Повістка

від 03.10.2024 по справі 400/5212/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

(ДОДАТКОВЕ)

03.10.2024 р. Справа № 400/5212/24

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін, розглянув заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі,

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛОГІЧНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АВАЛОН ЛТД", вул. Олега Кошового, 1А,с. Михайлівка (Миколаївський),Миколаївська обл., Миколаївський р-н,57116, доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005, Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8,м. Київ,04053, провизнання протиправним та скасування рішення від 14.05.2024 №11043436/38075250 та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 р. по справі №400/5212/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічно-виробниче підприємство "Авалон ЛТД" задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 11043436/38075250 від 14.05.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної податкової накладної № 6 від 15.04.2024; зобов`язано Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічно-виробниче підприємство "Авалон ЛТД" за № 6 від 15.04.2024р., датою її подання; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічно-виробниче підприємство "Авалон ЛТД" судові витрати в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн двадцять коп) гривень.

27.09.24 представником позивача заявлено клопотання про ухвалення додаткового судового рішення у справі №400/5212/24 про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 5000 гривень.

01.10.2024 від відповідача надійшло заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу, у якій відповідач просить залишити заяву про ухвалення додаткового рішення без задоволення, спираючись на невідповідність заявлених до відшкодування витрат критерію співмірності та реальності.

Суд розглянув заяву щодо винесення додаткового судового рішення 03.10.2024 у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

В позовній заяві представником позивача заявлено про понесення витрат на професійну правничу допомогу, та зазначено про надання доказів протягом 5 днів з дня прийняття рішення згідно ч. 7 ст. 139 КАС України.

27.09.2024 представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення по справі про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн та надані докази: договір про надання правової (правничої) допомоги від 06.03.2023, додаткова угода до договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.06.2024, акт прийняття-передачі наданих послуг від 26.09.2024, ордер на надання правничої допомоги.

Частиною 2 ст. 134 КАС України передбачено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.

Положеннями ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічні правові позиції, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 826/841/17 та від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Досліджуючи надані представником позивача документи, судом встановлено, що відповідно до акту прийняття-передачі наданих послуг від 26.09.2024 гонорар адвоката склав 5000 грн, що включає в себе: підготовку та подання до суду позовної заяви, підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Як вбачається з п. 3 Додаткової угоди від 02.06.2024 до Договору від 06.03.2023, сторони домовились, що гонорар адвоката складає 10000 грн та підлягає виплаті на протязі місяця після ухвалення рішення суду на користь клієнта.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст. 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 5000 грн є цілком розумною та співмірною, виходячи з предмету розгляду даної справи, виконаних послуг.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відшкодування на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, оскільки такий розмір судових витрат є обґрунтованим та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

У випадку, передбаченому п.3 наведеної вище норми, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 143, 248, 252 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №400/5212/24 про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 5000 гривень задовольнити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053 код ЄДРПОУ 43005393 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічно-виробниче підприємство "Авалон ЛТД" (вул. Олега Кошового, 1А, с. Михайлівка (Миколаївський), Миколаївська область, Миколаївський район, 57116, код ЄДРПОУ 38075250) судові витрати в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв,54005 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічно-виробниче підприємство "Авалон ЛТД" (вул. Олега Кошового, 1А,с. Михайлівка (Миколаївський),Миколаївська обл., Миколаївський р-н,57116 38075250) судові витрати в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

4. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко