Ухвала

від 01.10.2024 по справі 127/16932/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/16932/24

Провадження 2/127/2262/24

У Х В А Л А

01 жовтня 2024 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Сунько Я.Р.

розглянувши в спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заболотного 6» про зміну формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

в провадженні суду знаходиться цивільна справа № 127/16932/24 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заболотного 6» про зміну формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Довбиш О.Л. заявив клопотання про закриття провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Вважає, що оскільки ОСОБА_1 була звільнена відповідно до рішення загальних зборів від 27.01.2024 року і вона не погодилась із причинами формулювання її звільнення, між сторонами виникли корпоративні правовідносини, тому спір слід вирішувати в порядку господарського судочинства (а.с. 97-100).

В судовому засіданні представники позивача адвокати Мишковська Т.М. і ОСОБА_2 заперечили проти клопотання про закриття провадження у справі. Наголосили, що позивач не була членом ОСББ і не є співвласником багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , а є лише найманим працівником, що прийнятий на посаду голови правління ОСББ рішенням установчих зборів 07.11.2020 року. Просили врахувати, що позивачем не оскаржується рішення загальних зборів від 27.01.2024 року, оскільки позивач згодна із звільненням. Спір виник щодо формулювання причин звільнення в наказі від 02.02.2024 року і стягнення виплат, пов`язаних із звільненням, тому до даних правовідносин підлягають застосуванню норми КЗпП України. Такі вимоги відносяться до категорії трудових спорів і можуть бути вирішені судом загальної юрисдикції.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 була обрана головою правління ОСББ «Заболотного 6» на установчих зборах 07.11.2020 року (а.с. 10-11).

23.02.2021 року відповідно до наказу № 1 к-тр ОСОБА_3 прийнята на роботу на посаду голови правління ОСББ з 25.02.2021 року (а.с. 27).

Відповідно до наказу № 2-к від 02.02.2024 року і на підставі ст. 99 ЦК України, Протоколу загальних зборів ОСББ «Заболотного 6» № 1 від 27.01.2024 року, ст.. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», п. 13 Статуту ОСББ «Зоболотного 6», з 02.02.2024 року припинені повноваження голови правління ОСББ ОСОБА_1 (а.с. 65).

Предметом спору у даній справі є зміна формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статті124,125 Конституції Українивизначають, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежовувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад, а також пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно доКонституції України,ЦПК України,Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третястатті 3 ЦПК України).

Частиною першоюстатті 19 ЦПК Українипередбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових, відносин та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до частини другоїстатті 4 ГПК Україниюридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, необхідно виходити з визначень, наведених у статті 2 та частині першійстатті 3 ГК України, відповідно до яких як господарську діяльність розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованихЦК України,ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Статтею 20 ГПК Українивизначено коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, зокрема і справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин справи.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначеноЗаконом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29 листопада 2001 року N 2866-III.

Відповідно до частини другоїстатті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частиною другоюстатті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Основна діяльність ОСББ полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина першастатті 99 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другоїстатті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина першастатті 99 ЦК України).

Частиною третьоюстатті 99 ЦК Українипередбачено, що повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до частини першоїстатті 3 КЗпП Українизаконодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Підстава розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, передбачена п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України (припинення повноважень посадових осіб), поширюється лише на членів виконавчого органу юридичних осіб господарських товариств.

Враховуючи те, що в даному провадженні не оспорюється дотримання органом управління (загальними зборами) передбачена цивільним законодавством та установчими документами юридичної особи процедура ухвалення рішення про припинення повноважень ОСОБА_1 , враховуючи характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що в цій справі між сторонами виник індивідуальний трудовий спір, який підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 260 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: