Ухвала

від 02.10.2024 по справі 626/987/22

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/987/22

Провадження № 1-кс/626/1472/2024

У Х В А Л А

Про скасування арешту

02 жовтня 2024 року м.Красноград

Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання власника арештованого майна представника ППФ «Юкон Агро» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження №12022221090000404 від 28.06.2022 року, за ч.2 ст.272 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

30.09.2024 року, власник власника арештованого майна представника ППФ «Юкон Агро» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження №12022221090000404 від 28.06.2022 року, за ч.2 ст.272 КК України.

В клопотанні заявник зазначив, що в рамках зазначеного кримінального провадження Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 01.07.2022року по справі 626/987/22, провадження №1-кс/626/453/2022 задоволено клопотання слідчого СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022221090000404 від 28.06.2022року,за ч.2ст.272КК України.

Накладено арешт на вилучені предмети та документи, а саме: на диск з носієм електронної інформації «Western Digital» на 4 ТВ пам`яті, моделі «40 PURZ 85AKKYO» з серійним номером «WX42D41D96UX» та електронний носій інформації «WD» на 2 ТВ пам`яті моделі «WD20PURZ 85GU640» з серійним номером «WCC4M4FHPEDN», які було вилучено під час огляду місця події 29.06.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 на території ПП «Фірма «Юкон Агро». Визначено місцем зберігання вилученого зошиту камеру зберігання речових доказів Красноградського РВП, за адресою: АДРЕСА_2 .

Із змісту Ухвали Красноградського районного суду Харківської області від 01.07.2022року по справі 626/987/22, вбачається, що арешт на вилучені речі накладався з метою проведення подальших процесуальних слідчих дій та необхідних експертиз.

Так, слідчим у згаданому кримінальному провадженні було повідомлено Заявника, що у кримінальному провадженні №12022221090000404 від 28.06.2022року призначались та були проведені всі необхідні експертизи, внаслідок чого в подальшому утриманні речових доказів необхідності немає.

З матеріалів досудового розслідування вбачається, що в кримінальному провадженні відсутня особа, якій повідомлено про підозру.

Також ч. 2 ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98КПК України.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати обставини, визначені ч.2 ст.173 КПК України.

Частина 1 ст.173 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

В судове засідання заявник не з`явився при цьому від нього надійшла заява про розгляд клопотання без його присутності.

Прокурор та слідчий також до суду не з`явилися, повідомлялися належним чином, що не перешкоджає розгляду даного клопотання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною першоюстатті 174КПК Українипередбачено,що підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Тобто із даної норми права слідує, що володілець арештованого майна повинен довести, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя, оцінивши доводи заявника, вважає, що він не довів той факт, що в подальшому відпала потреба арешту майна або арешт накладено необґрунтовано.

В рамках зазначеного кримінального провадження Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 01.07.2022року по справі 626/987/22, задоволено клопотання слідчого СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022221090000404 від 28.06.2022року,за ч.2ст.272КК України.

Накладено арешт на вилучені предмети та документи, а саме: на диск з носієм електронної інформації «Western Digital» на 4 ТВ пам`яті, моделі «40 PURZ 85AKKYO» з серійним номером «WX42D41D96UX» та електронний носій інформації «WD» на 2 ТВ пам`яті моделі «WD20PURZ 85GU640» з серійним номером «WCC4M4FHPEDN», які було вилучено під час огляду місця події 29.06.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 на території ПП «Фірма «Юкон Агро». Визначено місцем зберігання вилученого зошиту камеру зберігання речових доказів Красноградського РВП, за адресою: АДРЕСА_2 .

Із змісту Ухвали Красноградського районного суду Харківської області від 01.07.2022року по справі 626/987/22, вбачається, що арешт на вилучені речі накладався з метою проведення подальших процесуальних слідчих дій та необхідних експертиз.

Так, слідчим у згаданому кримінальному провадженні було повідомлено Заявника, що у кримінальному провадженні №12022221090000404 від 28.06.2022року призначались та були проведені всі необхідні експертизи, внаслідок чого в подальшому утриманні речових доказів необхідності немає.

Згідно з частиною другою статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно положень статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7) ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст.170 КПК України-ст.173 КПК України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

З матеріалів досудового розслідування вбачається, що в кримінальному провадженні відсутня особа, якій повідомлено про підозру.

Також ч. 2 ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати обставини, визначені ч.2 ст.173 КПК України.

Частина 1 ст.173 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З огляду на приписи п.18 ч.1 ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право особи, в інтересах якої подано клопотання, на вільне використання майна власником, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

27 березня 2019 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 202/1452/18, провадження № 14-559 цс18 підтвердила раніше сформовану правову позицію та зазначила, що у разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства. І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України і є ефективним.

Враховуючи викладене, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, зважаючи на вимоги ч.1 ст.174 КПК України, підстави для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження (арешт майна)відсутні.

Висновки

Згідно з ч. 1 ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке в нашому випадку передбачає обов`язок слідчого/прокурора негайно повернути вилучене майно особі, в якої воно обуло вилучене (ч. 5 ст. 171 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами статті 174 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, підстави та мета, передбачені ст. 170 КПУ України, які існували на момент накладення арешту відпали, а тому у його застосування в подальшому відпала потреба.

Керуючись ст. ст. 100, 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання власника арештованого майна представника ППФ «Юкон Агро» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження №12022221090000404від 28.06.2022року,за ч.2ст.272КК України задовольнити.

Скасувати арештнакладений Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 01.07.2022 року по справі 626/987/22, провадження №1-кс/626/453/2022 у кримінальному провадженні №12022221090000404 від 28.06.2022року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.272 КК України на наступні предмети та документи: на диск з носієм електронної інформації «Western Digital» на 4 ТВ пам`яті, моделі «40 PURZ 85AKKYO» з серійним номером «WX42D41D96UX» та електронний носій інформації «WD» на 2 ТВ пам`яті моделі «WD20PURZ 85GU640» з серійним номером «WCC4M4FHPEDN», які було вилучено під час огляду місця події 29.06.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 на території ПП «Фірма «Юкон Агро» та повернути їх власнику ПП «Фірма «Юкон Агро».

Ухвала підлягає негайному виконанню є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

Красноградського районного суду ОСОБА_1