не підлягає виконанню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 232-236, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Військової частини НОМЕР_1 (вх. № 23917/24 від 23.09.2024) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

2. Визнати наказ Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 про примусове виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 року у справі № 922/418/24 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст. 256-257 ГПК України протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу складено та підписано 03.10.2024.

СуддяН.А. Новікова