Ухвала

від 03.10.2024 по справі 686/18607/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/18607/24

Провадження № 11-кп/4820/592/24

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 120242430000012618, внесене до ЄРДР 13.05.2024, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 наухвалу Хмельницькогоміськрайонного судуХмельницької областівід 23вересня 2024року,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 вересня 2024 року дію обраного під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 21 листопада 2024 року включно.

Своє рішення суд обґрунтовував тим, що продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання та продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 .

А тому, з урахуванням ступеня тяжкості та суспільної небезпеки кримінального правопорушення у якому обвинувачується ОСОБА_7 , особи обвинуваченого, та що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам визначеним у ст.177 КПК України, є необхідність у продовженні строку тримання під вартою обвинуваченого.

В поданій апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 23 вересня 2024 року та постановити нову, якою обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує,що суд,окрім тяжкостікримінального правопорушенняу якомуобвинувачується ОСОБА_7 ,мав врахуватиі іншіобставини,а самете,що ОСОБА_7 визнає своювину увчиненні інкримінованогойому злочину,у ньоговилучений паспортгромадянина України,закордонного паспортане має,дав судузобов`язання з`являтисяза кожнимвикликом судуі проживатиза адресою: АДРЕСА_1 .

Ризики зазначені у клопотанні не підтверджуються об`єктивними доказами.

Враховуючи, що ОСОБА_7 визнав свою вину у вчиненому, у нього відсутні підстави для впливу на свідків. У підозрюваного не має матеріальної можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Отже, у суду були підстави для обрання щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, а саме у виді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_6 на підтримку доводів апеляційної скарги, думку прокурора про законність і обґрунтованість ухвали суду, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.ч.1,3ст.331КПК Українипід чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Суд з врахуванням обставин провадження, при відсутності підстав для обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу, який не пов`язаний з триманням під вартою, обґрунтовано продовжив обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно доч.1ст.183КПК Українитримання підвартою євинятковим запобіжнимзаходом,який застосовуєтьсявиключно уразі,якщо прокурордоведе,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів незможе запобігтиризикам,передбачених ст.177цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження видно, що обвинувачений ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного корисливого тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; ОСОБА_7 раніше судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , не має постійного місця проживання на території м. Хмельницького, не має стійких соціальних зв`язків, вину в інкримінованому йому злочині визнає в чому розкаюється; кримінальне провадження перебуває на початковій стадії розгляду.

Тому,з урахуваннямобставин передбаченихст.178КПК України,особи обвинуваченого,суспільної небезпекиінкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення,суд першоїінстанції прийшовдо обґрунтованоговисновку проте,що продовжуютьіснувати ризики,передбачені ст.177КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, а саме: переховування від суду; незаконного впливу на представника потерпілого, свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Суд першої інстанції дослідив обставини, які враховувалися слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 і висновок суду про те, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого зможе забезпечити лише найсуворіший запобіжний захід ґрунтується на матеріалах кримінального провадження та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

В ухвалі суду викладені обставини, на підставі яких суд дійшов до висновку що продовжують існувати ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, враховані усі обставини, передбачені статтею 178 КПК України у тому й числі тяжкість можливого покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотання прокурор довів, що ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати та вони виправдовують продовження тримання обвинуваченого під вартою, та що більш м`який запобіжний захід, у тому й числі у виді домашнього арешту, про що в апеляційній скарзі просить захисник обвинуваченого, не зможе забезпечити мету застосування запобіжного заходу.

Безпідставними є посилання в апеляційній скарзі захисника обвинуваченого на те, що ризики зазначені у клопотанні прокурора не підтверджені об`єктивними доказами.

Так кримінальний процесуальний закон не вимагає надання доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, проте вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у кримінальному провадженні в майбутньому.

На думку колегії суддів у разі обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою є висока ймовірність вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджанню встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.

Отже, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, обґрунтованої підозри (обвинувачення), врахував не лише суворість можливого покарання, а й усі обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Зважаючи на викладене не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 про те, що окрім тяжкості кримінального правопорушення у якому обвинувачується ОСОБА_7 , суд мав врахувати і інші обставини.

Такі обставини, як визнання обвинуваченим вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, відсутність закордонного паспорта, вилучення паспорта громадянина України, про що в апеляційній скарзі вказує захисник обвинуваченого, не є такими, які б давали суду підставу для обрання обвинуваченому запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

Підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суддів не вбачає, оскільки більш м`які запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм кримінального процесуального закону, і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 4221 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 вересня 2024 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 21.11.2024 включно залишити беззмін,а апеляційнускаргу адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухваланабирає законноїсили негайнопісля їївинесення,є остаточноюй оскарженнюв касаційномупорядку непідлягає.

Судді: