Постанова

від 06.01.2025 по справі 908/818/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2025 року м.Дніпро Справа № 908/818/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Зелецький Р.Р.

представники сторін:

від скаржника: Лєщинський К.Д., представник;

від позивача: Гавкалюк В.В., представник;

від відповідача: Вовк С.С., представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.07.2024 року у справі №908/818/22 (суддя Горохов І.С.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго", 08711, Київська область, Обухівський район, смт Козин, вул. Рудиківська, 49

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс", 69041, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 46, оф. 215

про стягнення коштів,-

заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн", 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 18/7,-

ВСТАНОВИВ:

25.01.2024 року до господарського суду Запорізької області надійшла заява приватного виконавця Сколибога Олександра Сергійовича про звернення стягнення в рахунок задоволення вимог стягувача по зведеному виконавчому провадженню №71892526 (ВП 71892337, ВП 71891957), відкритому на підставі судових наказів господарського суду Запорізької області від 02.01.2023 року №908/818/22 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренерго" заборгованості 12 659 139,79 грн, судових витрат в розмірі 189 887, 10 грн, на кошти у розмірі 8 039 282, 33 грн, з яких залишкова сума стягнення за виконавчим документом 7 308 438, 48 грн, залишкова винагорода приватного виконавця 730 843, 85 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" (01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 18/7, Код ЄДРПОУ: 43231355), яке має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс".

Заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, обґрунтована тим, що на виконанні у приватного виконавця перебуває відкрите зведене виконавче провадження № 71892526 (до складу якого входять ВП 71892337 та 71891957) про стягнення грошових коштів з боржника ТОВ "Запорізька енергетична компанія" /відповідач у справі/ з примусового виконання виконавчих документів: 1) ВП 71892337 - наказ № 908/818/22 від 02.01.2023 року, що видав господарський суд Запорізької області про стягнення з ТОВ "Запорізька енергетична компанія" на користь ПАТ "Центренерго" /позивач у справі/ 189 887,10 грн; 2) ВП 71891957 - наказ 908/818/22 від 02.01.2023 року, що видав господарський суд Запорізької області про стягнення з відповідача на користь позивача 12 659 139, 79 грн.

В заяві вказано, що в процесі виконання судового наказу на загальну суму 12 659 139, 79 грн, в рамках ВП 71891957 було стягнуто 5 458 706,11 грн. Таким чином станом на день подання заяви залишок заборгованості до стягнення за виконавчим провадженням складає 7 200 433,68 грн.

Одночасно, на час звернення з заявою, існує підтверджена первинними документами та актами звірок дебіторська заборгованість контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" перед підприємством боржника, яка сукупно складає 168 385 732, 80 грн ( за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії №23/03/29-1 від 29.03.2023 року).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.07.2024 року у даній справі заяву приватного виконавця Сколибога Олександра Сергійовича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, задоволено.

Звернуто стягнення на кошти у розмірі 8 039 282, 33 грн, з яких залишкова сума стягнення за виконавчим документом 7 308 438,48 грн, залишкова винагорода приватного виконавця 730 843,85 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн", яке має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс", в рахунок задоволення вимог стягувача по зведеному виконавчому провадженню № 71892526 (ВП 71892337, ВП 71891957), відкритому на підставі судових наказів господарського суду Запорізької області від 02.01.2023 року № 908/818/22 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренерго" заборгованості 12 659 139, 79 грн, а також судових витрати з судового збору в розмірі 189 887,10 грн приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Сколибогу Олександру Сергійовичу.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" звернулось з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.07.2024 року у справі №908/818/22, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви приватного виконавця Сколибога Олександра Сергійовича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі № 908/818/22.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що документи, на яких ґрунтується заборгованість ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн", наразі оспорюються в судовому порядку, а відтак, така заборонність не є безспірною.

Апелянт звертає увагу, що загальний орієнтований розмір збитків внаслідок завищення ціни на електричну енергію, завданий ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" внаслідок купівлі-продажу електричної енергії у ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" згідно з оспорюваним правочином, за попередніми підрахунками становить 72 343 219, 71 грн. При цьому, у разі встановлення судом, що правочин було вчинено під впливом обману, завдані ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" збитки підлягатимуть відшкодуванню в подвійному розмірі.

Крім того, скаржник вказує, що грошові кошти, які були стягнуті оскаржуваною ухвалою, опосередковано оспорюються в рамках судових справ № 904/805/24 та 904/1260/24.

Із посиланням на висновки Верховного Суду скаржник наголошує, що основною умовою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до ст. 336 ГПК є заборгованість, яка підтверджена рішенням суду або якщо таку заборгованість не оспорює особа, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення.

Згідно відзиву на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що із заявою приватний виконавець звернувся 24.01.2024 року і на той момент ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" жодним чином не оспорювало наявність заборгованості.

Позов, на який посилається ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн", подано лише 12.07.2024 року, тобто, після подання заяви приватного виконавця, щодо якої суд постановив оскаржувану ухвалу.

Відповідач звертає увагу, що своїм листом №07/09/23-2 від 07.09.2023 року ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" підтверджувало наявність боргу та посилалось на фінансові труднощі при погашенні боргу.

Згідно відзиву на апеляційну скаргу приватний виконавець Сколибог Олександр Сергійович просить відмовити у задоволенні вимог апелянта. В обґрунтування відзиву зазначає, що на момент звернення до суду із заявою, існувала підтверджена первинними документами та актами звірок дебіторська заборгованість контрагента - ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" перед підприємством боржника, яка сукупно складає 168 385 732, 80 грн (за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії №23/03/29-1 від 29.03.2023 року).

На переконання виконавця, своїм листом №07/09/23-2 від 07.09.2023 року, підписаним актом звіряння за листопад 2023 року, а також актами передачі-прийому, ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" підтвердило беззаперечність заборгованості.

Виконавець вказує, що основна позиція апеляційної скарги зводиться до того, що наразі в провадженні господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/1944/24 за позовом ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" до ТОВ "Запорізький Енергетичний Альянс" про визнання недійсними додаткових угод та акту приймання передачі електричної енергії за договором купівлі-продажу електричної енергії №23/03/29-1 від 29.03.2023 року, за яким було сформовано заборгованість, за стягненням якої звернувся приватний виконавець.

На думку виконавця, судова справа №908/1944/24 має штучний характер, направлена не на реальний захист права заявника, а лише з однією метою - зашкодити стягненню заборгованості ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн", яке має заборгованість перед ТОВ "Запорізький енергетичний альянс".

Щодо посилання апелянта на справи № 904/805/24 та №904/1260/24 виконавець вказує на те, що ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" та ПАТ "Центренерго" не є учасниками цих справ, а отже обставини, встановлені цими рішеннями, не будуть мати прямого значення до спору, що наразі розглядається.

Виконавець зауважує, що у цих справах позовні вимоги стосуються стягнення заборгованості з ТОВ "Метаенергія", також договору відступлення права вимоги, та на рівні суду першої інстанції у задоволенні позовів ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" відмовлено у зв`язку відсутністю предмету спору.

За доводами виконавця, наведені посилання на судові справи не спростовують доказів безспірної заборгованості ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" перед відповідачем за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії № 23/03/29-1 від 29.03.2023 року в сумі 168 385 732, 80 грн.

Згідно відзиву на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Центренерго" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. В обґрунтування відзиву товариство посилається на ті ж самі обставини, що і приватний виконавець Сколибог Олександр Сергійовичу своєму відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно письмових пояснень Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" також вказує на ті ж самі обставини, що і інші учасники справи щодо того, що листом №07/09/23-2 від 07.09.2023 року ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" підтверджувало наявність боргу та посилалось лише на фінансові труднощі при погашенні боргу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.10.2024 року, після надходження справи на запит, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено на 06.01.2025 року на 09:45 год.

У судовому засіданні 06.01.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що рішенням господарського суду Запорізької області від 11.11.2022 року у цій справі, яке постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 року залишено без змін, задоволено позовні вимоги позивача і на його користь з відповідача присуджено до стягнення за неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору № 20/21-27-РДД від 23.03.2021 року в частині своєчасної оплати електроенергії, штраф у розмірі 12 659 139, 79 грн, а також судові витрати з судового збору в розмірі 189 887, 10 грн.

На виконання рішення від 11.11.2022 року судом 02.01.2023 року були видані два накази у справі № 908/818/22: 1) про стягнення штрафу, 2) про стягнення судового збору (т. 4 а.с. 10-11).

Накази від 02.01.2023 року були пред`явлені позивачем до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Сколибогу О.С.

Як вбачається із матеріалів справи, у приватного виконавця на виконанні перебуває відкрите зведене виконавче провадження (ЗВП) № 71892526, до складу якого входять:

1) виконавче провадження (ВП) 71892337 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 02.01.2023 року у справі № 908/818/22 про стягнення з відповідача на користь позивача 189 887,10 грн (судовий збір) (т. 4 а.с. 43-44).

2) виконавче провадження (ВП) 71891957 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 02.01.2023 року у справі № 908/818/22 про стягнення з відповідача на користь позивача 12 659 139,79 грн (т. 4 а.с. 12).

За підсумками вжитих приватним виконавцем заходів з примусового виконання наказів суду від 02.01.2023 року з відповідача на користь позивача в рамках ВП 71891957 стягнуто 5 458 706, 11 грн. Залишок заборгованості до стягнення за виконавчим провадженням склав 7 200 433, 68 грн. За наказом в рамках ВП 71892337 стягнуто 81 882, 30 грн. Залишок заборгованості до стягнення за виконавчим провадженням складав 108 004,80 грн.

Наведене підтверджується обліковою карткою виконавчого провадження та випискою по банківському рахунку.

Таким чином, залишкова сума, яка має бути сплачена відповідачем на користь позивача за наказами суду від 02.01.2023 року у справі становить 7 308 438, 48 грн.

Звертаючись до суду із заявою про звернення стягнення на кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн", яке має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" в рахунок задоволення вимог стягувача по зведеному виконавчому провадженню №71892526, приватний виконавець Сколибог Олександр Сергійович зазначив, що на даний час існує підтверджена первинними документами та актами звірок дебіторська заборгованість контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" перед підприємством боржника, яка сукупно складає 168 385 732, 80 грн за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії №23/03/29-1 від 29.03.2023 року.

Предметом апеляційного перегляду у цій справі стало питання щодо звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником.

Колегія поділяє висновки оскаржуваної ухвали та звертає увагу на наступне:

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.

Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до частини 1 та частини 4 статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 336 Господарського процесуального кодексу України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 року у справі №905/1642/19 зазначив, що подана в порядку ст. 336 Господарського процесуального кодексу виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 року у справі №910/7023/19 вказала, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

Верховний Суд зауважує, що предметом дослідження суду, у даному випадку, буде факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти на які виконавець просить звернути стягнення. Аналогічна правова позиція щодо предмета дослідження у даній категорії справ висловлена у постановах Верховного Суду від 23.07.2018 року у справі № 925/1048/17 та від 10.07.2019 року у справі № 912/2199/17.

Системний аналіз приписів статті 53 Закону України "При виконавче провадження" та статті 336 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.01.2023 року у справі № 904/1182/20, від 02.11.2021 року у справі № 910/10579/19, від 12.05.2021 року у справі № 910/8613/19.

При цьому, за своєю правовою природою положення зазначених статей не є імперативними, судова дискреція в цьому випадку передбачає повноваження суду обирати між альтернативами підстав відмови або задоволення заяви, кожна з яких є законною, вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням усіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.11.2021 року у справі № 910/10579/19, від 12.05.2021 року у справі № 910/8613/19.

Апеляційний суд констатує, що частина 2 статті 336 Господарського процесуального кодексу України не встановлює виключних підстав для відмови в задоволенні такої заяви, а тому суд, установивши обставини, за яких звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, неможливе, може відмовити в задоволенні відповідної заяви з дотриманням норм процесуального законодавства. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 року у справі № 904/1182/20.

Так, 29.03.2023 року між відповідачем (продавцем за договором) та ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" товариством (покупець за договором) був укладений двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії № 23/03/29-1, за умовами якого продавець продає, а покупець купує електричну енергію як товар, в обсягах, графіках погодинного обсягу, за ціною та на умовах, що визначені цим договором, додатками та додатковими угодами, що є його невід`ємними частинами (т. 4 а.с. 76-79).

Відповідно до п. 3.6 договору розрахунковий місяць є звітним місяцем та згідно з умовами цього договору є періодом звірки остаточних обсягів, графіків погодинного обсягу електричної енергії, розрахунків, за наслідками чого між сторонами складається Акт передачі-прийому обсягів купівлі-продажу електричної енергії, в якому фіксується кінцевий обсяг та ціна електричної енергії, що була продана покупцю протягом звітного календарного місяця.

На виконання умов договору відповідач продав, а товариство придбало електричну енергію у квітні 2023 року на суму 481 968 888, 52 грн, а у червні 2023 на суму 23 511 350,58 грн, що підтверджується двосторонніми підписаними Актом № 120 передачі прийому обсягу купівлі продажу електричної енергії від 30.04.2023 року та Актом № 173 передачі прийому обсягу купівлі продажу електричної енергії від 30.06.2023 року (т. 4 а.с. 70-71).

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що придбана у відповідача електрична енергія на загальну суму 505 480 239,10 грн була оплачена товариством лише частково, в сумі 356 000 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 66992 від 10.04.2023 року, № 139688 від 06.10.2023 року, №108285 від 26.07.2023 року, № 99902 від 07.07.2023 року, № 93461 від 21.06.2023 року, № 71612 від 24.04.2023 року, № 154376 від 07.11.2023 року, № 133272 від 21.09.2023 року, № 120215 від 21.08.2023 року, № 113291 від 07.08.2023 року, № 436 від 21.04.2023 року, № 435 від 20.04.2023 року, № 433 від 19.04.2023 року, № 430 від 18.04.2023 року, № 428 від 14.04.2023 року, № 426 від 13.04.2023 року, № 425 від 12.04.2023 року, № 422 від 11.04.2023 року, № 421 від 10.04.2023 року, № 66259 від 07.04.2023 року, № 417 від 06.04.2023 року, № 420 від 07.04.2023 року, № 414 від 05.04.2023 року та № 413 від 04.04.2023 року (т. 4 а.с. 57-68).

При проведенні оплати товариством, з урахуванням листа № 19/04/23-5 від 19.04.2023 року, в платіжних документах в графі "призначення платежу" містилось посилання саме на двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії № 23/03/29-1 від 29.03.2023 року.

Придбана товариством у відповідача електрична енергія за договором за період квітень та червень 2023 року залишилась неоплаченою в сумі 168 385 732,80 грн.

Таким чином, встановленими судами попередніх інстанцій обставинами спростовуються доводи скаржника про відсутність заборгованості ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" перед ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" у розмірі 168 385 732,80 грн.

Доводи скаржника про відсутність судового рішення, яке б підтверджувало дану заборгованість, апеляційний суд відхиляє та вкотре звертає увагу, що під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 Господарського процесуального кодексу України предметом дослідження суду має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення.

Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у цій категорії справ щодо застосування положень статті 336 Господарського процесуального кодексу України висловлена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 року у справі № 910/5300/17, постановах Верховного Суду від 23.07.2018 року у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 року у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019 року у справі № 927/313/18, від 06.02.2020 року у справі № 913/381/18, від 13.08.2021 року у справі № 910/20504/16, на які також посилається скаржник.

Колегія суддів звертає увагу на висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 22.01.2024 року у справі № 917/234/21, де Суд вказав, що при розгляді такої заяви судам необхідно враховувати, що факт існування заборгованості не обов`язково має підтверджуватись судовим рішенням. За відсутності такого рішення суд має надати власну оцінку доводам заявника щодо наявності відповідної заборгованості, її розміру, а також з`ясувати обставини непропуску строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до особи, яка має заборгованість перед ним.

Спірність заборгованості, з урахуванням положень чинного законодавства, визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент звернення особи із заявою в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України боржник мав заборгованість перед кредитором, тобто, чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначає заявник, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на момент такого звернення.

Колегія суддів також відхиляє доводи скаржника стосовно оспорення в судовому порядку документів, які стали підставою для нарахування вказаних вимог, оскільки ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" листом №07/09/23-2 від 07.09.2023 року підтверджувало наявність боргу, посилаючись лише на фінансові труднощі при його погашенні. Розмір боргу не заперечувався.

Лише після звернення виконавця до суду із заявою, що є предметом розгляду оскаржуваної ухвали, свою позицію товариство, ініціювало відкриття судового провадження №908/1944/24 та почало заперечувати наявність заборгованості як такої.

Матеріали справи свідчать, що із заявою приватний виконавець звернувся до суду 24.01.2024 року, тоді як позов, на який посилається ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн", подано лише 12.07.2024 року, тобто після моменту подання заяви приватного виконавця у цій справі.

Наведене свідчить про недобросовісність дій ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн".

Посилання апелянта на справи № 904/805/24 та №904/1260/24 також не приймаються судом до уваги, оскільки ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" та ПАТ "Центренерго" не є учасниками цих справ, а отже обставини, встановлені цими рішеннями, не будуть мати приюдиційного значення для вирішення даного спору в цій справі.

Крім того, у згаданих справах позовні вимоги стосуються стягнення заборгованості з ТОВ "Метаенергія", а також стосуються договору відступлення права вимоги, що має відношення до предмету спору у цій справі.

З урахуванням фактичних обставин, підтверджених відповідними доказами, з огляду на норми законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі судового рішення, тому колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги, а ухвалу місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.07.2024 року у справі №908/818/22 залишити без змін.

Судові витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова складена у повному обсязі 11.02.2025 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя О.Г. Іванов