Постанова

від 02.10.2024 по справі 640/17187/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/17187/21 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Грибан І.О., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Приватного акціонерного товариства «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу», в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання ПрАТ «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» знеструмити приміщення та накласти печатки на головний електрощит приміщення за адресою: вул. Куренівська, 5/7 в Оболонському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що актом перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки від 24.05.2021 №302 встановлено порушення відповідачем вимог законодавства. Наведені в акті порушення не є формальними, а стосуються відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року адміністративний позов задоволено, застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання приватного акціонерного товариства «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» знеструмити приміщення та накласти печатки на головний електрощит приміщення за адресою: вул. Куренівська, 5/7 у Оболонському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки №302 від 24.05.2021.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Приватним акціонерним товариством «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» подано апеляційну скаргу, у якій зазначається, що судом допущено неповне з`ясування обставин справи, що потягло прийняття необґрунтованого рішення.

Зокрема, апелянт зазначає, що оскільки порушення, які відображені в акті від 24.05.2021 року не впливають на можливість виникнення пожежі у приміщеннях ПрАТ «ТОДАК», а відтак не становлять загрозу життю і здоров`ю людей. Крім того, вимоги пункту 13 не поширюються на відповідача, адже частина території заводу належить іншій юридичній особі.

Апелянт стверджує, що порушення виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які дійсно могли спричинити загрозу життю та здоров`ю людей відсутні, а тому застосування заходів реагування є недоцільним.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що за результатами проведеної перевірки складено акт, однак позивачем не видавався відповідачеві припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а тому право на звернення до суду щодо визначених порушень у позивача не виникло.

Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права апелянт зазначив, що відповідачу не направлено ухвалу суду першої інстанції про прийняття адміністративної справи до провадження згідно вимог статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, чим останнього позбавлено можливості подати відзив на позовну заяву у визначений строк.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 та від 09.09.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Від Головного управління ДСНС у м. Києві 09.09.2024 року надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначає, що на час розгляду справи доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей надано не було, а тому відсутні підстави для скасування застосованих судом заходів реагування. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Позивачем разом із відзивом на апеляційну скаргу подано клопотання про розгляд справи за участі представника Головного управління ДСНС у м. Києві.

Колегія суддів, розглянувши подане клопотання вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.

Від відповідача до суду апеляційної інстанції 13.09.2024 року надійшло клопотання про долучення доказів, в якому представник просить долучити до матеріалів справи копію акту №106 від 06.09.2024 року, копію припису №104 від 06.09.2024 року, копію пояснювальної записки щодо виконання усунення недоліків згідно акту від 27.08.2024 №105, копію акту від 27.08.2024 №105, копію припису від 27.08.2024 №103, копію наказу від 25.02.2022 №4 «Про призупинення діяльності підприємства у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні», копію акту про усунення недоліків на виконання розпорядження від 25.05.2021 відповідно акту №302 від 24.05.2021 року, копію довідки від 01.11.2021.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління Державної служби України у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 та наказів Державної регуляторної служби України від 16.11.2020 № 114 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік», ДСНС України від 26.11.2020 № 633 «Про затвердження плану перевірок» з урахуванням Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві видано наказ від 12.04.2021 № 377 «Про проведення планових перевірок» (далі по тексту - наказ № 377).

Згідно наказу № 377 начальникам районних управлінь, УОЗЗЦЗ на ОВО, УОППД у ДУ, ВРзОПН ЦЗД Головного управління ДСНС України у м. Києві доручено організувати та забезпечити проведення у травні 2021 року планових перевірок щодо додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, згідно із додатком.

Згідно наказу №377 видано повідомлення від 16.04.2021 №28/966 про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю).

На підставі наказу №377 видано посвідчення від 28.04.2021 №2971 на проведення заходу державного нагляду (контролю): проведення планової перевірки ПАТ «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» розташованого по вул. Куренівській, 5/7 в м. Києві.

Перед початком здійснення перевірки державними інспекторами надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 28.04.2021 №2971 та службові посвідчення, які засвідчують осіб перевіряючих.

Копію посвідчення отримано генеральним директором ПАТ «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу», про що зроблено відмітку в посвідченні №2971.

За наслідками проведення перевірки складено акт від 24.05.2021 №302, за змістом якого, встановлено наявність 25 порушень відповідачем вимог законодавства, а саме:

- п.1.8 глава 1 розділ IV ППБУ - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- п.1.6. глава 1 розділ IV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів не виконане за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- п.1.18. глава 1 розділ IV ППБУ- в приміщеннях дозволяється використання побутових електронагрівальних приладів без підкладання теплоізоляційних підставок;

- п. 1.21. глава 1 розділ IV ППБУ - не проведено перевірку блискавкозахисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

- п. 1.12. глава 1 розділ IV ППБУ - не надані акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями в побутових приміщеннях;

- п. 1.17. глава 1 розділ IV ППБУ - електричні розетки та вимикач встановлені на горючі основи (конструкцію) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра;

- п. 2.23. глава 2 розділ III ППБУ - коридори поверхів адміністративної будівлі не облаштовані світовим розширенням (карманом) п. 9.4.5. ДБН В.2.2-9 «Громадські будинки та споруди»;

- п. 2.23. глава 2 розділ III ППБУ - стіни на шляхах евакуації оздоблені горючими матеріалами;

- п. 1.2. глава 1 розділ V ППБУ - приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56 «Системи протипожежного захисту»;

- п. 2.23. глава 2 розділ III ППБУ - ширина дверей на шляхах евакуації менше 0,8 метрів;

- п. 2.23. глава 2 розділ III ППБУ - висота дверей на шляхах евакуації менше 2-х метрів;

- п.п. 2.3., 2.4 глава 2 розділ III ППБУ - комунікаційні отвори в протипожежних перешкодах не зашпаровано наглухо негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонепроникнення, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод;

- п. 2.1. глава 2 розділ V ППБУ - не проведене випробування зовнішнього протипожежного водопостачання на тиск та витрату води;

- п. 2.2. глава 2 розділ V ППБУ - пожежні крани не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування;

- п. 2.23. глава 2 розділ III ППБУ - двері приміщень адміністративного корпусу, що відчиняються в загальні коридори, не перенавішені з урахуванням їх відчинення таким чином, щоб не перешкоджали вільній евакуації та не зменшували нормативну ширину коридорів;

- п. 2.32. розділ III ППБУ - евакуаційний вихід в адміністративній будівлі не позначений світловим покажчиком «Вихід»;

- п. 1.2. глава 1 розділ V ППБУ - коридори не обладнано світловими покажчиками напрямку руху;

- п. 3.11. розділ V ППБУ - територія підприємства не забезпечена пожежним щитом з пожежним інвентарем;

- п. 2.23. глава 2 розділ III ППБУ - ширина сходових маршів сходової клітини типу СКІ в адміністративній частині менше 1,2м (п. 10.1.11 ДБН В.2.2- 9 «Громадські будинки та споруди»);

- п. 2.22. глава 2 розділ III ППБУ - під час експлуатації об`єкта допускається зниження рівня його пожежної безпеки (вікна сходових кліток типу СК1 не обладнані пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок, маршів в порушення п 7.3.26 ДБН В.1.1-7);

- п. 2.37. глава 2 розділ III ППБУ - запасні виходи з приміщень не забезпечені замками, що легко відчиняються;

- п. 1.18. глава 1 розділ IV ППБУ - в сходовій клітці дозволяється прокладання електропроводів та кабелів, які не відносяться для її освітлення;

- п. 8 част.1 ст.20 ст.40 КЦЗУ - не проведено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

- на території об`єкта не забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд;

- п. 3.6 глави 3 розділу V ППБУ - будинки адміністративного та побутового призначення не забезпечені вогнегасниками з розрахунку 1 кг вогнегасної речовини на кожні 10 м2 площі підлоги та додатково газовими вогнегасниками з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше на 20 м2 площі підлоги в офісних приміщеннях з оргтехнікою, коморах, електрощитових, вентиляційних камерах та інших технічних приміщеннях.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання ПрАТ «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» знеструмити приміщення та накласти печатки на головний електрощит приміщення за адресою: вул. Куренівська, 5/7 в Оболонському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення позовних вимог виходив із того, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем вживаються заходи, спрямовані на усунення вимог порушень, встановлених в акті перевірки № 302 від 24.05.2021. Як вбачається з характеру порушень, встановлених актом перевірки, вони не є формальними, а стосуються виключно відсутністю на підприємстві необхідних умов для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення. Виявлені порушення можуть створювати небезпеку і завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини щодо державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 року (далі - Закон №877-V). Даний закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.

Статтею 67 Кодексу Цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема:

- здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу;

- складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

- звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Стаття 70 КЦЗ України визначає, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Отже, Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як підставу для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Судова колегія звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Матеріалами справи встановлено, що у період з 14.05.2021 по 24.05.2021 посадовими особами Оболонського районного управління Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві проведена планова перевірка стану дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Приватного акціонерного товариства «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу», за наслідками якої складено акт від 24.05.2021 №302, зі змісту якого вбачається про виявлення 25 порушень вимог законодавства.

Відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що порушення, які зазначені в акті не впливають на можливість виникнення пожежі у приміщеннях ПАТ «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу», а відтак, не становлять загрозу життю і здоров`ю людей.

Проте, колегія суддів зауважує, що факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Так, представником відповідача до суду апеляційної інстанції подано клопотання про долучення доказів, в якому останній зазначає, що ПАТ «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» ініційовано перевірку на усунення виявлених порушень, що зафіксовано в акті №302 від 24.05.2021. Так, позивачем проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якого складено акт від 27.08.2024 №105, в якому зафіксовано 16 порушень та акт від 06.09.2024 №106, в якому зафіксовано 7 порушень.

Так, із акту від 06.09.2024 року №106, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, виявлено 7 порушень вимог законодавства, а саме:

- п.1.6. глава 1 розділ IV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів не виконане за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- п. 1.2. глава 1 розділ V ППБУ - приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56 «Системи протипожежного захисту»;

- п. 2.1. глава 2 розділ V ППБУ - не проведене випробування зовнішнього протипожежного водопостачання на тиск та витрату води;

- п. 2.23. глава 2 розділ III ППБУ - двері приміщень адміністративного корпусу, що відчиняються в загальні коридори, не перенавішені з урахуванням їх відчинення таким чином, щоб не перешкоджали вільній евакуації та не зменшували нормативну ширину коридорів

- п. 2.23. глава 2 розділ III ППБУ - ширина сходових маршів сходової клітини типу СКІ в адміністративній частині менше 1,2м (п. 10.1.11 ДБН В.2.2- 9 «Громадські будинки та споруди»);

- п. 2.22. глава 2 розділ III ППБУ - під час експлуатації об`єкта допускається зниження рівня його пожежної безпеки (вікна сходових кліток типу СК1 не обладнані пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок, маршів в порушення п 7.3.26 ДБН В.1.1-7);

- п.п. 2.3., 2.4 глава 2 розділ III ППБУ - комунікаційні отвори в протипожежних перешкодах не зашпаровано наглухо негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонепроникнення, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод.

Таким чином, на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції, доказів усунення порушень, зазначених в акті, відповідачем не надано.

Щодо доводів апелянта про те, що припис відповідачеві не видавався, а тому право на звернення позивача до суду щодо визначених порушень не виникло, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У свою чергу, відповідно до норм частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи нейтрального органу виконавчої влади, шо реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що підставою для звернення до суду про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є саме акт перевірки та наявність порушень, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а закон не містить обов`язку органом державного нагляду (контролю) перед зверненням до суду видавати припис. Складання припису, є правом контролюючого органу, а не його обов`язком. До того ж, його відсутність не пов`язується з нівелюванням результатів перевірки та відсутністю підстав для застосування заходів реагування через порушення процедури проведення перевірки.

Винесення припису та звернення до суду із позовом щодо застосування заходів реагування є двома окремими повноваженнями органу державного нагляду (контролю), можливість здійснення яких не пов`язана будь-якими послідовністю їхнього застосування, завершенням строків на усунення виявлених порушень тощо.

Позивач не був позбавлений можливості на звернення до суду із розглядуваним позовом. При цьому, ключовим моментом в такому зверненні до суду є обґрунтованість необхідності та доцільності застосування певних заходів реагування.

Посилання апелянта на те, що порушення, які відображені в акті не впливають на можливість виникнення пожежі у приміщеннях відповідача, а тому не становлять загрозу життю і здоров`ю людей, що підтверджується експертним аналізом документів від 04.08.2021 №02/08/251, проведеного ТОВ «Український центр сертифікації «Техлології безпеки», колегією суддів оцінюються критично, виходячи із наступного.

Згідно частини четвертої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України докази, які на були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що станом на час прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, вказані докази були відсутні у матеріалах справи. При цьому, розгляд справи здійснювався протягом більш ніж 3 роки (з червня 2021 року по липень 2024 року).

З тексту експертного висновку вбачається, що в період з 02.08.2021 по 04.08.2021 ТОВ «Український центр сертифікації «Технології безпеки» проведено оцінку (експертизу).

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що у відповідача було достатньо часу для надання експертного аналізу до суду першої інстанції.

Щодо доводів апелянта про те, що останній був позбавлений можливості подати до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, оскільки судом не направлялася копія ухвали суду від 19.06.2023 року про прийняття адміністративної справи до провадження, чим порушено норми процесуального права, колегія суддів звертає увагу на наступне.

В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що копію ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2021 року про відкриття провадження у справі отримано 16.08.2021, про що міститься відмітка. В резолютивній частині ухвали суду запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали надати суду відзив на позовну заяву.

Крім того, представником відповідача - Юрчишиною Н.І. до суду подано клопотання від 27.08.2021 року про ознайомлення із матеріалами справи.

Однак, відповідачем до суду першої інстанції відзиву на позовну заяву надано не було.

Щодо не направлення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 року, колегія суддів встановила, що секретарем судового засідання Воляник Н.Ю. повідомлено телефонограмою представника відповідача про позбавлення можливості надіслати учасникам судового процесу копії судових рішень засобами поштового зв`язку через недостатнє фінансування. Роз`яснено, що отримати копію вказаної ухвали у паперовій формі можна отримати у будь-який зручний час протягом робочого часу суду безпосередньо в приміщенні суду.

Вищезазначеним спростовуються доводи апелянта про те, що він не був повідомлений про ухвалу суду від 19.06.2023 року про прийняття адміністративної справи до провадження.

Що стосується доводів про те, що телефонограму здійснено на номер телефону, який не має відношення до відповідача, колегія суддів зазначає, що у клопотанні про ознайомлення із матеріалами справи представник відповідача зазначив саме цей контактний номер телефону, а докази щодо повідомлення суду про зміну представника в матеріалах від відповідача не надходило.

Колегія суддів зазначає, що суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.

Слушно також враховувати, що практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Проаналізувавши зазначене, колегія суддів вважає, що у позивача була можливість до моменту прийняття судового рішення у справі 12.07.2024 року надати докази та відзив на позовну заяву.

Колегія суддів наголошує на тому, що, відповідно до висновків акту від 06.09.2024 року №106, кожне з виявлених порушень несе ризик настання негативних наслідків у вигляді пожежі.

Як наголошує позивач, наведені в акті порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Отже, кожне з виявлених порушень створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, які знаходяться у приміщеннях відповідача, а сукупність цих порушень вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

На переконання колегії суддів, забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі №810/2400/18.

Судова колегія звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №320/7019/18 вказав наступне: «…існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель».

Враховуючи те, що на час розгляду апеляційної скарги, доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей надано не було. Таким чином, відповідачем не усунуто усіх порушень, виявлених під час проведення перевірки, і порушення, які продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання ПрАТ «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» знеструмити приміщення та накласти печатки на головний електрощит приміщення за адресою: вул. Куренівська, 5/7 в Оболонському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Не усунені відповідачем порушення, на думку колегії суддів, є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі №320/17187/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді І.О. Грибан

Л.О. Костюк