Рішення

від 02.10.2024 по справі 752/20728/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/20728/23

Провадження №2/752/1959/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Дураєвої А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Козацька, 55-й», третя особа ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкта нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Козацька, 55-й» (далі - ОСББ «Козацька, 55-й»), третя особа ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкта нерухомого майна.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 05.04.2016 на підставі укладеного договору купівлі-продажу позивач став власником земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:142:0287, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

27.05.2019 власником зазначеної земельної ділянки стало ОСББ «Козацька, 55-й» на підставі акту приймання-передачі, рішення про державну реєстрацію за відповідачем права власності на земельну ділянку від 27.05.2019 №47058273 прийняв приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович.

Вказана дія суперечить волі позивача, оскільки повірений ОСОБА_3 , який повинен був діяти в його інтересах та передати землю на баланс ОСББ «Козацька, 55-й», а в акті приймання-передачі № 1/2019 зазначено про передачу спірної земельної ділянки для обслуговування будинку (у власність).

ОСОБА_3 одночасно був стороною, яка передає майно, та стороною, яка його безоплатно набуває.

Статтею 42 ЗК України не передбачена можливість передачі у приватну власність ОСББ земельної ділянки.

Просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте державним реєстратором номер запису про право власності 31728202 від 27.05.2019 15:44:50 на об`єкт нерухомого майна 583688380000 - земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:79:142:0287, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

09.10.2023 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

11.06.2024 постановлено ухвалу про відмову в залученні ОСББ «Грінхауз» як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

02.10.2024 постановлено ухвалу, якою залишено без розгляду заяву ОСОБА_4 про залучення його як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та подану ним позовну заяву до ОСОБА_1 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Козацька, 55-й», третя особа ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкта нерухомого майна.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористалися.

Позивач та його представник підтримали заявлений позов.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

15.04.2016 між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого останній набув у власність земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:79:142:0287, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

10.05.2019 позивач видав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_3 та ОСОБА_6 бути його представником з усіма необхідними повноваженнями стосовно розпорядження, володіння та користування належним йому на праві власності будь-яким нерухомим та рухомим майном та з будь-яких питань, що його стосуються. Строк дії довіреності один рік.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.05.2019 №168139618 за позивачем зареєстровано право власності земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 58368838000), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:79:142:0287, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

23.05.2019 Правління ОСББ «Козацька, 55-й» прийняло рішення, яким погодило передачу від ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку ОСББ на баланс ОСББ «Козацька, 55-й» земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:79:142:0287, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що належить ОСОБА_1

23.05.2019 Правління ОСББ «Козацька, 55-й» та ОСОБА_3 , як представник ОСОБА_1 , склали акт приймання-передачі №1/2019, згідно з яким ОСОБА_1 передав на баланс (у власність) ОСББ «Козацька, 55-й»земельну ділянку загальною площею 0,1 га, за кадастровим номером 8000000000:79:142:0287, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру від 23.05.2019 №НВ-00031993712019 земельна ділянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 га, кадастровий номер 8000000000:79:142:0287, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), форма власності приватна, власник ОСОБА_1 , сервітут - право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).

Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.05.2019 №168143120 за ОСББ «Козацька, 55-й» зареєстровано право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1 га, з кадастровим номером 8000000000:79:142:0287, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, підстава виникнення - акт приймання-передачі №1/2019 нерухомого майн, серія та №1249, 1250, виданий 23.05.2019.

Частиною ст. 244 ЦК України встановлено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Частиною 1 ст. 237 ЦК України встановлено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.

Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Статтею 346 ЦПК України встановлено, що право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам`яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 8) звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника; 12) визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 152 ЗК України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами, встановленими ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Статтею 5 ЦПК України визначено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Способи захисту порушеного права встановлено ч. 2 ст. 16 ЦК України, яка визначає, що такими способами можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Абзацами 1 та 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площа 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:79:142:0287, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

На зазначеній земельній ділянці знаходиться багатоквартирний будинок, відомості про забудовника якого суду не надані.

Також встановлено, що в травні 2019 року позивач видав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_3 та ОСОБА_6 бути його представниками з усіма необхідними повноваженнями стосовно розпорядження, володіння та користування належним йому на праві власності будь-яким нерухомим та рухомим майном та з будь-яких питань, що його стосуються. Строк дії довіреності один рік.

Як вбачається зі змісту довіреності, позивач надав повіреним без будь-яких обмежень повноваження стосовно розпорядження, володіння та користування належним йому на праві власності будь-яким нерухомим майном.

Враховуючи наведене, дії ОСОБА_3 щодо відчуження спірної земельної ділянки, яка належала на праві власної позивачу, вчинені відповідно до наданої позивачем довіреності.

Позивач вважає, що земельна ділянка вибула з його власності протиправно, оскільки 23.05.2019 Правління ОСББ «Козацька, 55-й» прийняло рішення, яким погодило передачу від ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку ОСББ на баланс ОСББ «Козацька, 55-й» спірної земельної ділянки. Проте в акті приймання-передачі від 23.05.2019 №1/2019 зазначено про передачу на баланс (у власність) ОСББ «Козацька, 55-й» земельну ділянку загальною площею 0,1 га, за кадастровим номером 8000000000:79:142:0287, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому саме позивач повинен довести, що відчуження земельної ділянки, власником якої він був, здійснено всупереч вимогам закону, тобто з порушенням прав позивача.

Суд відзначає, що акт приймання-передачі від 23.05.2019 №1/2019, на підставі якого відбулась передача землі та реєстрації її на праві власності за відповідачем, позивачем не оспорювався, його незаконність в судовому порядку не встановлена.

Крім того, як спосіб захисту свого права, як власника, позивач обрав скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте державним реєстратором номер запису про право власності 31728202 від 27.05.2019 15:44:50 на об`єкт нерухомого майна 583688380000 - земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:79:142:0287, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Аналізуючи вищенаведені норми права суд відзначає, що способи захисту порушених прав власників визначені у ст.15, 16 ЦК України та у ст. 152 ЗК України.

Вказана норма визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорювань право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнані права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Аналіз приведених норм дає підстави дійти висновку про те, що до суду за захистом порушеного права може звернутися будь-яка особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено.

При цьому процес такого захисту у суді обмежено законодавцем принципом диспозитивності, згідно з яким захист здійснюється виключно у межах заявлених вимог, на підставі наданих доказів і з суворим дотримання приписів ст. 16 ЦК України у поєднання з ч. 2 ст. 5 ЦПК України.

Станом на день розгляду справи право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за ОСББ «Козацька, 55й.

В пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 викладено висновок про те, що сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (див. постанови від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц (пункт 77), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148)).

Слід зазначити, що суд вирішує спір про право, при цьому скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов`язано з підставою для проведення такої реєстрації, з одночасним визнанням того, хто набуватиме це право. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності.

При цьому вимога про визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку не заявлялась.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки у задоволенні вимог відмовлено в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складене 03.10.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Козацька, 55-й», місцезнаходження: м. Київ, вул. Козацька, буд. 55-Й, код ЄДРПОУ 43014336.

Третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович, місцезнаходження: АДРЕСА_5 .

Суддя Ж. І. Кордюкова