Ухвала

від 25.09.2024 по справі 911/2740/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/2740/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 (колегія суддів: Агрикова О. В. - головуючий, Мальченко А. О., Козир Т. П.) та рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2023 (суддя Смірнов О. Г.)

за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до Товариства з додатковою відповідальністю "Василівське"</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Білоцерківське лісове господарство",

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування права постійного користування та повернення земельної ділянки,

за участю:

прокурора: Костюк Ю. В. (посвідчення)

відповідача: Кириченко Ю. В. (директор)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - ОДА) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Василівське"</a> (далі - ТДВ "Василівське"), у якому просив:

- усунути перешкоди у здійсненні ОДА права користування та розпорядження земельною ділянкою лісового фонду шляхом скасування державної реєстрації права постійного користування ТДВ "Василівське" на земельну ділянку з кадастровим номером 3220480800:02:016:0040 площею 28,4555 га;

- усунути перешкоди у здійсненні ОДА права користування та розпорядження земельною ділянкою лісового фонду шляхом зобов`язання ТДВ "Василівське" повернути на користь ОДА земельну ділянку.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що право постійного користування на земельну ділянку набуто ТДВ "Василівське" всупереч вимог статті 17 Лісового кодексу України (далі - ЛК України), статей 57, 149 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), без рішення уповноваженого органу на її вилучення у постійного лісокористувача Державного підприємства (далі - ДП) "Білоцерківске лісове господарство", згоди постійного лісокористувача на таке вилучення, а також рішення уповноваженого органу на відведення її у постійне користування ТДВ "Василівське".

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Київської області від 28.07.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024, у позові відмовлено.

2.2 Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, рішення мотивував, зокрема, тим, що із припиненням діяльності КСП "Жовтень" право користування земельною ділянкою відповідно до державного акта на право постійного користування землею не припиняється через наявність правонаступника - ТДВ "Василівське". Спірна земельна ділянка лише частково перебуває в межах кварталу 118, виділи 1-3, 6 ДП "Білоцерківське лісове господарство", а прокурор не аргументував позовні вимоги щодо можливості повернення на користь позивача всієї спірної земельної ділянки.

2.3 При цьому належним способом захисту прав є віндикаційний позов за правилами статей 387, 388 Цивільного кодексу України, натомість обрання неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі прокурор просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права за виключним випадком, який передбачений пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3.3 Так, прокурор зазначає, що судові рішення прийнято без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах: від 29.06.2021 у справі № 911/559/20; від 19.07.2023 у справі № 906/987/21; від 05.06.2018 у справі № 338/180/17; від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16; від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц; від 22.10.2019 у справі № 923/876/16; від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц; від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц; від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14; від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14; від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц; від 04.02.2020 у справах № 911/3311/17, № 911/3574/17; від 03.09.2020 у справі № 911/3449/17; від 08.06.2022 у справі № 307/3155/19; від 16.02.2022 у справі № 363/669/17; від 22.06.2022 у справі № 367/4140/16-ц; від 07.09.2022 у справі № 697/2434/16-ц; від 19.01.2022 у справі № 363/2877/18, від 16.02.2022 у справі № 363/669/17, від 18.01.2023 у справі № 369/10847/19; від 15.11.2023 у справі № 911/351/22; від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц; від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц; від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17.

4. Мотивувальна частина

4.1. Суди встановили, що Васильківською сільською радою Білоцерківського району Київської області видано акт на право постійного користування земельною ділянкою від 07.06.1996 серії І-КВ № 001539. Вказаним актом КСП "Жовтень" надано у постійне користування 216, 2 га землі.

4.2. На підставі наявних у справі доказів суди встановили, що ТДВ "Василівське" є правонаступником КСП "Жовтень".

4.3. 21.01.2015 державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в Київській області Юхно Н. В. зареєстровано за ТДВ "Василівське" право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3220480800:02:016:0040 площею 28,4555 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

4.4. Підставою для здійснення вказаної державної реєстрації зазначено державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії І-КВ від 07.06.1996 № 001539.

4.5. Розпорядженням Білоцерківської РДА Київської області від 22.03.2005 № 81 "Про надання земельних ділянок Білоцерківському державному лісогосподарському підприємству для ведення лісового господарства в межах Білоцерківського району" вилучено із земель запасу в межах 18 сільських рад району 1178,3454 га лісових площ та надано в постійне користування для ведення лісового господарства, в тому числі в розрізі Василівської сільської ради в розмірі 34,3617 га.

4.6. На виконання зазначеного розпорядження був виданий державний акт від 24.11.2005 серії I-КВ № 002492 на право постійного користування 34,3617 га землі в межах Василівської сільради Білоцерківського району згідно з планом землекористування для ведення лісового господарства. До плану землекористування включені земельні ділянки за кадастровими номерами: 3220480800:02:014:0002, площею 14,3477 га; 3220480800:02:016:0001, площею 10,7504 га; 3220480800:02:016:0002, площею 3,8350 га; 3220480800:02:016:0003, площею 3,1815 га; 3220480800:02:016:0004, площею 2,2471 га.

4.7. Згідно відповідей з додатками ДП "Білоцерківське лісове господарство" від 22.12.2021 № 998 та від 13.06.2022 № 388 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220480800:02:016:0040 площею 28,4555 га накладається на землі лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні останнього, а саме виділи 1, 2, 3 кварталу 118 Сухоліського лісництва ДП "Білоцерківське лісове господарство".

4.8. Спірна земельна ділянка накладається на земельну ділянку № 3 (кадастровий номер 3220480800:02:016:0002 згідно державного акта) - 1,5828 га; на земельну ділянку № 4 (кадастровий номер 3220480800:02:016:0003 згідно державного акта) - 0,0236 га і 0, 4807 га в окремих частинах ділянки, що вбачається з листа від 25.07.2022 №292 Приватного підприємства "Земекспертцентр" та плану земельних ділянок.

4.9. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.10. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.11. Отже, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 вказаного Кодексу підставами касаційного оскарження судових рішень є виключно неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду і такі правовідносини мають бути подібними.

4.12. У касаційній скарзі як на виключні випадки касаційного оскарження прокурор посилається на те, що в інших наведених ним справах, суд касаційної інстанції погодився із висновками судів щодо наявності інших доказів стосовно правових підстав для правонаступництва, а також на те, що незаконне заволодіння громадянами та юридичними особами землями лісогосподарського призначення має усуватися шляхом звернення до суду із негаторним позовом, а тому вказує, що прокурор звернувся до суду із належним способом захисту прав держави.

4.13. Разом з тим у даній справі, що переглядається у касаційному порядку, суди встановили, що ТДВ "Василівське" на підставі наявних у справі доказів є правонаступником КСП "Жовтень" згідно виданого акта на право постійного користування земельною ділянкою від 07.06.1996 серії І-КВ № 001539.

4.14. Тобто право постійного користування земельною ділянкою не припинялося.

4.15. Також суди встановили, що розпорядженням Білоцерківської РДА Київської області від 22.03.2005 № 81 "Про надання земельних ділянок Білоцерківському державному лісогосподарському підприємству для ведення лісового господарства в межах Білоцерківського району" вилучено із земель запасу в межах 18 сільських рад району 1178,3454 га лісових площ та надано в постійне користування для ведення лісового господарства, в тому числі в розрізі Василівської сільської ради в розмірі 34,3617 га.

4.16. Наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до заперечення обставин, встановлених судами під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів зі справи, у той час як у силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

4.17. Спрямованість доводів прокурора на те, що суд має покласти в основу своїх судових рішень обставини, які були встановлені в іншій справі на підставі наявних саме у такій справі доказів, та намагання визначити докази, виключно якими має підтверджуватися правонаступництво на право користування земельною ділянкою, з урахуванням викладеного не можна ототожнювати із подібністю правовідносин.

4.18. За вказаних обставин правовідносини у наведених скаржником постановах та у справі, що розглядається, не можуть вважатися в цьому випадку подібними через те, що на висновки у вказаних справах скаржник послався, виокремивши їх із контексту судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин, в контексті досліджуваних судами у вказаних справах доказів та встановлених фактичних обставин.

4.19. За вказаних обставин касаційне провадження за касаційною скаргою скаржника підлягає закриттю відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.

4.20. У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.

Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі № 911/2740/22 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов