Ухвала

від 03.10.2024 по справі 560/13561/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/13561/24

УХВАЛА

03 жовтня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо невиплати ОСОБА_1 "індексації-різниці" грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4 461,65 грн. в місяць за період з 31.10.2019 року по 18.07.2023 року;

- зобов`язати 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 "індексацію-різницю" грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4 461,65 грн. в місяць за період з 31.10.2019 року по 18.07.2023 року.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами не пропущено; доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами; належним чином завірених копій паспорта ОСОБА_1 , як доказу на підтвердження вказаного в позовній заяві місця проживання; належним чином завіреної копії картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 .

Представник позивача 30.09.2024 подав до суду заяву на виконання вимог ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року, до якої додав копію паспорта та копію картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , чим частково усунув недоліки позовної заяви, що зазначені в ухвалі суду від 20.09.2024. Також представником позивача до заяви додано клопотання про поновлення процесуального строку, у якому стверджує, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі № 560/19041/23 поновлено право на виплату "індексації-різниці" грошового забезпечення з березня 2018 року, а також судами визначено конкретний її розмір - 4 461,65 грн. в місяць. Зазначає, що лише після набрання, 19 червня 2024 року, законної сили рішення ухваленого по справі № 560/19041/23 у позивача виникли підстави для виплати даного виду індексації за час подальшого проходження служби у період з 31.10.2019 року по 18.07.2023 року у 1 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області. Просить визнати поважними причини пропуску звернення до суду та продовжити розгляд справи.

Вирішуючи подану заяву суд враховує таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття, "дізналася" та "повинна була дізнатись" про порушення права. Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).

Заробітна плата в розумінні частини першої статті 94 КЗпП України означає винагороду, яка обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України "Про оплату праці", яка складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про оплату праці" в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці працівникам у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів (частина 1 статті 1 статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХII зі змінами).

Таким чином, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати, є складовими заробітної плати.

Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Водночас у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулюють порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю. Перебування особи на публічній службі є однією із форм реалізації закріпленого в статті 43 Конституції України права на працю.

Отож для визначення строку звернення до суду з цим позовом слід врахувати приписи статті 233 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 08.05.2024 у справі №600/4133/22-а.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", який набрав чинності з 19.07.2022, частина 1 статті 233 КЗпП України викладена в такій редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.".

Відповідно до пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

За змістом частини 3 статті 263 Цивільного кодексу України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Отже, з 01.07.2023 визначені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються в редакції цієї норми від 19.07.2022, що діяла до запровадження обмежень, передбачених пунктом 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Таким чином, після 01.07.2023 строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Суд встановив, що позивача звільнено із служби цивільного захисту, виключено з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області з 18.07.2023 року наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області № 380 від 18.07.2023 року.

З адміністративним позовом позивач звернувся до суду 18.09.2024. Відтак, тримісячний строк звернення до суду, позивачем пропущений.

Суд звертає увагу на те, що дата набрання законної сили рішення ухваленого по справі № 560/19041/23 не змінює момент, з якого особа (позивач) повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а також ця дата ніяким чином не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, як і не перериває такий строк.

У заяві на усунення недоліків, позивач не довів той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, зокрема (але не виключно) був позбавлений можливості вчасно звернутись до суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду відсутні.

Частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи вказане вище, з метою забезпечення доступу до правосуддя та надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви, суд вважає за необхідне продовжити строк позивачу для усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року.

Керуючись статтями 121, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом, викладені у заяві представника позивача від 30.09.2024.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, визначених в ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року - на 5 днів з дня вручення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя П.І. Салюк