Постанова

від 19.11.2024 по справі 740/3369/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

19 листопада 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 740/3369/24

Головуючий у першій інстанції Шевченко І. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1524/24

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шарапової О.Л.,

суддів Євстафіїва О.К., Скрипки А.А.

з участю секретаря: Зеляк Ю.Г.

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові теремки»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген».

Особа, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Оскаржується ухвала Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаною позовом та просив стягнути з ТОВ «ЖК «Нові теремки» на свою користь пеню, передбачену ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», за період з 01 липня 2021 року по 11 жовтня 2021 року у розмірі 2 981 313,74 грн.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржувана ухвала є незаконною. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вважає, що висновок суду першої інстанції про необхідність передачі справи про стягнення пені, не узгоджується з обставинами справи її предметом та підставами, не забезпечує йому доступу до правосуддя.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що при відкритті провадженні у справі, судом першої інстанції надавалась оцінка територіальної підсудності позовної заяви.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що спір у даній справі виник з договірних відносин, які не пов`язані з нерухомим майном, а тому суд першої інстанції помилково застосував правило виключної підсудності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ «ЖК «Нові теремки» на свою користь пені, передбаченої ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», за період з 01 липня 2021 року по 11 жовтня 2021 року у розмірі 2 981 313,74 грн.

Спір між сторонами щодо стягнення пені виник у зв`язку з невиконання ТОВ «ЖК «Нові теремки» зобов`язань з будівництва об`єкта нерухомості квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,

Статтею 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність справ.

Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність.

Приписами ч. 1 ст. 30 ЦПК України визначено, зокрема, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (виключна підсудність).

Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч.1 ст.30 ЦПК України).

Постановляючи ухвалу про передачу справи для розгляду за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області, суд першої інстанції виходив з того, що нерухоме майно знаходиться не на території м. Ніжина чи Ніжинського району Чернігівської області, тому за правилами виключної підсудності, встановленими ч. 1 ст. 30 ЦПК України, зазначена цивільна справа не підсудна Ніжинському міськрайонному суду Чернігівської області.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Керуючись ст.ст. 30, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2024 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст.. 389 ЦПК України.

Головуюча: Судді: