Постанова

від 23.09.2024 по справі 520/16752/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 р.Справа № 520/16752/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального закладу "Шелестівський ліцей Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі №520/16752/21

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Комунального закладу "Шелестівський ліцей Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області"

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року Головне Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (ГУ ДСНС у Харківській області, позивач, контролюючий орган), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Шелестівського ліцею Коломацької селищної ради Коломацького району Харківської області (надалі відповідач, апелянт, Шелестівський ліцей), в якому просить суд: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель Шелестівським ліцеєм за адресами: Харківська область, Богодухівський район, с. Шелестове, вул. Лермонтова, 1, пров. Кулайстри, 16, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року адміністративний позов ГУ ДСНС у Харківській області задоволено частково.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації, будівель Шелестівським ліцеєм за адресами: Харківська область, Богодухівський район, с. Шелестове, вул. Лермонтова, 1, пров. Кулайстри, 16.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Шелестівський ліцей подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи просила скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначила, що вважає передчасним звернення позивача до суду з цим позовом, оскільки у складеному приписі від 10.06.2021 застосовано інший захід реагування у сфері державного нагляду (контролю), термін якого не сплив до дати подання позову.

На момент прийняття судом першої інстанції рішення про зупинення експлуатації будівель Шелестівського ліцею, проектно-кошторисна документація системи пожежної сигналізації та оповіщення вже була розроблена. На даний час, тривають відповідні роботи щодо встановлення обладнання системи протипожежного захисту приміщення ліцею та дошкільного навчального закладу, улаштування блискавкозахисту. Крім того вказав на часткове усунення встановлених порушень.

Також стверджує, що підставою для скасування рішення суду першої інстанції є порушення строк розгляду цієї справи № 520/16752/21.

ГУ ДСНС у Харківській області не погодилося з доводами апеляційної скарги та подало відзив, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просило залишити його без змін, а скаргу без задоволення. відповідач вказав, що на момент прийняття рішення суду першої інстанції на об`єкті залишались не усунутими порушення, а саме: - не виконано захист будівлі ліцею та дошкільного навчального закладу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; - приміщення ліцею та дошкільного навчального закладу не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Вважає, що усунення зазначених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки попередить виникнення пожежі (надзвичайної ситуації), а у разі її виникнення обмежить розповсюдження полум`я, забезпечить оперативну ліквідацію пожежі (надзвичайної ситуації) та безпеку для життя і здоров`я людей від небезпечних чинників.

Стверджує, що наявність припису не перешкоджає наглядовим органам звертатися до суду для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи (експлуатації) об`єкту.

Також зазначив, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Шелестівського ліцею, є необхідними запобіжними (попереджувальними) заходами.

Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які сторони посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.

На виконання наказу ГУ ДСНС України у Харківській області від 01.06.2021 № 88, посвідчення ГУ ДСНС України у Харківській області (Коломацький районний сектор) на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 09.06.2021 № 34 у період з 09.06.2021 по 10.06.2021 головним інспектором Коломацького РС ГУ ДСНС України у Харківській області майором служби цивільного захисту ОСОБА_1 та провідним інспектором Коломацького РС ГУ ДСНС України у Харківській області лейтенантом служби цивільного захисту ОСОБА_2 , було проведено позапланову перевірку додержання і виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, на підставі ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та окремого доручення ДСНС України від 26.05.2021 № В-168.

За результатами проведення заходу держаного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, було складено акт № 21 від 10.06.2021, яким встановлено наступні порушення вимог законодавства: - відсутні світильники евакуаційного освітлення в будівлі дошкільного навчального закладу та ліцею (евакуаційного виходу); - допускається на шляху евакуації на другому поверсі дошкільного навчального закладу відкривання дверей не в напрямку виходу з приміщень; - на об`єкті існуючі пожежні щити не доукомплектовані згідно норм, д яких входять: вогнегасники 3 шт., ящик з піском 1 шт., протипожежне покривало 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати 2 шт., сокири 2 шт.; - в господарчій споруді дошкільного навчального закладу дерев`яні елементи горищних конструкцій будинків (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності; - не виконано захист будівлі ліцею та дошкільного навчального закладу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка не виконується відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд"; - приміщення ліцею та дошкільного навчального закладу не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"; - на шляху евакуації біля евакуаційного виходу з дошкільного навчального закладу опорядження (облицювання) стін виконано з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб.

В акті наявна відмітка про відмову про підписання в.о. Директора Шелестівського ліцею та направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 10.06.2021.

На підставі висновків вказаного акту працівниками Коломацького районного сектору ГУ ДСНС у Харківській області складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 21 від 10.06.2021, яким встановлено строки до 10.07.2021 та 10.09.2021, для усунення встановлених порушень.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наявності у матеріалах справи належних доказів, що підтверджується виявлені позивачем порушення правил пожежної безпеки з боку відповідача та які свідчать про створення потенційної небезпеки заподіяння шкоди життю і здоров`ю людей.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877).

За визначенням, наведеним у ст. 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

За приписами ч.1 ст.3 Закону № 877 державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 877 виключно законами встановлюються санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Положеннями ч. 7 ст. 7 Закону № 877 визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України (надалі - КЦЗ України) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 70 КЦЗ України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно з ч. 2 ст. 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

За наведених вище положень КЦЗ України підставою застосування за рішенням суду заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи (експлуатації) підприємства, його окремих об`єктів, споруд, цехів, дільниць, є виявлені в установленому порядку порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, якщо такі порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

ППБУ встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (абз.1 п.1 розділу І). Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п.2 розділу І).

В силу приписів пункту4 розділу I ППБУ пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Судовим розглядом встановлено, що актом № 21 від 10.06.2021 контролюючим органом виявлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зокрема, ті які лишилися не усунутими на момент ухвалення рішення суду першої інстанції по цій справі:

- не виконано захист будівлі ліцею та дошкільного навчального закладу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

- приміщення ліцею та дошкільного навчального закладу не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Щодо порушення «не виконано захист будівлі ліцею та дошкільного навчального закладу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка не виконується відповідно до вимог ДБН В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»», колегією суддів встановлено таке.

Згідно з п.1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».

Доказів усунення вказаного порушення відповідачем не надано, а судами першої та апеляційної інстанції не встановлено. При цьому колегія суддів зауважує, що надані апелянтом перші аркуші робочих проектів капітального ремонту системи близкавкозахисту

Щодо порушення «не виконано захист будівлі ліцею та дошкільного навчального закладу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (п. 1.2 розділу V ППБУ та ДБН В.2.5-56-2014)», колегія суддів зазначає таке.

Згідно з пункту п. 1.2 розділу V ППБУ, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

У таблиці А.1 «Будинки різного призначення», додатку А (обов`язкового) ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту» визначений перелік однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння, і відповідними типами систем передавання тривожних сповіщень.

Відповідно до вимоги п. 1.2 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», п. 7 табл. А.1 додатку А (обов`язкового) та п. 5.1 таблиці Б.1 додатку Б (обов`язкового) ДБН В.2.5-56-2014 «Системи протипожежного захисту» утворюють спільну технічну норму щодо необхідності обладнання у встановлених випадках системами протипожежного захисту будівель (будинків), що експлуатуються.

Згідно з пунктом 7.2.2 розділу 7 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», при побудові, проектуванні, монтуванні, перевірці відповідності і технічному обслуговуванні систем пожежної сигналізації необхідно керуватися вимогами ДСТУ-H CEN/TS 54-14.

Відповідно до пункту 8.4 розділу 8 ДСТУ-H CEN/TS 54-14 «Система пожежної сигналізації та оповіщення» Частина 14. Настанови щодо побудови, проектування, монтування, введення в експлуатацію, експлуатування і технічного обслуговування (CEN/TS 54-14:2004, IDT), документом, що посвідчує виконання робіт протипожежного призначення, а саме монтажу системи пожежної сигналізації є Акт введення в експлуатацію відповідно до додатку С ДСТУ-H CEN/TS 54-14.

Згідно з пунктом 4.2.1 розділу 4 ДСТУ 9047:2020 «Системи протипожежного захисту. Настанова з підтримання експлуатаційної придатності» під час введення в експлуатацію СПЗ (систем протипожежного захисту) / IC та ТО (інженерних систем та технологічного обладнання), відповідно до підпункту б на об`єкті повинен бути Акт підтвердження відповідності СПЗ/ IC та ТО, відповідно форми А.1.

При цьому, відповідно до пункту 7.3 додатку А (обов`язкового) таблиці А.1 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», обладнанню системами протипожежного захисту у будівлях загальноосвітніх шкіл, підлягають усі приміщення.

Отже, вказані приписи зобов`язують відповідача обладнати системами протипожежного захисту усі приміщення навчального закладу.

Єдиним належним доказом введення в експлуатацію систем пожежної сигналізації Акт введення в експлуатацію, який є апелянтом не надано, натомість посилання останнього на розроблення проектно-кошторисної документації не є доказом факту усунення порушення, а свідчить лише про можливе усунення такого порушення у майбутньому.

Також колегія суддів зауважує, що внаслідок відсутності системи пожежної сигналізації спливає значний проміжок часу від моменту виявлення пожежі до виклику пожежно-рятувальних підрозділів, що призводить до повного охоплення приміщень полум`ям та унеможливлює оповіщення персоналу про пожежу чи загоряння, що збільшує час їх евакуації.

Колегія судді також зазнає, що відповідно до приписів Закону №877 належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.02.2021 у справі № 320/5696/18, які суд, з огляду на ч.5 ст.242 КАС України, враховує при вирішенні спірних правовідносин.

Таким чином, доводи апелянта щодо усунення низки порушень, встановлених в акті перевірки не впливають на серйозність порушень, що лишилися не усунутими.

Колегія суддів також враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 08 лютого 2019 року по справі №805/4256/17-а, відповідно до якої: «порушення, як то необладнання будівлі навчального корпусу та будівлі гуртожитку ліцею системою пожежної сигналізації, відсутність системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, незабезпечення цих приміщень захистом від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів та внутрішнім протипожежним водопостачанням, за об`єктивним критерієм є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм».

З огляду на це, колегія вважає безпідставним твердження апелянта про несерйозність не усунутих порушень.

Колегія суддів зауважує, що встановлені в акті від 01.06.2021 № 88 порушення, які зумовили звернення до суду з цим позовом та не були усунуті апелянтом, створюють небезпеку для життя та здоров`я як людей (в тому числі дітей), які перебувають у приміщенні Шелестівського ліцею, так і осіб, які будуть ліквідувати пожежу у разі її виникнення.

Доводи апелянта про те, що органом державного нагляду не обґрунтовано наявності підстав для повного зупинення експлуатації приміщення навчального закладу, колегія суддів вважає помилковими, оскільки позивач, звертаючись до суду, чітко вказав, у чому саме полягає загроза для життя та здоров`я людей, які знаходяться в приміщенні Шелестівського ліцею та до яких наслідків може призвести подальше існування тих порушень, які зафіксовані актом перевірки та не усунені відповідачем, а саме пожежа.

За визначенням першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В силу ст. 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Згідно з п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 7 КЦЗ України цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

За визначенням п.п. 25, 32, 33 ст. 1 КЦЗ України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків; пожежа - неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Враховуючи викладене, пожежа є небезпечною подією, а загроза виникнення пожежі, проти якої не заперечує відповідач, у разі перебування людей на об`єкті, і є тим чинником, що призводить до загрози їх життю та здоров`ю. В свою чергу забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Колегія суддів зазначає, що такий захід реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Отже, апелянт помилково трактує застосування до нього відповідного заходу реагування як санкцію за недотримання імперативних вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Крім того, застосування до відповідача заходу реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Враховуючи вищенаведене, слід дійти висновку, що не усунуті порушення, виявлені під час перевірки Шелестівського ліцею, у своїй сукупності становлять загрозу життю людей, які перебувають у цих приміщеннях, оскільки у разі виникнення пожежі призведуть до швидкого розповсюдження вогню та продуктів горіння, створять перешкоди евакуації людей, ускладнять роботу фахівців та працівників закладу та уповільнять роботу щодо гасіння пожежі, що в свою чергу вимагає вжиття заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі.

Доводи апелянта про те, що виявлені перевіркою порушення не створюють явної та очевидної небезпеки для життя та здоров`я людей, тому не є підставою для зупинення експлуатації будівлі Шелестівського ліцею, колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки в силу п.1 ч.1 ст.70 КЦЗ України недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, є беззаперечною підставою для звернення позивача до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи об`єкта.

З огляду на викладене, незгода апелянта з порушеннями, які залишились неусунутими за результатами перевірки, а також посилання на несуттєвість порушень, не є підставою для задоволення вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів враховує, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Шелестівського ліцею виявлених порушень, а тому повне зупинення експлуатації об`єкту з огляду на реальність загрози життю та здоров`ю людей є обґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.02.2019 по справі № 810/2400/18, від 16.05.2019 по справі № 812/1296/18, від 07.08.2019 по справі № 810/1820/18, від 26.02.2020 по справі № 826/7073/18, від 27.02.2020 по справі № 560/2619/19, від 19.02.2020 по справі № 804/5713/16, від 23.01.2020 по справі № 814/1272/18, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України є обов`язковою для суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів вихиляє як необґрунтовані посилання апелянта на неможливість звернення позивача до суду з цим позовом до суду до завершення строку усунення порушень, викладених у приписі, оскільки чинним законодавством у сфері техногенної та пожежної безпеки не ставиться у залежність від спливу строку на усунення порушень, наданих у відповідному приписі, право на звернення до суду з таким позовом.

Щодо інших доводів сторін колегія суддів зазначає.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального закладу "Шелестівський ліцей Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року по справі №520/16752/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін Повний текст постанови виготовлено 03.10.2024