Рішення

від 30.09.2024 по справі 520/16519/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 року № 520/16519/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер» (пров. Університетський, буд. 1, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 31343558) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Головного управління ДПС у Харківській області з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.05.2024 № 00306040705, складене Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного періоду ТОВ «Юпітер» згідно податкової декларації №9063842011 від 19.03.2024, у сумі 147 184,00 грн;

- визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2024 № 00305940705, складене Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного періоду ТОВ «Юпітер» згідно податкової декларації №9063842011 від 19.03.2024 у сумі 289 308,00 грн та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 72 327,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області на адресу ТОВ «Юпітер» направлено податкове повідомлення-рішення від 31.05.2024 № 00306040705, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного періоду ТОВ «Юпітер» згідно податкової декларації № 9063842011 від 19.03.2024, у сумі 147 184,00 грн та повідомлення-рішення від 31.05.2024 № 00305940705, складене Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного періоду ТОВ «Юпітер» згідно податкової декларації №9063842011 від 19.03.2024 у сумі 289 308,00 грн та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 72 327,00 гривень. Не погодившись зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, до відповідача була надіслана скарга, яка була залишена без задоволення, у зв`язку з чим звернувся до суду.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що при проведенні позапланової документальної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від 19.03.2024 № 9063842011 від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 10.05.2024 № 21466/20-40-07-05-03/31343558, на підставі якого винесені податкові повідомлення рішення від 31.05.2024 № 00305940705 та від 31.05.2024 № 00305940705 у зв`язку з порушенням Податкового кодексу, оскільки позивачем завищено суму по взаємовідносинам з ТОВ «ЗЛАГОДА», яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 289308,00 грн у тому числі за лютий 2024 року на 289 308,00 грн та щодо завищеного від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду по взаємовідносинам з ТОВ «ЗЛАГОДА» на 147 184,00 грн у тому числі за грудень на 147 184,00 гривень. Вина підтверджується тим, що ТОВ «Юпітер» мало можливості дотриматися норм чинного законодавства, шляхом відображення коректних показників у рядку 10.1 (колонка Б) Декларації (грудень 2023 року від 16.01.2024 №9373910327, однак не вжило достатніх заходів для цього через те, що воно діяло нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області при проведенні позапланової документальної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від 19.03.2024 № 9063842011 від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 10.05.2024 № 21466/20-40-07-05-03/31343558, на підставі якого позивачу направлено податкове повідомлення-рішення від 31.05.2024 № 00306040705, складене Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного періоду ТОВ «Юпітер» згідно податкової декларації № 9063842011 від 19.03.2024, у сумі 147 184,00 грн та податкове повідомлення-рішення від 31.05.2024 № 00305940705, складене Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного періоду ТОВ «Юпітер» згідно податкової декларації № 9063842011 від 19.03.2024 у сумі 289 308,00 грн та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 72 327,00 гривень.

Позивач вважає висновки зазначені в акті перевірки у яких відповідач посилається на Рішення № 680 від 11.02.2022 про відповідальність/невідповідальність платника податків на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку, згідно якого ТОВ «ЗЛАГОДА» визнане ризиковим, а саме, встановлено відсутність реального здійснення господарської операції за рахунок відсутності трудових ресурсів, які б могли виконувати обсяг робіт для виготовлення готової продукції, яка реалізується покупцеві. Податковим органом належним чином не обґрунтовані твердження про нереальність господарських операцій між ТОВ «ЮПІТЕР» та ТОВ «ЗЛАГОДА». Позивач зазначив, що первинними документами які були досліджені податковим органом належним чином підтверджуються господарські операції щодо придбання ТОВ «ЮПІТЕР» насіння соняшнику у ТОВ «ЗЛАГОДА».

За підсумками господарських операцій з постачання товару за договорами поставки між ТОВ «ЮПІТЕР» та ТОВ «ЗЛАГОДА» складено та направлено для реєстрації

в ЄРПН податкові накладні №№ 17, 18 від 25.10.2023; №№ 1920 від 26.10.2023; №№ 1, 2. Від 02.11.2023 №№ 5, 6 від 04.11.2023; №№ 7, 8 від 05.11.2023; №№ 9, 10 від 06.11.2023 (копії наявні в матеріалах справи).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.За положеннями пункту 200.2 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктами 200.8, 200.9 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до підпунктів 14.1.36, 14.1.178, 14.1.181 пункту 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За положеннями пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Так, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 31 березня 2020 року у справі № 820/7521/15, від 18 вересня 2020 року у справі № 816/2211/18, від 28 квітня 2021 року у справі № 160/1283/19.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо. Водночас, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю. Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Як згадувалось вище, у ході перевірки дотримання позивачем податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, контролюючий орган не визнавав факт здійснення позивачем господарських взаємовідносин з ТОВ «ЗДАГОДА» за договорами постачання сільськогосподарської продукції, у зв`язку із встановленням в ході проведеної перевірки на підставі даних наявної податкової інформації, перевіряючих обставин, відсутності фактів придбання по ланцюгу постачання контрагентами-постачальниками відповідної номенклатури товарів.

Водночас, судом встановлено, що первинними документами наявними в матеріалах справи підтверджено що згідно умов договору поставки між ТОВ «ЮПІТЕР» та ТОВ «ЗЛАГОДА», товарно-транспортних накладних, поставка соняшника відбулася на виробничі площі ПАТ «ПрАТ «Чернивецький олійно-жировий комбінат» за адресою м. Чернівці, вул. Я. Мудрого, б. 17.

Згідно з актом приймання-передачі послуг за наведеним договором, складених після 25.10.2023 виконавцем на замовлення ТОВ «ЮПІТЕР» перероблено 1 868,272 тони, що є додатковим підтвердженням реальності господарської операції між ТОВ «ЮПИТЕР» та ТОВ «ЗЛАГОДА».

За підсумками господарських операцій з постачання товару за договорами поставки між ТОВ «ЮПІТЕР» та ТОВ «ЗЛАГОДА» складено та направлено для реєстрації

в ЄРПН податкові накладні №№ 17, 18 від 25.10.2023; №№ 19, 20 від 26.10.2023; №№ 1, 2. Від 02.11.2023 №№ 5, 6 від 04.11.2023; №№ 7, 8 від 05.11.2023; №№ 9, 10 від 06.11.2023 (копії наявні в матеріалах справи).

18.03.2024 ТОВ «ЮПІТЕР» подано до ДПС України податкову декларацію з податку на додану вартість № 9063842011 за звітний період лютий 2024 року, відповідно до додатку 2 до декларації сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду склала 864 787,00 гривень. Відповідно до додатку 3 до декларації, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню склала 2 654 621,00 грн у тому числі за відносинами між ТОВ «Юпітер» та ТОВ «ЗЛАГОДА» 289 307,56 гривень.

Відтак, за наслідками детального та ґрунтовного дослідження первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, суд дійшов висновку, що первинні документи, досліджені в ході судового розгляду та долучені до матеріалів справи, складені за результатом фактично проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами з дотриманням положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують реальність здійснення таких операцій, а відтак позивачем правомірно сформовано дані податкового обліку за такими господарськими операціями.

При цьому, ГУ ДПС в Харківській області не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

За результатами оцінки кожного наявного у справі доказу та їх сукупності суд дійшов висновку про недоведеність з боку податкового органу належними доказами нереальний характер господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками у періоди, які охоплювались перевіркою.

Суду також враховує, що відомості, наявні в інформаційно-аналітичних базах як відносно контрагентів позивача, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган, з урахуванням того, що надані платником податку документи повною мірою спростовують це (постанови Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 810/3514/17, від 05 серпня 2021 року у справі № 813/5824/15, від 16 вересня 2020 року у справі № 520/4150/19).

Суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку. Законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов`язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

В постанові від 24.04.2018 у справі № 813/8500/13-а Верховний Суд висловив правову позицію, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17.04.2018 р. № 808/1543/17 та ін.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість адміністративного позову в цілому, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер» (пров. Університетський, буд. 1, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 31343558) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.05.2024 № 00306040705, складене Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного періоду Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер» згідно податкової декларації № 9063842011 від 19.03.2024, у сумі 147 184,00 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.05.2024 № 00305940705, складене Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного періоду Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер» згідно з податковою декларацією № 9063842011 від 19.03.2024 у сумі 289 308,00 грн та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 72 327,00 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер» (пров. Університетський, буд. 1, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 31343558) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7632,29 грн (сім тисяч шістсот тридцять дві гривні 29 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.