Постанова

від 22.01.2025 по справі 560/13561/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/13561/24

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

22 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, в якому просив:

- визнати протиправними дії 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо невиплати ОСОБА_1 "індексації-різниці" грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4 461,65 грн. в місяць за період з 31.10.2019 року по 18.07.2023 року;

- зобов`язати 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 "індексацію-різницю" грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4 461,65 грн. в місяць за період з 31.10.2019 року по 18.07.2023 року.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання вимог вказаної ухвали позивачем подано клопотання про поновлення процесуального строку, у якому стверджував, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі № 560/19041/23 поновлено право на виплату "індексації-різниці" грошового забезпечення з березня 2018 року, а також судами визначено конкретний її розмір - 4 461,65 грн. в місяць. Зазначив, що лише після набрання, 19 червня 2024 року, законної сили рішення ухваленого по справі № 560/19041/23 у позивача виникли підстави для виплати даного виду індексації за час подальшого проходження служби у період з 31.10.2019 року по 18.07.2023 року у 1 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.10.2024 визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду. Продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

На виконання вимог вказаної ухвали позивачем подано заяву про поновлення строку, у якій зазначає, що звернувся до суду - 17.09.2024 року у тримісячний термін з моменту набрання законної сили рішення по справі № 560/19041/23 - 19.06.2024 року та саме вказаними рішеннями позивач обґрунтовує звернення до суду та заявлені позовні вимоги в тому числі щодо розміру "індексації - різниці". Також звертає увагу суду, що вживав послідовні дії щодо поновлення своїх прав на отримання гарантованої державою індексації грошового забезпечення свідченням чого є рішення по справі № 560/19041/23 та надалі після

набрання законної сили вказаних рішень не виходячи за межі тримісячного терміну звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - повернуто позивачеві, через пропуск строку звернення до суду.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.10.2024 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

За приписами ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Так, частинами 1-3 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до приписів статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (пункт 9 частини четвертої статті 169 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, спірним є питання розміру індексації грошового забезпечення позивача під час проходження військової служби за період з 31.10.2019 по 18.07.2023.

Надаючи оцінку доводам дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом суд виходить з того, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з недотриманням законодавства про оплату праці.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

06.04.2023 Верховний Суд ухвалив рішення за результатами розгляду зразкової справи №260/3564/22, предметом спору якої також є недотриманням законодавства про оплату праці.

Предметом дослідження Верховним Судом було, зокрема, питання строку звернення до суду з таким позовом, по суті якого сформований наступні висновки:

«Перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, Суд виходить з того, що спір щодо стягнення належного позивачу грошового забезпечення (належної працівникові заробітної плати) є спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19.07.2022 Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому, з огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 Кодекс законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності».

Отож, у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі №260/3564/22 Верховний Суд виклав правову позицію щодо поширення дії частини першої статті 233 Кодекс законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Аналогічний підхід щодо застосування приписів статті 233 Кодексу законів про працю України застосовано Верховним Судом у постановах від 19.01.2023 у справі №460/17052/21, від 27.04.2023 у справі №300/4201/22, від 28.09.2023 у справі №140/2168/23, від 20.11.2023 у справі №160/5468/23.

Повертаючись до обставин цієї справи необхідно зазначити, що позивач 17.09.2024 звернувся до суду із позовом про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 31.10.2019 по 18.07.2023.

Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом за подібних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що у цій справі до вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 31.10.2019 по 19.07.2022 застосуванню підлягає частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, якою визначено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

До вимог щодо нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 18.07.2023 - у редакції норми частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України після 19.07.2022, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду в частині вимог про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 31.10.2019 по 19.07.2022.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися під час звільнення з військової служби, а тому вважає вірними висновки суду про повернення позову в частині позовних вимог за період з 20.07.2022 року.

Посилання апелянта на те, що відлік строку звернення до суду починається з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ч. 2 ст. 233 КЗпП), колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, оскільки частиною другої статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX врегульовано питання щодо строку звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові саме при звільненні.

У цій справі вимоги позивача стосуються нарахування та виплати індексації грошового забезпечення саме під час проходження позивачем військової служби, а тому на спірні правовідносини щодо періоду з 19.07.2022 по 18.07.2023 розповсюджуються приписи частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, якою тримісячний строк звернення до суду обраховується з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Слід зазначити, що поважних та об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду позивачем не зазначено та не наведено обґрунтувань щодо наявності об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації позивачем права на звернення до суду з цим позовом в межах строку, визначеного законодавством.

Набрання законної сили рішення по справі № 560/19041/23 - 19.06.2024 року, яким зобов`язано 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 30.10.2019 року індексацію-різницю грошового забезпечення в розмірі 4 461,65 грн на місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 жодним чином не підтверджує та не свідчить про момент з якого позивач дізнався, чи повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи все вищевикладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до повернення позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог без з`ясування відповідних передумов для цього та, як наслідок, постановлення незаконної ухвали.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відтак, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року скасувати в частині повернення позовної заяви ОСОБА_1 до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії за період з 31 жовтня 2019 року по 19 липня 2022 року, а справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В інший частині ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку в частині скасування ухвали суду першої інстанції не підлягає.

В інший частині постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.