Ухвала

від 18.11.2024 по справі 340/178/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 340/178/24

адміністративне провадження № К/990/41960/24

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №340/178/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула-2016» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Формула-2016» звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №101108103/23684596 від 07.12.2023, зобов`язати Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула-2016" №5 від 30.09.2023 датою її подання.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотань про продовження строку на усунення недоліків щодо сплати судового збору, поновлення строку апеляційного оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 у справі №340/178/24.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова служба України 01.11.2024, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула-2016» задоволено.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова служба України звернулось до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.05.2024 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії судового рішення для надання документа про сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 податковому органу відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків, а апеляційну скаргу повернуто заявнику через невиконання вимог ухвали від 10.05.2024 про залишення без руху.

Державна податкова служба України вдруге звернулась з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 апеляційну скаргу повернуто заявнику оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Державна податкова служба України 13.09.2024 втретє звернулась з апеляційною скаргою та заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку, а апеляційну скаргу залишено без руху для зазначення інших причин поважності пропуску строку повторного звернення з апеляційною скаргою та сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції, податковий орган подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування скаржник зазначив, що Державною податковою службою України вперше було своєчасно подано апеляційну скаргу в межах строків на апеляційне оскарження, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, але таку було повернуто через несплату судового збору. Крім того, заявник посилається на введення воєнного стану.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотань про продовження строку на усунення недоліків щодо сплати судового збору, поновлення строку апеляційного оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 у справі №340/178/24.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд зазначив, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до апеляційного суду, та не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього. До того ж, неналежне фінансування суб`єктів владних повноважень з Державного бюджету України не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, також не є поважною підставою пропуску цього строку.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 20.09.2024 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Крім того, доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Щодо посилань скаржника на запровадження воєнного стану в країні, Суд зазначає наступне. Сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об`єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про воєнний стан» від 12.05.2015 №389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Окрім того, надаючи оцінку доводам скаржника, Суд вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Поряд з цим, як встановлено судом апеляційної інстанції, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та посилаючись на введений в Україні правовий режим воєнного стану, контролюючий орган не наводить доводів та не надає суду жодних доказів, яким чином запровадження воєнного стану в країні вплинуло на дотримання ним встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 у справі №340/178/24.

Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що ДПС України, видаючи накази про введення/припинення простою у роботі окремих територіальних органів ДПС з метою забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС, має на меті забезпечення реалізації державної податкової політики, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, здійснення повноважень, передбачених законом, у зв`язку з чим організація трудового процесу в територіальних органах ДПС України має передбачати виконання останніми своїх функцій і повноважень.

На підтвердження вищезазначеного, Суд зауважує, що наказом Державної податкової служби України від 24.02.2022 №243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах» зупинено окрему діяльність органів ДПС, а не роботу органу в цілому.

Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.

А тому, неналежна організація процесу із оскарження судових рішень з боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Обставини, на які посилається скаржник є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи відповідача.

В такому випадку, суд апеляційної інстанції встановивши, що податковий орган звернувся з апеляційною скаргою без дотримання вимог процесуального закону щодо строку на апеляційне оскарження та не надав обґрунтованих доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №340/178/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула-2016» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова