Ухвала

від 03.10.2024 по справі 420/13159/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/13159/22

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Домусчі С.Д.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроеліт» про встановлення судового контролю за виконанням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року у справі № 420/13159/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроеліт» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроеліт» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просив суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН при ГУДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН № 3424848/43709418 від 25.11.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 52 від 04.10.2021 року, № 3424847/43709418 від 25.11.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 53 від 22.10.2021 року, № 3806395/43709418 від 15.02.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 67 від 31.12.2021 року, в ЄРПН, поданих ТОВ «Украгроеліт»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 52 від 04.10.2021 року, № 53 від 22.10.2021 року, № 67 від 31.12.2021 року в ЄРПН датою їх подання на реєстрацію.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року позов задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задоволено частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року скасовано та прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроеліт» задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 25.11.2021 року №№ 3424848/43709418, 3424847/43709418, від 15.02.2022 року № 3806395/43709418.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області повторно розглянути питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроеліт» №52 від 04.10.2021 року, № 53 від 22.10.2021 року, № 67 від 31.12.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В подальшому, 31.07.2023 року Одеським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист №420/13159/22 про зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області повторно розглянути питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроеліт» № 52 від 04.10.2021 року, № 53 від 22.10.2021 року, № 67 від 31.12.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі вказаного виконавчого листа Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 28.09.2023 року було відкрито виконавче провадження №72903466.

Після відкриття виконавчого провадження державний виконавець звертався до Головного управління ДПС в Одеській області з вимогами №27092 від 02.11.2023 року, №27694 від 10.11.2023 року, №4302 від 14.02.2024 року, якими зобов`язував Головне управління ДПС в Одеській області виконати судове рішення по справі № 420/13159/22 та повторно розглянути питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних ТОВ «Украгроеліт» № 52 від 04.10.2021 року, № 53 від 22.10.2021 року, № 67 від 31.12.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На вказані вимоги державного виконавця Головним управлінням ДПС в Одеській області були надані листи-відповіді: №19999/5/15-32-18-02-05 від 06.11.2023 року, №22441/5/15-32-18-02-05 від 06.12.2023 року, №6045/5/15-32-18-02-05 від 08.03.2024 року згідно яких Головне управління ДПС в Одеській області фактично відмовилось виконувати вимоги, викладені в Постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2023 року та виконавчому листі №420/13159/22.

Зокрема, в листі-відповіді №6045/5/15-32-18-02-05 від 08.03.2024 року Головне управління ДПС в Одеській області зазначило, що повторний розгляд питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних діючим законодавством не передбачений.

19 серпня 2024 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроеліт» про встановлення судового контролю за виконанням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року у справі № 420/13159/22. В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що Головне управління ДПС в Одеській області ухиляється від виконання рішення суду по даній справі, що, на думку заявника, є підставою для встановлення судового контролю.

04 вересня 2024 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшли заперечення Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України на заяву про встановлення судового контролю.

В обґрунтування зазначених заперечень відповідачі вказують на відсутність у Головного управління ДПС в Одеській області технічної можливості повторного розгляду питання щодо реєстрації податкових накладних. Відповідачі також стверджують про неможливість повторного розгляду питання щодо повторної реєстрації податкових накладних, з огляду на чинність рішення комісії центрального рівня за скаргою позивача. Відповідачі зазначають, що позивачу було запропоновано повторно надати копії документів щодо підтвердження інформації, зазначених в податкових накладних, однак позивач не скористався своїм правом надання документів на розгляд комісії ДПС. Крім того, заявники посилаються на наявність не завершеного виконавчого провадження № 72903466, що свідчить про існування у позивача можливості отримати реальне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів, дослідивши обґрунтованість заяви про встановлення судового контролю за виконанням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року, вважає, що вона підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, яка була також застосована Верховним Судом в ухвалі від 07 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а під час розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення та вирішенні питання про накладення штрафу в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.

Також, колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки Суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 26 січня 2021 у справі №611/26/17 та від 12 липня 2022 року у справі №754/12702/14-а.

Крім того, за змістом статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Case of Hornsby v. Greece» Суд зазначив, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (заява №18357/91).

У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Антонюк проти України» Суд зауважив, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні (заява №17022/02).

У пункті 18 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ліпісвіцька проти України» (заява № 11944/05) Суд звернув увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні («Scordino v. Italy» (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункт 197). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом («Sika v. Slovaki», № 2132/02, пп. 24-27).

Статтею 382 КАС України встановлено спосіб здійснення судового контролю за виконанням судового рішення. Зокрема, відповідно до частин першої, другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що стаття 382 КАС України надає право суду, який ухвалив відповідне судове рішення, з метою забезпечення його належного виконання, застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання такого судового рішення у строк, встановлений судом, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Для застосування наведених процесуальних заходів повинні існувати відповідні правові підстави. Зокрема, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у порядку статті 382 КАС України може слугувати наявність у суду об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю судове рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №0640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а також передбачає його виконання.

При цьому аналіз норми статті 382 КАС України у її системному взаємозв`язку з нормами статті 372 КАС України дозволяє стверджувати, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися за наявності для цього підстав (безвідносно до факту наявності виконавчого провадження щодо виконання відповідного судового рішення), зокрема у випадку, якщо:

- рішення суду ще не виконано, у тому числі у порядку його примусового виконання;

- існує обґрунтований і підтверджений доказами ризик його невиконання;

- існують підтверджені доказами обставини, які ставлять під сумнів виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, або дають підстави вважати, що:

- загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату,

- або що відповідач (його правонаступник) створює перешкоди для виконання такого рішення, має намір ухилення від цього обов`язку.

Крім того, Конституційний Суд України у Рішенні від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Крім цього у Рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зауважив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

У Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року №1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Також Конституційний Суд України, узявши до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене рішення.

Таким чином, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, зокрема у формі зобов`язання боржника подати до суду відповідний звіт сприяє забезпеченню реалізації принципу виконуваності судового рішення (загальновідомо, що «рішення суду не має значення, якщо воно не виконується»), запобігає можливому зловживанню з боку боржника (наприклад, у формі уникнення оперативного та повного виконання рішення), гарантує дотримання законності (як у вимогах стягувача, так і у діях боржника), а також підвищує довіру громадян до суду та держави, в цілому.

Дослідивши матеріали справи та доводи учасників справи, колегія суддів зазначає, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року, яка набрала законної сили, на даний час не виконана, у тому числі під час примусового виконання вказаної постанови, що сторонами по справі не заперечується.

Системний аналіз доводів ГУ ДПС в Одеській області та ДПС України дозволяє стверджувати, що існують підтверджені доказами обставини, які ставлять під сумнів виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, оскільки відповідачі стверджують про технічну неможливість його виконання.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що технічна неможливість не є підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Апеляційний суд звертає увагу, що факт наявності виконавчого провадження щодо виконання відповідного судового рішення не виключає можливості застосування заходів судового контролю, що узгоджується із численними висновками Верховного Суду.

Крім того, матеріали справи свідчать, що постанова суду фактично перебуває на виконанні більше року, а вжиті заходи примусового виконання судового рішення не дають очікуваного результату, що свідчить про обґрунтований і підтверджений доказами ризик його невиконання.

Апеляційний суд також зазначає, що решта доводів відповідачів, покладених в основу заперечень на заяву про встановлення судового контролю, не спростовують факту невиконання судового рішення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції зобов`язання повторно розглянути питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроеліт» №52 від 04.10.2021 року, № 53 від 22.10.2021 року, № 67 від 31.12.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, покладені на Головне управління ДПС в Одеській області.

Однак, доказів щодо виконання судового рішення у даній справі в зобов`язальній частині ГУ ДПС в Одеській області до суду не надано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що саме ГУ ДПС в Одеській області, як відповідач у справі, якого зобов`язано судовим рішенням повторно розглянути питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроеліт» №52 від 04.10.2021 року, № 53 від 22.10.2021 року, № 67 від 31.12.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, підлягає зобов`язанню подати звіт про виконання рішення суду.

Крім того, колегія суддів вказує на те, що у даній справі рішення в зобов`язальній частині прийнято судом апеляційної інстанції.

В свою чергу, згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

З огляду на наведені положення п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України в кореспонденції з вимогами ст. 382 цього Кодексу, оскільки постанова суду апеляційної інстанції від суб`єкта владних повноважень - відповідача вимагає вчинення певних дій та доказів щодо виконання судового рішення у даній справі до суду не надано, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач ГУ ДПС в Одеській області підлягає зобов`язанню подати звіт про виконання судового рішення у даній справі до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 250, 311, 321, 325, 328, 382 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроеліт» про встановлення судового контролю за виконанням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року у справі № 420/13159/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроеліт» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року у справі № 420/13159/22.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області подати до суду першої інстанції Одеського окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання даної ухвали звіт про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року у справі № 420/13159/22.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судове рішення складено у повному обсязі 03.10.2024 р.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: І.О. Турецька