Ухвала

від 04.10.2024 по справі 908/818/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

04.10.2024 м.Дніпро Справа № 908/818/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Нью Енерджі Юкрейн про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/818/22

за позовом Публічного акціонерного товариства Центренерго, 08711, Київська область, Обухівський район, смт Козин, вул. Рудиківська, 49

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький енергетичний альянс, 69041, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 46, оф. 215

про стягнення коштів,-

заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Нью Енерджі Юкрейн, 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 18/7,-

ВСТАНОВИВ:

25.01.2024 року до господарського суду Запорізької області надійшла заява від 24.01.2024 року приватного виконавця Сколибога Олександра Сергійовича (далі також - приватний виконавець) про звернення стягнення на кошти у розмірі 8 039 282,33 грн., з яких залишкова сума стягнення за виконавчим документом 7 308 438,48 грн., залишкова винагорода приватного виконавця 730 843,85 грн., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Нью Енерджі Юкрейн (01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 18/7, Код ЄДРПОУ: 43231355), яке має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький енергетичний альянс (69041, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 46, офіс 215, ЄДРПОУ 43859282) в рахунок задоволення вимог стягувача по зведеному виконавчому провадженню №71892526 (ВП 71892337, ВП 71891957) відкритому на підставі судових наказів господарського суду Запорізької області від 02.01.2023 року №908/818/22 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький енергетичний альянс (69041 Запорізька обл., м. Запоріжжя, б.Вінтера, будинок 46, офіс 215, ЄДРПОУ 43859282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центренерго (08711 Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49 ЄДРПОУ 22927045) заборгованості 12 659 139,79 грн. (дванадцять мільйонів шістсот п`ятдесят дев`ять тисячі сто тридцять дев`ять грн. 79 коп.), а також судові витрати з судового збору в розмірі 189 887,10 грн. (сто вісімдесят дев`ять вісімсот вісімдесят сім грн. 10 коп.) приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Сколибогу Олександру Сергійовичу (69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 50, оф. 102).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.07.2024 року у справі №908/818/22 зазначену заяву приватного виконавця задоволено повністю та звернено стягнення на кошти у розмірі 8 039 282,33 грн., з яких залишкова сума стягнення за виконавчим документом - 7 308 438,48 грн., залишкова винагорода приватного виконавця - 730 843,85 грн., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Нью Енерджі Юкрейн.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, ТОВ Нью Енерджі Юкрейн оскаржило її в апеляційному порядку. Апелянт просив:

- скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.07.2024 року у справі №908/818/22;

- постановити ухвалу, якою відмовити Приватному виконавцю Сколибозі Олександру Сергійовичу в задоволенні заяви від 24.01.2024 року про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі №908/818/22.

В той же час, апелянтом подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій заявник просить суд апеляційної інстанції вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Нью Енерджі Юкрейн (01133 місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, буд.18/7, код ЄДРПОУ: 43231355) на підставі ухвали господарського суду Запорізької області від 25.07.2024 року у справі № 908/818/24 в сумі 8 039 282,33 грн., з яких залишкова сума стягнення за виконавчим документом - 7 308 438,48 грн., залишкова винагорода приватного виконавця - 730843,85 грн., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Нью Енерджі Юкрейн (01133 місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, буд.18/7, код ЄДРПОУ: 43231355), яке має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький енергетичний альянс (69041, Запорізька обл., м. Запоріжжя, б. Вінтера, буд.46, офіс 215, ЄДРПОУ 43859282) в рахунок задоволення вимог стягувача по зведеному виконавчому провадженню №71892526 (ВП 71892337, ВП 71891957), відкритому на підставі судових наказів господарського суду Запорізької області від 02.01.2023 року №908/818/22 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький енергетичний альянс (69041 Запорізька обл., м. Запоріжжя, б. Вінтера, буд.46, офіс 215, ЄДРПОУ 43859282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центренерго (08711 Київська обл., Обухівський р., смт. Козин, вул. Рудиківська, буд.49 ЄДРПОУ 22927045) заборгованості 12 659139,79 грн. (дванадцять мільйонів шістсот п`ятдесят дев`ять тисячі сто тридцять дев`ять грн. 79 коп.), а також судові витрати з судового збору в розмірі 189 887, 10 грн. (сто вісімдесят дев`ять вісімсот вісімдесят сім грн. 10 коп.) приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Сколибогу Олександру Сергійовичу (69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 50, оф. 102).

В обґрунтування поданої заяви зазначається, що судом першої інстанції оскаржуваною ухвалою було звернуто стягнення на грошові кошти з ТОВ Нью Енерджі Юкрейн як з особи, яка має заборгованість перед ТОВ Запорізький Енергетичний Альянс у порядку статті 336 ГПК України. Водночас, суд першої інстанції звернув з ТОВ Нью Енерджі Юкрейн стягнення за відсутності для цього законних та фактичних підстав, що обґрунтовується наступним.

Наявність у ТОВ Нью Енерджі Юкрейн заборгованості, на яку судом першої інстанції за заявою приватного виконавця було звернуто стягнення, випливає із договору купівлі продажу електричної енергії №23/03/29-1 від 29.03.2023 року, укладеного між ТОВ Запорізький Енергетичний Альянс як продавцем та ТОВ Нью Енерджі Юкрейн як покупцем (далі також договір №23/03/29-1), з урахуванням укладених до нього додаткових угод №1 від 29.03.2023 року та №2 від 29.05.2023 року, за якими сторонами було складено акти передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії від 30.04.2023 року №120 та від 30.06.2023 року №173.

Саме з наведеними документами приватний виконавець обґрунтовував виникнення у ТОВ Нью Енерджі Юкрейн заборгованості перед ТОВ Запорізький Енергетичний Альянс, які суд першої інстанції й поклав в основу мотивів оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Зазначеною нормою ГПК України чітко визначено, що умовою стягнення з особи, яка має заборгованість перед боржником (відповідачем у справі) є безспірність такої заборгованості, підтвердженням чого є дві умови або особою така заборгованість не оспорюється, або така заборгованість підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили.

Разом з тим, щодо сум коштів, які були стягнуті з ТОВ Нью Енерджі Юкрейн оскаржуваною ухвалою, жодна з вказаних умов не є застосовною, оскільки документи, на яких ґрунтується заборгованість останнього наразі оспорюються ним у суді, а відтак, заборгованість апріорі не може вважатися безспірною.

Так, як вже зазначав ТОВ Нью Енерджі Юкрейн у своїх запереченнях та, що не було враховано судом першої інстанції, у провадженні господарського суду Запорізької області (суддя Давиденко І.В.) перебуває справа №908/1944/24 за позовом ТОВ Нью Енерджі Юкрейн до ТОВ Запорізький Енергетичний Альянс про:

- визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 29.03.2023 року;

- визнання недійсним Акту передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії № 120 від 30.04.2023 року;

- визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 29.05.2023 року;

- визнання недійсним Акту передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії № 173 від 30.06.2023 року.

Загальний орієнтовний розмір збитків внаслідок завищення ціни на електричну енергію, завданий ТОВ Нью Енерджі Юкрейн внаслідок купівлі-продажу електричної енергії у ТОВ Запорізький Енергетичний Альянс згідно з оспорюваним правочином, за попередніми підрахунками становить 72 343 219,71 грн.

Крім того, у разі встановлення судом, що правочин було вчинено під впливом обману, завдані ТОВ Нью Енерджі Юкрейн збитки підлягатимуть відшкодуванню в подвійному розмірі та становитимуть 144 686 439,42 грн., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 230 Цивільного кодексу України, сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Крім того, частина заборгованості за договором №23/03/29-1 від 29.03.2023 року є предметом судового розгляду у справі №904/805/24 за позовом ТОВ Нью Енерджі Юкрейн до ТОВ Метаенергія про стягнення заборгованості у розмірі 23 224 138,87 грн.

У вказаній справі досліджуються обставини укладення договору про відступлення права вимоги №24/03/21-1 від 21.03.2024 року, який укладено між ТОВ Метаенергія (Новий кредитор) та ТОВ Запорізький Енергетичний Альянс (Первісний кредитор), за яким було відступлено право вимоги частини грошового зобов`язання у сумі 25 746 133,71 грн., яке виникло за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії № 23/03/29-01 від 29.03.2023 року, укладеним між Первісним кредитором та ТОВ Нью Енерджі Юкрейн.

У свою чергу, обставини укладення та виконання зазначеного вище договору відступлення права вимоги №24/03/21-1 від 21.03.2024 року, досліджуються також у рамках справи №904/1260/24 за позовом ТОВ Нью Енерджі Юкрейн до ТОВ Метаенергія про стягнення 3 134 947,51 грн.

Таким чином, грошові кошти, які були стягнуті оскаржуваною ухвалою з ТОВ Нью Енерджі Юкрейн, є такими, що безпосередньо оспорюються ним у рамках судової справи №908/1944/24, яка розглядається господарським судом Запорізької області та в якій наразі не ухвалено рішення суду по суті спору, а також опосередковано оспорюється в рамках судових справ №904/805/24 та №904/1260/24, які розглядаються господарським судом Дніпропетровської області за позовами ТОВ Нью Енерджі Юкрейн.

На думку заявника, зазначені обставини відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 277 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про відмову в задоволенні заяви приватного виконавця.

У свою чергу, враховуючи, що ухвала суду відповідно до ст. 235 ГПК України набирає законної сили негайно після її оголошення, постановлення судом оскаржуваної ухвали матиме наслідком негайне вчинення приватним виконавцем дій щодо стягнення на її підставі грошових коштів з ТОВ Нью Енерджі Юкрейн.

Разом з тим, враховуючи описану очевидну безпідставність стягнення судом коштів, а відтак незаконність й необґрунтованість оскаржуваної ухвали, невжиття судом апеляційної інстанції заходів забезпечення позову матиме наслідком необхідність повороту ТОВ Нью Енерджі Юкрейн її виконання та/або вчинення ним інших дій, спрямованих на повернення до стану, який існував до звернення стягнення, що нестиме для заявника надмірний процесуальний тягар.

Заявник наголошує, що ГПК України не наділяє суди апеляційної інстанції зупиняти дію оскаржуваних рішень, у випадку подання учасником справи апеляційної скарги в межах строку на апеляційне оскарження.

Вважає, що за описаних вище обставин очевидно безпідставного та протиправного звернення оскаржуваною ухвалою стягнення на кошти ТОВ Нью Енерджі Юкрейн, та відсутності інших процесуальних механізмів для зупинення дії такої ухвали, є пропорційними та достатніми підстави для вжиття у даній справі зазначених вище заходів забезпечення позову.

Дослідивши аргументи, наведені у заяві, та оцінивши долучені до неї докази, суд апеляційної інстанції вважає, що заява не підлягає задоволенню, а у вжитті заходів забезпечення позову слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Апеляційний суд наголошує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 року №4-рп/2011), сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст.55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011року №5-рп/2011).

Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 зазначила, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу щодо забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві (іншим особам) вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 року у справі № 916/2786/17).

Заходи щодо забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Саме на необхідності оцінки цих обставин неодноразово акцентував увагу Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 року у справі № 910/7338/19, від 24.06.2020 року у справі № 902/1051/19, від 11.08.2020 року у справі № 911/3136/19, від 26.08.2020 року у справі № 907/73/19, від 19.10.2020 року у справі № 915/373/20, від 14.07.2021 року у справі № 910/17014/20, від 28.07.2021 року у справі № 910/3704/21, від 12.10.2021року у справі № 908/1487/21 (908/1624/21), від 19.05.2022 року у справі № 913/2239/21.

За таких обставин обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Така правова позиція, наведена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 року у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 року у справі № 915/870/18, від 31.08.2020 року у справі №917/1274/19.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.04.2018 року у справі № 914/1475/17 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

З урахуванням наведеного, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 року у справі № 904/4982/21.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 21.01.2019 року у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 року у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 року у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 року у справі №922/2163/17.

Водночас, слід наголосити, що згідно ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 року у справі № 905/3773/14-908/5138/14 звертав увагу на те, що при виконанні судових рішень слід керуватися інтересами стягувача, оскільки стягувач вправі очікувати від держави вчинення всіх дій, які б наближали його до виконання судового рішення. У цьому сенсі наявність невиконаного судового рішення не вселятиме стягувачеві надію, що Україна як держава робить усе, аби наблизити стягувача до бажаної ним законної мети виконання судового рішення як стадії реалізації права стягувача на справедливий суд у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейським судом з прав людини у справі Горнсбі проти Греції (рішення від 19.03.1997 року) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У рішенні від 18.05.2004 року Європейський суд з прав людини у справі Продан проти Молдови також наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

За вищевикладеного, вжиття заходів забезпечення заяви ТОВ Нью Енерджі Юкрейн шляхом зупинення стягнення з нього на підставі ухвали господарського суду Запорізької області від 25.07.2024 року у справі № 908/818/24 в сумі 8 039 282,33 грн., з яких залишкова сума стягнення за виконавчим документом 7 308 438,48 грн., залишкова винагорода приватного виконавця 730 843,85 грн., що належать йому як особі, яка має заборгованість перед ТОВ Запорізький Енергетичний Альянс в рахунок задоволення вимог стягувача по зведеному виконавчому провадженню №71892526 (ВП 71892337, ВП 71891957), відкритому на підставі судових наказів господарського суду Запорізької області від 02.01.2023року №908/818/22 про стягнення з ТОВ ТОВ Запорізький Енергетичний Альянс на користь ТОВ Центренерго заборгованості 12 659 139,79 грн. та 189 887,10 грн. судового збору, фактично спрямовані на зупинення виконання судових рішень в цій справі, що свідчить про порушення прав позивача, як стягувача у виконавчому провадженні.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові 26.06.2023 року у справі № 925/731/18.

Крім того, заявником не наведено суду дійсних обставин, що ускладнювали б можливість виконання рішення суду у даній справі, з якими пов`язується необхідність застосування відповідних заходів забезпечення.

Суду не представлено доказів очевидної безпідставності стягнення судом з ТОВ Нью Енерджі Юкрейн грошових коштів, на яку вказує заявник.

При цьому варто акцентувати увагу на тому, що на стадії прийняття рішення про забезпечення позову судом не досліджується обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом встановлення судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий висновок, зокрема, викладений у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18, від 17.12.2018 року у справі № 914/970/18, від 02.09.2019 року у справі № 917/137/19, від 10.11.2020 року у справі № 910/1200/20, від 21.01.2021 року у справі №924/881/16 (924/811/20), від 17.09.2021 року у справі № 910/3547/21).

Отже, суд не приймає до уваги та не оцінює доводи заявника про незаконність й необґрунтованість оскаржуваної ухвали та наявність обставин, що відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 277 ГПК України є підставою для її скасування з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про відмову в задоволенні заяви приватного виконавця.

Також, колегія суддів відхиляє як необгрунтовані аргументи заявника, що невжиття судом апеляційної інстанції заходів забезпечення позову матиме наслідком необхідність повороту ТОВ Нью Енерджі Юкрейн її виконання та/або вчинення ним інших дій, спрямованих на повернення до стану, який існував до звернення стягнення, що нестиме для заявника надмірний процесуальний тягар, адже ухвала господарського суду Запорізької області від 25.07.2024 року у справі № 908/818/22 набрала законної сили та на даний час не скасована, а отже підлягає виконанню в порядку виконання судових рішень. У випадку ж скасування рішення, яке було виконано, застосовуються норми ст. 333 ГПК України, якими врегульовано процедуру повороту виконання рішення.

При цьому слід наголосити, що саме лише посилання в заяві на потенційно можливе істотне ускладнення відновлення становища заявника, що існувало до звернення стягнення, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Підсумовуючи, апеляційний суд доходить висновку, що заявником не наведено підставних доводів щодо необхідності вжиття відповідного заходу зважаючи на тотожність позовним вимогам, з урахуванням критеріїв розумності та адекватності запропонованого заходу забезпечення, його співмірності із предметом позову та співвідношення із можливими негативними наслідками для інших учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини свідчать про відсутність правових та фактичних підстав для застосування заходів забезпечення позову у даній справі, про які просить Товариство з обмеженою відповідальністю Нью Енерджі Юкрейн, тому колегія суддів відмовляє у задоволенні поданої ним заяви.

Як передбачено ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

У відповідності до ст. 129 ГПК України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 129, 136-140, 233-235, 269, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Нью Енерджі Юкрейн про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/818/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, порядок і строки оскарження визначені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков