Рішення

від 03.10.2024 по справі 520/33390/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2024 р. № 520/33390/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

1. Визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 її пенсії відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з використанням даних по її заробітній платі за період з 1986р. по 1990р.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області в порядку, межах, спосіб та строки, визначені законодавством, здійснити перерахунок ОСОБА_1 її пенсії відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з використанням даних по її заробітній платі за період з 1986 р. по 1990 р. за весь період з 08.09.2011р. та здійснити виплату різниці з урахуванням вже виплачених сум.

3. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 її пенсії відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з використанням даних по її заробітній платі за період з 1986р. по 1990р. є протиправними та такими, що порушують права позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 14.06.2024 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.

Від відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 з 08.09.2011 року отримувала пенсію за вислугу років.

З 16.10.2022р. позивач отримала право на вихід на пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про що у січні 2023 року звернулася з відповідною заявою.

Відповідно до розрахунку пенсії, копія якого міститься в матеріалах справи, при призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідачем були використані коефіцієнти за період з 1987р. по 1991р.

В позовній заяві позивачем зазначено, що застосування коефіцієнтів за період з 1987р. по 1991р. призвело до заниження розміру її пенсії, оскільки у 1991р. ОСОБА_1 не працювала і знаходилась у декретній відпустці, відповідно, використання коефіцієнту трудового стажу за цей рік призвело до заниження її пенсії. При цьому, якщо б був використаний коефіцієнт трудового стажу за 1986р., коли вона працювала і отримувала заробітну плату, замість 1991р., розмір її пенсії був би вищим.

З огляду на зазначене вище, позивач 26.01.2023р. звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області, за місцем, де вона на той час була зареєстрована як ВПО, з заявою про здійснення перерахунку її пенсії № 285, у якій вказала, що при призначенні їй пенсії неправильно були використані коефіцієнти трудового стажу, замість коефіцієнтів трудового стажу за період з 1986р. по 1990р., які потрібно було використати при призначенні їй пенсії, помилково були використані коефіцієнти за період з 1987р. по 1991р., що призвело до заниження розміру її пенсії.

До вказаної заяви про перерахунок пенсії позивач надала зокрема довідку про заробітну плату для обчислення пенсії за 1986 рік.

Рішенням ГУ ПФУ у м. Києві від 30.01.2023р., позивачу відмовлено у перерахунку пенсії по заробітній платі відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю копій первинних документів та зазначено, окрім іншого, що для перевірки достовірності довідки про заробітну плату за 1986 рік було направлено запит на перевірку.

Листом від 10.10.2023 року № 16000-0212-8/74197 ГУ ПФУ в Полтавській області, на адвокатським запит представника позивача, повідомило зокрема, що ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) як отримувач пенсії на обліку в управлінні не перебуває. Тому рекомендуємо звернутися за місцем перебування на обліку пенсійної справи заявниці - до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області на запит представника позивача від 11.10.2023 року № 11/1 повідомило, що перевірці підлягає довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 30.12.2022 № 712-01 (надана ОСОБА_1 26.01.2023) за період роботи з січня 1986 року по грудень 1986 року, яка видана Комунальним некомерційним підприємством «Куп`янське територіальне медичне об`єднання» Куп`янської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 42582687), яке знаходиться за адресою: м Куп`янськ, вул. Лікарняна, буд. 2.

14.02.2023 головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області листом №2000-1102-8/18636 було направлено запит до Комунального некомерційного підприємства «Куп`янське територіальне медичне об`єднання» Куп`янської міської ради Харківської області щодо погодження проведення перевірки довідки, виданої підприємством.

Для проведення перевірки довідки про заробітну плату підприємствами надаються особові рахунки або відомості про нарахування заробітної плати працівників - документи, на підставі яких видана довідка.

Ускладнення при здійсненні перевірок щодо достовірності та обґрунтованості видачі довідок для призначення (перерахунку) пенсії виникли з введенням карантину, спричиненого поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Проведення перевірок стало можливим лише за попереднім письмовим погодженням з підприємствами, установами, організаціями.

За таких обставин, на початок 2022 року, в управлінні накопичилась значна кількість документів, виданих підприємствами, організаціями Харківської області, які необхідно перевірити з. З цієї причини управлінням контролюно-перевірочної роботи перевірки проводяться по листах та службових записках відповідно до календарної черговості їх надходження.

У зв`язку з введенням на території України дії воєнного стану відповідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), здійснення контрольних заходів можливо лише по тих підприємствах, які можуть надати документи для перевірки в таких умовах.

На теперішній час проведення перевірки первинних документів, на підставі яких була видана довідка про заробітну плату для обчислення пенсії, неможлива у зв`язку із активними бойовими діями на території Куп`янського району Харківської області.

Питання перерахунку пенсії ОСОБА_1 буде розглянуто після підтвердження довідки про заробітну плату від 30.12.2022 № 712-01 первинними документами.

Позивач, вбачаючи в зазначено порушення своїх прав, звернувся за захистом своїх прав.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Стаття 3 Конституції України, відповідно, гарантує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України №3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно якого "Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім`ї".

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Суд зазначає, що Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі Закон №1058).

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закон №1058, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Отже, правова норма статті 62 вказаного Закону, передбачає, що основним документом для підтвердження стажу роботи є трудова книжка і лише при її відсутності, або відповідних записів у ній, стаж підтверджується згідно із Порядком, затвердженим Постановою КМУ №637.

В матеріалах справи міститься трудова книжка позивача НОМЕР_2 від 07.08.1981 р., всі записи про прийняття та звільнення ОСОБА_1 з роботи є послідовними, вчинені за підписом відповідних посадових осіб та скріплені печаткою організації , виправлень трудова книжка не містить.

Жодних зауважень щодо зазначених записів у трудовій книжці позивача пенсійним органом не пред`являлось.

Відповідно до п. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Порядок подання та перелік документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсій передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

Пунктом 2.1 Порядку передбачено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до п. 2.10 вищевказаного Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Пунктом 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 24.07.2019р. по справі № 423/1324/17, провадження № К/9901/45037/18 зазначено, що «Відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально- економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав".

У постанові Верховного Суду від 04.04.2019р. по справі № 344/17505/16-а зазначено, що «Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р, м. Донецьк відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Позивач, який проживав у м. Донецьк, з листопада 2014 року перемістився з тимчасово окупованої території в м. Івано-Франківськ, що підтверджується довідкою від 19 листопада 2014 року № НОМЕР__1 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.

Період роботи позивача електрозварником на підприємстві «Кінотехпром» підтверджено записами в трудовій книжці на його ім`я.

Оскільки записами в трудовій книжці на ім`я ОСОБА2 підтверджено, що він у період з 25 вересня 1981 року по 25 листопада 1991 року працював електрозварником на підприємстві «Кінотехпром», отже відповідний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 та зобов`язання управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську зарахувати позивачу пільговий стаж роботи за списком № 2 з 25 вересня 1981 року по 25 листопада 1991 року та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 4 листопада 2016 року".

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 її пенсії відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з використанням даних по її заробітній платі за період з 1986р. по 1990р. є протиправною та такою, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області в порядку, межах, спосіб та строки, визначені законодавством, здійснити перерахунок ОСОБА_1 її пенсії відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з використанням даних по її заробітній платі за період з 1986 р. по 1990 р. за весь період з 08.09.2011р. та здійснити виплату різниці з урахуванням вже виплачених сум, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.

Су не може зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача, оскільки саме на пенсійний орган покладено обов`язок обрахування стажу роботи особи та встановлення всіх необхідних умов для призначення пенсії.

Крім того, поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Оскільки суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством, позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в порядку, межах, спосіб та строки, визначені законодавством, здійснити перерахунок ОСОБА_1 її пенсії відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з використанням даних по її заробітній платі за період з 1986 р. по 1990 р. за весь період з 08.09.2011р. та здійснити виплату різниці з урахуванням вже виплачених сум, задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене та те, що суд не може перебирати на себе функцій суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта, суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.01.2023 року про перерахунок пенсії відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з використанням даних по заробітній платі за період з 1986 р. по 1990 р., з урахуванням висновків суду по даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з використанням даних по її заробітній платі за період з 1986р. по 1990р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.01.2023 року про перерахунок пенсії відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з використанням даних по заробітній платі за період з 1986 р. по 1990 р., з урахуванням висновків суду по даній справі.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в частині задоволення позовних вимог у сумі 1431 (одна тисяча чотириста тридцять одна) грн. 46 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.