Постанова

від 22.01.2025 по справі 601/2309/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 601/2309/24 пров. № А/857/26906/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

за участю секретаря судового засіданняЄршової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кременецької міської ради на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2024 року (головуючий суддя Мочальська В.М., м. Кременець) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Кременецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Кременецька міська рада про скасування постанови про адміністративне стягнення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Кременецької міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Кременецької міської рада, в якому просив:

- скасувати постанову № 125 від 09.07.2024 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 400 (чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 6 800 гривень і закрити провадження у справі;

- стягнути з відповідача на його користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 гривень.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.

Скасовано постанову № 125 Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Кременецької міської ради від 09 липня 2024 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 400 (чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 6 800 гривень та закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Кременецької міської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок та витрати, пов`язані з правничою допомогою у сумі 3000 (три тисячі) гривень.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Адміністративна комісія при Виконавчому комітеті Кременецької міської ради оскаржила його в апеляційному порядку, просить таке скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що згідно направлених на розгляд комісії пґяти протоколів від 29.05.2024 гр. ОСОБА_1 , який являється продавцем в магазині «Продуктовий Рай», що по АДРЕСА_1 перебуваючи на робочому місці здійснив пґять продажів алкогольних напоїв неповнолітнім особам ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Тобто в усіх адміністративних протоколах складених відносно ОСОБА_1 чітко вказано дату, час, місце вчинення правопорушення, кількісні і вартісні характеристики проданих напоїв.

Відповідно до п.15 Розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затв. наказом МВС України №1376 від 06.11.2015, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення). Тому вважаємо, що наявне формулювання «матеріали по справі» та «копії документів» не є порушенням Інструкції.

Щодо не зазначення в протоколах свідком ОСОБА_5 то апелянт зазначає, що пояснення ОСОБА_5 були дослідженні на засіданні адміністративної комісії незалежно від того чи зазначена вона в протоколах як свідок, оскільки вони знаходились в матеріалах адміністративних справ.

Щодо твердження суду, що пояснення неповнолітніх осіб, яким нібито проданий алкоголь є неналежними доказами у справі оскільки відібрані без законних представників або педагога то це спростовується матеріалами адміністративної справи, а саме:

пояснення неповнолітнього ОСОБА_6 відібрані у присутності майстра навчального закладу ОСОБА_7 ;

пояснення неповнолітньої ОСОБА_4 відібрані у присутності головного спеціаліста служби у справах дітей ОСОБА_8 ;

пояснення неповнолітньої ОСОБА_3 відібрані у присутності головного спеціаліста служби у справах дітей ОСОБА_8 ;

пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 відібрані у присутності майстра навчального закладу ОСОБА_7 .

У вищезазначених поясненнях головний спеціаліст служби у справах дітей та майстер навчального закладу чітко зазначають, що пояснення були відібрані в їх присутності та без застосування будь-якого тиску. У зв`язку із вищенаведеним апелянт вважає, що дані пояснення є належними та допустимими доказами в адміністративних матеріалах відносно ОСОБА_1 .

Твердження представника позивача, що майстер навчального закладу не має правового статусу педагога не відповідає дійсності, оскільки відповідно до Постанови КМУ від 14 червня 2000 року №963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» до посади педагогічних працівників відноситься майстер виробничого навчання.

Крім того апелянт зазначає, що в протоколах про адміністративне правопорушення зазначено, що огляд не проводився, речі не вилучалися. Вважає, що не вилучення алкогольної продукції не є підставою для не притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. В свою чергу, не заслуговують на увагу доводи позивача щодо не вилучення працівниками поліції алкогольних та слабоалкогольних напоїв, як такі, не можуть бути підставою для звільнення продавця від адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 156 КУпАП, санкція якої не передбачає конфіскації предметів торгівлі та виручки, одержаної від їх продажу, оскільки визначальним у даній справі є встановлення факту продажу алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, що підтверджується сукупністю належних і допустимих, достатніх доказів, які спростовують невинуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.

Щодо твердження позивача що в момент продажу напоїв він був відсутній на робочому місці то апелянт вважає, що воно не підтверджено жодним належним доказом, оскільки лише слова можуть свідчити про намір уникнути відповідальності за реалізацію алкогольних/слабоалкогольних напоїв.

Посилання позивача та суду на відсутність чеку на підтвердження факту купівлі товару та проведення розрахункової операції, просить не приймати до уваги, оскільки обов`язком продавця є видача споживачеві розрахункового документу встановленої форми, який засвідчує факт купівлі товару із відповідною позначкою про дату здійснення такої операції, однак недотримання цієї вимоги та відсутність розрахункового документу не є однозначним підтвердженням непроведення відповідної касової операції із продажу товару, а може свідчити про інші обставини, зокрема, недотримання суб`єктом господарювання положень статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» або намір уникнути відповідальності за реалізацію алкогольних/слабоалкогольних напоїв тощо. Дане підтверджується Постановами Верховного Суду України від 09 березня 2021 року в справі № 804/8054/17, від 11 лютого 2021 року у справі № 813/2919/16 (адміністративне провадження № К/9901/16943/18).

Верховний Суду України у постанові від 08.05.2019 справа 483/933/16-а висловив позицію, згідно якої продавець зобов`язаний вжити передбачені законодавством заходи, спрямовані на недопущення продажу алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягай 18-ти річного віку, а в разі вчинення таких дій несе адміністративну відповідальність, визначену законом.

Щодо витрат на правову допомогу, то апелянт вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений заявником, є неспівмірним, оскільки послуги щодо надання усних консультацій разом з аналізом документів щодо оскаржуваного рішення охоплюється загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, дана справа відноситься до справ незначної складності, щодо яких на момент звернення позивача до суду сформовано сталу практику їх розгляду, даний спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагає значного обсягу юридичної та технічної роботи, тому що дані судові справи не вирізняються особливою складністю формування правової позиції та доказової бази, відсутні факти збирання доказів адвокатом, розмір витрат не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи характер виконаної представником позивача роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, зі значення справи для сторони, вважає, що необхідно відмовити позивачу в стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 травня 2024 року ДОП СППП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Тарнавським О.І. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 222137 відносно ОСОБА_1 , із змісту якого вбачається, що 21.05.2024 о 18 годині ОСОБА_1 , який працює на посаді продавця в магазині «Продуктовий рай», що по вул. Шевченка, 19а у м. Кременці Тернопільської області, перебуваючи на робочому місці, здійснив продаж однієї банки пива обґємом 0,5 л «Львівське» вмістом спирту 4,3% неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. У графі до протоколу додається вказано: матеріали по справі.

29 травня 2024 року ДОП СППП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Вітюком Ю.Ф. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 222080 відносно ОСОБА_1 , із змісту якого вбачається, що 21.05.2024 о 17 годині ОСОБА_1 , який працює на посаді продавця в магазині «Продуктовий рай», що по АДРЕСА_1 , перебуваючи на робочому місці, здійснив продаж однієї пляшки горілки «Хортиця» об`ємом 0,5 л вмістом спирту 40% неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. У графі до протоколу додається вказано: матеріали по справі.

29 травня 2024 року ДОП СППП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Поповим В.К. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 224092 відносно ОСОБА_1 , із змісту якого вбачається, що 21.05.2024 о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , який працює на посаді продавця в магазині «Продуктовий рай», що по АДРЕСА_1 , перебуваючи на робочому місці, здійснив продаж однієї банки пива об`ємом 0,5 л «Львівське» вмістом спирту 4,3% за грошові кошти в сумі 20 гривень неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. У графі до протоколу додається вказано: матеріали по справі.

29 травня 2024 року ДОП СППП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Тарнавським О.І. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 161308 відносно ОСОБА_1 , із змісту якого вбачається, що 21.05.2024 о 18 годині ОСОБА_1 , який працює на посаді продавця в магазині «Продуктовий рай», що по вул. Шевченка, 19а у м. Кременці Тернопільської області, перебуваючи на робочому місці, здійснив продаж однієї банки пива об`ємом 0,5 л «Львівське» вмістом спирту 4,3% неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. У графі до протоколу додається вказано: матеріали по справі.

29 травня 2024 року ДОП СППП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Тарнавським О.Л. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 222120 відносно ОСОБА_1 , із змісту якого вбачається, що 21.05.2024 о 17 годині ОСОБА_1 , який працює на посаді продавця в магазині «Продуктовий рай», що по АДРЕСА_1 , перебуваючи на робочому місці, здійснив продаж однієї банки пива об`ємом 0,5 л «Перша приватна» вмістом спирту 4,8% неповнолітньому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. У графі до протоколу додається вказано: матеріали по справі.

09 липня 2024 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Кременецької міської ради, на підставі вказаних вище протоколів про адміністративні правопорушення, винесено постанову №125, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 400 (чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 6800,00 грн.

Адміністративна комісія дійшла висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП на підставі вищезазначених протоколів, письмових пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, паспортів неповнолітніх.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що частиною 2 статті 156 КУпАП передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особам, які не досягли 18 років.

Статтею 218 КУпАП встановлено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 156 КУпАП.

Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 256 КУпАП закріплено вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення та встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Надаючи оцінку протоколам про адміністративні правопорушення, суд першої інстанції слушно зауважив, що протокол не є рішенням суб`єкта владних повноважень, однак складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу вимог положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Опис обставин, установлених під час розгляду справи, повинен містити вказівку на дату, час, місце вчинення адміністративного правопорушення, його суть. У контексті частини 2 статті 156 КУпАП опис обставин, крім згаданого вище, має містити кількісні й вартісні характеристики проданого напою чи виробу.

Фіксація правопорушення у відповідному протоколі про адміністративне правопорушення є наслідком відповідних дій уповноважених осіб з перевірки наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та наявності підстав для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності. Ці дії посадових осіб можуть вчинятися лише після виявлення правопорушення.

При цьому, суд першої інстанції підставно вказав, що з копій протоколів серій ВАД №161308, ВАД №222080, ВАД №222120, ВАД №222137, ВАД №224092 від 29 травня 2024 року, вказані законодавчі вимоги щодо змісту такого не дотримано в повній мірі: не вказано, яким конкретним нормативно-правовим актом (із посиланням на пункт, частину або статтю) передбачена заборона продажу алкогольних напоїв неповнолітнім, у графі «до протоколу додається» відсутній перелік доказів, що додаються, немає посилання на письмові пояснення неповнолітніх осіб, свідків.

Окрім того, пояснення у неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 відібрано у присутності ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .. Відомостей, що такі особи є законними представниками неповнолітніх в матеріалах справи не має.

Окрім того, жодними належними доказами не підтверджується факт продажу саме позивачем алкогольних напоїв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 . Доказів вилучення такого напою матеріали справи не містять. Експертні дослідження з цього приводу до матеріалів справи не надано.

У письмових поясненнях у протоколах позивач вказав, що 21.05.2024 був відсутній на робочому місці.

Такі ж пояснення позивача підтвердила свідок ОСОБА_5 , про що зазначено в оскаржуваній постанові.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази на спростування зазначених тверджень позивача та ОСОБА_5 .

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу закріпленого статті 7 КУпАП принципу законності ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи із змісту пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

При цьому, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Лише фіксація саме вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а не притягнення його до адміністративної відповідальності, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.

Також суд першої інстанції підставно критично оцінив, долучені копії пояснень неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , бо в таких відсутні дані про те, що саме позивач продав неповнолітнім 21.05.2024 алкогольні напої у магазині «Продуктовий рай», що по АДРЕСА_1 , хоча вказані пояснення враховані адміністративною комісією Кременецькою міської ради при прийнятті оскаржуваної постанови №125 у справі про адміністративне правопорушення.

Інших доказів на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, відповідачем не подано.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15 листопада 2018 року (справа № 524/7184/16-а).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 2 статті 156 КУпАП, не доведено дотримання при розгляді справи про адміністративне правопорушення вимог статей 245 та 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом, що призвело до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, відтак постанову у справі про адміністративне правопорушення №125 від 09.04.2024 слід скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Щодо стягнення судом першої інстанції витрат на правову допомогу в розмірі 3000 гривень, то колегія судів з урахуванням положень ст. 132, ст. 134, ст. 139 КАС України, враховуючи надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також те, що справа, яка розглядається, відноситься до справ незначної складності, враховуючи фактично виконану адвокатом роботу (надані послуги), час витрачений на виконання відповідних робіт (послуг), обсяг наданих робіт (послуг), та виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, вважає, що стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката підлягає сума в розмір 1500 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу лише в частині стягнення суми витрат пов`язаних з правничою допомогою у розмірі 3000 (три тисячі) грн, у решті рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, 286, ст. 308, ст. 310, п. 1, 2 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Кременецької міської ради задовольнити частково, рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2024 року по справі №601/2309/24 змінити в частині стягнення суми витрат пов`язаних з правничою допомогою у розмірі 3000 (три тисячі) грн, та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Кременецької міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогою у сумі 1500 грн.

У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді А. Р. Курилець О. І. Мікула