Постанова

від 25.09.2024 по справі 725/1725/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25вересня 2024 року

м. Київ

справа № 725/1725/23

провадження № 61-3497св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Товариство з додатковою відповідальністю «Нововолинське АТП 10708»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - регіональний сервісний центр в Чернівецькій області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Нововолинське АТП 10708» на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців, у складі судді:

Скуляка І. А., від 08 листопада 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Височанської Н. К., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б., від 15 лютого 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2023 року Товариство з додатковою відповідальністю «Нововолинське АТП 10708» (далі - ТзДВ «Нововолинське АТП 10708») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - регіональний сервісний центр в Чернівецькій області, про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні майном.

2. Позов обґрунтовано тим, що на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 06 жовтня 2015 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ АВТО НВ» (далі - ТОВ «РЕАЛ АВТО НВ»), ТзДВ «Нововолинське АТП 10708» придбало міжміський туристичний пасажирський автобус марки BОVA модель F13, номер кузова НОМЕР_1 .

3. 07 жовтня 2015 року продавець передав позивачу автобус та ключі до нього за актом приймання-передачі.

4. 15 грудня 2016 року ТзДВ «Нововолинське АТП 10708» подало до Територіального сервісного центру 0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області документи, передбачені Порядком реєстрації, для реєстрації придбаного автобуса, зокрема: заяву про проведення державної реєстрації автобуса; договір купівлі-продажу автобуса від 06 жовтня 2015 року; акт прийому-передачі автобуса від 07 жовтня 2015 року; митну декларацію

від 06 жовтня 2015 року; наказ № 993 від 08 жовтня 2015 року; документ, що підтверджує оплату послуг з реєстрації; висновок експертного дослідження № 917 від 09 жовтня 2015 року та сертифікат відповідності від 05 жовтня 2015 року.

5. Додатково до вказаних документів було подано висновок від 10 жовтня 2015 року № 91010-02 Бюро судових експертиз, яким підтверджено, що маркувальні позначення номера шасі відповідають тим, що наносяться заводом-виробником, змінам не піддавались та є початковими, номерна площадка з маркувальними позначеннями номера шасі автобуса від рами не відділялась, дублюючу табличку з маркувальними позначеннями кузова автобуса виготовлено заводським способом.

6. Також подано висновок від 10 жовтня 2015 року № 91010-03 Науково-дослідного бюро судових експертиз, відповідно до якого визначено, що табличку з маркувальними позначеннями типу та номера двигуна автобуса виготовлено заводським способом, будь-яких ознак зміни знаків на табличці та слідів її переустановлення не має.

7. Однак Територіальний сервісний центр 0742 не здійснив державну реєстрацію автобуса та не видав номерні знаки, а у відповідь на заяву позивача зазначив, що транспортний засіб з ідентичними даними вже зареєстрований 27 квітня 2013 року Чернівецьким ВРЕР за громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого неможливо здійснити реєстрацію автобуса позивача.

8. З метою скасування державної реєстрації автобуса за громадянином ОСОБА_2 , позивач звернувся до Регіонального сервісного центру в Чернівецькій області, що здійснював державну реєстрацію автобусу відповідача.

9. Листом від 20 січня 2016 року за №927/24-66 сервісним центром було надано відповідь про неможливість скасування державної реєстрації автобусу відповідача через відсутність комплексного дослідження номерів агрегатів транспортного засобу.

10. Враховуючи викладене, ТзДВ «Нововолинське АТП 10708» просило суд:

- визнати право власності ТзДВ «Нововолинське АТП 10708» на міжміський туристичний пасажирський автобус марки BОVA моделі F13, номер кузова НОМЕР_1 , з моменту отримання зазначеного майна 07 жовтня 2015 року за договором купівлі-продажу від 06 жовтня 2015 року;

- усунути перешкоди у здійсненні ТзДВ «Нововолинське АТП 10708» права власності на автобус марки BOVA FHD 13.380, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , білого кольору, двигун НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_4 шляхом скасування реєстрації зазначеного майна з ОСОБА_1 та зняття з відповідного обліку зазначеного транспортного засобу .

Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі

11. Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців

від 08 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 15 лютого 2024 року, у позові відмовлено.

12. Рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів оспорення чи невизнання ОСОБА_2 права власності ТзДВ «Нововолинське АТП 10708» на автобус, придбаний позивачем за договором від 06 жовтня 2015 року.

13. Крім того за висновками судів оскільки позивач не є власником автобусу BOVA FHD 13.380, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , білого кольору, двигун НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_4 , тому не може заявляти позов про усунення йому перешкод у користуванні майном.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. У касаційній скарзі ТзДВ «Нововолинське АТП 10708» просить скасувати рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 08 листопада 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 лютого 2024 року, а справу направити на новий розгляд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

15. 06 березня 2024 року засобами поштового зв`язку ТзДВ «Нововолинське АТП 10708» подало касаційну скаргу на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 08 листопада 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 лютого 2024 року у справі № 725/1725/23.

16. Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із Першотравневого районного суду м. Чернівців матеріали справи № 725/1725/23, які уквітні 2024 року надійшли до Верховного Суду.

17. Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

18. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 05 квітня 2023 року у справі № 911/1278/20, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 761/22937/18, від 20 липня 2022 року у справі № 278/1025/19, від 08 лютого 2023 року у справі № 359/12165/14-ц,

від 26 квітня 2023 року у справі № 569/20334/21, від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

19. Звертає увагу, що наявність двох автобусів, ввезених на митну територію України, з однаковими ідентифікуючими знаками, вказує на те, що на одному з цих транспортних засобів підроблено ідентифікаційні номери складових частин. Водночас оригінальність ідентифікуючих знаків автобуса, придбаного позивачем, підтверджено висновками експертів.

20. Вважає, що заявлений спір має розглядатися, як пов`язаний із порушенням прав позивача, внаслідок реєстрації за відповідачем автобусу з аналогічними ідентифікуючими номерами.

Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги

21. У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у квітні 2024 році, представник ОСОБА_1 - адвокат Решетов В. В. заперечує проти доводів ТзДВ «Нововолинське АТП 10708», просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

22. Відзив мотивовано тим, що в основу доводів касаційної скарги покладено хибне розуміння позивачем мотивів рішень судів попередніх інстанцій.

23. Матеріали справи не містять доказів оспорювання ОСОБА_1 речових прав позивача на автобус.

24. До предмета доказування щодо вимоги за негаторним позовом входить доведення обставин того, що позивач є володіючим власником майна, а також, що дії відповідача створюють позивачеві перешкоди щодо здійснення ним права користування та розпоряджання майном.

25. Водночас ТзДВ «Нововолинське АТП 10708» не надало доказів на підтвердження заявлених вимог щодо визнання права власності та усунення перешкод у користуванні автобусом.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

26. На підставі договору купівлі-продажу, укладеного 06 жовтня 2015 року з ТОВ «РЕАЛ АВТО НВ», ТзДВ «Нововолинське АТП 10708» придбало міжміський туристичний пасажирський автобус марки BОVA моделі F13, номер кузова НОМЕР_1 , що раніше перебував у використанні.

27. 07 жовтня 2015 року ТОВ «РЕАЛ АВТО НВ» передало позивачу автобус та його складові частини за актом приймання-передачі.

28. Згідно з листом Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області від 07 червня 2022 року № 31/3-31 транспортний засіб марки BОVA моделі FHD 13.380, 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_1 .

29. Листом Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області (Територіальний сервісний центр 0742), від 15 грудня 2015 року № 5 щодо реєстрації автобуса марки BОVA моделі F13, 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , позивача повідомлено, що транспортний засіб з ідентичними даними вже зареєстровано 27 квітня 2013 року за ОСОБА_1 .

30. Постановою Волинського окружного адміністративного суду

від 29 березня 2016 року у справі № 803/3942/15 (за позовом ТзДВ «Нововолинське АТП-10708» до Територіального сервісного центру 0742 Регіонального сервісного центру МВС України у Волинській області про зобов`язання вчинити дії) зобов`язано Територіальний сервісний центр 0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області зареєструвати за ТзДВ «Нововолинське АТП-10708» транспортний засіб - міжміський туристичний пасажирський автобус марки BOVA, модель F13, номер шасі НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_5 , 2006 року випуску.

31. На виконання судового рішення у справі № 803/3942/15, 01 червня

2016 року за ТзДВ «Нововолинське АТП-10708» зареєстровано право власності на автобус марки BОVA моделі FHD 13.380 номер кузова НОМЕР_1 та видано реєстраційний номер НОМЕР_6 .

32. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду

від 28 листопада 2016 року у справі № 803/3942/15, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 29 січня 2020 року (провадження К/9901/12769/18), апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у позові ТзДВ «Нововолинське АТП 10708».

33. Згідно з листом Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області від 10 травня 2023 року № 31/3/2227-07-2023, за відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів 25 січня 2017 року транспортний засіб Bova FHD 13.380, реєстраційний номер НОМЕР_6 , кузов № НОМЕР_1 , свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_7 , знято з обліку у зв`язку зі скасуванням реєстрації, на виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду.

34. Відповідно до листа Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області від 08 червня 2023 року, до Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 07 червня 2023 року внесено інформацію про реєстрацію транспортного засобу марки Bova FHD 13.380, реєстраційний номер НОМЕР_6 , номер шасі НОМЕР_1 , VIN-code: / НОМЕР_1 .

35. Згідно з листом Державної митної служби від 08 червня 2023 року, в період з 01 червня 2019 року до 05 червня 2023 року транспортний засіб Bova FHD 13, XL9AA38P632003658, реєстраційний номер НОМЕР_6 перетинав митний кордон України 26 разів. При цьому вказаний автобус здійснював міжнародні рейси, що вбачається з графи «Примітки» додатку до листа.

36. За повідомленням ПрАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» від 11 липня 2023 року № 422, у період з 03 серпня 2016 року транспортний засіб марки Bova, реєстраційний номер НОМЕР_6 , неодноразово виконував перевезення пасажирів на різних маршрутах.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

37. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

38. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

39. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

40. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

41. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

42. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

43. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

44. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

45. Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

46. Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

47. Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків.

48. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі (частина друга статті 181 ЦК України).

49. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 334 ЦК України).

50. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 ЦК України).

51. Тлумачення вказаних норм свідчить, що:

критерієм віднесення речей до рухомих визначається можливість їх вільного переміщення у просторі;

транспортний засіб є рухомою річчю;

за загальним правилом, право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна;

винятком із загального правила про те, що право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна є вказівка в нормі закону чи в положеннях договору;

за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть в договорі самі визначити момент виникнення права власності на рухому річ;

правила частини четвертої статті 334 ЦК України застосовуються до нерухомих речей.

52. Подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2023 року у справі № 569/20334/21, на яку заявник посилається у касаційній скарзі.

53. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

54. У постанові Великої палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 911/1278/20 зазначено, що як положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.

55. За змістом статті 392 ЦК України визнання права власності не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

56. Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

57. У справі, що переглядається, ТзДВ «Нововолинське АТП 10708» придбало міжміський туристичний пасажирський автобус марки BОVA модель F13, номер кузова НОМЕР_1 , на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 06 жовтня 2015 року з ТОВ «РЕАЛ АВТО НВ». 07 жовтня 2015 року, продавець передав позивачу автобус за актом приймання-передачі.

58. Таким чином, у розумінні положень частини першої статті 334 ЦК України позивач набув вказаний транспортний засіб у власність з моменту отримання предмета договору за актом приймання-передачі.

59. Водночас позивач вказує на неможливість законного користування своїм транспортним засобом, через відмову компетентного органу у здійсненні державної реєстрації спірного автобуса, причиною якої стала наявність реєстрації іншого автобусу з аналогічними ідентифікаційними даними.

60. Згідно зі статтями 317, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

61. На відміну від нерухомого майна, ЦК України не передбачено переходу права власності на рухоме майно за наслідком державної реєстрації переходу права на підставі правочину, навіть якщо реєстрація рухомого майна є обов`язковою виходячи з нормативного регулювання (частина четверта статті 334 ЦК України).

62. Водночас, неналежність державного номерного знаку транспортному засобу, що експлуатується, та відсутність реєстраційного документу, є порушенням особою, яка керує або експлуатує цей транспортний засіб, вимог частини шостої статті 121 КУпАП, частини першої статті 126 КУпАП та статті 265-2 КУпАП, та є підставою для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності (постанова Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 404/4467/16-а).

63. Відповідно до статті 34 Закону № 3353-XII державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

64. Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня

1998 року, № 1388 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено обов`язок власників транспортних засобів та осіб, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представників, зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

65. Таким чином, незважаючи на момент виникнення у особи права власності, здійснення державної реєстрації транспортного засобу є обов`язковою умовою для використання цього транспортного засобу за призначенням.

66. Неможливість реалізації складових права власності є підставою стверджувати про наявність перешкод у праві мирно володіти своїм майном, що гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

67. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували.

68. Пославшись на можливість використання позивачем автобуса починаючи з 2017 року, судом не надано оцінку листу Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області від 10 травня 2023 року № 31/3/2227-07-2023, згідно з яким за відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів 25 січня 2017 року транспортний засіб Bova FHD 13.380, реєстраційний номер НОМЕР_6 , кузов № НОМЕР_1 , свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_7 , знято з обліку у зв`язку зі скасуванням реєстрації на виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду.

69. Використання ТзДВ «Нововолинське АТП-10708» автобуса марки BОVA моделі FHD 13.380, номер кузова НОМЕР_1 , могло мати місце у зв`язку із реєстрацією позивачем права власності на цей автобус на виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі № 803/3942/16.

70. Проте, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року у справі № 803/3942/15, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 29 січня 2020 року (провадження № К/9901/12769/18), апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року скасовано, у позові ТзДВ «Нововолинське АТП 10708» до Територіального сервісного центру 0742 Регіонального сервісного центру МВС України у Волинській області про зобов`язання зареєструвати за ТзДВ «Нововолинське АТП-10708» транспортний засіб, відмовлено.

71. Водночас судами не встановлені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема причини надання Регіональним сервісним центром МВС у Волинській області суперечливої інформації.

72. Так, у листі від 10 травня 2023 року (т. 1, а. с. 164), сервісний центр вказує, що автобус з реєстраційним номером НОМЕР_6 знято з обліку у зв`язку зі скасуванням реєстрації, натомість у листі від 08 червня 2023 року (т. 1, а. с. 162) той же сервісний центр вже повідомляє, що станом на 07 червня 2023 року інформацію про реєстрацію автобусу з номером НОМЕР_6 внесено до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

73. Посилаючись на те, що він не оспорює право ТзДВ «Нововолинське АТП-10708» на автобус марки BОVA моделі FHD 13.380, номер кузова НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , у справі № 803/3942/15 активно заперечував проти реєстрації вказаного транспортного засобу за ТзДВ «Нововолинське АТП 10708», подавши апеляційну скаргу на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року.

74. Зазначене спростовує висновки судів про відсутність предмета спору між сторонами.

75. Крім того, у розумінні вимог пункту 2 частини першої статті 255 ЦК України, відсутність предмета спору є підставою для закриття провадження у справі, а не відмови у позові.

76. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

77. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі

№ 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.

78. Правильне вирішення заявленого ТзДВ «Нововолинське АТП 10708» спору, пов`язане зі встановленням обставин справи дослідженням доказів та оцінкою наданих сторонами доказів, що належить до компетенції судів першої та апеляційної інстанції.

79. Суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

80. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

81. Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

82. Таким чином, оскільки нез`ясованими належним чином залишились фактичні обставини справи щодо заявлених вимог, не досліджено та не надано належної правової оцінки зібраним у справі доказам, а суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, то відповідно до статті 411 ЦПК України, Верховний Суд дійшов висновку про скасування оскарженої постанови апеляційного суду та передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки допущена неповнота встановлення обставин справи та суперечність доказів, може бути усунена цим судом.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Нововолинське АТП 10708» задовольнити частково.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 лютого 2024 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович