Постанова

від 25.09.2024 по справі 480/2090/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 р.Справа № 480/2090/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.06.2024, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Опімах, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 27.06.24 по справі № 480/2090/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Сумській області

третя особа: Первинна професійна спілка "Правозахисники країни"

про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення різниці у грошовому забезпеченні, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області, третя особа: Первинна професійна спілка "Правозахисники країни", в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 22 лютого 2023 року № 171 в частині застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді звільнення з посади старшого оперуповноваженого сектору з розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області;

- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору з розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області різницю у грошовому забезпеченні ОСОБА_1 за посадою, яку він займав до звільнення, та яку займав після звільнення;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненарахування та невиплати старшому оперуповноваженому сектору з розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_1 додаткової винагороди за січень 2023 року та за лютий 2023 року відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити старшому оперуповноваженому сектору з розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за січень 2023 року та за лютий 2023 року.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 22 лютого 2023 року №171 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади старшого оперуповноваженого сектору з розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 різницю в грошовому забезпеченні в розмірі 3432,63 грн.

У задоволенні інших вимог - відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 р. в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач проходив службу в органах Національної поліції України, з 31.12.2020 займав посаду старшого оперуповноваженого сектору з розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області ( далі ВКП Сумського РУП ГУНП в Сумській області) ( том 1 а.с.55).

22 лютого 2023 року згідно наказу ГУНП в Сумській області №171 ( далі Наказ №171) до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади за вчинення дисциплінарного проступку ( том 1 а.с. 93-94).

Як вбачається зі змісту наказу та із висновку службового розслідування ( том 1 а.с.56-81) дисциплінарний проступок полягав у порушенні позивачем вимог частини 1, пункту 2 частини 3 статті 1, частини 1, 2 статті 5, частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 2 статті 41, частини 3 статті 214 КПК України, підпункту 3.4 пункту 3 наказу ГУНП від 12.04.2022 № 199 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Сумській області в умовах воєнного стану», підпункту 3.1, 3.3 пункту 3 наказу ГУНП від 02.02.2021 № 198 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни в структурних підрозділах ГУНП в Сумській області», пункту 6 розділу VI Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС від 07.07.2017 № 575, підпункту 16 пункту 14 розділу II Інструкції з діловодства в системі НПУ, затвердженої наказом НПУ від 20.05.2016 № 414, абзацу 4 пункту 9 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, пункту 12 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, неналежному виконанні завдань та обов`язків, визначених підпунктами 2.1, 2.6, 2.19, 2.37 та 2.38 розділу II Посадової інструкції, що виразилось у здійсненні за власною ініціативою, без доручення слідчого та без внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР слідчої дії - допиту свідка ОСОБА_2 , що зафіксовано відповідним протоколом; порушенні строків виконання доручень слідчих № 6992 від 14.12.2022, № 7242 від 28.12.2022, № 7258 від 29.12.2022, № 170 від 05.01.2023; невиконанні наказів та доручень керівництва без повідомлення та обґрунтування причин невиконання чи необхідності визначення іншого виконавця та без вжиття заходів до подолання перешкод виконання наказів; безпідставному направленні матеріалів ЄО Сумського РУП № 53103 від 08.12.2022 та № 55329 від 23.12.2022 до ГУНП в Сумській області поштою, при цьому не склавши довідку про результати проведення перевірки; перешкоджання діям дисциплінарної комісії.

При цьому, у висновку вказано, що у ході проведення службового розслідування встановені обставини, що обтяжують відповіальність позивача згідно п.2 ч.6 ст.19 Дисциплінарного статуту НПУ ( стор. 22 висновку).

Не погоджуючись із вищевказаним наказом відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ відповідача є необґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, зі стягненням на його користь різницю в грошовому забезпеченні в розмірі 3432,63 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (в подальшому Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (ч. 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту, Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно із п. 1 розд. ІІ Порядку проведення службових розслідувань в Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 р. № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 р. за № 1355/32807, (в подальшому Порядок № 893), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Пунктом 2 та п. 5 розділу ІV Порядку № 893 встановлено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має інші права, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно із ст. 18 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

У висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту).

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості (ч.ч. 3, 4, 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту).

Частинами 8-9 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 та абз. 1 ч. 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Розгляд справи дисциплінарної комісією зазвичай проводиться у формі письмового провадження. Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі (п. п. 7, 14 розділу V Порядку № 893).

Відповідно до п. 2 розд VІІ Порядку № 893, наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт довільної форми, що підписується працівником кадрового підрозділу та іншими присутніми під час відмови особами, який долучається до особової справи поліцейського, притягнутого до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Судовим розглядом встановлено, що зі змісту наказу №171 від 22.02.2023 про застосування дисциплінарного стягнення до позивача вбачається, що порушення службової дисципліни позивачем складалось з декількох епізодів, а саме:

1) здійснення за власною ініціативою, без доручення слідчого та без внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР слідчої дії - допиту свідка ОСОБА_2 , що зафіксовано відповідним протоколом;

2) порушення строків виконання доручень слідчих № 6992 від 14.12.2022, № 7242 від 28.12.2022, № 7258 від 29.12.2022, № 170 від 05.01.2023;

3) невиконання наказів та доручень керівництва без повідомлення та обґрунтування причин невиконання чи необхідності визначення іншого виконавця та без вжиття заходів до подолання перешкод виконання наказів;

4) безпідставне направлення матеріалів ЄО Сумського РУП № 53103 від 08.12.2022 та № 55329 від 23.12.2022 до ГУНП в Сумській області поштою, при цьому не склавши довідку про результати проведення перевірки;

5) перешкоджання діям дисциплінарної комісії.

Колегія суддів, перевіряючи обгрунтованість кожного епізоду, наведеного у наказі, зазначає наступне.

1.Як зазначає відповідач, позивач допустив порушення службової дисципліни , що полягало у здійсненні за власною ініціативою, без доручення слідчого та без внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР слідчої дії - допиту свідка ОСОБА_2 , підтвердження чого є протокол.

Щодо даного епізоду судом встановлено, та підтверджено матеріалами службового розслідування ( том 2 а.с. 14-47), що з 01 вересня 2022 року в структурних територіальних підрозділах ГУНП в Сумській області здійснювалось провадження за заявою ОСОБА_3 про зникнення з його рахунку грошових коштів в сумі 5000,00 грн. Під час опрацювання цих матеріалів Сумським РУП, виконавцем доручень керівництва, серед інших був визначений і позивач, яким складений документ «Протокол допиту свідка» ОСОБА_2 , ( том 2 а.с.18).

Колегія суддів зазначає, вказаний документ не містить ні дати його складання, ні посилання на номер провадження, тобто дисиплінарною комісією не встановлений час вчинення таких дій позивачем. Окрім того, зважаючи на відсутність внесення інформації про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, такі дії та їх оформлення не мають юридичних наслідків, передбачених КПК України та підлягають оцінці відповідною посадовою особою на загальних підставах.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, і у висновку службового розслідування, і у спірному наказі стосовно наведних обставин відсутня юридична кваліфікація з посиланням на положення закону, необхідність зазначення якого вимагає п.10) ч.1 ст.19 Дисциплінарного статуту.

2. Стосовно порушення строків виконання доручень слідчих № 6992 від 14.12.2022, № 7242 від 28.12.2022, № 7258 від 29.12.2022, № 170 від 05.01.2023, колегія суддів зазначає таке.

Судовим розглядом встановлено, що на ім`я керівництва Сумського РУП від слідчих СВ Сумського РУП надійшли доручення про проведення слідчих ( розшукових ) дій у відповідності до ст.ст. 40,41 КПК України № 6992 від 14.12.2022 з терміном виконання до 24.12.2022, 28.12.2022 № 7242 з терміном виконання до 10.01.2023, скероване позивачу 31.12.2022, 29.12.2022 №7258 з терміном виконання до 03.01.2023, скероване позивачу 31.12.2022, №170 від 05.01.2023 з терміном виконання до 13.01.2023, скероване позивачу 07.01.2023 ( том 1 а.с.137-140).

Так, порядок виконання працівниками оперативного підрозділу органу, підрозділу поліції доручень слідчих (дізнавачів) про проведення слідчих ( розшукових) дій та негласних слідчих ( розшукових) дій передбачений розділом VI Інструкції №575.

Згідно з пунктами 6-9 розділу VI Інструкції №575 виконання доручень слідчих (дізнавачів) повинно здійснюватися у строки, зазначені у дорученнях. У разі неможливості своєчасного виконання доручення продовження строку його виконання письмово погоджується зі слідчим (дізнавачем), який дав доручення.

Матеріали про виконання доручень слідчих (дізнавачів) надсилаються до органу досудового розслідування разом із супровідним листом залежно від рівня органу досудового розслідування за підписом керівника структурного підрозділу апарату центрального органу управління поліцією, керівника територіального органу поліції, керівника міжрегіонального територіального органу поліції, керівника територіального (відокремленого) підрозділу, яким виконувалося доручення слідчого (дізнавача). Указані матеріали реєструються в канцелярії відповідного органу, підрозділу поліції.

Контроль за виконанням доручень слідчих (дізнавачів) працівниками оперативних підрозділів територіального органу, підрозділу поліції покладається на керівника територіального органу, підрозділу поліції, який зобов`язаний:

1) визначати конкретних осіб із числа працівників оперативних підрозділів, на яких покладаються обов`язки з виконання доручень слідчих (дізнавачів) (за винятком доручень, які надаються працівникам оперативного підрозділу, включеним до складу СОГ);

2) визначати шляхом видання наказу конкретних осіб із числа працівників оперативних підрозділів, на яких покладаються обов`язки щодо ведення обліку доручень слідчих (дізнавачів) для їх своєчасного виконання;

3) щотижня під час оперативних нарад керівництва територіального органу, підрозділу поліції інформувати про стан виконання доручень слідчих (дізнавачів).

Керівник органу досудового розслідування (дізнання) розглядає матеріали виконаного доручення слідчого (дізнавача), які надійшли від оперативного підрозділу. У разі його неналежного виконання повертає матеріали відповідно до вимог діловодства керівникові територіального органу, підрозділу поліції для усунення недоліків та вжиття до винних заходів дисциплінарного впливу в установленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, під час службового розслідування в своїх поясненнях позивач звертав увагу дисциплінарної комісії на графіки несення ним служби в добових нарядах, тимчасову непрацездатність, що унеможливлювало виконання доручень у визначені терміни, повідомляв про те, шо доручення №170 він взагалі не отримував на виконання ( том 2 а.с. 100-107, 114-116, 183-185), проте в цій частині пояснення позивача залишені без уваги.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем до суду надані плани-розстановки за 03.01.2023, 05.01.2023, 07.01-08.01.2023, 11.01.-12.01.2023 графіки чергування за 15, 24 грудня 2022 року, 09 січня 2023 з яких вбачається, що позивач перебував на добовому чергуванні з охорони публічної безпеки ( том 3 а.с. 81-91, 177).

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дисциплінарною комісією в цій частині службове розслідування проведено поверхово, без об`єктивного з`ясування всіх обставин.

3. Як зазначає відповідач, невиконання позивачем наказів та доручень керівництва без повідомлення та обґрунтування причин невиконання чи необхідності визначення іншого виконавця та без вжиття заходів до подолання перешкод виконання наказів, полягало у відмові отримувати на виконання доручення про проведення слідчих ( розшукових) дій у порядку ст.40 КПК України № 92д від 03.01.2023. № 124д від 04.01.2023 та № 201д від 09.01.2023 по матеріалах кримінального провадження № 12023200480000018 від 03.01.2023, № 12022205520000350 від 02.06.2022, № 12023200480000076 від 07.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а також № 395д, № 396д, № 397д від 19.01.2023 по матеріалам кримінальних проваджень № 12023200480000075 від 07.01.2023, № 12023200480000180 від 18.01.2023, № 12023200480000137 від 13.01.2023 відповідно, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, скоєних на території Ковпаківського району м. Суми.

Як встановлено судовим розглядом, 03.01.2023 на ім`я керівника Сумського РУП від слідчого СВ Сумського РУП надійшло доручення на проведення слідчих ( розшукових) дій №92д ( за резолюцією керівника від 03.01.2023 виконавцем визначений позивач), 04.01.2023 надійшло доручення на проведення слідчих ( розшукових) дій №124д (за резолюцією керівника від 05.01.2023 виконавцем визначений позивач), 09.01.2023 надійшло доручення на проведення слідчих ( розшукових) дій №201д (за резолюцією керівника від 09.01.2023 виконавцем визначений позивач) ( том 1 а.с.103-104, 105-106, 161). 19.01.2023 надійшли доручення про проведення слідчих ( розшукових) дій №395д, №396д, №397д ( резолюція керівника про визначення виконавцем позивача від 20.01.2023) ( том 1 а.с.124,125,126).

Проте, в ході службового розслідування обставини щодо відмови від отримання доручень позивачем неповно перевірені та досліджені.

Колегія суддів зазначає, що висновок про вчинення наведеного порушення позивачем грунтується на рапортах безпосереднього керівника, начальника сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Сумського РУП підполковника поліції ОСОБА_4 , про можливі порушення службової дисципліни з боку позивача, які стали приводом для призначення службового розслідування ( том 1 а.с. 99, 102, 122-123) Однак, у своїх поясненнях дисциплінарній комісії від 16.02.2023 ( том 2 а.с.150-152) він повідомляє лише про доручення № 92д, 124д та 201д, проте не стверджує, що позивач відмовився їх отримувати, при цьому про відмову іншого поліцейського від отримання конкретних матеріалів зазначає. Крім того, надаючи пояснення, ОСОБА_4 , посилається на пояснення відповідальної за передачу матеріалів виконавцям особи, старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Сумського РУП Симбірської Р.О., про відмову позивача та іншого поліцейського отримати доручені матеріали до виконання на початку січня 2023 року. Проте, сама ОСОБА_5 в ході службового розслідування надавала загальні пояснення ( том 2 а.с.133-134), вказавши, що були випадки відмови позивача отримувати матеріали, однак, коли і які не пам`ятає, доказом такої відмови є відсутність підпису позивача в журналі про отримання.

Крім того, у зошиті обліку доручень слідчих СВ, копію якого надав відповідач ( том 1 а.с.162-164), зроблена відмітка, що доручення № 92д, 124д та 201д позивач не отримав. Однак, відповідно до підпункту 6 пункут 14 Інструкції з діловодства в системі Національної поліції, затвердженої наказом голови Національної поліції №414 від 20.05.2026, факт передачі документів виконавцям фіксується шляхом проставляння відповідної відмітки в реєстраційній формі із зазначенням інформації про виконавців, яким передано оригінал документа та його копії. Водночас, така форма обліку доручень слідчих СВ, яку надав відповідач, ні вказаною Інструкцією, ні жодним іншим розпорядчим актом керівництва орагнів Національної поліції не затверджена, тому не може бути доказом вчинення дисциплінарного проступку. До того ж і записи в такому зошиті не містять фактичної дати передачі документів виконавцям, а відмітка біля прізвища позивача про те, що ним не отримано відповідні матеріали, не свідчить про відмову від такого отримання.

Із пояснень позивача вбачається, що від отримання доручень він не відмовлявся, дізнавшись про них, обговорював з керівником ОСОБА_4 можливість визначення іншого виконавця, оскільки вони не відносилися до території його обслуговування, з чим той не погодився, однак вже 06.01.2023 та 11.01.2023 подав рапорти, в яких вказав про відмову позивача від виконання доручень, хоча строк їх виконання був визначений 16.01.2023 та 19.01.2023 відповідно.

Колегія суддів звертає увагу, що дисциплінарною комісією доводи позивача в цій частині не досліджувались, висновком службового розслідуванням не встановлено, коли ж саме позивач відмовився від виконання цих доручень та у який спосіб, з огляду також на те, що, як вже судом встановлено, позивач чергував в добових нарядах 03.01.2023, 05.01.2023, 07.01.2023, 09.01.2023, 11.01.2023, та відповідно мав право на час відпочинку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що фактичні обставини порушення службової дисципліни в частині відмови позивачем від виконання доручень № 395д, № 396д, № 397д від 19.01.2023 службовим розслідуванням взагалі не встановлені та не перевірялись, безпосередній керівник позивача в цій частині не опитувався.

4. Судом встановлено, що відповідно до наказу відповідача №171 від 22.03.2023 та висновку службового розслідування позивачу ставиться в провину безпідставне направлення матеріалів ЄО Сумського РУП №53103 від 08.12.2022 та № 55329 від 23.12.2022 до ГУНП Сумської області поштою без складання довідки про результати проведення перевірки, чим порушив вимоги ч.1 ст.5 Дисциплінарного статуту НПУ.

Колегія суддів зауважує, що вчинення цього порушення безпосередньо позивачем, матеріалами службового розслідування не встановлено, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим. Крім іншого, у висновку зазначено лише загальну інформацію про такі дії, вчинені позивачем та другим поліцейським ОСОБА_6 , а також наведені абсолютно ідентичні пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про те, що вони неодноразово дізнавалися про те, що ОСОБА_9 ,В та ОСОБА_6 , безпідставно направляли матеріали ЄО Сумського РУП, які перебували у них на виконанні, рекомендованими листами до ГУНП та Сумського РУП, мотивуючи це тим, що відомості по даним матеріалам повинні бути внесені до ЄРДР ( том 2 а.с. 150-152, 162-164, 165-167). Такі ж загальні пояснення вони надавали і судовому засіданні у якості свідків.

Крім того, позивач у своїх поясненнях ( том 2 а.с.157-159) зазначав, що були випадки звернення до керівництва ГУНП в Сумській області. При цьому доказів направлення матеріалів ЄО Сумського РУП №53103 від 08.12.2022 та № 55329 від 23.12.2022 до ГУНП Сумської області ОСОБА_1 матерали службового розслідування не містять.

Судом встановлено, що матеріали ЄО 53103 від 08.12.2022 та 55329 від 23.12.2022 перебували на виконанні у ОСОБА_6 , ( том 2 а.с.127, том 3 а.с.126-128) і саме ним направлялись на ім`я начальника ГУНП в Сумській області, що в свою чергу спростовують висновки відповідача про порушення позивачем службової дисципліни в цій частині.

5. Крім того, судовим розглядом встановлено, що як перешкоджання діям дисциплінарної комісії, службовим розслідуванням квліфіковані дія позивача, що полягали в ухиленні 4.01.2023 з 09-00 год до 10-50 год проставити підпис про ознайомлення з наказами ГУНП в Сумській області №40 від 23.01.2023 про призначення службового розслідування ( том 1 а.с.82-83) №22о/с від 23.01.2023 про відсторонення від виконання службових обов`язків ( том 1 а.с.84), шляхом затягування часу, зокрема ОСОБА_1 , та ОСОБА_6 ставили питання різного змісту, вимагали трактувати вимоги діючого законодавства, висловлювали безпідставні звинувачення різного змісту члену дисциплінарної комісії, ОСОБА_1 , висловлював погрози, на запитання і зауваження не реагував та не відповідав, тобто фактично відмовились виконувати вимоги наказів, що розцінюється дисциплінарною комісією як перешкоджання її діям, що є порушенням ч.5 ст. 15 Дисциплінарного статуту НПУ.

З приводу вищезазначеного, колегія суддів зазначає, що ч.5 ст.15 Дисциплінарного статуту НПУ говорить про те, що кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.

Крім того, аналогічна норма передбачена і пунком 7 розділу IV Порядку №893. Водночас, за цією нормою перешкоджанням проведенню службового розслідування є відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України та надання завідомо неправдивих пояснень. Відтак, відмова від проставляння підпису про ознайомлення з наказами про призначення службового розслідування та про відсторонення від виконання службових обов`язків не може бути кваліфікована як перешкоджання діям дисциплінарної комісії. Окрім того і Дисциплінарний статут НПУ ( ч.3 ст.17 ) , і Порядок 873 ( п.2 розділу ІІІ ) ознайомлення з наказом про відсторонення від виконання службових обов`язків і отримання його копії визначає як право поліцейського, а не обов`язок.

Судом встановлено, що зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що в ході проведення службового розслідування встановлено обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , згідно з п.2 ч.6 ст.19 Дисциплінарного статуту НПУ, а зі змісту оспорюваного наказу вбачається, що при його винесенні керівником за пропозицією дисциплінарної комісії враховано, зокрема, характер проступків, обставини, за яких вони були вчинені, особи порушників, ступінь вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейських, їх ставлення до служби. Проте, фактично такі обставини посадовими особами відповідача не встановлювалися, що є порушенням вимог ч.1 ст.19 Дисциплінарного статуту НПУ та ч.4 розділу V, ч.4 розділу VI Порядку №893, про що свідчить відсутність інформації про жодну із обставин, передбачених переліком ч.6 ст.19 Дисциплінарного статуту НПУ у висновку службового розслідування. При цьому посилання на пункт 2 ч.6 ст.19 Дисциплінарного статуту НПУ (вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення) є безпідставним та необгрунтованим, оскільки дисциплінарною комісією не встановлено та не відображено у висновку наявність не знятих дисциплінарних стягнень. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, накази ГУНП в Сумській області про накладення на позивача дисциплінарних стягнень у виді догани та суворої догани, винесені 11.11.2022 та 30.11.2022 відповідно, судом визнані протиправними та скасовані ( том 4 а.с.224-231).

Колегія суддів зауважує, що звільнення з посади є достатньо суворим дисциплінарним стягненням, що може застосовуватися до працівника. Дане може підтверджуватися, зокрема, наслідками застосування цього виду дисциплінарного стягнення та особливим порядком його застосування, а саме - застосування даного дисциплінарного стягнення здійснюється лише керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що службовим розслідуванням у цій справі не досягнуто мети його проведення, передбаченої ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту НПУ , а саме своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

А тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що службове розслідування проведене без дотримання положень ч.2 ст.14 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», п.1 розділу V Порядку №893, відповідно висновок суб`єкта владних повноважень про вчинення позивачем порушень службової дисципліни і, як наслідок, наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача різниці в грошовому забезпеченні, колегія судді зазначає наступне.

Судом встановлено, що Наказом ГУНП в Сумській області від 09.03.2023 №109 о/с ( том 1 а.с.95) позивача відповідно до п.3 ч.1 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» призначено на посаду спеціаліста-криміналіста сектору криміналістичного забезпечення слідчого віддлілу Сумського РУП ГУНП в Сумській області. Відповідно до наведеного позивачем розрахунку ( том 4 а.с.272) та наданих відповідачем розрахункових листів ( том 4 а.с. 275-277), розмір грошового забезпечення позивача за останньою посадою зменшився, різниця в грошовому забезпеченні за рік склала 3432,63 грн.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуваний накази ГУНП в Сумській області прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, зі стягненням на його користь різниці в грошовому забезпеченні в розмірі 3432,63.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 по справі № 480/2090/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 03.10.2024 року