Рішення

від 25.09.2024 по справі 127/7578/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/7578/24

Провадження № 2/127/927/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 вересня 2024 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Шаміної Ю.А.,

при секретарі судового засідання Міхеєвій Н.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Вінниці впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Дирекція з будівництва об`єктів до Євро 2012 у м. Львові" про стягнення невиплаченої суми заробітної плати, належної працівнику при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ДП «Західінфрапроект» про стягнення невиплаченої суми заробітної плати, належної працівнику при звільненні. Позов мотивовано тим, що з 16.09.2022 наказом Державного агентства інфраструктурних проектів України №118-К ОСОБА_1 призначено на посаду директора Державного підприємства «Дирекція з будівництва об`єктів до Євро 2012 у м. Львові» (далі - ДП «Західінфрапроект») на строк, який не перевищує строку дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення або скасування та укладено контракт. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 №29 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» реорганізовано Державне агентство інфраструктурних проектів шляхом приєднання до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури та установлено, що Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури є правонаступником майна, прав і обов`язків Державного агентства інфраструктурних проектів, що реорганізовується. Наказом державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України №50-К/ТР від 13.02.2024 ОСОБА_1 звільнено з посади директора ДП «Західінфрапроект» за власним бажанням, на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України, з достроковим припиненням дії чинного контракту від 16.09.2022. Пунктом 2 наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України №50-К/ТР від 13.02.2024 було доручено відповідачу провести повний розрахунок з ОСОБА_1 , відповідно до чинного законодавства. В день звільнення Позивачу було видано трудову книжку і при цьому не виплачено всіх належних сум при звільненні, а саме: заробітну плату за період з січня 2023 року по 13 лютого 2024 року на загальну суму 456683,54 грн. Факт невиплати заробітної плати за вказаний період підтверджується довідками про заробітну плату від 09.02.2024 року №10-24, від 13.02.2024 року №12-24 та довідкою від 13.02.2024 року №15-24. З огляду на викладене, позивач просив стягнути з відповідача заробітну плату за період з 01 січня 2023 рік по 13 лютого 2024 року у розмірі 456683,54 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.03.2024 прийнято справу до розгляду в загальному позовному провадженні та призначене підготовче засідання.

11.06.2024 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Відповідач відзив на позов не надав.

У судове засідання учасники справи не з`явилися. Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи без участі (вх. №58313 від 13.07.2024), у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлялась в порядку, визначеному чинним законодавством, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду на адресу його місцезнаходження, про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, а тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 16.09.2022 наказом Державного агентства інфраструктурних проектів України №118-К ОСОБА_1 призначено на посаду директора Державного підприємства «Дирекція з будівництва об`єктів до Євро 2012 у м. Львові» з 16.09.2024 на строк, який не перевищує строку дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення або скасування (а.с. 11).

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України №777-р від 02.09.2022 кандидатуру ОСОБА_1 на посаду директора Державного підприємства «Дирекція з будівництва об`єктів до Євро 2012 у м. Львові» було погоджено (а.с. 12).

16.09.2022 між Державним агентством інфраструктурних проектів України та ОСОБА_1 було укладено контракт про призначення на посаду директора Державного підприємства «Дирекція з будівництва об`єктів до Євро 2012 у м. Львові» з 16 вересня 2022 року на строк, який не перевищує строку дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення або скасування (а.с. 13-22).

Відповідно до п. 25 вказаного контракту за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством у результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених директору посадового окладу у розмірі 39000,00 грн і фактично відпрацьованого часу.

Наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України №50-к/тр від 13.02.2024 звільнено 13 лютого 20 4 року ОСОБА_1 , директора державного підприємства «Дирекція з будівництва об`єктів до Євро 2012 у м. Львові», із займаної посади за власним бажанням, стаття 38 Кодексу законів про працю України, з достроковим припиненням дії чинного контракту від 16 вересня 2022 року. Державному підприємству «Дирекція з будівництва об`єктів до Євро 2012 у м. Львові» провести повний розрахунок з ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства (а.с. 23).

Вказане також підтверджується записами у трудовій книжці належній ОСОБА_1 (а.с. 9-10).

Згідно довідок про заробітну плату №10-24 від 09.02.2024, №12-24 від 13.02.2024 сума заробітку ОСОБА_2 на посаді директора ДП «Дирекція з будівництва об`єктів до Євро 2012 у м. Львові» за період з січня 2023 року по грудень 2023 року складає 468000,00 грн, за період з січня 2024 року по лютий 2024 року 99308,75 грн (а.с. 24, 25).

Водночас, із довідки №15-14 від 13.02.2024 вбачається, що сума нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 з січня 2023 року по лютий 2024 року становить 567308,75 грн; станом на 13 лютого 2024 року сума нарахованої та не виплаченої заробітної плати складає 456683,54 грн, що визначена без врахування ПДФО та військового збору (а.с. 26).

При цьому, на підтвердження відсутності проведеного розрахунку виплат при звільненні позивачем надано виписку АТ «ПУМБ» по банківському рахунку відкритого на ім`я позивач, на який здійснювалися виплати заробітної плати (а.с. 34-39), а також надано індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (а.с. 33 зворот).

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Аналогічне положення міститься і в ст. 24 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

При цьому, за правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост.89ЦПК Українисуд оцінюєдокази засвоїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномута безпосередньомудослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено судом із наявних матеріалів справи ОСОБА_1 було звільнено 13.02.2024, при цьому сума нарахованої та невиплаченої заробітної плати за період з 01.01.2023 по 13.02.2024 становить 456683,54 грн (без врахування податків і зборів).

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеному статтею 13 ЦПК України, саме відповідач як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, визначає докази, якими підтверджуються його заперечення проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. Правом на подання відзиву на позовну заяву банку, у якому відповідач міг би викласти за наявності свої заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими він не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права, відповідач не скористався, крім того ним не оспорювався розмір розрахованої позивачем заборгованості по заробітній платі.

Відтак заявлений позивачем до стягнення розмір невиплаченої заробітної плати відповідачем у цій справі не спростовано, відповідачем не наведено будь-якого іншого розрахунку, а також не надано доказів щодо його сплати.

За викладенихобставин,судом встановленопорушення правта інтересівпозивача,які підлягаютьзахисту шляхомстягнення з Державного підприємства"Дирекціяз будівництваоб`єктівдо Євро2012у м.Львові" невиплаченої заробітної плати за період з 01.01.2023 по 13.02.2024 у розмірі 456683,54 грн, який визначений без врахування податків і зборів, які підлягають утриманню під час виплати заробітної плати.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Суд враховує, що стягуючи з відповідача на користь позивача суму невиплаченої заробітної плати при звільненні, слід зазначити про відрахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є обов`язком роботодавця та працівника, а не суду. Водночас визначена позивачем сума невиплаченої заробітної плати обрахована без врахування податків і зборів, які підлягають утриманню під час виплати заробітної плати.

Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 430 ЦПК України судове рішення про виплату заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

А тому суд вважає, що рішення суду в частині стягнення із Державного підприємства"Дирекціяз будівництваоб`єктівдо Євро2012у м.Львові на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць в сумі 39000,00 грн слід допустити до негайного виконання.

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати.

Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до положень ст. 141 ЦК України. Зважаючи, що судом позов задоволено, а позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 4566,83 грн, що становить 1% від розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 47, 116-117 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», ст. 13, 49, 81, 82, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Дирекція з будівництва об`єктів до Євро 2012 у м. Львові» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату при звільненні за період з 01.01.2023 по 13.02.2024 у розмірі 456683,54 грн (чотириста п`ятдесят шість тисяч шістсот вісімдесят три тисячі п`ятдесят чотири копійки), який визначений без врахування податків і зборів, які підлягають утриманню під час виплати заробітної плати.

Стягнути з Державного підприємства «Дирекція з будівництва об`єктів до Євро 2012 у м. Львові» на користь держави 4566,83 грн (чотири тисячі п`ятсот шістдесят шість гривень вісімдесят три копійки) судового збору.

Рішення в частині стягнення з Державного підприємства «Дирекція з будівництва об`єктів до Євро 2012 у м. Львові» заробітної плати за один місяць в сумі 39000,00 грн (тридцять дев`ять тисяч гривень) допустити до негайного виконання.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідач, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Державне підприємство «Дирекція з будівництва об`єктів до Євро 2012 у м. Львові» (ДП «Західінфрапроект»), код ЄДРПОУ 37122901, місцезнаходження: вул. Стрийська, буд. 199, м. Львів, Львівська область.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна