Ухвала

від 26.09.2024 по справі 760/16883/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28 серпня 2024 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28.08.2024 задоволено частково клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 та накладено арешт на виявлений та вилучений 19.07.2024 за результатами проведення обшуку транспортний засіб - автомобіль марки «BMW M 340I», д.н.з. НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ), із забороною відчуження, розпорядження, без заборони користування, власником якого є ОСОБА_7

Відмовлено в задоволенні іншої частини вимог клопотання.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

24.09.2024 від представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких вона зазначала, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста

---

Справа 760/16883/24 Слідчий суддя - ОСОБА_9

Апеляційне провадження № 11-сс/824/6015/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Києва було надано дозвіл лише на обшук автомобіля марки «BMW M 340I», а не його вилучення.

Викладені в клопотанні відомості про те, що вказаним автомобілем користується ОСОБА_10 , не відповідають дійсності, та матеріали справи не містять доказів на підтвердження цих обставин.

Власник вилученого авто - ОСОБА_7 тривалий час здійснює підприємницьку діяльність, в тому числі із використанням даного автомобіля, та не має жодного відношення до обставин кримінального провадження.

Під час проведення обшуку в транспортному засобі не виявлено незаконного виготовлених підакцизних товарів, або будь-яких інших речових доказів.

Таким чином, на переконання апелянта, підстави для вилучення автомобіля та подальшого накладення на нього арешту, - відсутні.

Крім того, захисник посилалась на необгрунтованість підозри, та зазначала, що до клопотання не додано жодного документу, який би свідчив про виготовлення підакцизних товарів - рідин, що використовуються в електронних сигаретах торгової марки «CHASER», що становлять загрозу для життя і здоров`я людей.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи представника ОСОБА_11 в інтересах власника майна ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, детективами Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023110300000018 від 13.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 204 КК України.

Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи за попередньою змовою групою осіб, у невстановлений період часу, на території м. Києва та Київської області, здійснюють незаконне виготовлення підакцизних товарів - рідин, що використовуються в електронних сигаретах торгової марки «CHASER», що становлять загрозу для життя і здоров`я людей.

На причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення перевіряються: ОСОБА_12 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , які діють за попередньою змовою між собою відповідно до визначених обов`язків.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 03.07.2024 надано обшуку транспортного засобу BMW M 340I, д.н.з. НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ), який належить на праві власності ОСОБА_7 .

Згідно даних протоколу обшуку від 19.07.2024, цього ж дня проведено обшук транспортного засобу НОМЕР_3 I, д.н.з. НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ), належного ОСОБА_7 , який було вилучено разом з ключем до автомобіля та свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу.

Постановою старшого детектива Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_24 від 20.07.2024 було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні транспортний засіб BMW M 340I, д.н.з. НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ), ключ живлення чорного кольору до нього, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_7 .

23.07.2024 прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва із клопотанням про накладення арешту на виявлений та вилучений 19.07.2024 за результатами проведення обшуку транспортний засіб - автомобіль марки «BMW M 340I», д.н.з. НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ), ключ живлення та свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу, власником якого є ОСОБА_7 , а користувачем ОСОБА_10 .

Як зазначено в клопотанні прокурора, автомобіль марки BMW M 340I, д.н.з. НОМЕР_1 є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки вказаний транспортний засіб використовується ОСОБА_10 у незаконній діяльності як знаряддя злочину та придбаний за грошові кошти, отримані від незаконної діяльності.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28.08.2024 задоволено частково клопотання прокурора та накладено арешт на виявлений та вилучений 19.07.2024 за результатами проведення обшуку транспортний засіб - автомобіль марки «BMW M 340I», д.н.з. НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ), із забороною відчуження, розпорядження, без заборони користування, власником якого є ОСОБА_7

Відмовлено в задоволенні іншої частини вимог клопотання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді фактично оскаржена в частині накладення арешту на флеш автомобіль марки «BMW M 340I», д.н.з. НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ), то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, та лише щодо арешту вказаного транспортного засобу. Ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості відмови в накладенні арешту на вилучені ключі живлення та свідоцтво про реєстрацію вищевказаного автомобіля ніким не оскаржені, а відтак колегією суддів не перевіряється.

Постановляючи вказану ухвалу, слідчий суддя послався на необхідність арешту вилученого транспортного засобу з метою його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, у порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт вилученого транспортного засобу, належним чином не перевірив правову підставу для такого арешту та можливість використання даного майна як доказу у кримінальному провадженні, та не встановив достатність доказів на підтвердження підстав для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не зважаючи на те, що органом досудового розслідування визнано речовими доказами вилучений автомобіль BMW M 340I, д.н.з. НОМЕР_1 , прокурором у клопотанні не доведено таку мету арешту вилучених транспортного засобу, як збереження речових доказів.

Надані суду матеріали, з урахуванням відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні, не містять даних, які б давали розумні підстави вважати, що належний ОСОБА_7 транспортний засіб перебував у користуванні ОСОБА_10 , був знаряддям кримінального правопорушення, зберіг на собі сліди злочину та може бути використаний як доказ у даному кримінальному провадженні.

Посилаючись у клопотанні на те, що транспортний засіб придбано за грошові кошти, отримані від незаконної діяльності, прокурором не обгрунтовано такі доводи та не надано жодних доказів на їх підтвердження.

Як протокол обшуку так і інші долучені до клопотання матеріали не містять відомостей про те, що в ході обшуку транспортного засобу BMW M 340I, д.н.з. НОМЕР_1 в ньому були виявлені речові докази у справі, сліди кримінального правопорушення, або інші відомості, які б давали підстави для висновку, що вказаний транспортний має відношення до незаконного виготовлення підакцизних товарів - рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Жодних даних щодо причетності власника вилученого транспортного засобу - ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, матеріали справи не містять, та відомості про можливу причетність вказаної особи до кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні не внесено.

Долучена до клопотання постанова старшого детектива Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_24 від 20.07.2024 про визнання вищевказаного автомобіля речовим доказом у справі, містить лише опис встановлених органом досудового розслідування обставин злочину, без обґрунтування висновку, яким ознакам речових доказів відповідає даний автомобіль.

Ураховуючи наведені обставини, клопотання про арешт майна не містить, тапрокурором не надано доказів того, що належний для ОСОБА_7 автомобіль BMW M 340I, д.н.з. НОМЕР_1 може бути речовим доказом у кримінальному провадженні № 72023110300000018.

Крім того, у клопотанні не вказано, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні, можливе використання майна, яке належить на праві власності третій особі.

Вказані обставини залишились поза увагою слідчого судді, який, наклавши арешт на майно третьої особи, не обгрунтував його відношення до обставин кримінальних правопорушень, та не перевірив, чи відповідає таке майно ознакам речових доказів у кримінальному провадженні.

З матеріалів судового провадження вбачається, що накладення арешту на належне ОСОБА_7 майно не виправдовує такий ступінь втручання у його права і свободи потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

З урахуванням вищевикладеного у сукупності, на думку колегії суддів, прокурор в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

Наведене дає колегії суддів підстави вважати, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді обмеження права власності здійснено в порушення вимог закону, а отже втручання в право на мирне володіння майном ОСОБА_7 здійснено без законних на те підстав, про що обгрунтовано зазначив апелянт в апеляційній скарзі.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді про накладення арешту на транспортний засіб постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вказане майно.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу з доповненнями представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28 серпня 2024, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 про накладення арешту на виявлений та вилучений 19.07.2024 року за результатом проведення обшуку транспортний засіб BMWM 340I, д.н.з. НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ), ключ живлення чорного кольору до нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_7 .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3