Ухвала

від 03.10.2024 по справі 583/4957/24

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/4957/24

2-з/583/38/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Семенової О.С.,

за участю секретаря

судового засідання Гайдейчук К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка заяву керівникаОхтирської окружноїпрокуратури ЛавріненкаРуслана Миколайовичапро забезпеченняпозову у цивільній справі за позовом Охтирської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженому здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позивача Сумської обласної державної адміністрації, до Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Братениця», треті особи: Гетьманський національний природний парк, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, про усунення перешкод у користуванні шляхом визнання договорів недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію прав та проведеної на їх підставі державної реєстрації прав, зобов`язання повернення земельної ділянки на користь держави,

УСТАНОВИВ:

01 жовтня 2024 року від керівника Охтирської окружної прокуратури Лавріненка Р.М. до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5921281300:13:004:0227 площею 1,7054 га, що належить ОСОБА_1 , /зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 /, розташованої на території Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області, заборони ОСОБА_1 та іншим особам вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження земельної ділянки із кадастровими номерами 5921281300:13:004:0227 чи вплинути на їх правовий статус, зокрема, але не виключно, огороджувати ділянки, розорювати, здійснювати на них будівництво, земляні роботи, роботи з підготовки будівельного майданчика і розчистку території, намив ґрунту чи піску, знищувати рослинний покрив будь-яким способом, укладати договори та вчиняти інші правочини, зокрема вносити земельні ділянки до статутного капіталу юридичної особи, передавати в оренду, здійснювати реєстраційні дії щодо цих ділянок, у тому числі реєструвати на них об`єкти нерухомого майна чи незавершеного будівництва, ініціювати об`єднання поділ ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Вивчивши матеріали справи в межах заяви про забезпечення позову, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.ч.1-2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», що забезпечення позову-це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавств при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених,невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід урахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної чи фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів / п. 4 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду/.

Верховний Суд у своїй постанові від 10 листопада 2021 року у справі № 361/6799/14-ц, провадження № 61-16714св21 вказав, що «забезпечення позову це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації у майбутньому актів правосуддя й задоволення вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судових рішень, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів».

У постанові Великої Плати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 / провадження № 12-9-гс20/ вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи / заявника клопотання/ будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Судом встановлено, що позивачем заявлено вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання договорів недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію прав та проведеної на їх підставі державної реєстрації прав, зобов`язання повернення земельної ділянки на користь держави. Рішення суду за наслідками розгляду цих вимог не підлягає примусовому виконанню. Тому захід забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки не є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Крім того заявником не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження необхідності застосування забезпечення позову у вигляді заборони відповідачці ОСОБА_1 та іншим особам вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження земельної ділянки чи вплинути на її правовий статус, зокрема, але не виключно, огороджувати ділянки, розорювати, здійснювати на них будівництво, земляні роботи, роботи з підготовки будівельного майданчика і розчистку території, намив ґрунту чи піску, знищувати рослинний покрив будь-яким способом, укладати договори чи вчиняти інші правочини, зокрема, вносити земельну ділянку до статутного капіталу юридичної особи, передавати в оренду, здійснювати реєстраційні дії щодо цих ділянок, у тому числі реєструвати на них об`єкти нерухомого майна чи незавершеного будівництва, ініціювати об`єднання/поділ ділянки.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви керівника Охтирської окружної прокуратури Сумської області Лавріненка РусланаМиколайовича прозабезпечення позову у цивільній справі за позовом Охтирської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженому здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позивача Сумської обласної державної адміністрації до Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Братениця», треті особи: Гетьманський національний природний парк, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, про усунення перешкод у користуванні шляхом визнання договорів недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію прав та проведеної на їх підставі державної реєстрації прав, зобов`язання повернення земельної ділянки на користь держави,

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області О.С. Семенова