Рішення

від 02.10.2024 по справі 601/2309/24

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/2309/24

Провадження № 2-а/601/45/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2024 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі

головуючого Мочальської В.М.,

з участю секретаряДомінської І.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданнізалі судув м.Кременці справуза адміністративнимпозовом ОСОБА_1 до адміністративноїкомісії привиконавчому комітетіКременецької міськоїради проскасування постановиу справіпро адміністративнеправопорушення,

УСТАНОВИВ:

У липні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гурник В.О., звернуся в суд з позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кременецької міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просив:

- поновитипропущений строк для подання позовної заяви;

- скасувати постанову № 125 від 09.07.2024 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кременецької міської ради про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 400 (чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 6 800 гривень і закрити провадження у справі;

- стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 гривень.

29.07.2024 ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

02.08.2024 від представника відповідача до суду надійшов відзив, у якому позовні вимоги останній не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. У відзиві просить справу слухати без його участі та відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 29 травня 2024 року ДОП СППП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Тарнавським О.І. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 222137 відносно ОСОБА_1 .

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 21.05.2024 о 18 годині ОСОБА_1 , який працює на посаді продавця в магазині «Продуктовий рай», що по вул. Шевченка, 19а у м. Кременці Тернопільської області, перебуваючи робочому місці, здійснив продаж однієї банки пива об`ємом 0,5 л «Львівське» вмістом спирту 4,3% неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. У графі до протоколу додається вказано: матеріали по справі.

29 травня 2024 року ДОП СППП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Вітюком Ю.Ф. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 222080 відносно ОСОБА_1 . Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 21.05.2024 о 17 годині ОСОБА_1 , який працює на посаді продавця в магазині «Продуктовий рай», що по вул. Шевченка, 19а у м. Кременці Тернопільської області, перебуваючи робочому місці, здійснив продаж однієї пляшки горілки «Хортиця» об`ємом 0,5 л «Львівське» вмістом спирту 40% неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. У графі до протоколу додається вказано: матеріали по справі.

29 травня 2024 року ДОП СППП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Поповим В.К. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 224092 відносно ОСОБА_1 .

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 21.05.2024 о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , який працює на посаді продавця в магазині «Продуктовий рай», що по вул. Шевченка, 19а у м. Кременці Тернопільської області, перебуваючи робочому місці, здійснив продаж однієї банки пива об`ємом 0,5 л «Львівське» вмістом спирту 4,3% за грошові кошти в сумі 20 гривень неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. У графі до протоколу додається вказано: матеріали по справі.

29 травня 2024 року ДОП СППП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Тарнавським О.І. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 161308 відносно ОСОБА_1 .

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 21.05.2024 о 18 годині ОСОБА_1 , який працює на посаді продавця в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що по вул. Шевченка, 19а у м. Кременці Тернопільської області, перебуваючи робочому місці, здійснив продаж однієї банки пива об`ємом 0,5 л «Львівське» вмістом спирту 4,3% неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. У графі до протоколу додається вказано: матеріали по справі.

29 травня 2024 року ДОП СППП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Тарнавським О.Л. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 222120 відносно ОСОБА_1 .

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 21.05.2024 о 17 годині ОСОБА_1 , який працює на посаді продавця в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що по вул. Шевченка, 19а у м. Кременці Тернопільської області, перебуваючи робочому місці, здійснив продаж однієї банки пива об`ємом 0,5 л «Перша приватна» вмістом спирту 4,8% неповнолітньому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. У графі до протоколу додається вказано: матеріали по справі.

09 липня 2024 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Кременецької міської ради, на підставі матеріалів справи за вказаними вище протоколами про адміністративні правопорушення, винесено постанову №125, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі400 (чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 6800,00 грн.

Зі змісту постанови убачається, що адміністративна комісія дійшла висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст. 156 КУпАПна підставі вищезазначених протоколів, письмових пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, паспортів неповнолітніх.

Вважаючи вказану постанову необґрунтованою, безпідставною, такою, що підлягає скасуванню, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, суд виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2ст. 156 КУпАПпередбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особам, які не досягли 18 років.

Статтею 218 КУпАП встановлено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 156 КУпАП.

Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 256 КУпАП закріплено вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення та встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Суд зауважує, що опис обставин, установлених під час розгляду справи, повинен містити вказівку на дату, час, місце вчинення адміністративного правопорушення, його суть. У контексті частини 2 статті 156 КУпАП опис обставин, крім згаданого вище, має містити кількісні й вартісні характеристики проданого напою чи виробу.

При цьому, суд зауважує, що фіксація правопорушення у відповідному протоколі про адміністративне правопорушення є наслідком відповідних дій уповноважених осіб з перевірки наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та наявності підстав для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності. Ці дії посадових осіб можуть вчинятися лише після виявлення правопорушення, тобто встановлення певного факту та загальних ознак вчиненого діяння.

Незважаючи на те, що такий протокол не є рішенням суб`єкта владних повноважень, однак складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, щодо зафіксованих протоколами від 29 травня 2024 року правопорушення, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи копій протоколів серій ВАД №161308, ВАД №222080, ВАД №222120, ВАД №222137, ВАД №224092 від 29 травня 2024 року, вказані законодавчі вимоги щодо змісту такого не дотримано: не вказано, яким конкретним нормативно-правовим актом (із посиланням на пункт, частину або статтю) передбачена заборона продажу алкогольних напоїв неповнолітнім, у графі «до протоколу додається» відсутній перелік доказів, що додаються, немає посилання на письмові пояснення неповнолітніх осіб, свідків.

Окрім того, пояснення у неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 відібрано у присутності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .. Відомостей, що такі особи є законними представниками неповнолітніх в матеріалах справи не має.

Окрім того, жодними належними доказами не підтверджується факт продажу позивачем саме алкогольних напоїв ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 . Доказів вилучення такого напою матеріали справи не містять. Експертні дослідження з цього приводу до матеріалів справине надано.

У письмових поясненнях у протоколах позивач вказав, що 21.05.2024 був відсутній на робочому місці. Дані пояснення позивача підтвердила свідок ОСОБА_6

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого статтею 156 КУпАП є суспільні відносини у сфері торгівлі пивом, алкогольними та слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а також суспільні відносини у сфері захисту прав споживачів та охорони здоров`я населення (див. Господарський кодекс України, Закони України «Про захист прав споживачів», «Про державне, регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 та ін.).

Згідно з статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

В силу закріпленого статті 7 КУпАП принципу законності ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи із змісту пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

При цьому, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Лише фіксація саме вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а не притягнення його до адміністративної відповідальності, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.

Так, до копії адміністративних матеріалів на позивача, які містяться в матеріалах справи, долучено пояснення неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , однак у них відсутні дані про те, що саме позивач продав неповнолітнім 21.05.2024 алкогольні напої у магазині «Продуктовий рай», що по вул. Шевченка, 19а у м. Кременці Тернопільської області.

Вказані пояснення враховані адміністративною комісією Кременецькою міської ради при прийнятті оскаржуваної постанови №125 у справі про адміністративне правопорушення.

Інших належних та допустимих доказів в підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, зокрема, фотофіксації, відеофіксації саме продажу, чеку на реалізований товар, відповідачем не подано.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об`єктивного дослідження справи, однак не зобов`язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15 листопада 2018 року (справа № 524/7184/16-а).

Враховуючи конституційний принцип правової держави, усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь.

Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

У справі «Федорченко та Лозенко проти України» зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

Відповідачем належних та допустимих доказів в підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, не подано.

За таких обставин, на підставі системного аналізу законодавчих положень, враховуючи, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі, суд приходить до переконання, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 2 статті 156 КУпАП, не доведено дотримання при розгляді справи про адміністративне правопорушення вимог статей 245 та 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом, що призвело до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання про скасування постанову у справі про адміністративне правопорушення №125 від 09.04.2024і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже із відповідача слід стягнути судові витрати у розмірі 605,60 грн.

Щодо вимог про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 9000 гривень суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 2ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3ст. 134Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з пунктами 6, 7статті 134КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 3ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Пунктом 3.2рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 по справі № 820/4263/17.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Факт надання адвокатом Гурником В.О. послуг позивачу підтверджується наступними доказами:

- договором про надання правової допомоги від 23.07.2024, укладеним між адвокатом Гурником В.О. та Мушинським В.А. за умовами якого, виконавець зобов`язується надати замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту замовника по адміністративній справі про скасування постанови про скоєння адміністративного правопорушення. Орієнтовний розрахунок суми гонорару 9000 гривень.

З огляду на викладене, враховуючи надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також те, що справа, яка розглядається, відноситься до справ незначної складності, враховуючи фактично виконану адвокатом роботу (надані послуги), час витрачений на виконання відповідних робіт (послуг), обсяг наданих робіт (послуг), суд дійшов висновку, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 9000 грн. є необґрунтованою.

Виходячи з принципів обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, значення справи для сторін, реальності наданої та оплаченої позивачем правничої допомоги адвоката, а також те, що позов задоволено, суд приходить до переконання, що стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката підлягає сума в розмір 3000 грн.

Керуючись ст.2 ,5, 9, 72-77, 122, 139, 159, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову № 125 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кременецької міської ради від 09 липня 2024 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 400 (чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 6 800 гривень та закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кременецької міської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень60 копійок та витрати, пов`язані з правничою допомогою у сумі 3000 (три тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного судупротягом десяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Представник позивача: Гурник Віктор Олександрович, місцезнаходження: вул.Б.Харчука, 2а, м. Кременець.

Відповідач: адміністративна комісія при виконавчому комітеті Кременецької міської ради, юридична адреса: вулиця Шевченка, 67, м. Кременець, код 04058338.

Повне судове рішення складено 02 жовтня 2024 року.

Головуючий В. М. Мочальська