Ухвала

від 03.10.2024 по справі 340/178/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 340/178/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року в адміністративній справі №340/178/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула-2016» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 у справі №340/178/24 позов задоволено у повному обсязі.

03.05.2024 не погодившись із вказаним рішенням суду, Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.05.2024 вищевказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Державної податкової служби України про продовження строку для усунення недоліків, а вищевказану апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

13.09.2024 Державною податковою службою України через підсистему «Електронний суд» повторно подано апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду, яка зареєстрована Третім апеляційним адміністративним судом 16.09.2024.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.09.2024 відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, вищевказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку; документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Вищевказану ухвалу скаржник отримав 20.09.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету скаржника у підсистемі «Електронний суд».

26.09.2024 Державною податковою службою України, на виконання вимог вищевказаної ухвали, направлено заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій зокрема заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування вищевказаного клопотання скаржник зазначає, що з первинно поданою апеляційною скаргою він звернувся в межах строків, передбачених ст. 295 КАС України. Проте, ухвалою суду дана апеляційна скарга була повернута скаржнику. Оскільки процесуальним Законом (ч. 8 ст. 169 КАС України) передбачено, що повернення касаційної скарги, - не позбавляє права повторного звернення до суд із заявою/скаргою, останній вважає, що такі обставини підтверджують факт своєчасного звернення із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції в даній адміністративній справі в межах строків, визначених ст. 259 КАС України. Однак таке клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Слід зазначити, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту апеляційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, суд зазначає, що таке право не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду апеляційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення раніше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених статтею 295 КАС України.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

З огляду на наведені норми процесуального закону та обставини цієї справи, судом встановлено, що останній день 30-денного строку на оскарження рішення суду першої інстанції від 05.04.2024 (яке отримано контролюючим органом через підсистему «Електронний суд» 09.04.2024) сплив 09.05.2024.

Посилання скаржника на те, що первинна апеляційна скарга була подана ним у межах строків на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

З огляду на те, що з моменту повернення первинно поданої апеляційної скарги до дати повторно поданої апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції сплинуло понад три місяці, судовий збір у даній справі не сплачено, колегія суддів вважає, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Також, у вищевказаній заяві, Державна податкова служба України додатково просила про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Вказане клопотання вмотивоване відсутністю коштів та фінансування витрат на оплату судового збору за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі» та введенням воєнного стану в Україні. З цього приводу, колегія суддів зазначає таке.

У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу суб`єкта владних повноважень, що є неприпустимим.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».

Так, обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору.

З матеріалів даної справи встановлено, що заявником не було надано суду апеляційної інстанції жодного належного письмового доказу стосовно свого майнового стану, який робить неможливим або значно ускладнює сплату ним судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі, у тому числі належних та допустимих доказів стосовно відсутності фінансування на рахунок КВЕК 2800 за яким здійснюються видатки для сплати судового збору, внаслідок введеного воєнного стану, оскільки саме ці обставини на думку заявника апеляційної скарги роблять неможливим сплату ним судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вдруге наголошує, що Державна податкова служба України, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність або недостатність коштів на рахунках останнього, так як і довготривала процедура виділення коштів розпорядникам нижчого рівня, не повинні впливати на можливість неухильного виконання заявником покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги.

Посилання скаржника на введення в Україні воєнного стану саме по собі є безпідставним, оскільки скаржник в період дії воєнного стану своєї діяльності не припиняв.

Введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для відстрочення (або розстрочення/зменшення/звільнення) сплати судового збору.

Окрім того, Державна податкова служба України не є тим органом державної влади, який активно залучений до обороноздатного процесу держави.

З огляду на викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить до висновку, що доводи скаржника не дають підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків, оскільки незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи те, що встановлений 30 денний строк на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 закінчився 13.06.2024, а з моменту повернення первинно поданої апеляційної скарги до дати повторно поданої апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції сплинуло понад два місяці, судовий збір скаржником не сплачено, суд не вбачає підстав для визнання, викладених скаржником в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку для усунення недоліків є необґрунтованими, а підстави зокрема вказані у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження - є неповажними.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року в адміністративній справі №340/178/24 слід відмовити.

Керуючись ст.ст.294, 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної податкової служби України про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.

У задоволенні клопотання Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року в адміністративній справі №340/178/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула-2016» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року в адміністративній справі №340/178/24 - надіслати скаржнику.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання (03.10.2024) відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник