Ухвала

від 03.10.2024 по справі 740/3369/24

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/3369/24

Провадження № 2/740/1101/24

УХВАЛА

03 жовтня 2024 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участю секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,

розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові теремки»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген», про стягнення пені,

установив:

У травні 2024 року позивач звернувся до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з указаною позовною заявою, в якій просив стягнути з ТОВ «ЖК «Нові теремки» на свою користь пеню, передбачену ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», за період з 01 липня 2021 року по 11 жовтня 2021 року у розмірі 2981313,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.06.2019 між позивачем та ТОВ «КУА «Андере Ріхтінг» укладено договір № 84157-А/4 купівлі-продажу деривативу, згідно з яким продавець (третя особа у справі) зобов`язується передати покупцеві (позивачу), а покупець зобов`язується прийняти й оплатити дериватив з характеристиками відповідно до п. 2 договору купівлі-продажу деривативу. Позивач оплатив у повному обсязі ціну договору купівлі-продажу деривативу. Крім того, 04.06.2019 між позивачем та ТОВ «ЖК «Нові теремки» укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , відповідно до умов якого продавець (відповідач) зобов`язується передати у власність покупцю (позивачу), а покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_2 та оплатити ціну таких прав у порядку та на умовах, визначених договором. Указані договори взаємопов`язані між собою, укладені з метою купівлі-продажу в майбутньому нерухомого майна та діють до повного виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру. У зв`язку з порушенням відповідачем графіків будівництва вказаної квартири та невведення її в експлуатацію у строк, установлений договором, позивач вимушений був розірвати вказані договори.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 липня 2023 року у справі № 369/2105/22, з ТОВ «КУА «Андере Ріхтінг» та ТОВ «ЖК «Нові теремки» стягнуто на користь позивача заборгованість у розмірі 200282,73 грн, проценти за неправомірне користування грошовими коштами в розмірі 3934,32 грн, інфляційне збільшення за час користування грошовими коштами в розмірі 36516,45 грн, моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

За твердженням позивача, у відносинах, які склалися між ним та ТОВ «ЖК «Нові теремки», товариство було не тільки продавцем, а й замовником будівництва будинку АДРЕСА_3 , та виконувало роботи з будівництва, що, на думку позивача, свідчить про наявність правових підстав для застосування до відповідача відповідальності, передбачено ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки будинок АДРЕСА_3 своєчасно в експлуатацію зданий не був, а тому стороною порушено умови договору про виконання робіт (надання послуг).

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 червня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального провадження, підготовче засідання призначено на 18 липня 2024 року 08-30 год., яке відкладено на 23вересня 2024 року 12-30 год.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 вересня 2024 року заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду, підготовче засідання відкладено на 03 жовтня 2024 року 11-00 год.

У підготовче засідання учасники справи не з`явилися.

Позивач подав до суду заяву, в якій просив провести судове засідання без його участі, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, при цьому належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, жодних заяв/клопотань до суду не подавали.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи слід зазначити таке.

Частиною 1ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Статтею 125 Конституції Українипередбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Територіальна підсудність це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Згідно з нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого і правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб`єктів права.

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогоюст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Статтями 27, 28, 30 ЦПК України врегульовано питання загальної територіальної підсудності за місцем проживання (місцезнаходженням) відповідача, підсудності справ за вибором позивача та виключної підсудності.

За загальним правилом територіальної підсудності, яке закріплене в ч. 1, 2ст. 27 ЦПК України,передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Виняток з указаного правила становить альтернативна підсудність (стаття 28 ЦПК України) та виключна підсудність (стаття 30 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст.30ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

У постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.

З наведених у позовній заяві правових обґрунтувань убачається, що позов пред`явлено за зареєстрованим місцем проживання позивача за правилом альтернативної підсудності позовів про захист прав споживачів, що передбачено ч.5ст.28 ЦПК України.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що на спірні правовідносини поширюються вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», однак з огляду на предмет спору у вказаному випадку повинно діяти встановленестаттею 30 ЦПК Україниправило виключної підсудності, згідно з яким позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, оскільки спір між сторонами щодо стягнення пені виник у зв`язку з невиконання відповідачем зобов`язань з будівництва об`єкта нерухомості квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , на яку поширюється територіальна підсудність Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Згідно зі ст. 378ЦПК України, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, оскільки нерухоме майно знаходиться не на території м.Ніжина чи Ніжинського району Чернігівської області, то за правилами виключної підсудності, встановленими ч. 1 ст. 30 ЦПК України, зазначена цивільна справа не підсудна Ніжинському міськрайонному суду Чернігівської області, а тому справу слід передати за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Керуючись ст.2,13, 30 32, 197, 198,259261 ЦПК України, -

ухвалив:

Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові теремки»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген», про стягнення пені передати за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленоюЦПК Українипідсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно дост. 261 ЦПК України.

Суддя І. М. Шевченко