Постанова

від 02.10.2024 по справі 709/618/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 709/618/22Провадження № 22-ц/821/1324/24Категорія: 302000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І.

за участю секретаря: Винник І.М.

учасники справи:

позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агроко»

представник позивача: адвокат Савісько Ігор Олександрович

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представник відповідачів: адвокат Побиванець Юрій Володимирович

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 червня 2024 року (ухваленого під головуванням судді Романової О.Г. в приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області) у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроко» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

05 серпня 2022 року СТОВ «Агроко» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 ОСОБА_1 про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11.02.2008 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , спадкоємцем яких являється ОСОБА_1 (далі Орендодавець) та СТОВ «Родина», правонаступником якого є СТОВ «Агроко» (далі - Орендар) було укладено договори оренди землі, згідно з якими орендодавці передали Орендарю у користування належні їм земельні ділянки:

ОСОБА_5 , кадастровий номер 7125155100:05:000:0825, площею 2,8234 га.;

ОСОБА_4 , кадастровий номер 7125155100:05:000:0824, площею 5,6468 га., що розташовані в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради Черкаської області.

02.08.2011 між СТОВ «Родина» та ОСОБА_5 була укладена додаткова угода до договору оренди землі, згідно з умовами якої, в зв`язку з успадкуванням ним після смерті ОСОБА_4 лише частини земельної ділянки, площа орендованої ним земельної ділянки зменшилася до 2,9767 га.

Відповідно до умов договорів оренди землі вони були укладені строком на 8 (вісім) років, починаючи з 01.01.2008 і закінчуючи 31.12.2015.

Також, 02.01.2009 між ОСОБА_2 та СТОВ «Родина», правонаступником якого є СТОВ «Агроко» було укладено договір оренди землі, згідно з яким ОСОБА_2 передала, а СТОВ «Родина» прийняло у користування належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 7125155100:05:000:0476, площею 2,7657 га., яка розташована в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради Черкаської області.

Відповідно до умов договору оренди землі він був укладений строком на 7 (сім) років (до 07.12.2016).

Дані договори були зареєстровані в Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК».

СТОВ «Агроко» добросовісно й належним чином виконувало свої зобов`язання за укладеними та зареєстрованими відповідно до вимог закону договорами оренди землі, відповідно до умов цих договорів.

16.09.2015 СТОВ «АГРОКО», більш як за 100 днів до закінчення строку дії вище вказаних договорів оренди землі, надіслав відповідачам у справі письмові повідомлення з прикладенням проектів додаткових угод до укладених з СТОВ «АГРОКО» договорів оренди землі, якими повідомив про намір скористатися своїм переважним правом перед іншими особами на укладення договорів оренди землі на новий строк.

СТОВ «АГРОКО» запропонувало відповідачам у справі укласти договори оренди землі на новий строк на наступних умовах:

строк дії договору - 10 (десять) років;

орендна плата - 6 (шість) % від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік.

Зазначають про те, що відповідачі у справі ухилилися від укладення договорів оренди землі на новий строк із СТОВ «Агроко», більше того жоден з відповідачів взагалі не висловив ніяких письмових заперечень протягом місячного терміну з моменту отримання листів-повідомлень з прикладеними до них проектами додаткових угод про продовження з СТОВ «Агроко» терміну дії договорів оренди землі, як і не надіслали ніяких заперечень з приводу подальшого користування СТОВ «Агроко» цими земельними ділянками протягом місячного терміну з моменту закінчення терміну дії цих договорів оренди землі, тоді як СТОВ «Агроко» продовжувало користуватися, і користується на даний час цими земельними ділянками.

У подальшому, а саме 18.04.2016 та 28.02.2017 з отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформації позивачу стало відомо, що відповідачі на підставі договорів оренди землі від 11.01.2016 передали спірні земельні ділянки в користування іншій юридичній особі - СТОВ «Маяк», і зазначені договори були зареєстровані державними реєстраторами Чорнобаївського районного управління юстиції за СТОВ «Маяк», а саме :

з ОСОБА_2 03.12.2015 за № 12452698 на 10 років під 6 %;

з ОСОБА_5 23.02.2016 за № 13488271 на 10 років під 6 %;

з ОСОБА_5 23.02.2016 за № 13488025 на 10 років під 6 %.

СТОВ «Агроко» вважаючи, що воно має переважне право перед іншими особами на укладення договорів оренди земельних ділянок на новий строк, які до цього перебували в оренді позивача, до моменту закінчення терміну дії попередніх договорів, з відповідачами у справі - ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , спадкоємцем яких являється ОСОБА_1 , 06.03.2017 звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ТОВ «Маяк», Чорнобаївської РДА в Черкаській області про визнання договорів оренди землі з ТОВ «Маяк» недійсними, скасування їх державної реєстрації та визнання договорів оренди землі поновленими із попереднім орендарем, тобто зі СТОВ «Агроко».

Під час розгляду справи за заявою СТОВ «Агроко» від 29.03.2017 до участі у справі було залучено ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_5 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13.06.2017 у справі № 709/453/17 позов СТОВ «АГРОКО» задоволено повністю.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 11.01.2016 між СТОВ «Маяк» та ОСОБА_2 , який був зареєстрований державним реєстратором Чорнобаївського районного управління юстиції в Черкаській області 03.02.2015 року за № 12452698 та скасовано державну реєстрацію цього договору.

Визнано поновленим договір оренди землі від 02.01.2009, предметом якого є земельна ділянка площею 2,7657 га., кадастровий номер 7125155100:05:000:0476, укладений між СТОВ «Родина», правонаступником якого є СТОВ «Агроко» та ОСОБА_2 зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 07.12.2009 за № 040979700038.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 11.01.2016 між СТОВ «Маяк» та ОСОБА_5 , який був зареєстрований державним реєстратором Чорнобаївського районного управління юстиції в Черкаській області 23.02.2016 року за № 13488271 та скасовано державну реєстрацію цього договору.

Визнано поновленим договір оренди землі від 11.02.2008, предметом якого є земельна ділянка площею 2,9767 га., кадастровий номер 7125155100:05:000:0824, укладений між СТОВ «Родина», правонаступником якого є СТОВ «Агроко» та ОСОБА_5 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 28.08.2008 року за № 040879700322.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 11.01.2016 між СТОВ «Маяк» та ОСОБА_5 , який був зареєстрований державним реєстратором Чорнобаївського районного управління юстиції в Черкаській області 23.02.2016 року за № 13488025 та скасовано державну реєстрацію цього договору.

Визнано поновленим договір оренди землі від 11.02.2008, предметом якого є земельна ділянка площею 2,8234 га., кадастровий номер 7125155100:05:000:0825, укладений між СТОВ «Родина», правонаступником якого є СТОВ «Агроко» та ОСОБА_4 , спадкоємцями якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 29.09.2008 року за № 040879700982.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 19.07.2017 у справі № 709/453/17 апеляційну скаргу СТОВ «Маяк» відхилено. Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13.06.2017 у справі за позовом СТОВ «Агроко» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , СТОВ «Маяк», Чорнобаївської РДА про визнання договорів оренди землі недійсними, скасування їх державної реєстрації та визнання договорів оренди землі поновленими із попереднім орендарем - залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.08.2017 відкрито касаційне провадження у справі № 709/453/17.

20.01.2021 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 709/453/17 касаційна скарга СТОВ «Маяк» задоволена частково. Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13.06.2017 та ухвала апеляційного суду Черкаської області від 19.07.2017 у частині вирішення вимог про визнання поновленими договорів оренди землі - скасовані. У задоволенні позову СТОВ «Агроко» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 СТОВ «Маяк», Чорнобаївської РДА в Черкаській області про визнання договорів оренди землі поновленими із попереднім орендарем - відмовлено. У частині вирішення вимог про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування державної реєстрації, рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13.06.2017 та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 19.07.2017 - залишено без змін.

Підставою для скасування судових рішень стало те, що позивачем для захисту своїх порушених прав було обрано не належний спосіб захисту, а саме при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі», належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди саме із викладенням її змісту, а не визнання договорів оренди землі поновленими із попереднім орендарем.

СТОВ «Агроко», звертаючись 06.03.2017 з позовом у справі № 709/453/17 та заявляючи позовну вимогу про визнання договорів оренди землі поновленими із попереднім орендарем, і таким чином констатуючи визначену Законом обставину продовження орендних правовідносин, при цьому не наводячи в прохальній частині змісту цієї додаткової угоди, і не прохаючи суд визнати її укладеною з наведенням текстуального змісту, фактично діяло на підставі усталеної на той час судової практики, зокрема в тому числі і відповідно до судових рішень, які були ухвалені за його участю у аналогічних правовідносин, а саме відповідно до рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01.08.2016 у справі № 709/1001/16-ц, рішення апеляційного суду Черкаської області від 27.02.2017 та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 18.10.2017, тому з метою захисту своїх невизнаних прав і подають цей позов до суду на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (11.01.2016), шляхом заявлення вказаної у постанові Верховного Суду від 20.01.2021, і не заявленої у позові від 10.03.2017, позовної вимоги про визнання укладеними додаткових угод з викладенням у прохальній частині позовної заяви їх змісту, як належний (правильно обраний) та ефективний спосіб захисту права та інтересу позивача в судовому порядку, який відповідає змісту відповідного права та інтересу, характеру його порушення, невизнання та оспорювання з боку відповідачів.

Крім того, в обгрунтування поважності причин пропущення строку позовної давності позивач вказує, що СТОВ «Агроко» довідалося про своє порушене право 18.04.2016. Після цього СТОВ «Агроко» було подано позов 06.03.2017 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ТОВ «Маяк», Чорнобаївської РДА. Цивільна справа № 709/453/17, за поданим СТОВ «Агроко» позовом, перебувала на розгляді в судах, і лише 04.02.2021 СТОВ «Агроко» отримало з Верховного Суду постанову у даній справі, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0306305987443.

На підставі наведеного, позивач просить суд у зв`язку з перебуванням в період з 10.03.2017 по 04.02.2021 на розгляді в Чорнобаївському районному суді Черкаської області, апеляційному суді Черкаської області та Верховному Суді, цивільної справи № 709/453/17, визнати поважними причинами пропущення строків позовної давності звернення з даним позовом до суду для СТОВ «АГРОКО» та поновити цей строк.

Визнати укладеною Додаткову угоду до договору оренди землі від 11.02.2008, який було укладено між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Родина», правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агроко», код ЄДРПОУ 31561188 та ОСОБА_5 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в редакції, викладеній у позовній заяві.

Визнати укладеною Додаткову угоду до договору оренди землі від 11.02.2008, який було укладено між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Родина», правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агроко», код ЄДРПОУ 31561188 та ОСОБА_4 , спадкоємцями якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в редакції, викладеній у позовній заяві.

Визнати укладеною Додаткову угоду до договору оренди землі від 02.01.2009, який було укладено між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Родина», правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агроко», код ЄДРПОУ 31561188 та ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , в редакції, викладеній у позовній заяві:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 червня 2024 року позовні вимоги СТОВ «Агроко» задоволено.

Визнано поважними причини пропущення строків позовної давності звернення з позовом до суду для СТОВ «Агроко» та поновлено цей строк.

Визнано укладеною Додаткову угоду до договору оренди землі від 11.02.2008, який було укладено між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Родина», правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агроко», код ЄДРПОУ 31561188 та ОСОБА_5 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в редакції, викладеній у позовній заяві.

Визнано укладеною Додаткову угоду до договору оренди землі від 11.02.2008 який було укладено між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Родина», правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОКО», код ЄДРПОУ 31561188 та ОСОБА_4 , спадкоємцями якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в редакції, викладеній у позовній заяві.

Визнано укладеною Додаткову угоду до договору оренди землі від 02.01.2009, який було укладено між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Родина», правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОКО», код ЄДРПОУ 31561188 та ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , в редакції, викладеній у позовній заяві.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СТОВ «Агроко» судовий збір в розмірі 3721,50 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь СТОВ «Агроко», судовий збір в розмірі 3721,50 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що Верховним Судом у постанові від 20.01.2021 було констатовано право СТОВ «Агроко» (Орендаря) на поновлення договорів оренди землі на новий строк, враховуючи наявність у нього переважного права оренди землі, процесуальну поведінку відповідачів по справі (Орендодавців), а саме їх «мовчазну згоду» на поновлення договорів на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені попереднім договором, зволікання відповідачів із укладенням Додаткових угод та можливість захисту порушеного права позивача шляхом визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі.

Крім того, обраний позивачем спосіб захисту (визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі) відповідає вимогам закону, на що звернув увагу ВС під час розгляду цивільної справи № 709/453/17. На думку суду, обраний позивачем спосіб захисту є ефективним для захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах.

Оцінивши докази, надані сторонами на предмет їх належності, допустимості та достовірності, суд прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Крім того, суд першої інстанції визнав поважними причини пропуску строку позовної давності наведені позивачем з огляду на те, що підставою для скасування судом касаційної інстанції рішень попередніх інстанції в частині вимог про визнання договорів оренди землі поновленими із попереднім орендарем, Верховний Суд зазначив, що належним способом захисту прав позивача є визнання укладеною додаткової угоди саме із викладенням її змісту.

При цьому, судова практика в цій частині була змінена згідно з постановою Верховного Суду від 15.01.2019 у справі 922/1464/18, тобто коли справа №709/453/17 перебувала на розгляді в суді касаційної інстанції.

Після зміни судової практики позивач без зволікання звернувся до суду з новим позовом, у якому виклав вимоги у зміненому вигляді, які раніше не заявлялись.

Суд першої інстанції вважав, що вина позивача у зміні судової практики відсутня, а тому нерозгляд вимог позивача у зміненому вигляді, про які зазначив ВС буде, на думку суду, обмежувати позивача у праві на справедливий суд та доступ до правосуддя.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 08 липня 2024 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вважаючи рішення суду першої інстанції постановленим без дотримання норм матеріального права та ігноруванням обставин справи, при невідповідності висновків суду фактичним обставинам даної справи, просили рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що спір між СТОВ «Агроко» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про продовження орендних правовідносин вирішений в межах цивільної справи №709/453/17. Постановляючи судове рішення, ВС не вказав на можливість позивача в майбутньому звернутися до суду з новим позовом.

Крім того, скаржники вважають, що строк позовної давності для звернення до суду з вказаним позовом пропущено, з огляду на те, що про порушення свого права СТОВ «Агроко» дізналось 18.04.2016 року, а з вказаним позовом звернулося лише 05.08.2022 року.Такий строк не підлягав перериванню з підстав пред`явлення позову до суду з іншим предметом позову.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу Черкаського апеляційного суду 05 серпня 2024 року, представник СТОВ «Агроко» адвокат Савісько І.О., вважаючи доводи апеляційної скарги безпідставними, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,7656 га, яка розташована на території Чорнобаївської селищної ради для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серія ІІІ-ЧР № 005693 від 19.11.2002, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 476 (т. 1 а.с. 20).

Відповідно до відомостей державного акту на право приватної власності на землю від 26.03.2001 серія ЧР № 19-29-02-0825, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 825, ОСОБА_5 передано у приватну власність на підставі рішення Чорнобаївської селищної ради від 23.03.2001 № 11 земельну ділянку площею 2,8234 га, яка розташована на території Чорнобаївської селищної ради для ведення товарно-сілськогосподарського виробництва (т. 1 а.с. 27).

Відповідно до відомостей державного акту на право приватної власності на землю від 26.03.2001 серія ЧР № 19-29-02-0824, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 824, ОСОБА_4 передано у приватну власність на підставі рішення Чорнобаївської селищної ради від 23.03.2001 № 11 земельну ділянку площею 5,6468 га, яка розташована на території Чорнобаївської селищної ради для ведення товарно-сілськогосподарського виробництва (т. 1 а.с. 37).

Згідно відомостей державного акту на право приватної власності на землю від 18.07.2011 серія ЯЛ № 843636, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 712515511000824, ОСОБА_5 передано у приватну власність на підставі рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24.03.2011 № 2-45/2011 земельну ділянку площею 2,9767 га, яка розташована на території Чорнобаївської селищної ради для ведення товарно-сілськогосподарського виробництва (т. 1 а.с. 38).

11.02.2008 між ОСОБА_5 та СТОВ «Родина» укладено договір оренди землі, згідно з яким орендодавець передав орендарю у користування належну йому земельну ділянку, що розташована в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради Черкаської області: кадастровий номер 7125155100:05:000:0825, площею 2,8234 га.

Пунктом 8 договору оренди землі передбачено, що договір укладено строком на 8 років, починаючи з 01 січня 2008 року і закінчуючи 31 грудня 2015 року.

Договір був зареєстрований в Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 28 серпня 2008 року за № 040879700322.

Між ОСОБА_4 та СТОВ «Родина» 11.02.2008 укладено договір оренди землі, згідно з яким орендодавець передала орендарю у користування належну їй земельну ділянку, що розташована в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради Черкаської області: кадастровий номер 7125155100:05:000:0824, площею 5,6468 га.

Пунктом 8 договору оренди землі передбачено, що договір укладено строком на 8 років, починаючи з 01 січня 2008 року і закінчуючи 31 грудня 2015 року.

Договір був зареєстрований в Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 29 вересня 2008 року за № 040879700982.

Між ОСОБА_2 та СТОВ «Родина» 02.01.2009 було укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_2 передала, а СТОВ «Родина» прийняло у користування належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 7125155100:05:000:0476, площею 2,7657 га, яка розташована в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради Черкаської області.

Відповідно до пункту 8 договору оренди землі він укладений строком на 7 років.

Договір зареєстрований в Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 07 грудня 2009 року за № 040979700038.

Відповідно до нової редакції статуту СТОВ «Агроко» від 20 квітня 2014 року, це товариство є правонаступником прав та обов`язків СТОВ «Родина».

СТОВ «Агроко» 02.01.2009 уклали з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 угоди про зміну договорів оренди землі, зміни стосувалися збільшення орендної плати.

СТОВ «Агроко» 01.01.2013 уклало з ОСОБА_2 додаткову угоду про зміну і доповнення договору оренди землі, ці зміни стосувалися збільшення орендної плати.

З довідки Відділу Держгеокадастру у Чорнобаївському районі Черкаської області від 16 травня 2016 року № 3473 вбачається, що ОСОБА_5 успадкував земельну ділянку (пай) площею 2,9767 га, кадастровий номер 7125155100:05:000:0824 після смерті своєї матері ОСОБА_4 , державний акт ЯЛ 843636, зареєстрований 18 липня 2011 року.

Між ОСОБА_5 та СТОВ «Родина», правонаступником якого є СТОВ «Агроко», 02 серпня 2011 року укладено угоду про зміну і доповнення договору оренди землі від 11 лютого 2008 року, зміни стосувалися розміру орендної плати.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Його правонаступником в орендних праовідносинах, до якої в порядку статті 1216 ЦК України перейшли всі права та обов`язки (спадщина) за спірними договорами оренди землі, є ОСОБА_1

ОСОБА_5 23 січня 2015 року, тобто задовго до закінчення договорів оренди звернувся до СТОВ «Агроко» із заявою про те, що в подальшому сам буде обробляти свої земельні ділянки і не бажає продовжувати договори оренди.

Діючи відповідно до вимог закону, СТОВ «Агроко» розпочав роботу з виділення вказаних земельних ділянок селянам для обробітку єдиним земельним масивом, що підтверджується договором про встановлення площ та меж землекористування, що підтверджується договором від 23 листопада 2015 року.

СТОВ «Агроко» 16 вересня 2015 року більш як за 100 днів до закінчення строку дії договорів оренди землі надіслало орендодавцям письмові повідомлення з прикладенням проектів додаткових угод до укладених з СТОВ «Агроко» договорів оренди землі, якими повідомило про намір скористатися своїм переважним правом перед іншими особами на укладення договорів оренди землі на новий строк. СТОВ «Агроко» запропонувало відповідачам у справі укласти договори оренди землі на новий строк на наступних умовах, а саме: строк дії договору - 10 років; орендна плата - 6 % від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 145 152,99 грн, що становить в рік 8 709,18 грн. ОСОБА_2 та ОСОБА_5 отримали листи-повідомлення з додатками 21 вересня 2015 року, а також від ОСОБА_5 конверт повернувся за закінченням терміну зберігання.

З отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформації СТОВ «Агроко» стало відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на підставі договорів оренди землі від 11 січня 2016 року передали спірні земельні ділянки в користування іншій юридичній особі - відповідачу СТОВ «Маяк», і зазначені договори були зареєстровані державними реєстраторами Чорнобаївського районного управління юстиції за СТОВ «Маяк».

Вказані обставини встановлені постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021, справа № 709/453/17, а тому відповідно до положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України не потребують доказуванню.

Також судом встановлено, що СТОВ «Агроко» вважаючи, що воно має переважне право перед іншими особами на укладення договорів оренди земельних ділянок на новий строк 06.03.2017 звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ТОВ «МАЯК», Чорнобаївської РДА в Черкаській області про визнання договорів оренди землі з ТОВ «МАЯК» недійсними, скасування їх державної реєстрації та визнання договорів оренди землі поновленими із попереднім орендарем, тобто зі СТОВ «АГРОКО».

Під час розгляду справи за заявою СТОВ «Агроко» від 29.03.2017 до участі у справі було залучено ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_5 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13.06.2017 у справі № 709/453/17 позов СТОВ «АГРОКО» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , СТОВ «МАЯК», Чорнобаївської районної державної адміністрації про визнання договорів оренди землі недійсними, скасування їх державної реєстрації та визнання договорів оренди землі поновленими із попереднім орендарем задоволено повністю. Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 11.01.2016 між СТОВ «МАЯК» та ОСОБА_2 , який був зареєстрований державним реєстратором Чорнобаївського районного управління юстиції в Черкаській області 03.02.2015 року за № 12452698 та скасовано державну реєстрацію цього договору. Визнано поновленим договір оренди землі від 02.01.2009, предметом якого є земельна ділянка площею 2,7657 га., кадастровий номер 7125155100:05:000:0476, укладений між СТОВ «Родина», правонаступником якого є СТОВ «АГРОКО» та ОСОБА_2 зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 07.12.2009 за № 040979700038. Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 11.01.2016 між СТОВ «МАЯК» та ОСОБА_5 , який був зареєстрований державним реєстратором Чорнобаївського районного управління юстиції в Черкаській області 23.02.2016 року за № 13488271 та скасував державну реєстрацію цього договору. Визнано поновленим договір оренди землі від 11.02.2008, предметом якого є земельна ділянка площею 2,9767 га., кадастровий номер 7125155100:05:000:0824, укладений між СТОВ «Родина», правонаступником якого є СТОВ «АГРОКО» та ОСОБА_5 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 28.08.2008 року за № 040879700322. Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 11.01.2016 між СТОВ «МАЯК» та ОСОБА_5 , який був зареєстрований державним реєстратором Чорнобаївського районного управління юстиції в Черкаській області 23.02.2016 року за № 13488025 та скасовано державну реєстрацію цього договору. Визнано поновленим договір оренди землі від 11.02.2008, предметом якого є земельна ділянка площею 2,8234 га., кадастровий номер 7125155100:05:000:0825, укладений між СТОВ «Родина», правонаступником якого є СТОВ «АГРОКО» та ОСОБА_4 , спадкоємцями якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 29.09.2008 року за № 040879700982.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 19.07.2017 у справі № 709/453/17 апеляційну скаргу СТОВ «МАЯК» відхилено. Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13.06.2017 у справі за позовом СТОВ «АГРОКО» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , СТОВ «МАЯК», Чорнобаївської РДА про визнання договорів оренди землі недійсними, скасування їх державної реєстрації та визнання договорів оренди землі поновленими із попереднім орендарем - залишено без змін.

20.01.2021 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 709/453/17 касаційна скарга СТОВ «МАЯК» задоволена частково. Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13.06.2017 та ухвала апеляційного суду Черкаської області від 19.07.2017 у частині вирішення вимог про визнання поновленими договорів оренди землі - скасовані. У задоволенні позову СТОВ «АГРОКО» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , СТОВ «МАЯК», Чорнобаївської РДА в Черкаській області про визнання договорів оренди землі поновленими із попереднім орендарем - відмовлено. У частині вирішення вимог про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування державної реєстрації, рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13.06.2017 та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 19.07.2017 - залишено без змін.

Підставою для скасування судових рішень стало те, що позивачем для захисту своїх порушених прав було обрано не належний спосіб захисту, а саме при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі», належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди саме із викладенням її змісту, а не визнання договорів оренди землі поновленими із попереднім орендарем.

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам в повній мірі, виходячи з наступного.

Предметом даного спору є визнання укладеними Додаткових угод до договору оренди землі від 11.02.2008, який було укладено між СТОВ «Родина», правонаступником якого є СТОВ «АГРОКО» та ОСОБА_5 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , додаткової угоди до договору оренди землі від 11.02.2018, який було укладено між СТОВ «Родина», правонаступником якого є СТОВ «АГРОКО» та ОСОБА_4 , спадкоємцями якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , додаткової угоди до договору оренди землі від 02.01.2009, який було укладено між СТОВ «Родина», правонаступником якого є СТОВ «АГРОКО» та ОСОБА_2 .

Підставою позову зазначено порушення переважного права позивача на укладення Додаткових угод до договорів оренди землі.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України (далі ЗК України), Законом України «Про оренду землі». Тобто до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме спеціальні норми ЗК України та Закону України «Про оренду землі».

За змістом частини першої статті 93 ЗК України, статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї з сторін може бути посвідчений нотаріально (частина перша статті 14 Закону України «Про оренду землі»).

Отже, зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону України «Про оренду землі»).

За змістом статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі як істотна умова договору визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Закінчення строку дії договору оренди землі спричиняє усталені та законодавчо визначені наслідки, зокрема припиняються права та обов`язки, що випливають із договору, за винятком тих, які продовжують існувати після закінчення договірних відносин. Власник земельної ділянки вправі користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою після закінчення договору оренди за правилами статті 317 ЦК України, укладати договори оренди з іншими орендарями на власний розсуд.

Випадки та умови, коли права і обов`язки сторін за договором оренди продовжують існувати після закінчення узгодженого строку дії цього договору незалежно від волевиявлення власника, обмежуючи останнього у його правомочностях щодо здійснення права власності, обумовлюються договором або законом.

Законом України "Про оренду землі"(в редакції на час виникнення даних правовідносин) визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

У частині першійстатті 777 ЦК Українизаконодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Частинами першою-пятою статті 33 Закону України "Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування частини першоїстатті 33 Закону України "Про оренду землі"та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обовязки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар надав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Так, відповідно до п. 8 договорів оренди землі укладених орендодавцями та СТОВ «Родина», правонаступником якого є СТОВ «АГРОКО» сторонами було погоджено, що при намірі скористатися своїм переважним правом на поновлення договорів оренди землі на новий строк орендар повинен не пізніше ніж за 100 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

СТОВ «Агроко» 16 вересня 2015 року більш як за 100 днів до закінчення строку дії договорів оренди землі надіслало орендодавцям письмові повідомлення з прикладенням проектів додаткових угод до укладених з СТОВ «Агроко» договорів оренди землі, якими повідомило про намір скористатися своїм переважним правом перед іншими особами на укладення договорів оренди землі на новий строк. СТОВ «Агроко» запропонувало відповідачам у справі укласти договори оренди землі на новий строк на наступних умовах, а саме: строк дії договору - 10 років; орендна плата - 6 % від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 145 152,99 грн, що становить в рік 8 709,18 грн. ОСОБА_2 та ОСОБА_5 отримали листи-повідомлення з додатками 21 вересня 2015 року, а також від ОСОБА_5 конверт повернувся за закінченням терміну зберігання.

З викладеного вище вбачається, що позивач дотримався процедури повідомлення орендодавців про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, надіславши завчасно повідомлення з наданням проекту додаткової угоди до закінчення строку дії договору (більш ніж за 100 днів), належним чином виконавши свій обов`язок щодо повідомлення орендодавців про намір його поновити. В свою чергу, відповідачі заперечень щодо такого поновлення договору не висловили.

Крім того, дані обставини були встановлені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 у справі № 709/453/17 при розгляді позову СТОВ`Агроко» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , СТОВ «МАЯК», Чорнобаївської районної державної адміністрації про визнання договорів оренди землі недійсними, скасування їх державної реєстрації та визнання договорів оренди землі поновленими із попереднім орендарем.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як слушно зауважив суд першої інстанції, Верховним Судом у постанові від 20.01.2021 було констатовано право СТОВ «Агроко» (Орендаря) на поновлення договорів оренди землі на новий строк, враховуючи наявність у нього переважного права оренди землі, процесуальну поведінку відповідачів по справі (Орендодавців), а саме їх «мовчазну згоду» на поновлення договорів на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені попереднім договором, зволікання відповідачів із укладенням Додаткових угод та можливість захисту порушеного права позивача шляхом визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі.

Також, Верховним Судом при розгляді справи № 709/453/17 досліджено питання ефективного способу захисту порушеного права позивача, який з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 вказав, що при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі», належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди саме із викладенням її змісту.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах висловлені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Тож статтею 33 Закону України «Про оренду землі» визначено як підстави поновлення договору оренди землі, так і порядок такого поновлення шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі. Право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означають право сторони на звернення до суду для укладення додаткової угоди.

Додаткова угода до договору оренди землі, зміст якої зафіксований у рішенні суду, відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем обрано вірний спосіб захисту свого порушеного права, а задоволення позову призведе до відновлення його порушених прав.

Твердження апелянтів про те, що Верховний Суд, ухвалючи рішення у справі № 709/453/17 в частині відмови в задоводенні позову про визнання поновленими договорів оренди землі з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту порушеного права, не вказав на можливість позивача в майбутньому звернутися до суду з новим позовом, апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки таке незазначення не може нівелювати право позивача на звернення до суду з новим позовом з урахуванням висновків, викладених Верховним Судом.

Щодо строку позовної давності, то колегія суддів враховує наступне.

Так, скаржники вважають, що строк позовної давності для звернення до суду з вказаним позовом пропущено, з огляду на те, що про порушення свого права СТОВ «Агроко» дізналось 18.04.2016 року, а з вказаним позовом звернулося лише 05.08.2022 року. Такий строк не підлягав перериванню з підстав пред`явлення позову до суду з іншим предметом позову.

Проте, апеляційний суд з такими твердженнями погодитись не може.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно достатті 257 Цивільного кодексу Українизагальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом першої інтсанції встановлено та не заперечується сторонами, що про порушення свого права позивач довідався 18.04.2016.

З вказаним позовом звернувся лише 05.08.2022, тобто з пропуском 3 річного строку позовної давності.

Переривання строку позовної давності судом першої інстанції встановлено не було.

Проте, звертаючись до суду з вказаним позовом позивач просив суд визнати поважними причинами пропущення строків позовної давності звернення з даним позовом до суду для СТОВ «АГРОКО» та поновити цей строк у зв`язку з перебуванням в період з 10.03.2017 по 04.02.2021 на розгляді в Чорнобаївському районному суді Черкаської області, Апеляційному суді Черкаської області та Верховному Суді цивільної справи № 709/453/17.

У постанові Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі № 922/1467/20 зазначено, що "закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Враховуючи,що підставоюдля скасуваннясудом касаційноїінстанції рішеньпопередніх інстанціїв частинівимог провизнання договоріворенди земліпоновленими ізпопереднім орендарем,Верховний Судзазначив,що належнимспособом захиступрав позивачає визнанняукладеною додатковоїугоди самеіз викладеннямїї змісту,а також зміна судової практики в цій частині, то є обгрунтовані підстави вважати причини пропуску стороків позовної давності поважними.

Крім того, суд першої інстанції вірно врахував, що після зміни судової практики позивач без зволікання звернувся до суду з новим позовом, у якому виклав вимоги у зміненому вигляді, які раніше не заявлялись.

У зв`язку із вищевикладеним, суд першої інстанції обгрунтовано та підставно визнав поважними причини пропуску позивачем строку позовної давності та поновив його.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, як в підтвердження позовних вимог, так і в їх заперечення, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог СТОВ «Агроко», повно з`ясував обставини, що мають суттєве значення для справи, а тому висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, судом вірно застосовано норми матеріального та процесуального права та вірно вирішено спір по суті заявлених позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є необґрунтованими, не спростовують вірні висновки суду першої інстанції, а тому не підлягають задоволенню колегією суддів апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з пунктом першим частини першої статті 374 та статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку судової колегії, рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 червня 2024 року є достатньо мотивованим та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у апеляційній скарзі доводами, не вбачає.

Керуючись ст. ст. 367,368,374,375,381-384 ЦПКУкраїни,апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 червня 2024 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроко» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та на умовах, передбачених ЦПК України.

Головуюча О. В. Карпенко

Судді О.М. Новіков

Л. І. Василенко

/ повний текст постанови суду виготовлено 02 жовтня 2024 року/