Рішення

від 19.09.2024 по справі 906/39/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/39/24

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Сорока І.В.

за участю прокурора: Тарасюк В.С., посвідчення №071188 від 01.03.2023,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дуга"

про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння

Процесуальні дії по справі.

Керівник Звягельської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області з позовом про витребування з незаконного володіння Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дуга" земельних ділянок кадастровий номер 1821782400:04:000:0585, площею 0,7079 га, та кадастровий номер 1821782400:06:000:0874, площею 1,9259 га.

Ухвалою від 12 січня 2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15 лютого 2024р.

05.02.2024р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т.1, а.с.152-168).

14.02.2024р. прокуратурою подано відповідь на відзив (т.1, а.с.170-190).

Ухвалою суду від 15.02.2024р. відкладено підготовче засідання на 14 березня 2024 року.

26.02.2024р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (т.1, а.с.197-205).

13.03.2024р. прокуратурою подано пояснення по справі (т.1, а.с.207-212).

Ухвалою від 14.03.2024р. відкладено підготовче засідання на 25 квітня 2024р.

21.03.2024р. прокурором подано пояснення по справі (т.1, а.с.216-224).

24.04.2024р. відповідачем подано до суду:

- клопотання про призначення судової експертизи (т.2, а.с.5-6);

- клопотання про зупинення провадження у справі (т.2, а.с.10).

25.04.2024р. судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 25.04.2024р. призначено підготовче засідання на 23.05.2024р.

17.05.2024р. від прокуратури надійшли заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи та про зупинення провадження у справі (т.2, а.с.14-18, 19-22).

20.05.2024р. прокуратурою надіслано:

- клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи (т.2, а.с.23-38);

- заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі (т.2, а.с.40-42).

23.05.2024р. судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 27.05.2024р. підготовче засідання призначено на 27.06.2024р.

20.06.2024р. від прокурора надійшли пояснення щодо практики Верховного Суду в релевантних справах (т.2, а.с.57-.129)

В судовому засіданні від 27.06.2024р. за результатами розгляду клопотання відповідача про призначення судової земельно-технічної експертизи, суд відмовив в його задоволенні.

Також, 27.06.2024р. судом було розглянуто клопотання відповідача, щодо зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №906/267/22, у задоволенні якого було відмовлено.

В судовому засіданні 27.06.2024р. судом за результатами розгляду клопотання прокурора про долучення доказів до матеріалів справи, суд долучив до справи розпорядження Ємільчинської РДА №59 від 06.03.1997р., яке містить інформацію про загальну площу сільськогосподарських угідь у колективній власності та кількість осіб, які мають право на частку (пай).

Ухвалою суду від 27.06.2024р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16 липня 2024р.

16.07.2024р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника сільської ради (т.2, а.с.145).

В судовому засіданні 16.07.2024р. судом оголошено перерву до 06.08.2024р.

В судовому засіданні 06.08.2024р. судом оголошено перерву до 12.08.2024р.

У судовому засіданні від 12.08.2024р. на стадії судових дебатів судом оголошено перерву до 19.09.2024 р.

В судовому засіданні 19.09.2024р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги прокурор мотивував тим, що державним реєстратором Корнинської селищної ради протягом вересня 2021 року - січня 2022 року зареєстровано за СТОВ "Дуга" право власності на 2 земельні ділянки загальною площею 2,6338 га на підставі державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ЖТ №000075, виданого 16.05.1996р. колективному сільськогосподарському підприємству "Дуга".

На думку прокурора, реєстрація за відповідачем права власності на спірні ділянки є незаконною, оскільки у реформованого КСП "Дуга" нерозпайовані землі сільськогосподарського призначення відсутні. При цьому передання сільськогосподарських угідь від колективного сільськогосподарського підприємства до власності юридичної особи приватного права, землі якої не підлягають розпаюванню відповідно до вказаних указів, спричинило б порушення прав членів КСП.

Навіть за умови, якщо б у КСП "Дуга" залишились земельні ділянки, які не були розпайовані між членами реформованого КСП та/або передані до земель запасу, в силу вимог законодавства такі землі вважаються власністю територіальної громади, на території якої вони розташовані.

Зазначив, що в статуті СТОВ "Дуга" неодноразово закріплено положення про те, що всі землі, крім власних землі та майна 4 учасників, передані підприємству в строкове платне договірне користування. Тому відповідач не мав права реєструвати такі землі в свою приватну власність.

Прокурор вказав, що правонаступництво СТОВ "Дуга" не виникло на підставі закону, оскільки склад учасників КСП та СТОВ різний. До складу КСП "Дуга" входило 90 осіб, а до складу СТОВ "Дуга" на момент створення товариства увійшло 4 особи. Відтак у розумінні частини 6 статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" СТОВ "Дуга" не можна вважати утвореним внаслідок реорганізації КСП "Дуга" шляхом перетворення.

Внесення пункту 1.2.3. до Статуту СТОВ "Дуга" щодо правонаступництва за КСП, не може бути підставою для реєстрації права приватної власності на спірні земельні ділянки, оскільки СТОВ "Дуга" створене з новою організаційно-правовою формою, а також з новим складом його учасників і в жодному разі не можуть бути правонаступниками прав колективного сільськогосподарського підприємства на земельні ділянки.

Прокурор зазначив, що відповідачем не дотримано визначеного ст.8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" порядку при реєстрації права власності на підставі державного акту про право колективної власності на землю, а саме не прийнято загальними зборами членів підприємства, зборами уповноважених або створеним ними органом управління підприємством рішення про передання землі, що залишилась у колективній власності підприємства у приватну власність відповідачу.

Відповідач заперечуючи позовні вимоги, вказував, що при перетворенні КСП кількість учасників нової юридичної особи могла бути менше відносно кількості членів КСП, навіть у випадку реорганізації в приватне підприємство, а тому твердження прокурора про відсутність правонаступництва, у зв`язку з різною кількістю учасників в КСП та СТОВ, є безпідставними.

Також відповідач заперечив доводи прокурора, що СТОВ є новоствореною юридичною особою, вказавши, що ідентифікаційні коди припиненого КСП та створеного СТОВ є однаковими, що свідчить про перереєстрацію юридичної особи та відповідно підтверджує факт правонаступництва.

Заперечуючи позов, відповідач вказує, що рішення про ліквідацію КСП не приймалось і підприємство не проходило процедуру ліквідації, а відбулася реорганізація шляхом перетворення.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Представники позивача та відповідача в засідання суду не з`явилися.

Позивач у клопотанні від 16.07.2024р. просив розглядати справу за відсутності його представника (т.2, а.с.145).

Відповідач свого представника для участі в судовому засіданні 19.09.2024р. не направив.

19.09.2024р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні (т.2, а.с.151-152).

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У сторін було достатньо часу для висловлення власної правової позиції та подання відповідних доказів, чим вони і скористалися, а відсутність представника СТОВ "Дуга" в судовому засіданні на стадії судових дебатів не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, враховуючи розумність строків розгляду справи і приписи статей 202 і 216 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи відсутні, а тому суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача.

Враховуючи, що явка представників в судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд розглянув справу за відсутності представників позивача та відповідача.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

17.10.1995р. Ємільчинською районною державною адміністрацією видано свідоцтво №00448539 про державну реєстрацію Колективного сільськогосподарського підприємства "Дуга" (т.1, а.с.82 на звороті).

Згідно реєстраційної картки Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України, КСП "Дуга" присвоєно ідентифікаційний код 00448539 (т.1, а.с.86).

Рішенням Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області від 13.05.1996р. №211 передано у колективну власність Колективному сільськогосподарському підприємству "Дуга" 835,8 гектарів земель, а тому числі, 81,4 га земель загального користування по угіддях, згідно додатку (т.1, а.с.25, 26).

На підставі вказаного рішення КСП "Дуга" отримало Державний акт на право колективної власності на землю серії ІІ-ЖТ №000075 від 16.05.1996р., який зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №36 (т.1, а.с.28-32).

В Списку, який є додатком 1 до державного акту вказано перелік членів колективного сільськогосподарського підприємства в кількості 95 осіб (т.1, а.с.33-36).

Розпорядженням Ємільчинської районної державної адміністрації №59 від 06.03.1997р. затверджено розрахунок вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах КСП "Дуга" (т.2, а.с.27-28).

Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" від 03.12.1999 №1529/99 передбачено реформування протягом грудня 1999 року - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно, шляхом забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями), майновими паями та створення на їх основі приватних підприємств, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності.

На виконання вказаного Указу, згідно виписки з протоколу №1 загальних зборів КСП "Дуга" від 09.02.2000 вирішено створити на базі КСП "Дуга" Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дуга" і прийняти колективну форму власності (т.1, а.с.82).

Установчими зборами товариства від 15.03.2000р. вирішено створити СТОВ "Дуга". Також, вказаними зборами затверджено Статут Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дуга" (т.1, а.с.77-81).

Пунктом 1.1. Статуту СТОВ "Дуга" визначено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дуга" є юридичною особою згідно із законодавством країни, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатки і штампи зі своєю назвою та ідентифікаційним кодом.

Пунктом 1.2.1. Статуту передбачено, що Товариство є юридичною особою з дня його створення.

Пунктом 1.2.2. Статуту передбачено, що Товариство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, установчого договору і цього статуту.

Пунктом 1.2.3. Статуту передбачено, що товариство є правонаступником КСП "Дуга" Ємільчинського району Житомирської області.

Пунктом 4.1. Статуту регламентовано, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок майна учасників створюється статутний фонд товариства у розмірі 7759 грн.

Статутний фонд Товариства розподілений на частки, що їх визначили учасники:

1. ОСОБА_1 - 38,11%;

2. ОСОБА_2 - 6,47%;

3. ОСОБА_3 - 23,20%;

4. Бордюг АЛ. - 32,22%.

У рахунок своєї частки у статутному фонді Товариства учасники вносять майно, одержане у власність у вигляді майнових паїв при ліквідації КСП "Дуга" Ємільчинського району Житомирської області.

Пунктом 7.1. Статуту визначено, що у своїй діяльності товариство використовує землі, які складаються із земельних паїв учасників, а також орендованих земель юридичних і інших фізичних осіб. Документами на право використання землі в Товаристві є сертифікат на право на земельну частку (пай) учасників Товариства, а також договори оренди, оформлені місцевими радами народних депутатів у встановленому чинним законодавством України порядку.

Пунктом 7.2. Статуту передбачено, що документами на право використання землі в Підприємстві є сертифікат на право на земельну частку (пай) учасників Товариства, а також договори оренди, оформлені місцевими радами народних депутатів у встановленому чинним законодавством України порядку.

На виконання п.12 Перехідних положень ЗК України, Зеленицькою сільською радою проведено обстеження земель колективної власності реформованого КСП "Дуга", за результатами якого складено акт (т.1, а.с.98-103).

Рішенням Зеленицької сільської ради від 24.03.2003 "Про погодження акту обстеження земельних угідь та розрахунку показників вартості земельної частки (паю) і її розміру в умовних кадастрових гектарах" за результатами розгляду акту обстеження сільськогосподарських угідь щодо їх фактичного використання та уточнення фактичних угідь з геодезичними вимірами на місцевості погоджено, зокрема, склад сільськогосподарських угідь реформованого КСП "Дуга" загальною площею 593,6 га (рілля - 492,4 га; сіножаті - 48,8 га; пасовища - 52,4 га); кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) - 90 чол. (т.1, а.с.97).

Розпорядженням голови Ємільчинської районної державної адміністрації від 14.04.2003 №117 затверджено акт обстеження земельних угідь (додаток №1). Встановлений склад сільськогосподарських угідь взято до розрахунку по визначенню розміру і вартості земельної частки (паю) та врахувати при організації території земельних часток (паїв) (т.1, а.с.95-96).

На підставі заяв власників паїв, рішенням Зеленицької сільської ради Ємільчинського району від 06.11.2003р. задоволено заяви громадян щодо посвідчення їх права на земельну частку (пай) державними актами на право власності на землю (земельні паї) згідно списку, та ухвалено подати клопотання до Ємільчинської районної адміністрації щодо надання дозволу на виготовлення проектно-технічної документації по організації території земельних часток (паїв) і складання державних актів на право власності на землю (т.1, а.с.39, 39 на звороті).

Розпорядженням голови Ємільчинської районної державної адміністрації від 12.02.2004 надано дозвіл на розроблення проектно-технічної документації по організації території земельних часток (паїв) реформованого КСП "Дуга" та на складання державних актів на право власності на землю відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України (т.1, а.с.94).

13.04.2003р. відбулося засідання пайовиків, які мають право на земельну частку по Зеленицькій сільській раді с.Дуга, на яких були присутні 52 пайовики з 90 осіб (т.1, а.с.40). На засіданні було ухвалено провести розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) методом жеребкування.

В серпні 2021р. на замовлення СТОВ "Дуга" ТОВ "Центр топографо-геодезичних технологій" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) СТОВ "Дуга" (т.1, а.с.44-74).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за СТОВ "Дуга" 01.09.2021р. зареєстровано право приватної власності СТОВ "Дуга" на земельну ділянку кадастровий номер 1821782400:04:000:0585, площею 0,7079 га, 18.01.2022 на земельну ділянку кадастровий номер 1821782400:06:000:0874, площею 1,9259 га (т.1, а.с.117, 118).

Прокурор вказує, що на його запит сертифікованим інженером землевпорядником Черненком В.О. здійснено накладення спірних земельних ділянок на землі надані в колективну власність КСП "Дуга" згідно державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ЖТ №000075 від 16.05.1996 (т.1, а.с.88-89, 90-93). Наданими викопіюваннями підтверджується, що спірні земельні ділянки накладаються на землі, надані КСП "Дуга" згідно державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ЖТ №000075 від 16.05.1996р.

19.06.2023р. прокурор надіслав Барашівській сільській раді повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" щодо перевірки законності реєстрації СТОВ "Дуга" земельних ділянок реформованого КСП "Дуга" та вжиття заходів для захисту інтересів держави (т.1, а.с.130-132).

Барашівська сільська рада у відповіді на повідомлення не заперечила проти вжиття заходів прокурором, шляхом звернення до суду з позовом про витребування земельних ділянок (т.2, а.с.136).

За вказаних обставин, Керівник Звягельської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області з позовом про витребування з незаконного володіння Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дуга" земельних ділянок кадастровий номер 1821782400:04:000:0585, площею 0,7079 га, та кадастровий номер 1821782400:06:000:0874, площею 1,9259 га.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру"представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3статті 23 Закону України "Про прокуратуру"прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 3, 4 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси, держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо у відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Сам факт незвернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 143 Конституції України органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.

Як свідчать матеріали справи, прокурор 19.06.2023р. надсилав Барашівській сільській раді повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" і остання у відповіді на повідомлення не заперечувала проти вжиття заходів прокурором, шляхом звернення до суду з позовом про витребування земельних ділянок, оскільки в сільській раді відсутні можливості такого реагування (т.1, а.с. 130-132, т.2, а.с.136).

Отже, при зверненні з даним позовом прокурором дотримано норми статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визначено уповноважений орган державної влади та орган державного фінансового контролю, а також належним чином обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом частини 1 статті 317, частини 1 статті 319 ЦК України саме власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном за власною волею.

Згідно із статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до частини 2 статті 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади (частина 1 статті 374 ЦК України).

Згідно матеріалів справи, предметом спору є земельні ділянки кадастровий номер 1821782400:04:000:0585, площею 0,7079 га, та кадастровий номер 1821782400:06:000:0874, площею 1,9259 га, які є нерозпайованими землямиКСП «Дуга», наданими йому в користування за державним актом на право колективної власності на землю серії ІІ-ЖТ №000075 від 16.05.1996р.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Корнинської селищної ради Попільнянського району 01.09.2021р. зареєстровано право приватної власності СТОВ "Дуга" на земельну ділянку кадастровий номер 1821782400:04:000:0585, площею 0,7079 га, 18.01.2022 на земельну ділянку кадастровий номер 1821782400:06:000:0874, площею 1,9259 га (т.1, а.с.117, 118).

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України 18.12.1990 (в редакції, чинній на дату видачі державного акта) власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними.

Положеннями частин 1-5 статті 5 вказаного Кодексу визначено, щоземля може належати громадянам на праві колективної власності.

Суб`єктами права колективної власностіна землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств.

До прийняття такого рішення провадиться передача земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, до відання сільської, селищної, міської Ради народних депутатів.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (у редакції станом на дату видачі державного акту) об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство.

Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Положення частин 2, 3 статті 8 Закону встановлюють, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором.

Виходячи з аналізу наведених норм, хоча КСП і є суб`єкт права власності, за яким може бути зареєстровано майно, у тому числі шляхом отримання державного акта на землю,реальними власниками, яким належить це майно, є його члени, а розпорядження таким майном здійснюють загальні збори членів підприємства.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19.07.2023 у справі № 906/987/21.

Згідно зі статтею 37 ЦК УРСР юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання); при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходять до новостворених юридичних осіб; при приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої; майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

За змістом статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (у редакції, чинній до 01.01.2004) колективне підприємство визначено як вид підприємств в Україні, ліквідація та реорганізація яких (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) здійснюється за рішенням власника з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду; підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з Державного реєстру України; при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Згідно із частинами першою, шостою статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду; при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Згідно з п.1 Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (далі - Указ № 720/95), сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств підлягають паюванню.

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю (пункт 2 Указу № 720/95).

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації (пункти 5, 6 Указу № 720/95).

Землі, зазначені у частині четвертій статті 7 цього Закону, які залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані (абзац 7 ст.14-1 цього Закону).

Сільськогосподарські угіддя, які підлягали паюванню, однак не були передані до приватної, державної або комунальної власності у порядку, визначеному законом, за рішенням зборів осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), можуть бути розпайовані у порядку, встановленому цим Законом(абзац 8 ст.14-1 цього Закону).

До державної реєстрації права власності на земельні ділянки, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада може надати такі земельні ділянки в оренду на строк до державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки(абзац 14 ст.14-1 цього Закону).

01.01.2019 набрав чинності Закон України № 2498-VIII від 10.07.2018 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", яким розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 21. Цим пунктом передбачено, що з дня набрання чинності Законом № 2498-VIII від 10.07.2018 землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу цього Закону переходять до комунальної власності.

За ч.1 ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції, чинній від 01.01.2019), нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Крім того, Законом України № 2498-VIII доповнено Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" статтею 14-1.

Відповідно до положень ст.14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" у разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 01.01.2019 не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Прокурор вказує, що СТОВ «Дуга» не є правонаступником КСП «Дуга», оскільки у КСП не лишилося нерозпайованих земель сільськогосподарського призначення, окрім того, членами СТОВ є лише 4 особи з числа учасників КСП.

Натомість, відповідач вважає себе правонаступником реформованого КСП "Дуга". порядку.

Суд зауважує, що ст.34 Закону України "Про підприємства в Україні" (у редакції до 01.01.2004) та ст.31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» визначали, що у разі поділу до новостворених підприємств переходять права і обов`язки реорганізованого підприємства за розподільчим актом у відповідних частках.

Отже, розподіл між підприємствами-правонаступниками (перехід до одного правонаступника) майнових прав та зобов`язань реорганізованого підприємства оформлюється відповідно розподільним актом (балансом) або передавальним актом (балансом).

Правонаступник реорганізованого підприємства отримує за передавальним балансом його зобов`язання та майно під їх забезпечення. Перелік майна, яке виділяється під забезпечення зобов`язань підприємства, визначається і затверджується вищим органом управління підприємства.

Однак, розподільчі та передавальні акти підписані між КСП «Дуга» та СТОВ «Дуга» в матеріалах справи відсутні.

Сам факт зазначення в Статуті юридичної особи про її правонаступництво КСП не є визначальним, оскільки статут є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою для правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону.

Також, суд звертає увагу, що навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП "Дуга" шляхом перетворення в іншу юридичну особу його колишні члени автоматично повинні стати учасниками цієї юридичної особи, оскільки перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу (кількості) її учасників.

Враховуючи, що учасниками СТОВ «Дуга» на момент його створення було лише 4 осіб з числа колишніх членів КСП, перетворення КСП "Дуга" у СТОВ «Дуга» не відбулося, оскільки склад засновників (учасникiв) вказаних суб`єктів не співпадає, члени колективного сільськогосподарського підприємства не стали автоматично членами приватного підприємства. Таким чином, СТОВ "Дуга" є новоствореною юридичною особою.

Відносно доводів відповідач про ідентичність кодів КСП та СТОВ, що свідчить про правонаступництво, суд зауважує наступне.

Відповідно до п.15 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118 (у редакції від 25.08.1998), у разі включення суб`єкта господарської діяльності до Державного реєстру йому присвоюються ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак. Суб`єктам підприємницької діяльності ідентифікаційний код присвоюється органами державної реєстрації під час реєстрації. Ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб`єктом протягом усього періоду його існування. У разі перереєстрації (створення) суб`єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов`язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.

Отже, відповідно до наведених норм, ідентифікаційний код юридичної особи має бути унікальним, а присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником новоствореної юридичної особи, не допускається. Водночас помилкове присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником цієї новоствореної юридичної особи, свідчить про порушення законодавства, але така помилка не є підставою правонаступництва.

Даний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.09.2020 у справі №907/29/19.

Також, суд звертає увагу, що згідно акту обстеження земельних угідь реформованого КСП "Дуга" та розпорядження Ємільчинської РДА від 14.04.2003р. №117 до розпаювання прийнято загальну площу сiльськогосподарських угідь реформованого КСП 593,6 га, решта земель, переданих у колективну власність, вилучено до земель запасу сільської ради або трансформовано в інші види земель.

За результатами обстеження, розпорядженням голови Ємільчинської районної державної адміністрації від 14.04.2003 №117, зокрема, внесено зміни до розпорядження Ємільчинської районної державної адміністрації №59 від 06.03.1997р., а саме розрахунок вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах КСП "Дуга", та визначено, загальна площа сільськогосподарських угідь у колективній власності становить 593,6 га.

Отже,матеріалами справи підтверджено, що землі колишнього КСП загальною площею 593,6 га були розпайовані між 90 членами КСП.

Земельнi дiлянки, які передали до земель запасу, паюванню та розподілу не підлягали, у колективній власностi не залишалися, вiдповiдно на вказані земельні дiлянки не могло бути зареєстровано право приватної власностi на підставі державного акта на право колективної власностi на землю.

Враховуючи викладене, відсутні підстав вважати, що після розпаювання земель до СТОВ "Дуга" перейшло право власності на земельні ділянки, які набуло КСП"Дуга" за державним актом на право колективної власності на землю.

При цьому суд звертає увагу, що реєстрація приватної форми власності на землю в результаті реформування КСП не передбачена нормами законодавства. Також не передбачено реєстрацію приватної форми власності на землю на підставі державного акта на право колективної власності на землю, що підтверджує неправомірність вчинення відповідачем зазначених дій.

Фактична реєстрація приватної власності спірних земельних ділянок свідчить про незаконне набуття такого права, та, відповідно, про незаконне позбавлення Барашівської територіальної громади права здійснювати повноваження щодо таких земельних ділянок.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог ст.388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №911/3749/17, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 21.11.2018 у справі №444/1786/15).

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про неправомірність реєстрації за відповідачем права приватної власностi на земельнi дiлянки земельні ділянки кадастровий номер 1821782400:04:000:0585, площею 0,7079 га, та кадастровий номер 1821782400:06:000:0874, площею 1,9259 га, що призвело до порушення інтересів держави в особі територіальної громади.

Враховуючи вищевикладене, вимоги прокурора про витребування земельних ділянок з незаконного володіння є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 2684,00 грн. покладається на відповідача та стягується на користь особи, яка його сплатила - Житомирської обласної прокуратури.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Витребувати з незаконного володіння Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дуга" (11251, Житомирська обл., Звягельський р-н, село Дуга, код ЄДРПОУ 00448539) у власність Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області (11255, Житомирська область, Звягельський район, село Бараші, вулиця Героїв Майдану, будинок 10, код ЄДРПОУ 04347628) земельні ділянки кадастровий номер 1821782400:04:000:0585, площею 0,7079 га, та кадастровий номер 1821782400:06:000:0874, площею 1,9259 га.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дуга" (11251, Житомирська обл., Звягельський р-н, село Дуга, код ЄДРПОУ 00448539) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) 2684,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 02.10.24

Суддя Сікорська Н.А.

1 - в справу