Постанова

від 23.09.2024 по справі 441/2342/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 441/2342/21 Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І.

Провадження № 22-ц/811/1636/24 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючої судді: Мікуш Ю.Р.,

суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.,

секретар Салата Я.І.

з участю: представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -адвоката Заремби В.В., представника позивача Релігійної громади Римсько-католицької церкви-адвоката Дубініна Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу №441/2342/21 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -адвоката Заремби Валерія Валерійовича на ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 08 травня 2024 року у справі за заявою від імені та в інтересах відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розподіл судових витрат у справі № 441/2342/21 за позовом Релігійної громади Римсько-католицької церкви до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інших про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловими приміщеннями,

в с т а н о в и в :

29 квітня 2024 року від імені та в інтересах відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в суд звернувся адвокат Заремба Валерій Валерійович з заявою про розподіл судових витрат.

В обґрунтування заяви покликається на те, що у провадженні Городоцького районного суду Львівської області знаходиться справа за позовом Релігійної громади Римсько-католицької церкви смт. В. Любінь до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та інших про визнання їх такими, що втратили право користування житловими приміщеннями. Стороною позивача регулярно та послідовно вчинялись безліч процесуальних дій з метою затягування процесу.

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області 23 квітня 2024 позов щодо частини відповідачів, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за заявою представника позивача, залишено без розгляду.

Відповідачі стверджують, що ними понесено судові витрати на послуги адвоката, розмір яких складає ОСОБА_1 82600.00 грн., ОСОБА_2 - 77500.00 грн; та ОСОБА_3 77500.00 грн., що підтверджують договорами про надання правової допомоги та актами про надання юридичних послуг від 23 квітня 2023 року.

Просить у зв`язку з недобросовісними діями позивача спрямованими на порушення прав та дій інтересів відповідачів стягнути з Релігійної громади Римсько-католицької церкви смт. В.Любінь на користь ОСОБА_1 82600.00 грн., ОСОБА_2 - 77500.00 грн; та ОСОБА_3 77500.00 грн. витрат пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача.

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 08 травня 2024 року у задоволені заяви від імені та в інтересах відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 їх представника адвоката Заремби Валерія Валерійовича про розподіл судових витрат у справі № 441/2342/21 за позовом Релігійної громади Римсько-католицької церкви до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відмовлено.

Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Заремба Валерій Валерійович.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду є незаконною і необгрунтованою. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про ненадання доказів необгрунтованості дій позивача. Поняття «необгрунтованість дій позивача» не є тотожним таким поняттям як «зловживання правом», «неправомірнійсть дій». Норми ЦПК України не містять норм, які б встановлювали критерії визначення необгрунтованості дій позивача, однак під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. В заяві позивача про залишення позову без розгляду щодо частини відповідачів, відсутня будь-яка аргументація, мотиви для вчинення такої процесуальної дії. При розгляді заяви про відшкодування позивачем судових витрат відповідачам суд мав з`ясувати, чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необгрунтований позов, чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору,чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету порушення та інтересів відповідача.

Дії позивача впродовж фактично 2 роки та 6 місяців від моменту подання позову (20.10.2021) і до моменту подання заяви про залишення позовної заяви без розгляду (23.04.2024) мали всі ознаки необгрунтованих дій саме щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а не всіх відповідачів, внаслідок чого згадані відповідачі понесли витрати з надання правової допомоги пов`язаної з розглядом справи судом першої інстанції.

Звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду висвітлені в постанові від 05 липня 2023 року в справі №911/3312/21.

Нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку сторони доводити обгрунтованість ринкової вартості послуг з правової допомоги.

Просить скасувати ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 08 травня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким вирішити питання про стягнення з позивача в якості компенсації судових витрат відповідачів пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача на користь ОСОБА_1 82500 грн; на користь ОСОБА_2 77500 грн; на користь ОСОБА_3 77500 грн.

Представник позивача-адвокат Дубінін Р.В. подав відзив на апеляційну скаргу. У відзиві зазначає, що доводи апеляційної скарги є надуманими, а ухвала суду законною. Звертає увагу, що позивач жодним чином не зловживав процесуальними правами. Стверджує, що в матеріалах справи відсутні належні докази підтвердження понесених судових витрат. Просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Заремби В.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу адвоката Дубініна Р.В., перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Судом встановлено такі обставини.

В жовтні 2021 року Релігійна громада римсько-католицької церкви в с.м.т. Великий Любінь Городоцького району Львівської області звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за участю служби у справах дітей Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Великолюбінська селищна рада Львівського району Львівської області, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловими приміщеннями.

23.04.2024 представник позивача в підготовче судове засідання подав суду заяву про залишення позову без розгляду стосовно частини відповідачів, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 .

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від від 23 квітня 2024 року позовну заяву Релігійної громади Римсько-католицької церкви смт. Великий Любінь Городоцького (Львівського) району Львівської області до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловими приміщеннями - залишено без розгляду за заявою представника позивача.

29 квітня 2024 року від імені та в інтересах відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в суд звернувся адвокат Заремба Валерій Валерійович з заявою про розподіл судових витрат.

Просив у зв`язку з недобросовісними діями позивача спрямованими на порушення прав та дій інтересів відповідачів стягнути з Релігійної громади Римсько-католицької церкви смт. В.Любінь на користь ОСОБА_1 82600.00 грн., ОСОБА_2 - 77500.00 грн; та ОСОБА_3 77500.00 грн. витрат пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що у разі залишення позову без розгляду вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат підлягають задоволенню у разі необґрунтованих дій позивача, або у випадках зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони. Разом з тим, у цій справі судом не встановлено необґрунтованих чи неправомірних дій позивача або зловживання процесуальними правами. Право на подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду передбачено процесуальним законом,яким позивач скористався.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи такі вимоги процесуального закону.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема,частиною першою статті 4 ЦПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

За змістом частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

У постанові Верховного суду від 14 січня 2021 року у справі № № 521/3011/18 висловлено позицію, що системне тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України свідчить про те, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що свідомих недобросовісних дій позивача, які б свідчили про зловживання процесуальним правами у цій справі не встановлено.

Дії позивача, спрямовані на захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

Навпаки, як встановлено судом апеляційної інстанції, саме представник відповідачів адвокат Заремба Валерій Валерійович оскаржував ухвалу суду про закриття провадження у справі та за його апеляційною скаргою ухвала була скасована і справа направлена в суд першої інстанції для продовження розгляду.

З врахуванням наведеного безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що впродовж двох років та шести місяців від моменту подання позову 20.10.2021 року і до моменту подання заяви про залишення позову без розгляду 23.04.2024 року дії позивача були необґрунтованими.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що провадження у цій справі було зупинене ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 08 вересня 2022 року за клопотанням представника відповідачів-адвоката Заремби В.В., однак в подальшому ця ухвала була скасована судом апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат відповідачів на професійну правничу допомогу на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України.

Згідно зст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Посилання в апеляційній скарзі на висновки Великої Палати Верховного Суду висвітлені в постанові від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки у цій справі Велика Палата вирішувала питання щодо необхідності повідомлення учасників провадження про судове засідання з розгляду заяви про стягнення судових витрат.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1; 375; 383; 384; 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -адвоката Заремби Валерія Валерійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 08 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 03 жовтня 2024 року.

Головуюча суддя Ю.Р. Мікуш

Судді: Т.І. Приколота

Р.В. Савуляк