Ухвала

від 03.10.2024 по справі 440/8457/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 жовтня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/8457/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Костенко Г.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідачів про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІБРА ОЙЛ" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІБРА ОЙЛ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" з позовною заявою до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, відповідно до якої просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.04.2024 №10968202/44727438 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІБРА ОЙЛ" від 31.03.2024 № 43.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).

14.08.2024 до суду надійшов відзив відповідачів на позов, у якому міститься клопотання представника відповідачів про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подане представником відповідачів клопотання, суд дійшов такого висновку.

Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини другої цієї статті, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

За приписами пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Ця справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 12, частині четвертій статті 257 КАС України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.

Натомість спір виник у справі незначної складності, для якої передбачено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У силу пункту 2 частини шостої цієї статті, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних відносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Представник відповідачів у відзиві на позов не просить про витребування чи забезпечення додаткових доказів, виклик свідків, призначення у справі експертиз чи вжиття судом інших дій, для вчинення яких необхідним було б проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом учасників.

За таких обставин, зважаючи на те, що цей спір виник у справі незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення відкритого судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу у порядку письмового провадження.

Стосовно посилань заявника на необхідність дослідження первинних документів та інших обставин складення податкової накладної варто зауважити, що суд встановлює обставини справи на підставі наданих сторонами доказів, а також письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи.

Ухвалою суду від 29.07.2024 визначено порядок подання сторонами заяв по суті справи та акцентовано увагу відповідачів на необхідності подання до суду всіх наявних у них доказів у строк, встановлений для подання відзиву на позов.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод орієнтує на те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Аксен проти Німеччини", заява №8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява №64336/01). Зокрема, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Приміром, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №440/8457/24 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтями 44, 47 КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в заявах по суті справи, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

З вищенаведених підстав суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 12, 241, 243, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.

Головуючий суддя Г.В. Костенко