УХВАЛА
06 листопада 2024 року
м. Київ
справа №480/2090/23
адміністративне провадження № К/990/39218/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №480/2090/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, за участю третьої особи - Первинної професійної спілки «Правозахисники країни», про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення різниці у грошовому забезпеченні, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, за участю третьої особи - Первинної професійної спілки «Правозахисники країни», в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 22 лютого 2023 року №171 в частині застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді звільнення з посади старшого оперуповноваженого сектору з розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору з розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області різницю у грошовому забезпеченні ОСОБА_1 за посадою, яку він займав до звільнення, та яку займав після звільнення;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненарахування та невиплати старшому оперуповноваженому сектору з розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_1 додаткової винагороди за січень 2023 року та за лютий 2023 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити старшому оперуповноваженому сектору з розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за січень 2023 року та за лютий 2023 року.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасано наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 22 лютого 2023 року №171 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади старшого оперуповноваженого сектору з розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області;
- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 різницю в грошовому забезпеченні в розмірі 3432,63 грн;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
15 жовтня 2024 року через підсистему "Електронний суд" до Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №480/2090/23.
Суддя Смокович М.І. з 04 листопада 2024 року по 05 листопада 2024 року перебував у відпустці, відповідно до наказу від 29 жовтня 2024 року №2137/0/5-24.
Вирішення питання про відкриття касаційного провадження за цією скаргою вирішується після виходу судді Смоковича М.І. з відпустки.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України, з 31 грудня 2020 року займав посаду старшого оперуповноваженого сектору з розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області.
Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у системному зв`язку з положеннями примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.
У касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності. Мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться лише до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм чинного законодавства.
Водночас, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, скаржник не обґрунтував випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не вказав випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Суд також ураховує позицію, висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі «Азюковська проти України» (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 12, 13, 248, 328, 333, 359 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №480/2090/23.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2024 |
Оприлюднено | 07.11.2024 |
Номер документу | 122849105 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Радишевська О.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні