Ухвала

від 01.10.2024 по справі 953/6038/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 953/6038/22

провадження № 51-7837ск23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року щодо ОСОБА_5 ,

установив:

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2023 року ОСОБА_5 засуджено до покарання:

-за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді 4 років позбавлення волі;

-за ч. 1 ст. 2631 КК України - у виді 3 років позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 4362 КК України - у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

-за ч. 2 ст. 111 КК України - у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України визначено ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання довічним позбавленням волі з конфіскацією майна.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.

Згідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Втім, у порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі захисник, хоч і зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, незаконність та необґрунтованість судових рішень, проте не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ч. 1 ст. 438 КПК України.

Також касатор у скарзі зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, не погоджується з оцінкою судом доказів, що вважає істотним порушення кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, проте відповідно до статей 433, 438 КПК України ці обставини не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Крім того, автор не вказує у чому полягає незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно порушення вимог ст. 419 КПК України, на його думку, було допущено цим судом, які доводи апеляційної скарги сторони захисту суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 436 КПК України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Особа, яка подає скаргу, має зазначити прохання щодо судових рішень з врахуванням повноважень касаційного суду прийняти одне з рішень, передбачених ст. 436 КПК України. Проте зазначена у касаційній скарзі вимога захисника не узгоджується із зазначеними положеннями процесуального закону.

У порушення вимог ч. 6 ст. 427 КПК України до касаційної скарги не додано її копії та додатків до неї в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження (не вистачає 1 копії касаційної скарги і оскаржуваних судових рішень).

Наявність зазначених вище недоліків перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження, оскільки суд касаційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.

Слід зазначити, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги або шляхом подання додаткових документів, якщо скаржник у порушення вимог КПК України, не надав усіх документів, які мають подаватися разом із касаційною скаргою.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції у порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження, шляхом подання виправленої касаційної скарги.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 без руху.

Встановити захиснику ОСОБА_4 десятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3