Рішення

від 23.09.2024 по справі 922/1982/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2024м. ХарківСправа № 922/1982/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатої В.В.

при секретарі судового засідання Корнух В.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (61093, м. Харків, вул. Болбочана Петра, 54) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОРЕМБУД ПРОЕКТ" (62302, Харківська обл,, Харківський район, м. Дергачі, вул. Леонова, буд. 1-В) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Романенко О.М., за довіреністю;

відповідача - Муха А.І., за ордером;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОРЕМБУД ПРОЕКТ", в якому просить:

- Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕПЛОРЕМБУД ПРОЕКТ" (62302, Харківська обл., Харківський район, м. Дергачі, вул. Леонова, будинок, 1-В, код за ЄДРПОУ 42644224) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (61093, м. Харків, вул. Болбочана Петра, 54, код за ЄДРПОУ 39590621) заборгованість за отриманий природний газ у розмірі 2 171 166,87 грн., пеню у розмірі - 444 740,38 грн., 3% річних у розмірі - 154 650,55 грн., інфляційні втрати у розмірі - 619 163,51 грн., штраф за недовикористаний обсяг природного газу в розмірі - 56 269,36 грн.

- Відшкодувати за рахунок Відповідача понесені ТОВ "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" судові витрати у сумі 51 689,86 грн.

- Покласти на Відповідача судові витрати Позивача на професійну правничу допомогу шляхом їх стягнення на користь Позивача. Врахувати, що докази розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді будуть надані до суду протягом п`яти днів з дати ухвалення рішення суду згідно ч. 8 ст. 129 ГПК.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АТ617-302-21 від 01 січня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.06.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (вх. № 1982/24) - залишено без руху. Встановлено позивачу на усунення недоліків позовної заяви десятиденний строк з дня вручення ухвали шляхом подання до суду подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (в оригіналі), а саме доказів сплати судового збору у розмірі 51 689,86 грн.

13.06.2024 через систему "Електронний суд" представником позивача до суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви за вх. №15394 разом із платіжною інструкцією № 68311 від 29.05.2024 року про сплату судового збору у розмірі 51 689,86 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1982/24. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.06.2024 виправлено описку в ухвалі Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 по справі №922/1982/24, вказавши вірні дату та час проведення підготовчого засідання - "22" липня 2024 р. о 12:40.

22.07.2024 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження за вх. №18378.

В судовому засіданні 22.07.2024 задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження (вх. № 18378 від 22.07.2024), на підставі ч.3 ст. 177 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, на підставі п.3 ч.2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 14.08.2024 об 11:30 год.

14.08.2024 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано відзив на позов за вх. № 20442.

В судовому засіданні 14.08.2024 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02.09.24 о(б) 11.30 год.

15.08.2024 через систему «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив за вх. № 20581.

30.08.2024 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. № 21738, в якій заявник просить розглянути та задовольнити клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів зв`язку.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОРЕМБУД ПРОЕКТ" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 21738 від 30.08.2024) - задоволено. Постановлено підготовче засідання у справі № 922/1982/24 призначене на "02" вересня 2024 р. о 11:30 год. та наступні судові засідання провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника відповідача адвоката Мухи Андрія Ігоровича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з використанням власних технічних засобів (за допомогою системи для проведення відеоконференцій https://vkz.court.gov.ua).

В судовому засіданні 02.09.2024 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.09.2024 о (б) 14:20 год.

11.09.2024 через канцелярію суду представником позивача подано заяву про надання доказів судових витрат на правничу допомогу за вх. № 22927, в якій просить покласти на відповідача судові витрати на правничу допомогу та зазначає, що докази розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи будуть надані до суду протягом п`яти днів з дати ухвалення рішення суду згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.09.2024 відкладено розгляд справи по суті на "23" вересня 2024 р. о 11:45 год.

В судовому засіданні 23.09.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» (ЕІС код 56X9300000003405, надалі - ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ», Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОРЕМБУД ПРОЕКТ» (ЕІС код 56ХQ00016НW68006, надалі - ТОВ «ТЕПЛОРЕМБУД ПРОЕКТ», Відповідач, Споживач) укладено Договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АТ617-302-21 (далі - Договір).

Відповідно до положень п. 1.1. Договору, з урахуванням внесених змін Додатковою угодою до Договору № 5 від 31.12.2021 року, ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» зобов`язувалось передати у власність Споживачу у 2021 - 2022 роках природний газ (далі - газ), а Споживач зобов`язався прийняти і та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Згідно доповненого Додатковою угодою до Договору №5 від 31.12.2021 року абзацу другого п. 1.2. Договору, річний плановий обсяг постачання газу в 2022 р. складає до 61 500 куб. м.

Згідно п. 1.3. Договору, планові обсяги постачання газу по місяцях визначено у додатку 1, що є невід`ємною частину цього Договору.

Згідно Додатку 1 до Договору, з урахуванням внесених доповнень Додатковою угодою до Договору № 5 від 31.12.2021 року, планові обсяги постачання природного газу у 2022 році по місяцях складають: у січні 2022 р. - 18 000 куб.м.; у лютому 2022 р. - 18 000 куб.м.; у березні 2022 р. - 15 000 куб.м.; у квітні 2022 р. - 10 500 куб.м.; у травні 2022 р. -0 куб.м.; у червні 2022 р. - 0 куб.м.; у липні 2022 р, - 0 куб.м.; у серпні 2022 р. - 0 куб.м.; у вересні 2022 р. - 0 куб.м.; у жовтні 2022 р. - 0 куб.м.; у листопаді 2022 р. - 0 куб.м.; у грудні 2022 р. - 0 куб.м.

Згідно п. 9.1 Договору, з урахуванням внесених змін Додатковою угодою до Договору №5 від 31.12.2021 року, цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої Споживач включений до реєстру споживачів ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» в інформаційній платформі оператора ГТС до 30.04.2022 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 9.15 Договору, Договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії. Кількість пролонгацій необмежена. При цьому Сторони укладають додаткову угоду до цього Договору, в якій визначать плановий обсяг постачання природного газу.

Відповідно до п. 3.2. - 3.4 Договору ціна одного кубічного метру складає 8,25000083 грн. без ПДВ та 9,900000100 грн. з ПДВ. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до п.3.2 та 3.3. цього Договору, застосовується Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором.

Сторони дійшли згоди відносно зміни ціни на природний газ, було складено декілька додаткових угод, за наслідком чого ціна на природний газ, зокрема складала:

- з 01.01.2022 року - 54,72824267 грн. за куб. м., крім того ПДВ 10,94564853 грн., всього з ПДВ 65,67389120 грн., згідно Додаткової угоди до Договору №6 від 31.12.2021 року;

- з 01.02.2022 року - 40,96990933 грн., крім того 8,193981866 грн., всього з ПДВ 49,16389120 грн., згідно Додаткової угоди до Договору №7 від 31.01.2022 року;

- з 01.03.2022 року - 40,95749333 грн., крім того ПДВ 8,19149867 грн., всього з ПДВ 49,14899200 грн., згідно Додаткової угоди до Договору №8 від 09.03.2022 року;

- з 01.05.2022 року - 32,636576 грн., крім того ПДВ 6, 5273152 грн., всього з ПДВ 39,1638912 грн.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що розрахунковий період складає один календарний місяць.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку:

- оплата в розмірі 100% (сто відсотків) за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Згідно з п. 4.4 Договору, датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 2.5.1. - 2.5.5. Договору, які кореспондуються з п.13 розділу II Правил - за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника або з використанням , кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання - передачі газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання - передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання - передачі газу.

У випадку відмови від підписання акта приймання - передачі газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) природного газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС.

Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника.

У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Постачальника.

З метою оперативного контролю за процесом споживання природного газу всіма категоріями споживачів, державою була розроблена та впроваджена у роботу інформаційна платформа, принципи її функціонування передбачені Правилами постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (надалі - Правила 2496).

Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог Кодексу (абзац 46 пункту 5 глави 1 розділу Кодексу газотранспортної системи).

Кожному споживачу присвоюється ЕІС-код (EnergyIdentificationcode) - персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи) (абзац 3 пункту 5 Правил постачання природного газу).

Адміністрування платформи здійснює державне підприємство - Оператор ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС України. Головним призначенням створення і впровадження Державою Платформи була автоматизація процесів електронної взаємодії та документообігу між всіма суб`єктами ринку природного газу - Оператором ГТС, операторами газорозподільних мереж (Оператори ГРМ), постачальниками газу та споживачами під час здійснення діяльності по забезпеченню потреб споживачів природним газом.

Після запуску платформи - будь-який обмін інформацією в частині встановлення планових та визначення фактичних обсягів спожитого природного газу у розрізі постачальників та споживачів, які уклали з ними господарські договори на придбання ресурсу природного газу здійснюється в електронному вигляді (без дублювання на паперових носіях), зокрема:

1.Інформація про фактично спожиті обсяги у звітному місяці певним споживачем - вноситься до Платформи Оператором ГРМ (АТ «Харківміськгаз», код ЄДРПОУ 03359552) у визначені терміни;

2.Постачальники використовують інформацію з Платформи для складання ними Актів приймання - передачі природного газу у звітному періоді Споживачам, зокрема для проведення нарахування за фактичні обсяги спожитого природного газу

3.Інформація Платформи використовується Оператором ГТС для визначення обсягу зобов`язань перед ним інших учасників ринку природного газу.

Відповідно до зазначеного Договору Відповідачем у 2022 році фактично було спожито природного газу у кількості: січень - 17 083,99 куб.м., лютий - 11 640,05 куб.м., березень - 12 056,76 куб.м., квітень - 12,78 куб.м., травень 0,50 куб. м. та червень - 2 187,51 куб.м., а всього 42 981,59 куб. м. (скріншоти з інформаційної платформи оператора ГТС про обсяги спожитого газу у січні - червні 2022 року додані до позовної заяви).

Як вказує Позивач, Відповідач зазначеного вище не виконав, а саме ним не було надано Позивачу відносно спірного періоду копії відповідних актів про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Втім, з урахуванням наведеного та за підсумками надання послуг з газопостачання у січні 2022 року Постачальником, на підставі даних Оператора ГТС, було оформлено та надано Споживачу Акт приймання-передачі природного газу №ХО382000611 від 31.01.2022 р. відповідно до якого Позивачем у січні 2022 р. був переданий Відповідачу загальний обсяг природного газу 17 083,99 куб.м. вартістю 1 121 972,10 грн.

За підсумками надання послуг з газопостачання у лютому 2022 року Постачальником, на підставі даних Оператора ГТС, було оформлено та надано Споживачу Акт приймання-передачі природного газу №ХО382002498 від 28.02.2022 р. відповідно до якого Позивачем у лютому 2022 р. був переданий Відповідачу загальний обсяг природного газу 11 640,05 куб.м. вартістю 572 270,15 грн.

За підсумками надання послуг з газопостачання у березні 2022 року Постачальником, на підставі даних Оператора ГТС, було оформлено та надано Споживачу Акт приймання-передачі природного газу №ХО382003960 від 31.03.2022 р. відповідно до якого Позивачем у березні 2022 р. був переданий Відповідачу загальний обсяг природного газу 12 056,76 куб.м. вартістю 592 577,60 грн.

За підсумками надання послуг з газопостачання у квітні 2022 року Постачальником, на підставі даних Оператора ГТС, було оформлено та надано Споживачу Акт приймання-передачі природного газу №ХО382005127 від 30.04.2022 р. відповідно до якого Позивачем у квітні 2022 р. був переданий Відповідачу загальний обсяг природного газу 12,78 куб.м. вартістю 628,13 грн.

За підсумками надання послуг з газопостачання у травні 2022 року Постачальником, на підставі даних Оператора ГТС, було оформлено та надано Споживачу Акт приймання-передачі природного газу №ХО382005927 від 31.05.2022 р. відповідно до якого Позивачем у травні 2022 р. був переданий Відповідачу загальний обсяг природного газу 0,50 куб.м. вартістю 19,58 грн.

За підсумками надання послуг з газопостачання у червні 2022 року Постачальником, на підставі даних Оператора ГТС, було оформлено та надано Споживачу Акт приймання-передачі природного газу ХО382007042 від 30.06.2022 р. відповідно до якого Позивачем у червні 2022 р. був переданий Відповідачу загальний обсяг природного газу 2 187,51 куб.м. вартістю 85 671,41 грн.

Таким чином, Позивач на виконання умов Договору надав Відповідачу послуги з постачання природного газу у січні - червні 2022 року в обсязі 42 981,59 куб. м. загальною вартістю 2 373 138,97 грн.

Проте, як вказує Позивач, в порушення вимог п.п. 2.5.1., 2.5.3. Договору акти приймання - передачі природного газу за лютий - червень 2022 року, які підготовлені ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» та направлені Відповідачу, з його боку належним чином не оформлені, мотивованої та обґрунтованої відмови в їх підписанні Споживач Постачальнику не надав.

03.05.2023 року Позивачем листом від 03.05.2023 року за вих. №617-Сл-2190-0523 повторно були направлені вищезазначені акти приймання-передачі природного газу по Договору за лютий - квітень 2022 року, які знову залишились без належного оформлення з боку Відповідача (копія листа з доказами направлення додані до позовної заяви).

Також, Акти приймання-передачі природного газу за лютий - червень 2022 року було сформовано, підписано та направлено Відповідачу в електронному вигляді застосунком МЕДОК відповідно до пунктів 9.4, 9.5 Договору (копії Актів приймання-передачі з МЕДОК з квитанціями (корінцями) результатів обробки додані до матеріалів справи).

Відповідач підписані акти приймання - передачі природного газу за лютий - червень 2022 року та Додаткові угоди до Договору, відносно встановлення зміненої ціни з 01.03.2022 року у розмірі 40,95749333 грн. без ПДВ та з 01.05.2022 року у розмірі 32,636576 грн. без ПДВ, не повернув, мотивовану відмову в письмовій формі від підписання додаткових угод та актів приймання - передачі природного газу не надав.

ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» з метою отримання належних йому коштів за надані послуги направило Відповідачу поштою цінним листом з описом вкладення Претензію № 1179 від 11.10.2022 року щодо сплати заборгованості в сумі 2 373 138,97 грн., що підтверджується: описом вкладення цінного листа, поштовою накладною, поштовим чеком від 11.10.2022р. (копії додані до позовної заяви).

Після чого, Відповідачем 07.12.2022 року, 05.01.2023 року та 13.02.2023 року частково було проведено оплату за спожитий у січні 2022 р. природний газ у сумі 50 000,00 грн., 51 972,10 грн. та 100 000,00 грн. відповідно, а в загальній сумі 201 972,10 грн. (копії сторінок виписок по банківському рахунку НОМЕР_1 за 07.12.2022, 05.01.2023 та 13.02.2023 року та копією картки рахунку № 361 за період 01.01.2022 - 03.05.2023р. - додані до позовної заяви).

З урахуванням вищенаведеного, Позивач стверджує, що сума заборгованості по Договору складає 2 171 166,87 грн. за отриманий Відповідачем у січні - червні 2022 року природний газ (копію оборотно-сальдової відомість ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» по 361 рахунку за період з січень 2022-травень 2023 року - додано до позовної заяви).

Таким чином, за твердженнями Позивача, за час дії Договору ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» належним чином виконав прийняті на себе зобов`язання, надаючи послуги з постачання природного газу Відповідачу. Однак, Відповідач розрахунки за надані йому послуги здійснив не в повному обсязі, чим порушив істотні умови Договору.

Відповідно до п. 6.2.1. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» здійснило розрахунок заборгованості Відповідачу за спожитий природний газ відповідно до умов Договору з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат (розрахунок по заборгованості станом на 22.05.2024року - додано до позовної заяви).

Отже, в зв`язку з простроченням відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивачем на підставі умов договору та відповідних вимог чинного законодавства України нараховано останньому: 444 740,38 грн. - пені, 154 650,55 грн. - 3% річних, 619 163,51 грн. - інфляційних втрат.

Крім цього, відповідно до п. 5.5.1. Договору, Споживач зобов`язаний дотримуватися дисципліни споживання газу, визначеної Розділом 2 Договору, а також Правилами постачання природного газу.

Разом з тим, як вказує Позивач, в порушення вищевказаного обов`язку, Відповідачем було допущено відхилення фактично спожитих обсягів природного газу порівняно з плановими з лютого 2022 року по квітень 2022 року.

Згідно із п. 6.2.3. Договору, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Станом на січень 2022 рік облікова ставка Національного банку України становила 9,0 % річних.

Станом на лютий, березень та квітень 2022 року облікова ставку НБУ становила 10,0 % річних.

Разом з тим, під річною процентною ставкою розуміють певний відсоток від суми, який платиться за користування грошовими коштами протягом одного року.

Виходячи з того, що облікова ставка НБУ визначається в річних, то з метою її визначення за 1 день її необхідно розділити на кількість днів в році, тобто в даному випадку 9,0 та 10,0 відповідно розділити на 365. В подальшому, з метою визначення суми штрафу, отриману суму має бути перемножено на 2 (оскільки умовами договору передбачено нарахування штрафу виходячи з подвійної облікової ставки НБУ), що дорівнює 0,0493150684 (9,0/365*2) за січень 2022 року та 0,0547945205 (10/365*2) за лютий, березень та квітень 2022 року відповідно.

Враховуючи наведене та керуючись п. 6.2.3. Договору, Позивачем здійснено розрахунок штрафу за зменшений обсяг фактично спожитого природного газу, порівняно з замовленим та підтвердженим, за наступною формулою:

Розмір штрафу = (Vп-Уф) х Ц х UНБУ, де

Уф - обсяг фактично поставленого природного газу Споживачу протягом розрахункового періоду за Договором;

Vп - замовлений та підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період;

Ц - вартість газу за Договором;

UНБУ - подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період, за який нараховується штраф.

За Січень 2022р. (18 000,00 куб. м. (Уп) - 17 083,99 куб. м. (Уф)) х 65,67389120 грн. (Ц) х 0,0493150684 (UНБУ) - сума якого складає 2 966,69 грн.

За Лютий 2022р. (18 000,00 куб. м. (Уп) - 11 640,05 куб. м. (Уф)) х 49,16389120 грн. (Ц) х 0,0547945205 (UНБУ) - сума якого складає 17 133,15 грн.

За Березень 2022р. (15 000,00 куб. м. (Уп) - 12 056,76 куб. м. (Уф)) х 49, 14899200 грн. (Ц) х 0,0547945205 (UНБУ) - сума якого складає 7 926,43 грн.

За Квітень 2022р. (10 500,00 куб. м. (Уп) -12,78 куб. м. (Уф)) х 49,14899200 грн. (Ц) х 0,0547945205 (UНБУ) - сума якого складає 28 243,09 грн.

Всього штраф за недовикористаний обсяг природного газу, порівняно з замовленим та підтвердженим складає: 2 966,69 + 17 133,15 + 7 926,43 + 28 243,09 = 56 269,36 грн.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, позивач звернувся до суду з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за отриманий природний газ у розмірі 2 171 166,87 грн., пеню у розмірі 444 740,38 грн., 3% річних у розмірі 154 650,55 грн., інфляційні втрати у розмірі 619 163,51 грн., штраф за недовикористаний обсяг природного газу в розмірі 56 269,36 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 19 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів.

Відповідно до приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Заперечуючи проти позову, у відзиві на позов відповідач вказує, що відповідач відноситься до об`єкту критичної інфраструктури за типом постачання основної послуги - постачання теплової енергії. Споживачами теплової енергії є бюджетні установи Дергачівської міської територіальної громади. Надання теплової енергії здійснюється у відповідності до рішення Дергачівської міської ради про початок опалювального сезону та його закінчення відповідно, за встановленими тарифами. Користуючись дією опалювального періоду та зимового періоду часу позивач змусив відповідача до укладання додаткової угоди, якою значно завищено ціну газу. Вказаний договір (додаткова угода) не відповідає інтересам відповідача та територіальній громаді, вчинена в умовах крайньої необхідності. 22.11.2021 Відповідач отримав згоду позивача на зміну постачальника ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДІНГ» за умовами постачальника «останньої надії» саме з підстав надання послуг бюджетним установами соціальної сфери, про що направлено лист до відповідного постачальника за встановленим тарифом 7.59 грн. Вказаний тариф є найбільш вигідним та відповідає справедливим умовам ринку. Проте, договір між відповідачем та ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДІНГ» станом на 01.01.2022 укладено не було через ненадходження відповіді за результатами розгляду замовлення відповідача.

Також відповідач вказує, що станом на поточну дату відповідач не має можливості надати інформацію про обсяг спожитого газу за січень та лютий 2022 року через руйнацію пунктів отримання газу (котелень) та відповідних засобів обліку спожитого газу, якими відповідно були обладнані всі точки забору природного газу. При цьому відповідач наполягає, що доказів такого споживання, у відповідному зазначеному позивачем об`ємі, матеріали справи також не містять.

За твердженнями відповідача, з 24.02.2024 отримання природного газу взагалі було припинено через збройну агресію та активні бойові дії, обстріли та руйнацію котелень. Планових обсягів споживання газу подобово (номінацій) та обсягів споживання газу на газовий місяць відповідач не подавав у зв`язку з введенням воєнного стану в країні. Відповідач не відбирав природний газ з газотранспортної системи, оскільки не мав такої технічної та юридичної можливості. Позивач надавав послуги з розподілу природного газу за відсутності подачі номінацій відповідача (поза його волею).

Також, відповідач вказує, що Оператор ГРМ не вжив заходів щодо припиненням газопостачання з 24.02.2022 (коли потреба в Послугах з розподілу природного газу була відсутня), хоча мав на це всі підстави, а саме: відповідно до положень глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285 та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) отримання від Оператора ГТС повідомлення про припинення розподілу природного газу споживачу у випадках: відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутності підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача; 3) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим).

Крім того, відповідач посилається на те, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). В даному випадку, на думку відповідача, це: оголошення військового стану з 24.02.2024 року; гаряча фаза бойових дій з 24.02.2024; пошкодження відібрання газу, пошкодження закладів отримувачів теплоносія. Однак, повідомити про форс-мажорні обставини протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення та надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства фізично було не можливо, вказане відбувалось у телефонному режимі, оскільки працівники Дергачівської філії позивача не перебували на робочому місці.

А отже, відповідач наголошує, що він не міг виконати свої зобов`язання за Договором у повному обсязі саме через форс-мажорні обставини.

Відповідач звертає увагу, що відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022, Дергачівську міську територіальну громаду віднесено до таких територіальних громад. Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, Дергачівська міська територіальна громада з 24.02.2022 по 09.09.2022 була визнана територією, тимчасово окупованою російською федерацією; в період з 09.09.2022 по 17.09.2022 - територією активних бойових дій; з 17.09.2022 - є територією можливих бойових дій.

На думку відповідача, враховуючи його місце розташування є очевидним, що Відповідач опинився з початку широкомасштабної військової агресії Російської Федерації на територію України в зоні близькій до лінії фронту та проведення активних бойових дій. Загальновідомими також є факти майже щоденних обстрілів та бомбардування Дергачівської міської територіальної громади. Вказані факти, на переконання відповідача, доводять обставини неможливості в таких умовах здійснення відповідачем діяльності та виконання умов договору. З огляду на очевидність, надзвичайність та невідворотність цих обставин, відповідач має право посилатися на них, як на форс-мажорні та як на правомірну підставу невиконання своїх обов`язків у договірних взаємовідносинах з позивачем.

Водночас, відповідач вказує, що акти наданих послуг були складені позивачем в односторонньому порядку. При цьому, зазначена в них інформація про об`єми розподіленого природного газу відповідачу (тобто факт надання позивачем відповідних послуг) не підтверджена жодними первинними документами, як-то даними комерційного вузла обліку (лічильника газу), отриманими в порядку, передбаченому розділом V договору, даними Інформаційної платформи, до якої мають доступ сторони, тощо.

Втім, не погоджуючись з вищенаведеними доводами відповідача, суд звертає увагу на наступне.

Відповідач помилково ототожнює та/ або відносить ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» до/з Оператором ГРМ, оскільки ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» є постачальником природного газу і ніколи не отримувало ліценцію на провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, оскільки не здійснювало господарську діяльність з розподілу природного газу.

З 01.07.2015 року ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39590621) здійснювало господарську діяльність з постачання природного газу на території Харківської області на підставі ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, виданої Національною Комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП), згідно постанови № 1588 від 21.05.2015р. (переоформлена на безстрокову постановою від 08.09.2015р. № 2283), та згідно постанови від 11.05.2017 року №633 (виданої на постачання природного газу на території України).

В спірному періоді, саме АТ «ХАРКІВГАЗ» (код ЄДРПОУ 03359500) згідно ліцензій, виданих постановами НКРЕКП №789 від 13.03.2015 року, від 08.09.2015 року №2284, від 19.06.2017 року №809 (виданої в межах території, де знаходиться газорозподільна мережа АТ «ХАРКІВГАЗ», зі внесеними змінами постановою НКРЕКП від 06.03.2018 року №290 та від 02.07.2019 №1322 (про зміну назви Оператора ГРМ, а саме у тексті та додатку до постанови слова «ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО» у всіх відмінках замінено словами «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ»), провадить господарську діяльність з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на території Харківської області, тобто, є Оператором ГРМ.

Разом з цим, судом встановлено, що 01 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» (Позивачем, Постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОРЕМБУД ПРОЕКТ» (Відповідачем, Споживач) укладено Договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АТ617-302-21 (далі - Договір).

А отже, враховуючи зазначене, віднесення Відповідачем функцій (компетенції) Оператора ГРМ до ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» є безпідставним та необґрунтованим.

Так, відповідно до п.п.2.1.2 п.2.1 Договору, постачання газу здійснюється, зокрема, за умови відсутності заборгованості у Споживача за минулі періоди перед Постачальником (або оплати відповідно до графіка погашення заборгованості) та оплати поточних платежів.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку:

- оплата в розмірі 100% (сто відсотків) за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Згідно до п. 4.4 Договору, датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.

Пункт 4.2. укладеного Сторонами Договору є складовим розділу «Порядок та строки проведення розрахунків». Тому, його умовами визначається виключно порядок та строки проведення розрахунків, які Відповідачем не виконувалися, а не умови постачання природного газу з боку Позивача.

Умовами ж п.2.1.2 Договору, визначений принцип, згідно якого Відповідачу здійснюється постачання природного газу, за умови відсутності заборгованості за минулі періоди (на момент укладання Договору), яка могла виникнути на підставі інших господарських договорів, які діяли до моменту укладання Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу (п.п.2) та не допускати несанкціонованого відбору природного газу (п.п.3).

За умовами абзацу 1 пункту 10 Правил Правилами постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (надалі - Правила), споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газопостачання.

Відповідно до п.7.1 Договору, споживач зобов`язаний самостійно припинити (обмежити) постачання газу у випадках та порядку, передбачених чинним законодавством та Договором.

Відповідно до п. 20 розділу ІІ Правил, Споживач зобов`язується самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках порушення строків оплати за договором на постачання природного газу.

А отже, враховуючи зазначене, наведеними нормами Договору та законодавства саме на Відповідача покладено обов`язок здійснити припинення постачання природного газу при наявності заборгованості за спожитий природний газ.

Ні нормами Договору, ні законодавством на Постачальника не покладено обов`язок з припинення постачання природного газу Споживачу, який не розрахувався або несвоєчасно розрахувався за спожитий природний газ, це є виключно правом Постачальника, а не обов`язком.

Таке твердження також підтверджується змістом п. 4.6 Договору відповідно до якого «У разі виникнення у Споживача заборгованості з оплати газу, Сторони за взаємною згодою можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору». Пункт 4.7 Договору передбачає, що «У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення».

Таким чином, умовами Договору не тільки не передбачене «автоматичне припинення газопостачання у разі наявності заборгованості Відповідача - на яке необґрунтовано посилається Відповідач, а навпаки, прямо передбачена можливість виникнення дебіторської заборгованості і визначені можливі дії Постачальника у такому випадку.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги встановлену статтею 204 ЦК України та не спростовану в межах цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумцію правомірності укладеного сторонами Договору, укладений сторонами Договір, зі змінами та доповненнями, у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 ГК України є підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Щодо спожитого Відповідачем обсягу природного газу, слід звернути увагу на наступне.

Главою 3 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494 (далі за текстом - Кодекс ГРМ) закріплений порядок обліку природного газу по об`єктах споживачів, що не є побутовими:

«Споживач зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового газового місяця надати Оператору ГРМ у спосіб та за формою, визначеними договором розподілу природного газу, звіт про дані комерційного вузла обліку за розрахунковий період.

У разі ненадання споживачем звіту про дані комерційного ВОГ протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця об`єм спожитого (розподіленого) природного газу за розрахунковий період визначається за сумою обсягів добового споживання, переданих Оператором ГРМ за процедурою Кодексу ГТС до Оператора ГТС протягом газового місяця. Визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником. Споживач зобов`язується проінформувати постачальника про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період відповідно до вимог Правил постачання природного газу».

Згідно положень п.7 глави 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ, за наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об`єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Крім того, Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу» (далі по тексту - Постанова) також закріплено, що функції/повноваження по обліку фактично спожитого природного газу реалізуються Оператором ГРМ та безпосередньо Споживачем, при цьому Постачальники природного газу лише використовують отримані від них відповідні данні.

Зокрема, відповідно до розділу V Постанови «Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві - приєднанні. Для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача.

Оператор ГРМ зобов`язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для можливості її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником Споживача. Споживач (крім побутового) зобов`язується довести інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику.

Визначені за умовами цього Договору об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між Споживачем та його постачальником.

За наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ».

Отже, Споживач зобов`язаний щомісяця у встановлені терміни надавати Постачальнику інформацію про обсяги фактично спожитого природного газу у звітному періоді - оскільки відповідно до пункту 4 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ повноваження по обліку природного газу покладені на Споживача і Оператора ГРМ - АТ «ХАРКІВГАЗ», а постачальники лише використовують отриману від них відповідну інформацію.

Крім цього, відповідно до п.12 розділу ІІ Правил №2496, за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Тобто, законодавець передбачив запасний/альтернативний варіант для Постачальника по отриманню інформації про фактичний обсяг використаного у звітному періоді природного газу Споживачем у випадку нехтування останнім своїми договірними та/або законодавчо - визначеними обов`язками по наданню відповідних відомостей Постачальнику.

Аналогічні положення також закріплені в укладеному сторонами Договорі за умовами якого Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 2.3. Договору), що підлягає оплаті Споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та Споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.

Відповідно до п.п.2.5.1, 2.5.2 п.2.5 Договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між Сторонами здійснюється в наступному порядку:

За підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію акту про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ і споживачем згідно з вимогами Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від споживача та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документ» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Однак, Споживач свій обов`язок по Договору не виконав, копію відповідного акту про фактичний обсяг розподіленого природного газу у спірному періоді складеного між Оператором ГРМ (АТ «Харківгаз») та ТОВ «ТЕПЛОРЕМБУДПРОЕКТ» на адресу ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» не надав.

З огляду на вищевикладене, ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» вимушене було на підставі вимог чинного законодавства України при підготовці Актів приймання - передачі газу використати відповідні дані Оператора ГРМ щодо обсягу розподіленого газу Відповідачу.

Стосовно передання Оператором ГРМ (АТ «ХАРКІВГАЗ») до Інформаційної платформи Оператора ГТС даних відносно спожитого Відповідачем обсягу природного газу, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 39 ст.1 ЗУ «Про ринок природного газу» суб`єктами ринку природного газу є оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, газовидобувне підприємство, споживач.

З 01.03.2019 року ринок природного газу України перейшов в режим добового балансування, однією з ключових умов функціонування якого є забезпечення роботи інформаційної платформи Оператора газотранспортної системи.

Порядок функціонування та загальні умови доступу до інформаційної платформи Оператора ГТС визначені Кодексом газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2493.

Постачальники, Оператори ГРМ та споживачі мають доступ до інформаційної платформи Оператора ГТС в межах визначених Кодексом ГТС.

Відповідно до п.1 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС Інформаційна платформа має містити такі дані, зокрема: 1) перелік точок входу/виходу до/із газотранспортної системи; 2) інформацію про всіх суб`єктів ринку природного газу, включаючи споживачів, яким в установленому порядку присвоєні ЕІС-коди; 3) інформацію про постачальника «останньої надії»; 4) інформацію про постачальників із спеціальними обов`язками; 5) інформацію про Реєстри споживачів постачальників.

Також, згідно п. 2 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС Інформація про споживачів в інформаційній платформі має містити щонайменше: 1) ЕІС-код споживача та за наявності ЕІС-коди його точок обліку; 2) EIC-код фізичної точки виходу з газотранспортної системи; 3) дані закріплених за споживачем діючих постачальників та визначені ними періоди постачання; 4) дані щодо зміни постачальників із початку функціонування інформаційної платформи; 5) інформацію про прогнози споживання природного газу на кожну газову добу (D) для споживачів, по яких відбір/споживання не вимірюється щодобово; 6) інформацію про попередні обсяги споживання кожної газової доби (D); 7) інформацію про фактичне добове споживання; 8) інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця (М); 9) дані періодів відсутності у споживача закріпленого постачальника (за їх наявності) з початку функціонування інформаційної платформи; 10) дані періодів обмеження (припинення) газопостачання споживачу (якщо такі дані вносились по споживачу) з початку функціонування інформаційної платформи; 11) період вимірювання (відбір/споживання, що вимірюється щодобово, або відбір/споживання, що не вимірюється щодобово); 12) належність споживача до категорії споживачів, постачання яким може здійснюватися в рамках спеціальних обов`язків, які в установленому порядку покладені рішенням Кабінету Міністрів України на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»; 13) належність споживача до категорії побутових; 14) належність споживача до категорії виробників теплової енергії; 15) належність споживача до категорії бюджетних установ та організацій; 16) інформацію про періоди постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії»; 17) строк надання повідомлення споживачу про припинення газопостачання відповідно до чинного законодавства (не менше ніж за десять діб для бюджетних установ та організацій; не менше ніж за п`ять діб для підприємств металургійної та хімічної промисловості; не менше ніж за три доби до дати, на яку воно заплановано, для інших споживачів).

Відповідно до п. 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС саме Оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, повинні вносити до інформаційної платформи інформацію, зокрема:

визначену підпунктами 1, 2, 5 - 8, 12, 13, 14, 15, 17 пункту 2 цієї глави, по всіх споживачах, підключених до газорозподільної системи;

дані щодо операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів;

дані щодо газовидобувних підприємств (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.

Отже, саме Оператор ГРМ вносить до Інформаційної платформи Оператора ГТС інформацію про споживачів природного газу, зокрема: ЕІС-код споживача та за наявності ЕІС-коди його точок обліку (п.п.1); інформацію про попередні обсяги споживання кожної газової доби (D) (п.п.6); 7) інформацію про фактичне добове споживання (п.п.7); інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця (М) (п.п.8); належність споживача до категорії побутових(п.п.13).

Таким чином, після впровадження Державою Інформаційної платформи Оператора ГТС - під «отриманням інформації про обсяги спожитого природного газу Споживачем від Оператора ГРМ» розуміється використання Постачальником відомостей Інформаційної платформи після його верифікації за допомогою логіну і паролю, які туди попередньо (в частині підтвердження фактично спожитих обсягів) вносяться Оператором ГРМ. Інформаційна платформа функціонує у вигляді WEB - додатку, вільний доступ до її змісту для сторонніх осіб неможливий, а тому по своєму змісту надані скріншоти - це не інформація з Інтернету, а саме відбиток на певний час державної інформаційної бази з обмеженим доступом.

За даними Інформаційної платформи (скріншоти наявні в матеріалах справи), Відповідач спожив природний газ в загальному обсязі 42 981,59 куб.м. з ресурсів ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ», а саме: у січні 2022 року 17 083,99 куб.м., у лютому 2022 року 11 640,05 куб.м., у березні 2022 року 12 056,76 куб.м., у квітні 2022 року 12,78 куб.м., у травні 2022 року 0,50 куб.м., у червні 2022 року 2 187,51 куб.м.

Також, з метою беззаперечного підтвердження обсягів спожитого природного газу Відповідачем у спірний період, уникнення будь-яких сумнівів в цій частині, ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» звернувся до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (адміністратора Інформаційної платформи, з якої Позивачем відповідно до вимог законодавства України, були долучені у якості доказів належні скріни) з відповідним запитом.

ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» надав відповідь листом від 03.06.2024 року за вих. №ТОВВИХ-24-8257 (копія наявна в матеріалах справи) у якому повністю підтверджуються обсяги, використані Позивачем під час складання актів приймання-передачі, розрахунку позовних вимог та відповідно до яких Відповідачем спожито з ресурсу ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» природного газу у січні 2022 року 17 083,99 куб.м., у лютому 2022 року 11 640,05 куб.м., у березні 2022 року 12 056,76 куб.м., у квітні 2022 року 12,78 куб.м., у травні 2022 року 0,50 куб.м., у червні 2022 року 2 187,51 куб.м., а всього в загальному обсязі 42 981,59 куб.м.

В той же час, Відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про інший об`єм спожитого ним природного газу або використання процедури врегулювання розбіжностей з оператором ГРМ у частині визначеного ним об`єму (обсягу) розподіленого та спожитого ТОВ «ТЕПЛОРЕМБУДПРОЕКТ» природного газу у спірному періоді (як це передбачено законодавством).

Що ж стосується посилань Відповідача на існування обставин непереборної сили, які, на його думку, нібито дають підстави для звільнення від виконання умов договору та від відповідальності за невиконання умов Договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6.4 укладеного сторонами Договору, Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому порядку.

Засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є однією з функцій ТПП, затверджених Статутом ТПП України та Законом України «Про торгово-промислові палати» від 02.12.1997 № 671/97-ВР (далі - Закон №671).

Засвідчення форс-мажорних обставин є послугою в розумінні Цивільного кодексу України (ЦК України), яку ТПП надає для фізичних та юридичних осіб.

Слід мати на увазі, що сертифікат про форс-мажорні обставини не є актом державного органу, який спричиняє виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків сторін. Сертифікат ТПП є лише одним із доказів, який не має наперед визначеної сили перед іншими доказами, і лише в їх сукупності на підставі наданих доказів може свідчити про певні обставини.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин встановлюється регламентом засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин, який затверджено рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 за № 44(5).

Відповідно до регламенту форс-мажорні обставини засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб щодо кожного окремого договору, зобов`язання, контракту, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тягар доказування форс-мажорних обставин покладено на заявника, тож сторона, що посилається на форс-мажорні обставини, повинна надати ТПП докази за чотирма складовими події «форс-мажору»:

1) подія (форс-мажорна обставина);

2) непередбачуваність обставин;

3) причинно-наслідковий зв`язок між обставиною (подією) і неможливістю виконання стороною своїх конкретних зобов`язань;

4) неможливість виконання і альтернативного виконання.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь - які докази отримання Відповідачем сертифікату ТПП щодо наявності форс - мажорних обставин щодо укладеного між Сторонами Договору. Також, Відповідач жодним чином не проінформував ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» про виникнення у нього обставин непереборної сили, які унеможливлюють виконання з його боку умов Договору. Посилання на такі обставини були здійснені Відповідачем вже під час безпосереднього розгляду справи про стягнення заборгованості в судовому порядку.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Такі правові висновки викладались Верховним Судом впродовж декількох років, динаміку їх формування можливо відслідкувати зокрема, але не виключно, у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 14.06.2022 року у справі №922/2394/21 та від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 29.06.2023 року у справі № 922/999/22.

Крім цього, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, зазначив, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати (пункт 75).

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних (пункт 76).

Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (позиція також викладена в постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 09.11.2021 у справі №913/20/21.)

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Отже, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок.

Форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань. Стороною договору має бути підтверджено не тільки факт настання форс-мажорних обставин, а також і їхню здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Лист ТПП, у свою чергу, констатує загальновідомий факт, що війна, загалом, належить до форс-мажорних обставин у випадку визнання цього контрагентом. Однак самого цього факту (наявність Листа ТПП) недостатньо для встановлення правомірності невиконання особою зобов`язань - законом передбачений конкретний спосіб підтвердження форс-мажору шляхом отримання сертифікату ТПП. Водночас, такий сертифікат не має преюдиційного значення для суду - суд оцінюватиме його в сукупності з іншими доказами.

Отже, для звільнення від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставинами непереборної сили) сторона зобов`язана надати не лише сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

Згідно другого речення п. 6.4 укладеного сторонами Договору, засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку.

Втім, Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість виконання зобов`язань через форс-мажорні обставини. Відповідачем не доведено причинно-наслідковий зв`язок впливу зазначених ним обставин та унеможливлення через такі виконання зобов`язання саме за укладеним сторонами договором внаслідок непереборної сили.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що викладені відповідачем у відзиві доводи є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами.

Разом з цим, судом встановлено, що Позивач на виконання умов Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АТ617-302-21 від 01.01.2021 надав Відповідачу послуги з постачання природного газу у січні - червні 2022 року в обсязі 42 981,59 куб. м. загальною вартістю 2 373 138,97 грн.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково, а саме у сумі 201 972,10 грн., що підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовано.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 2 171 166,87 грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленої заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання за Договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АТ617-302-21 від 01.01.2021.

За таких обставин, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природний газ по Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АТ617-302-21 від 01.01.2021 в розмірі 2 171 166,87 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 154 650,55 грн. та інфляційних втрат у розмірі 619 163,51 грн., суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз статті 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних у розмірі 154 650,55 грн. та інфляційних втрат у розмірі 619 163,51 грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 444 740,38 грн. та штрафу за недовикористаний обсяг природного газу в розмірі 56 269,36 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 статті 549 ЦК України).

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2.1. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно із п. 6.2.3. Договору, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за прострочення оплати природного газу та штрафу за недовикористаний обсяг природного газу, суд приходить до висновку про задоволення позову в зазначеній частині, а саме стягненню з відповідача на користь позивача пені у розмірі 444 740,38 грн. та штрафу за недовикористаний обсяг природного газу в розмірі 56 269,36 грн.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем та визнаються судом такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з чим судовий збір покладається на відповідача у розмірі 51 689,86 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОРЕМБУД ПРОЕКТ» (62302, Харківська обл., Харківський район, м. Дергачі, вул. Леонова, будинок, 1-В, код за ЄДРПОУ 42644224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» (61093, м. Харків, вул. Болбочана Петра, 54, код за ЄДРПОУ 39590621) заборгованість за отриманий природний газ у розмірі 2 171 166,87 грн., пеню у розмірі 444 740,38 грн., 3% річних у розмірі 154 650,55 грн., інфляційні втрати у розмірі 619 163,51 грн., штраф за недовикористаний обсяг природного газу в розмірі 56 269,36 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 51 689,86 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» (61093, м. Харків, вул. Болбочана Петра, 54, код за ЄДРПОУ 39590621).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОРЕМБУД ПРОЕКТ» (62302, Харківська обл., Харківський район, м. Дергачі, вул. Леонова, будинок, 1-В, код за ЄДРПОУ 42644224).

Повне рішення складено "02" жовтня 2024 р.

Суддя В.В. Усата

справа № 922/1982/24