Ухвала

від 03.10.2024 по справі 904/7041/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

03.10.2024 м.Дніпро Справа № 904/7041/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Дармін М.О.

судді: Кощеєва І.М., Чус О.В.

розглянувши матеріали заяви (вх. №40717 від 28.08.2024) про зміни та доповнення до апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 (суддя Панна С.П.) у справі №904/7041/20

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ, в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Укртелеком".

про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, неустойки та виселення з приміщення

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 10.10.2023р.) про стягнення неустойки в сумі 125 281,47грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 у справі №904/7041/20 позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях неустойку в розмірі 123 886,18грн. та судовий збір у розмірі 2 486,00грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком"</a>, в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 у справі №904/7041/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 року відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/7041/20. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/7041/20.

15.12.2023 року матеріали справи №904/7041/20 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2023 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2023 року у справі №908/7041/20. Поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 у справі №904/7041/20. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 12.03.2024 о 12:30 годин.

Ухвалою суду від 12.03.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 14.05.2024 на 11:00 год. Призначено проводити судові засідання у справі №904/7041/20 в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засіданні №207) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку EasyCon. Надано Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, можливість у строк до 10.05.2024 подати до суду апеляційної інстанції власні пояснення щодо наступного питання:

- Яким чином слід враховувати докази направлення листа від 19.09.2019 №11-02-05566 на адресу ПАТ "Укртелеком" про припинення договору оренди (т.1 а.с. 40-42) ?

Ухвалою суду від 14.03.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 10.09.2024 на 10:30 год.

26.08.2024 на адресу Центрального апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії АТ «Укртелеком» надійшла заява про зміни та доповнення до апеляційної скарги АТ «Укртелеком» по справі №904/7041/20 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023. В якій просить визнати причини пропуску строку для надання змін та доповнень до апеляційної скарги поважними та прошу поновити термін для їх надання апеляційному суду. Скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 по справі № 904/7041/20 у повному обсязі. Ухвалити нове рішення, яким відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях у позовних вимогах до Акціонерного товариства «Укртелеком» про стягнення неустойки у повному обсязі. Залучити до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, балансоутримувача - Нікопольське міжрайонне управління водного господарства, код ЄДРПОУ 01033800, адреса: 53280, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Придніпровське, вул. Садова,2а, фактична адреса: 23207, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул. Лесна,7А.

Обгрунтовуючи наявність підстав для поновлення строку для подання змін та доповнень до апеляційної скарги, АТ «Укртелеком» навело наступні підстави:

"... До позовної заяви додано лист №11-12-05566 від 19.09.2019р., яким за твердженням позивача він попередив АТ «Укртелеком» про припинення договору з 12.09.2019, але жодних доказів направлення даного листа відповідачу та балансоутримувачу не надав.

Відповідач у відзиві на позовну заяву одразу заперечив обставини направлення на його адресу та отримання даного листа.

В процесі підготовчих засідань позивач не надсилав відповідачу жодних доказів на підтвердження обставин направлення листа №11-12-05566 від 19.09.2019р. на адресу АТ «Укртелеком».

У рішенні суд першої інстанції зазначив, що вважає встановленим факт відправлення даного листа відповідачу, при цьому на підставі яких доказів він дійшов до цього висновку не зазначив.

Слід звернути увагу, що матеріали, які надходили до суду по справі у паперовому вигляді до цього часу відсутні в електронній формі в Електронному кабінеті у підсистемі «Електронний суд». Тому перевірити повний обсяг наданих позивачем доказів суду відповідач не міг, тому відповідач довірився суду, що останній має належні докази у матеріалах справи, тем більш, що справа розглядалася тривалий час з 2020 року та розгляд її було зупинено 16.02.2021. В апеляційній скарзі відповідач наполягав на скасуванні судового рішення та підіймав питання неправомірного потрійного навантаження на відповідача при незарахуванні сум орендної плати в рахунок неустойки.

Лише в процесі підготовки справи до розгляду в апеляційній інстанції у судовому засіданні (ухвала від 12.03.2024) відповідачу стало відомо, що суд прийняв за докази направлення листа №11-12-05566 від 19.09.2019р. на адресу відповідача список № 15 та фіскальний чек (розрахунковий документ) від 08.10.2019 про підтвердження факту відправлення листа №11-02-05566 від 19.09.2019р., (т.1 а.с. 40-42). Лист №11-02-05566 від 19.09.2019р. зовсім відсутній в матеріалах справи та не має відношення до предмету доказування.

Це свідчить про грубе порушення судом норм процесуального права, а також свідчить про неправильне застосування судом норм матеріального права та виявлення додаткових підстав для скасування судового рішення у повному обсязі.

Крім того, відповідачем було додатково перевірено розмір сум, які не було зараховано та внесено виправлення до розрахунків, що підтверджується доданим Детальним розрахунком. Усі помилки виправлено. Оновлені дані з метою об`єктивного та всебічного розгляду потребують внесення змін до змісту апеляційної скарги....".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2024 визнано неповажними наведені Акціонерним товариством "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" підстави для поновлення пропущеного процесуального строку для подання змін та доповнень до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 у справі №904/7041/20

Заяву (вх. №40717 від 28.08.2024) про зміни та доповнення до апеляційної скарги АТ «Укртелеком» по справі №904/7041/20 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 залишено без руху.

Акціонерне товариство "Укртелеком"</a>, в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою для поновлення пропущеного процесуального строку для подання змін та доповнень до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 у справі №904/7041/20, вказавши інші підстави для поновлення строку.

13.09.2024 на вимогу ухвали суду від 10.09.2024 від Акціонерне товариство "Укртелеком"</a> на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про поновлення строку для надання змін та доповнень до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 у справі №904/7041/20.

В обгрунтування поважності причин пропуску строків для поновлення строку для надання змін та доповнень до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 у справі №904/7041/20, представник скаржника, адвокат Скороход А.О. вказує на те, що "23.10.2023 року Господарським судом Дніпропетровської області у справі № 905/7041/20 було ухвалене рішення за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ, в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Дніпро про стягнення неустойки в розмірі 123 886,18 грн. та судового збору у розмірі 2 102,00грн.

АТ «Укртелеком» був не згоден з рішенням і вирішив його оскаржити до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення товариством було отримано 09.11.2023, що підтверджувалось наданою до апеляційної скарги копією конверта та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як уповноваженим представником відповідача у справі мною, адвокатом Скороход Альбіною Олександрівною, було підготовлено апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

При підготовці апеляційної скарги та з метою подання її у розумний термін з моменту отримання повного рішення, я керувалась лише текстом рішення суду від 23.10.2023 та матеріалами, які були у мене в наявності.

Змінити та доповнити апеляційну скаргу я, як представник відповідача, планувала після ознайомлення з матеріалами господарської справи № 905/7041/20 у повному обсязі та за умови поновлення строку на апеляційне провадження апеляційним судом.

Ухвалою від 06.12.2023 Центральним апеляційним господарським судом матеріали справи було витребувано з суду першої інстанції.

Ухвалою від 20.12.2023 Центральним апеляційним господарським судом строк для апеляційного оскарження рішення було поновлено та прийнято апеляційну скаргу АТ «Укртелеком» до розгляду.

Відповідач в особі уповноваженого представника з об`єктивних, не залежних від нього причин, не зміг одержати повну та достовірну інформацію про матеріали, що знаходяться у справі та реалізувати право відповідача на ознайомлення з матеріалами справи у повному обсязі, що є процесуальним правом сторони на будь- якій стадії судового процесу, гарантованим пп.1 ч.1 ст.42 ГПК України.

Право знайомитися з матеріалами справи - це право має на меті надати особам, які беруть участь у справі, можливість одержати повну та достовірну інформацію про матеріали, що знаходяться у справі.

Матеріали справи - це усі документи, які подані суду усіма учасниками процесу та складені в процесі розгляду справи (протоколи, ухвали, електронні носії інформації, журнал судового засідання) та сформовані у справу. У справі знаходяться, насамперед, письмові докази.

Особа має право знайомитися з матеріалами справи стільки часу, скільки їй потрібно, у зручний для неї час (з урахуванням режиму роботи суду) і в тому обсязі, в якому вона бажає.

Прибути у м.Дніпро для ознайомлення з матеріалами справи у приміщенні суду першої інстанції та/або апеляційного суду у мене не було можливості з підстав існування високої небезпеки для життя та здоров`я в результаті військової агресії рф та постійного оголошення тривог при загрозі авіаційних та артобстрілів території країни та Дніпропетровської області в цілому.

На моєму утриманні після розірвання шлюбу як матері перебуває син ОСОБА_1 , який до 06.08.2024 не набув статус неповнолітньої особи, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 від 28.09.2010 та свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 . Як законний представник я несу відповідальність за її безпеку, здоров`я та забезпечення нормального розвитку. Зниження загрози життю та здоров`ю мене та моїй дитини під час оголошення тривог вимагає перебувати в укриттях. Постійне місце реєстрації мене та моєї дитини - Дніпропетровська область, м.Синельникове, вул. Садова,65а, що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади від 12.09.2024 та довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 27.04.2018. Свою діяльність як адвокат здійснюю у м.Синельникове, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру адвокатів.

Так, за даними статистики з сайту Мапа тривог України, розміщеної за посиланням https://alerts.in.ua/, в Дніпропетровській області:

-у листопаді 2023 року було оголошено 149 тривог, кількість повідомлень про вибухи

- 15, середня тривалість тривог - 51 хв., кількість діб, в яких була оголошена повітряна тривога - 30;

-у грудні 2023 року оголошено 152 тривоги, кількість повідомлень про вибухи - 23, середня тривалість тривог - 51 хв., кількість діб, в яких була оголошена повітряна тривога - 31;

-у січні 2024 року оголошено 161 тривогу, кількість повідомлень про вибухи - 28, середня тривалість тривог - 49 хв., кількість діб, в яких була оголошена повітряна тривога - 31;

-у лютому 2024 року оголошено 149 тривог, кількість повідомлень про вибухи - 21, середня тривалість тривог - 49 хв., кількість діб, в яких була оголошена повітряна тривога - 29;

-у березні 2024 року оголошено 222 тривоги, кількість повідомлень про вибухи - 27, середня тривалість тривог - 49 хв., кількість діб, в яких була оголошена повітряна тривога - 31;

-у квітні 2024 року оголошено 188 тривог, кількість повідомлень про вибухи - 30, середня тривалість тривог - 49 хв., кількість діб, в яких була оголошена повітряна тривога - 30;

-у травні 2024 року оголошено 229 тривог, кількість повідомлень про вибухи - 25, середня тривалість тривог - 48 хв., кількість діб, в яких була оголошена повітряна тривога - 31;

-у червні 2024 року оголошено 228 тривог, кількість повідомлень про вибухи - 16, середня тривалість тривог - 42 хв., кількість діб, в яких була оголошена повітряна тривога - 30;

-у липні 2024 року оголошено 203 тривоги, кількість повідомлень про вибухи - 32, середня тривалість тривог - 45 хв., кількість діб, в яких була оголошена повітряна тривога - 31;

-у серпні 2024 року оголошено 171 тривога, кількість повідомлень про вибухи - 28, середня тривалість тривог - 51 хв., кількість діб, в яких була оголошена повітряна тривога - 31;

-за 12 днів вересня 2024 року оголошено 59 тривог, кількість повідомлень про вибухи

- 23, середня тривалість тривог - 1 година 12 хв., кількість діб, в яких була оголошена повітряна тривога - 12.

Крім того, Господарським судом Дніпропетровської області не було забезпечено сканування матеріалів справи в паперовій формі та долучення їх до матеріалів електронної судової справи, не зважаючи на те, що у суду була наявна можливість щодо сканування, а також справа передавалась до апеляційного суду. Це заважало мені, як представнику відповідача, одержати повну та достовірну інформацію про матеріали, що знаходяться у справі, дистанційно через Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд.

В той же час пунктом 124 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15- 21, передбачено, що у разі надходження заяви учасника справи щодо ознайомлення з матеріалами справи чи окремими документами в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» суд, який отримав таку заяву, забезпечує сканування відповідних матеріалів справи чи окремих документів у паперовій формі, що перебувають у такому суді, та долучає їх до матеріалів електронної судової справи.

У разі відсутності відповідного клопотання учасника справи суд забезпечує сканування матеріалів справи в паперовій формі та долучення їх до матеріалів електронної судової справи з урахуванням наявних у суді можливостей та в разі передання справи до суду іншої інстанції.

Слід відмітити, що мали місце постійні аварійні відключення електрозабезпечення у м.Синельникове та Дніпропетровській області. У грудні 2023 року та січні 2023 року кількість діб, в яких була оголошена повітряна тривога - 31, тобто тривоги спостерігались кожного дня. Постійне перебування в укритті в результаті загрози ракетного чи інше збройного ураження території порушило нормальне функціонування та діяльність.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

Не вчинення адвокатом процесуальної дії у встановлений строк, якщо це зумовлено наслідками війни (повітряна тривога, відсутність електрозабезпечення, неможливість використання транспорту, ракетне чи інше збройне ураження території, де знаходиться адвокат та/або відповідний орган тощо) становить поважну причину.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в своїй постанові від 29 вересня 2022 р. у справі № 500/1912/22 дійшов висновку, що протягом дії воєнного стану суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами - може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.

Теорією та практикою вироблені правила, згідно яких причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Не можливість ознайомлення з матеріалами справи у повному обсязі не надало мені можливість у повній мірі встановити порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення процесуальних норм при винесенні рішення від 23.10.2023.

В ухвалі Верховного Суду України від 19 вересня 2007 року № 6-9350св07 та Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 14 червня 2017 року по справі №376/229/15-ц, містяться висновки про те, що відсутність можливості протягом тривалого часу ознайомитись з матеріалами справи з вини суду має суттєве значення для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, за таких обставин відмова апеляційного суду в поновленні цього строку не є обґрунтованою.

Аналогічний принцип повинен застосовуватися і при господарському судочинстві.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто, Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається ГПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність процесуальних прав і обов`язків суб`єктів процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

ГПК України у статті 2 закріплює, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Застосування передбачених цією нормою правил залежить від виду процесуального строку. У разі, коли процесуальна дія не вчинена у межах строку, встановленого законом, суд може поновити його, якщо строк пропущено з причин, визнаних судом поважними.

За положеннями частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Згідно з частиною першою статті 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Оскільки строк для подання апеляційної скарги було пропущено відповідачем з вини суду з підстав порушення останнім термінів направлення повного тексту рішення від 27.10.2023 відповідачу, відповідно АТ «Укртелеком» не міг бути дотриманий і процесуальний термін, встановлений ч. 1 ст.266 ГПК України як похідний.

Норми ГПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

З об`єктивних обставин та з вини суду представник відповідача не мала можливості оформити зміни та доповнення до апеляційної скарги у визначений процесуальним законом строк у зв`язку з:

-несвоєчасним отриманням повного тексту рішення суду від 23.10.2023 відповідачем, що стало наслідком як пропущення строку для подання апеляційної скарги та відповідно і строку для подання змін та доповнень до неї;

-неможливістю ознайомлення з матеріалами справи у повному обсязі для врахування усіх порушень норм матеріального та процесуального права, допущених судом першої інстанції при винесенні рішення від 27.10.2023, в приміщенні суду у м.Дніпро, а також віддалено через порушення судом п.124 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи та не надання доступу до матеріалів справи в Електронному кабінеті підсистеми Електронний суд;

-через обставини, що зумовлені наслідками війни (повітряні тривоги, відсутність електрозабезпечення, загрозу ракетного чи іншого збройного ураження території тощо), які порушили нормальний ритм життя та діяльності адвоката.

Слід зазначити, що з 19.07.2024 до розгляду справи в суді апеляційної інстанції додатково залучено представника відповідача адвоката Кочеванову Марину Станіславівну, яка із заявою від 19.07.2024 зверталась до Господарського суду Дніпропетровської області та Центрального апеляційного господарського суду з проханням надати доступ до матеріалів електронної справи, а також надати можливість ознайомитися з матеріалами справи, які надійшли до суду у паперовому вигляді, шляхом переведення в електронну форму. До цього часу доступ до матеріалів справи, які надійшли до суду у паперовій формі, Господарський суд Дніпропетровської області так і не надав. Апеляційний суд надав доступ для ознайомлення лише з тими матеріалами, які надходили по справі від сторін у паперовій формі безпосередньо до канцелярії Центрального апеляційного господарського суду в процесі апеляційного провадження.

Представник відповідача Кочеванова М.С. територіально знаходиться у м.Запоріжжі, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру адвокатів. Через загрозу життю та здоров`ю Кочеванова М.С. вона також не могла прибути в м.Дніпро для ознайомлення з матеріалами справи в приміщенні апеляційного суду.

Відповідно до статистики повітряних тривог, розміщеної на сайті Мапа повітряних тривог в Україні за посиланням https://alerts.in.ua/, в Запоріжжі та Запорізькій області:

-у липні 2024 року оголошено 189 тривог, кількість повідомлень про вибухи - 14, середня тривалість тривог - 51 хв., кількість діб, в яких була оголошена повітряна тривога - 31;

-у серпні 2024 року оголошено 163 тривога, кількість повідомлень про вибухи - 12, середня тривалість тривог - 47 хв., кількість діб, в яких була оголошена повітряна тривога - 31;

-за 12 днів вересня 2024 року оголошено 56 тривог, кількість повідомлень про вибухи -3, середня тривалість тривог - 1 год.1 хв., кількість діб, в яких була оголошена повітряна тривога - 12.".

Колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду, розглянувши клопотання про поновлення строку для надання змін та доповнень до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 у справі №904/7041/20, дійшла висновку про відсутність підстав вважати поважними причини пропуску скаржником строку на оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.

У відповідності до положень частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення закріплено в законодавчому порядку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) звертала увагу, що відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26.09.2019 у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27.11.2019 у справі № 629/847/15-к (провадження N 13-70кс19), від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).

Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21)).

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 119 ГПК України має містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Правова позиція щодо застосування ч. 1 ст. 119 ГПК України є сталою та послідовною, висловленою Верховним Судом неодноразово, про що свідчить судова практика.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Одним із принципів господарського судочинства, визначених у ч. 3 ст. 2 ГПК України є змагальність сторін, зміст якого відображений у ст. 13 цього Кодексу. Згідно з приписами частин 2, 3, 4 зазначеної норми учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Перевіривши доводи скаржника, колегія суддів дійшла висновку, що адвокатом Скороход А.О. не наведено належних обґрунтувань, які б підтверджували наявність особливих та дійсно непереборних обставин, що перешкоджали можливості зі зверненням з заявою про зміни та доповнення до апеляційної скарги у межах законодавчо визначених процесуальним законодавством строків.

Доводи скаржника про стабілізаційні відключення електрозабезпечення у м.Синельникове та Дніпропетровській області, колегія суддів відхиляє, як неповажні, оскільки неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта господарювання для своєчасного подання заяви про зміни та доповнення до апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними (висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 03.11.2022 в справі № 560/15534/21).

Доводи заявника про те, що перебування представників АТ "Укртелеком" адвоката Скороход А.О. в м.Синельникове, Дніпропетровської області та адвоката Кочеванової М.С. у м.Запоріжжі не позбавивляло прав АТ "Укртелеком" найняти іншого адвоката, який проживає в м.Дніпро, для оформлення і подання заяви про зміни та доповнення до апеляційної скарги.

У даному випадку, обставини наведені скаржником в підтвердження поважності пропуску строку на подання заяви про зміни та доповнення до апеляційної скарги стосуються виконання його представниками своїх професійних обов`язків та зводяться до внутрішньої організації роботи Товариства, тобто мають суб`єктивний характер і не свідчать про об`єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків.

Доводи адвоката Скороход А.О. про застосування аварійних відключень електроенергії, тривалої відсутності електропостачання, оголошення повітряних тривог не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на подання заяви про зміни та доповнення до апеляційної скарги, оскільки скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження та не надано доказів на підтвердження того, що протягом усього цього часу він не мав доступу до електропостачання та відповідно об`єктивно не міг своєчасно підготувати та направити до суду заяву про зміни та доповнення до апеляційної скарги, у тому числі засобами поштового зв`язку, який не припинив виконання своїх функціональних обов`язків, чи особисто через канцелярію суду.

Також, процесуальний закон не визначає дату ознайомлення з матеріалами справи на стадії апеляційного перегляду як момент відліку виникнення права на зміну чи доповнення апеляційної скарги.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки у зв`язку із запровадженням такого не може вважатися поважною причиною пропуску цих строків. Аналогічних висновків дотримується Велика Палата Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22).

Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Таким чином, скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення з їх підтвердженням відповідними доказами.

Частиною 4 ст. 261 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки наведені апелянтом підстави для поновлення строку на подання заяви про зміни та доповнення до апеляційної скарги визнані апеляційним господарським судом неповажними, в поновленні строку слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 3, 119, 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в поновленні строку на подання заяви від 25.08.2024 про зміни та доповнення до апеляційної скарги АТ «Укртелеком» по справі №904/7041/20 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023.

Заяву від 25.08.2024 про зміни та доповнення до апеляційної скарги АТ «Укртелеком» по справі №904/7041/20 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 з доданими до неї матеріалами повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус