Ухвала

від 26.09.2024 по справі 757/41122/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/41122/23-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/3504/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами, з доповненнями власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

представників власників майна ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2023 рокузадоволено клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на майно та визначення порядку зберігання речових доказів, шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 року та накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на нерухоме майно, власником якого є Об`єднання профспілок Львівщини код ЄДРПОУ 05505801, а саме:

- Об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2057348746101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3836,3 кв.м.

Накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_7 РНОКПП НОМЕР_1 , а саме:

- Об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1635710446101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 99,5 кв.м.

Накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_2 , а саме:

- Об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 657783446101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 128,5 кв.м.

Передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження, збереження їхньої економічної вартості, майно власником якого є Об`єднання профспілок Львівщини код ЄДРПОУ 05505801, а саме:

- Об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2057348746101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3836,3 кв.м.;

Передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження, збереження їхньої економічної вартості, майно власником якого є ОСОБА_7 РНОКПП НОМЕР_1 , а саме:

- Об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1635710446101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 99,5 кв.м.

Передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження, збереження їхньої економічної вартості, майно власником якого є ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_2 , а саме:

- Об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 657783446101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 128,5 кв.м.

Заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаного нерухомого майна.

Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, власники майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , подали апеляційні скарги, з доповненнями.

Власник майна ОСОБА_6 в поданій апеляційній скарзі, з доповненнями просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 657783446101, загальною площею 128,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , і належить на праві приватної власності ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у кримінальному провадженні №62019100000001170 від 20.08.2019 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт відповідного майна.

Власник майна ОСОБА_7 в поданій апеляційній скарзі, з доповненнями просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1635710446101, загальною площею 99,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . і належить на праві приватної власності ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у кримінальному провадженні №62019100000001170 від 20.08.2019 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт відповідного майна.

На обґрунтування вимог поданих апеляційних скарг, з доповненнями власники майна вказують на те, що із оскаржуваної ухвали випливає, що необхідність накладення арешту із обмеженням усіх правомочностей власника обґрунтована прокурором винятково потребами досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо нібито незаконного вибуття з державної власності об`єктів нерухомого майна, що перебували у віданні Федерації професійних спілок України та заснованих нею приватних акціонерних товариств, бездіяльності колишніх вищих посадових осіб Фонду державного майна України. Проте зазначені обставини не мають та не можуть мати жодного відношення до всього адміністративного будинку АДРЕСА_1 , який не перебув та не міг перебувати у державній власності, як і немає доказів перебування арештованого нерухомого майна у віданні ФПУ і (або) заснованих нею приватних акціонерних товариств. Будь-яких доказів, які б доводили протилежне, у доданих до клопотання прокурора матеріалах немає.

Апелянти вважають, що встановлені заборони у володінні, користуванні та розпорядженні нежитловими приміщеннями із передачею в управління АРМА є неспіврозмірними та нерозумними із завданням кримінального провадження. Крім того, не враховано наслідки накладеного арешту із відповідними заборонами для орендаря нерухомого майна, який під загрозою кримінального переслідування затримує виплату орендної плати скаржнику.

Також апелянти наголошують на тому, що перед прийняттям постанови від 13.09.2023 про визнання речовим доказом належного на праві приватної скаржнику нерухомого майна, слідчий у кримінальному провадженні навіть не оглядав цього об`єкта, де знаходяться робочі місця значної частини лікарів та середнього персоналу потужної медичної клініки. Винесена слідчим постанова є формальною за змістом, не містить жодних відомостей про те, яким чином і коли належні скаржнику нежитлові приміщення та на підставі яких відомостей перебували у державній власності і можуть таким чином володіти ознаками речового доказу.

При цьому, апелянти зазначають, що у власності скаржника знаходяться винятково арештовані ухвалою слідчого судді нежитлові приміщення, які передано в оренду на тривалий строк за нотаріально посвідченим договором.

Крім того, апелянти звертають увагу суду на те, що слідчим суддею допущено грубі порушення конституційних прав скаржника на законну підприємницьку діяльність, порушення права на доступ до правосуддя, ухвалення невмотивованого судового рішення, копія якого не була навіть надіслана власнику арештованого майна, виступають предметом дисциплінарної скарги, поданої до ВРП.

Апелянти також вказують на те, що в оскаржуваній ухвалі йдеться про визнання нерухомого майна речовими доказами постановами Заступника керівника другого відділу Управління ГСУ ДБР.

З вищенаведеного, у сукупності з вищенаведеними об`єктивними обставинами про не встановлення наявності у Печерському районному суді м. Києва справи №757/41122/23-к, слідує, що неможливо достеменно встановити чи звертався прокурор до Печерського районного суду м. Києва та на якій саме посаді він може знаходитись.

При цьому, слід вважати об`єктивним те, що такої посади як "заступник керівника другого відділу Управління ГСУ ДБР" не існує.

Апелянти вважають, що враховуючи сукупність підтверджуючих це фактів, оскаржувана ухвала була винесена без відповідного клопотання сторони обвинувачення.

Також апелянти звертають увагу суду на те, що в оскаржуваній ухвалі у вступній частині зазначено про клопотання "прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора", а у резолютивній частині - " прокурора першого відділу процесуального керівництва Другого управління прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора".

В той же час, в оскаржуваній ухвалі не вказано вартості майна, а також не вказано значення 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 1 січня 2023 року.

Тобто слідчий суддя не встановив цього.

Апелянти вказують на те, що нежитлові приміщення в адміністративному будинку АДРЕСА_1 не можуть одночасно перебувати у державній (за версією прокурора Офісу Генерального прокурора) та комунальній (як вважає Галицька окружна прокуратура м. Львова) власності. Проте, ці важливі обставини були свідомо приховані прокурором.

Заслухавши доповідь судді, доводи представників власників майна, які підтримали апеляційні скарги, з доповненнями в повному обсязі та просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, з доповненнями, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційних скарг, з доповненнями колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги, з доповненнями власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи та зі змісту оскаржуваної ухвали, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 240, ч. 3 ст. 209 КК України.

Згідно даних досудового розслідування, неналежне виконання Головою Фонду державного майна України своїх службових обов`язків та системне ігнорування вимог ст. 2, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» в частині відсутності належного контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна, передачі державного майна в оренду та користування, повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства, призвело до відчуження об`єктів нерухомості, які перебували у віданні Федерації професійних спілок України (ЄДРПОУ 00014479), ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (ЄДРПОУ 02583780), ПрАТ «Укрпрофтур» (ЄДРПОУ 02605473) та є державною власністю.

15.09.2023 прокурор другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на майно та визначення порядку зберігання речових доказів, шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 року.

15.09.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на нерухоме майно, власником якого є Об`єднання профспілок Львівщини код ЄДРПОУ 05505801, а саме:

- Об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2057348746101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3836,3 кв.м.

Накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_7 РНОКПП НОМЕР_1 , а саме:

- Об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1635710446101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 99,5 кв.м.

Накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_2 , а саме:

- Об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 657783446101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 128,5 кв.м.

Передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження, збереження їхньої економічної вартості, майно власником якого є Об`єднання профспілок Львівщини код ЄДРПОУ 05505801, а саме:

- Об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2057348746101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3836,3 кв.м.;

Передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження, збереження їхньої економічної вартості, майно власником якого є ОСОБА_7 РНОКПП НОМЕР_1 , а саме:

- Об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1635710446101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 99,5 кв.м.

Передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження, збереження їхньої економічної вартості, майно власником якого є ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_2 , а саме:

- Об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 657783446101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 128,5 кв.м.

Заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаного нерухомого майна.

Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 року.

Оскільки власники майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 оскаржують ухвалу слідчого судді лише в частині накладення арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування на нерухоме майно, власниками якого є ОСОБА_7 РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_2 , а саме на: об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1635710446101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 99,5 кв.м. та об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 657783446101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 128,5 кв.м., тому колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційних скарг, а щодо іншого майна, на яке накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на майно колегією суддів не вирішується.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував, що постановами Заступника керівника другого відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 від 13.09.2023 року перелічене майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 року.

Крім того, слідчий суддя оцінив індивідуальні ознаки та властивості арештованого у даному кримінальному провадженні майна, вартість якого значно перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 1 січня 2023 року, та як наслідок виходить з того, що зазначені у клопотанні підстави для передачі майна на здійснення заходів з управління ним, мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах.

Відтак, враховуючи ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», з метою збереження економічної вартості майна, на яке накладено арешт, слідчий суддя прийшов до переконання про задоволення клопотання з метою досягнення завдань кримінального провадження.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК Українислідчий суддя відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що майно, на яке прокурор просив накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та зокрема постановою заступника керівника другого відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 від 13.09.2023 року /т.1 186-192/ перелічене майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 року.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.

Крім того, ст. 100 КПК Українивизначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК Українислідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК Україниповинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може мати безпосереднє відношення до кримінального провадження, є предметом кримінального правопорушення, могло зберегти на собі сліди злочину та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи автора апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Доводи власників майна про те, що арешт на вищевказане майно накладено безпідставно, без наявності правових підстав, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт слідчим суддею накладено правомірно, відповідно до вимог ст.ст. 170-173 КПК України.

Як встановлено, колегією суддів, слідчий суддя встановив належну мету, передбачену ч. 2 ст. 170 КПК України, та відповідну їй правову підставу, передбачену ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора і накладення арешту на майно.

Щодо посилань апелянта на те, що в оскаржуваній ухвалі у вступній частині зазначено про клопотання "прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора", а у резолютивній частині - " прокурора першого відділу процесуального керівництва Другого управління прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора", то колегія судді не вважає це безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки дана обставина не спростовує висновків слідчого судді про необхідність накладення арешту на майно та є опискою, яка може бути усунена в порядку ст. 379 КПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Враховуючи всі обставини в їх сукупності, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші підстави з яких апелянти вважають, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, не є безумовними підставами для її скасування та підлягають перевірці органом досудового розслідування під час проведення подальшого досудового розслідування та безпосередньо під час судового розгляду.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги, з доповненнями, - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2023 року в частині задоволення клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на майно та накладення арешту на майно із забороною відчуження, розпорядження та користування на нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_7 РНОКПП НОМЕР_1 , а саме:

- Об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1635710446101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 99,5 кв.м.

Накладення арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування на нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_2 , а саме:

- Об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 657783446101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 128,5 кв.м.

Передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження, збереження їхньої економічної вартості, майно власником якого є ОСОБА_7 РНОКПП НОМЕР_1 , а саме:

- Об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1635710446101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 99,5 кв.м.

Передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження, збереження їхньої економічної вартості, майно власником якого є ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_2 , а саме:

- Об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 657783446101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 128,5 кв.м.

Із забороною державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаного нерухомого майна, - залишити без змін, а апеляційні скарги, з доповненнями власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4