Ухвала

від 30.09.2024 по справі 760/16850/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №760/16850/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/5749/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 липня 2024 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

представника власника майна ОСОБА_9 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 липня 2024 року задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні №72023110300000018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3, ст. 204 КК України, та накладено арешт на майно, яке було вилучено 19 липня 2024 року в ході проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №72023110300000018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2023 року, а саме: мобільний телефон iPhone 12 Pro Max IMEI 1: НОМЕР_1 IMEI 2: НОМЕР_2 синього кольору та 2 стартові пакети НОМЕР_3 , номери сім карток НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , які належать ОСОБА_6 .

Також роз`яснено сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, з доповненнями в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 липня 2024 року та її скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити повністю у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_10 про накладення арешту на майно, що належить на праві власності ОСОБА_6 .

Також апелянт просить дослідити всі наявні у справі докази.

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги, з доповненнями апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків слідчого судді, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження (п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України) та із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України).

Апелянт вказує на те, що як вбачається з повного тексту ухвали, слідчий суддя під час вирішення питання про накладення арешту на майно ОСОБА_6 , не взяв до уваги та не надав оцінки доводам представника власника майна, викладених в запереченнях на клопотання прокурора, які були оголошені в судовому засіданні та які було долучено до матеріалів справи.

В матеріалах клопотання відсутні процесуальні рішення детектива/прокурора - про призначення судової експертизи, отже, мобільний телефон не вилучено з метою проведення експертного дослідження. Ні клопотання прокурора, ні додані до нього матеріали не містять відомостей про те, що вилучений за місцем проживання ОСОБА_6 мобільний телефон стосується обставин даного кримінального провадження. Доступ до інформації, що міститься у вилученому мобільному телефоні не обмежувався.

Апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_6 добровільно надав свій мобільний телефон на огляд та повідомив пароль доступу до нього. Мобільний телефон не отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення та він не є засобом або знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Відсутні будь-які фактичні дані, як докази, які б вказували на те, що в мобільному телефоні наявні відомості, які мають значення для кримінального провадження. Тимчасове вилучення мобільного телефону не пов`язано із необхідністю вивчення фізичних властивостей телефону та проведення експертного дослідження, оскільки експертиза не призначена.

Таким чином, використання мобільного телефону як доказу у кримінальному провадженні матеріалами клопотання не підтверджено, а визначені статтею 2 КПК України завдання кримінального провадження можуть бути досягнуті шляхом копіювання та використання відповідної інформації без втручання в право власності ОСОБА_6 .

Апелянт також вказує на те, що клопотання не містить жодних доказів щодо причетності ОСОБА_6 до кримінального провадження, та здійснення ним незаконної діяльності. В матеріалах клопотання відсутні відомості, які б свідчили про незаконну діяльність ОСОБА_6 , вчинення ним кримінальних правопорушень у цьому кримінальному провадженні.

Вилучений мобільний телефон є єдиним мобільним телефоном, яким користується ОСОБА_6 , що підтверджено, зокрема, результатами проведеного обшуку (іншого мобільного телефону не виявлено у зв`язку з фактичною відсутністю такого). Обмеження ОСОБА_6 в праві володіння та користування мобільним телефоном унеможливлює його доступ до інформації, яка має як професійну (ділові контакти, ділове листування, документи, ін.) так і особисту (листування, фотографії, ін.) цінність.

Враховуючи беззаперечний факт відсутності відношення вилученого в ОСОБА_6 мобільного телефону до кримінального провадження, його арешт є надмірним втручанням в право власності ОСОБА_6 без об`єктивної необхідності.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що 30.07.2024 оголошено тільки резолютивну частину ухвали, повний текст отриманий представником лише 07.08.2024, а тому ОСОБА_6 та його представник, об`єктивно не могли реалізувати своє право на апеляційне оскарження ухвали, зважаючи на не обізнаність з її мотивувальною частиною.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника власника майна в підтримку поданої апеляційної скарги з проханням її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги представника власника майна, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

З урахуванням обставин, щодо пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 липня 2024 року, які викладені в клопотанні представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів вважає їх поважними, на підставі чого приходить до висновку щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, детективами Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Київській області розслідується кримінальне провадження № 72023110300000018 від 13.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.204 КК України.

Відповідно до матеріалів досудового розслідування, невстановлені особи за попередньою змовою групою осіб, у невстановлений період часу, на території м. Києва та Київської області, здійснюють незаконне виготовлення підакцизних товарів - рідин, що використовуються в електронних сигаретах торгової марки «CHASER», що становлять загрозу для життя і здоров`я людей.

На причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення перевіряються: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , які діють за попередньою змовою між собою відповідно до визначених обов`язків.

Причетність ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 до незаконної діяльності (виробництва та збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів) підтверджується допитами свідків, протоколами огляду місцевості, речей та документів, протоколами НСРД та іншими матеріалами кримінального провадження.

Досудовим розслідуванням встановлено, що незаконне виробництво підакцизних товарів (рідин, що використовуються в електронних сигаретах) вказані особи, без отримання ліцензії на право виготовлення підакцизних товарів (рідин, що використовуються в електронних сигаретах) здійснюють використовуючи реєстраційні документи ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» (ЄДРПОУ 44182550). Торгова марка «CHASER LAB» зареєстрована за ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» (свідоцтво 337150, дата реєстрації 05.09.2023, дата подання заявки 07.09.2021).

Незаконно виготовлена підакцизна продукція (рідини, що використовуються в електронних сигаретах) в порушення ст. 226.1 Податкового кодексу України не маркується акцизною маркою. 19.07.2024 на підставі ухвал слідчих суддів Солом`янського районного суду були проведені обшуки у складських приміщеннях за місцями незаконного виробництва та зберігання незаконно виготовлених підакцизних товарів (рідини, що використовуються у електронних сигаретах торгової марки «CHASER» без марок акцизного податку), у офісному приміщенні ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ», за місцями проживання організаторів незаконної діяльності, а також у транспортних засобах, які використовувалися у злочинній діяльності, а саме: м. Київ, вул. Ярославська, буд. 6 (користувач ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та інші зазначені вище пов`язані з товариством особи); м. Київ, вул. Пост - Волинська, 5 (користувач ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та інші зазначені вище пов`язані з товариством особи); м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7-А (користувач ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та інші зазначені вище пов`язані з товариством особи); м. Київ, вул. Проектна, 3 (користувач ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та інші зазначені вище пов`язані з товариством особи); м. Київ, вул. Борщагівська, 97-А (користувач складськими приміщеннями ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та інші зазначені вище пов`язані з товариством особи). VOLKSVAGEN CRAFTER, номер та серія знака НОМЕР_6 (VIN: НОМЕР_7 ) власником якого є ОСОБА_23 . Дата придбання 26.10.2023; HUNDAI I30, номер та серія знака НОМЕР_8 (VIN: НОМЕР_9 ) власником якого є ОСОБА_15 . Дата придбання 27.02.2021. BMW M 340I, номер та серія знака НОМЕР_10 (VIN НОМЕР_11 ) користувач ОСОБА_6 , який є співзасновником ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та співорганізатором незаконної діяльності. Дата придбання 07.05.2023. BMW M3 COMPETITION, номер та серія знака НОМЕР_12 (VIN НОМЕР_13 ) користувач ОСОБА_11 , який є співзасновником ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та співорганізатором незаконної діяльності. Дата придбання 13.04.2024. AUDI RS Q8, номер та серія знака НОМЕР_14 (VIN НОМЕР_15 ) власником якого є ОСОБА_12 , який є співзасновником ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та співорганізатором незаконної діяльності. Дата придбання 14.04.2024; Будинок за адресою: АДРЕСА_2 (користувач ОСОБА_11 , який є співзасновником ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та співорганізатором незаконної діяльності; Квартира за адресою: АДРЕСА_1 власником якої є ОСОБА_24 , користувач ОСОБА_6 , який є співзасновником ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та співорганізатором незаконної діяльності.

За результатами обшуків за вказаними вище адресами були виявлені та вилучені незаконно виготовлені підакцизні товари (рідини, що використовуються у електронних сигаретах торгової марки «CHASER» без марок акцизного податку) на загальну суму понад 100 000 000 грн., комп`ютерна техніка, телефони та інші електронні носії інформації, які містять інформацію на підтвердження незаконної діяльності, документі на підтвердження незаконної господарської діяльності, транспортні засоби (знаряддя злочину), грошові кошти у загальній сумі 91 500 грн, 122 700 доларів США отримані від незаконної діяльності та інші речі, які мають доказове значення у кримінальному проваджені.

За результатом обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання одного з організаторів незаконної діяльності та співзасновника ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» ОСОБА_6 був виявлений та вилучений належний останньому мобільний телефон iPhone 12 Pro Max IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 синього кольору та 2 стартових пакети НОМЕР_3 . Номери сім карток НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .

23.07.2024 прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №72023110300000018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3, ст. 204 КК України.

На обґрунтування вимог поданого клопотання прокурор зазначив, що виявлений та вилучений електронний пристрій (мобільний телефон) містить інформацію, яка після огляду та фіксування її у протоколі, буде мати доказове значення у кримінальному провадженню, а саме фотографії, чати (переписки), робочі групи у месенджерах на підтвердження незаконної діяльності з приводу реалізації (збуту) незаконно виготовлених підакцизних товарів.

Крім цього, прокурор зауважив, що після огляду та аналізу інформація, яка міститься у вказаній електронній техніці, буде сприяти встановленню ролі кожного учасника (працівника) групи осіб (організатора, пособників та інше). Наявність інформації, яка має доказове значення по кримінальному провадженню, також дає органу досудового розслідування обґрунтовані підстави вважати, що вказані електронні пристрої є знаряддям скоєння кримінального правопорушення, враховуючи що він використовувався фігурантом кримінального провадження, для здійснення незаконної діяльності.

На переконання прокурора, виявлене та вилучене майно буде підтверджувати факт незаконного придбання, транспортування, зберігання та збуту незаконно виготовленої підакцизної продукції кінцевому споживачу. Вилучені речі, на виконання вимог ст. 91 КПК України, будуть сприяти встановленню обставин (способу) здійснення незаконної діяльності винних осіб, коло яких встановлюється.

30.07.2024 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на майно, яке було вилучено 19 липня 2024 року в ході проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №72023110300000018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2023 року, а саме: мобільний телефон iPhone 12 Pro Max IMEI 1: НОМЕР_1 IMEI 2: НОМЕР_2 синього кольору та 2 стартові пакети НОМЕР_3 , номери сім карток НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , які належать ОСОБА_6 .

Також роз`яснено сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження за №72023110300000018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3, ст. 204 КК України, слідчий суддя врахував пояснення прокурора, щодо неможливості здійснення копіювання даних даної моделі телефону під час проведення обшуку у зв`язку з чим є необхідним проведення його огляду у встановленому законом порядку, а також прийнято до уваги те, що ОСОБА_6 є співзасновником ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» з приводу діяльності якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Крім того, слідчий суддя взяв до уваги, що мобільний телефон iPhone 12 Pro Max IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 синього кольору та 2 стартові пакети НОМЕР_3 , номери сім карток НОМЕР_4 та НОМЕР_16 , які належать ОСОБА_6 , було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №72023110300000018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2023 року.

А тому слідчий суддя прийшов до висновку, що існують підстави, визначені у ч. 2 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на зазначене вище майно з метою збереження речових доказів.

Таким чином, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, вислухано доводи прокурора в підтримку поданого клопотання та, всупереч твердженням апелянта, слідчим суддею було взято до уваги заперечення представників власника майна, а також вислухано їх позицію, щодо задоволення клопотання прокурора про арешт вище вказаного майна, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження №72023110300000018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3, ст. 204 КК України, та відношення до нього вилученого майна, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК Українитимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК Українипри обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Як вбачається зі змісту матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.07.2024 було надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон iPhone 12 Pro Max IMEI 1: НОМЕР_1 IMEI 2: НОМЕР_2 синього кольору та 2 стартові пакети НОМЕР_3 , номери сім карток НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , які належать ОСОБА_6 , оскільки, як зауважив прокурор у судовому засіданні, ОСОБА_6 , надав не вірний пароль до телефону, а тому з урахуванням положень КПК України, а саме, оскільки доступ до мобільних терміналів систем зв`язку обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, таке вилучення дозволяється.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, беручи до уваги, що постановою старшого детектива Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_25 від 20.07.2024 мобільний телефон iPhone 12 Pro Max IMEI 1: НОМЕР_1 IMEI 2: НОМЕР_2 синього кольору та 2 стартові пакети НОМЕР_3 , номери сім карток НОМЕР_4 та НОМЕР_16 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні /а.с. 29-33/,колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.

Твердження сторони захисту, щодо того, що доступ до інформації, що міститься у вилученому мобільному телефоні не обмежувався, а ОСОБА_6 добровільно надав свій мобільний телефон на огляд та повідомив пароль доступу до нього, є безпідставними, оскільки будь-яких доказів на підтвердження даних обставин апелянтом не надано, при цьому, у протоколі обшуку не зазначено зауважень ОСОБА_6 саме щодо цих обставин про надання ним паролю до телефону.

Щодо посилань апелянта на те, що відсутній факт відношення вилученого в ОСОБА_6 мобільного телефону до кримінального провадження, а також на те, що обмеження ОСОБА_6 в праві володіння та користування мобільним телефоном унеможливлює його доступ до інформації, яка має як професійну (ділові контакти, ділове листування, документи, ін.) так і особисту (листування, фотографії, ін.) цінність, колегія суддів вважає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майном

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду та підлягають з`ясуванню під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу, з доповненнями - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику власника майна ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 липня 2024 року.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 липня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу, з доповненнями представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4