Рішення

від 04.10.2024 по справі 904/2870/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.10.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 904/2870/24Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Курорт Орлівщина"

вул. Лісна, 32, с. Орлівщина, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл., 51215

ел.пошта: advokatkovalchuk031188@gmail.com

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Декма ЛТД"

вул. Дністровська, 63, кв. 17, м. Івано-Франківськ, 76015

про стягнення 40 998 грн 59 коп. заборгованості

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Курорт Орлівщина" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Декма ЛТД" про стягнення 40 998 грн 59 коп. заборгованості, з яких: 8 174 грн 49 коп. 3 % річних та 32 824 грн 10 коп. інфляційних втрат.

Згідно з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2024, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Курорт Орлівщина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Декма ЛТД" про стягнення 3% річних та інфляційних втрат передано для розгляду за територіальною підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 справу №904/2870/24 розподілено судді ОСОБА_1.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.07.2024, суд залишив подану позовну заяву без руху та встановив строк для усунення її недоліків.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 30.07.2024 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Івано-Франківської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.2024 №43, відповідно до ст. 32 ГПК України, п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 909/699/24.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2024 справу № 909/699/24 розподілено судді Рочняк О.В.

05.08.2024 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від позивача надійшла заява від 30.07.2024 (вх.№12584) про усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 07.08.2024, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Позивачу ухвалу про відкриття провадження у справі від 07.08.2024 направлено в його електронний кабінет, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України. Відповідачем копія ухвали отримана - 23.08.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовано тим, що у зв`язку з невиконанням відповідачем в семиденний строк зобов`язань з відшкодування заподіяних збитків на підставі поданого позивачем повідомлення про відмову від договору та відшкодування заподіяних збитків від 07.02.2022, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу інфляційні втрати та 3% річних. Також позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати та 3% річних на суму збитків, судового збору, витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих судовими рішеннями в судах першої та апеляційної інстанції у справі №904/1659/22.

Позиція відповідача: правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

17.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Декма ЛТД" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Курорт Орлівщина" (замовник) укладено договір №1/2/20, відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов`язання виконати комплекс робіт по виготовленню та монтажу тимчасових збірно-розбірних дерев`яних конструкцій з терасою (12.12 - інші будівлі для тимчасового проживання), (товар) на належній замовнику земельній ділянці у селі Орлівщина, Новомосковського району Дніпропетровської області, відповідно до проектної документації (Додаток № 1).

За змістом п. 2.3 договору, датою закінчення виконання робіт виконавця за цим договором є дата приймання виконаних робіт, підписаного сторонами акта здачі-прийняття робіт замовником, якщо інше не буде погоджено сторонами.

Згідно з п. 3.1. договору, вартість шести комплектів товару передбачених даним договором робіт складає 1 333 244 грн.

В п. 3.4 договору визначено, що оплата за товари здійснюється за наступною схемою:

- 500 000 грн від суми договору протягом 3-х днів після підписання даного договору, але не пізніше 4 лютого 2020 року;

- 500 000 грн від суми договору після доставки товару на ділянку замовника;

- 333 244 грн від суми договору після завершення всіх монтажних робіт передбачених описом робіт.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 договору, гарантійний термін на матеріали 10 років. У разі виявлення протягом гарантійних строків у товарі чи закінчених роботах недоліків (дефектів) замовник протягом 3-х днів після їх виявлення повідомляє про це виконавця і запрошує його для складання акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).

Виконавець зобов`язаний за свій рахунок усунути недоліки (дефекти), що виникли з його вини, в строки та в порядку, визначені в акті про їх усунення. Перелік недоліків визначається дефектним актом, складеним сторонами. В акті фіксуються дата виявлення недоліків і терміни їх усунення (п.п. 4.4, 4.5 договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Курорт Орлівщина" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Декма ЛТД" про стягнення збитків у розмірі 126 948 грн 39 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023 у справі №904/1659/22 позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Декма ЛТД" на користь ТОВ "Санаторій "Курорт Орлівщина" збитки у розмірі 126 948 грн 39 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі №904/1659/22 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023 залишено без змін, стягнуто з ТОВ "Декма ЛТД" на користь ТОВ "Санаторій "Курорт Орлівщина" 6 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу (правову) допомогу в суді апеляційної інстанції.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2023 у справі № 904/1659/22 стягнуто з ТОВ "Декма ЛТД" на користь ТОВ "Санаторій "Курорт Орлівщина" витрат на професійну правничу допомогу у сумі 18 000 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023 у справі №904/1659/22 встановлено, що:

- на виконання договору від 17.01.2020 позивач перерахував відповідачу 1 333 244 грн;

- в липні 2021року позивач направив на адресу відповідача лист №85 від 19.07.2021 про виявлення недоліків в межах гарантійного строку та складення відповідного акту про порядок і строки усунення недоліків (дефектів);

- 10.08.2021, за результатами проведеного обстеження виконаних відповідачем комплексу робіт з виготовлення та монтажу тимчасових збірно-розбірних дерев`яних конструкцій з терасою в кількості 6шт., комісією у складі представників позивача та в присутності судового експерта Харченко В.В. складено акт (дефектний акт) про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів), в якому зазначено, що під час обстеження конструктивних елементів дерев`яних будинків з терасою (в кількості шести штук) встановлено наявність в місцях з`єднання дерев`яного зрубу у всіх дерев`яних будинках - наскрізних тріщин, деформацій від 1,5мм до 20мм, що є порушенням ДСТУ -Н Б В.2.6-217:2016 "Настанова з проектування будівельних конструкцій з цільної та клеєної деревини";

- в листопаді 2021 року позивач направив на адресу відповідача вимогу №137 від 25.11.2021 про усунення виявлених недоліків (дефектів) виконаних робіт в строк до 25.12.2021. У вимозі позивач також повідомляв відповідача про підготовлений судовим експертом Харченко В.В. висновок за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №1087/08-21 від 25.11.2021 та зазначав, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт з усунення невідповідностей та недоліків (дефектів) у виготовлених та змонтованих тимчасових збірно-розбірних дерев`яних конструкцій з терасою в кількості 6шт. дорівнює 105 271 грн 34 коп.;

- в лютому 2022 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення №15 від 07.02.2022 про відмову від договору №1/2/20 від 17.01.2020 та про відшкодування заподіяних збитків в розмірі 105 271 грн 34 коп., яке отримано відповідачем 10.02.2022;

- вартість ремонтно-відновлювальних робіт з усунення невідповідності та недоліків (дефектів) у виготовлених та змонтованих тимчасово збірно-розбірних дерев`яних конструкціях з терасою (дерев`яні будинки з терасою) в кількості шести штук, розташовані на земельній ділянці ТОВ "Санаторій "Курорт Орлівщина" у селі Орлівщина. Новомосковський район, вул. Лісна, 32 в розмірі 105 271 грн 34 коп. підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №1087/08-21 від 25.11.2021, наданого на замовлення позивача.

Так, суд встановив безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням відповідача та заподіянням позивачу збитків в розмірі 105271 грн 34 коп.

Також судом встановлено, що витрати позивача на проведення судової будівельно-технічної експертизи становлять 21 677 грн 05 коп., які також відніс до збитків.

Відповідно до платіжних інструкцій №05/01/2024 від 13.01.2024 на суму 4 931,00 грн, №05/01/2024 від 13.01.2024 на суму 14 931,00 грн, №23/02/2024 від 28.02.2024 на суму 3 000 грн, №23/02/2024 від 28.02.2024 на суму 29 000 грн, №25/03/2024 від 27.03.2024 на суму 22 000 грн, №02/05/2024 від 03.05.2024 на суму 12 000 грн, №02/05/2024 від 03.05.2024 на суму 3000 грн, на виконання рішення суду відповідачем перераховано на користь позивача кошти в загальному розмірі 88 862 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем у встановлений строк зобов`язань з відшкодування заподіяних збитків та несплатою судового збору і витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій у справі №904/1659/22, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 32 824 грн 10 коп. інфляційних втрат та 8 174 грн 49 коп. 3% річних.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом статей 224, 225 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Разом із тим відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України рішення суду може бути підставою виникнення цивільних прав та обов`язків у випадках, установлених актами цивільного законодавства, тобто за наявності прямої вказівки про це в законі.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

В ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023, залишеним без змін Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі №904/1659/22 стягнуто з ТОВ "Декма ЛТД" на користь ТОВ "Санаторій "Курорт Орлівщина" збитки у розмірі 126 948 грн 39 коп. та встановлено безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням відповідача та заподіянням позивачу збитків.

Як встановлено судом, зазначене рішення суду виконано частково в розмірі 88 862 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 входить до розділу I "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (аналогічний висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 19.06.2018 у справі №646/14523/15-ц, від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

Отже, положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

У рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023 у справі №904/1659/16 визнано грошові зобов`язання відповідача та визначено розмір збитків; ці зобов`язання належним чином не виконані, тому в цьому випадку вимоги ч. 2 ст. 625 ЦК України підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Отже, у позивача наявні всі підстави для нарахування відповідачу інфляційних втрат та 3% річних.

Щодо визначення початку періоду розрахунку 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно з статтею 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

По своїй суті зобов`язання про відшкодування збитків є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру відшкодування.

Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала шкоди, може бути: 1) договір особи, що завдала шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди; 2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір відшкодування шкоди.

Тільки після конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди, те чи інше зобов`язання може бути кваліфіковане як грошове, і відповідно може відбутися прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) щодо його виконання (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 03.04.2019 у справі №757/3725/15-ц, від 04.12.2019 у справі № 463/389/14-ц, від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц).

У цій справі договір по відшкодування шкоди між сторонами не укладався.

Разом з тим, за встановлених судом обставин справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023, залишеним без змін Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі №904/1659/22 позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Декма ЛТД" на користь ТОВ "Санаторій "Курорт Орлівщина" збитки у розмірі 126 948 грн 39 коп.

Отже, підставою виникнення зобов`язання про відшкодування збитків між сторонами є факт їх завдання відповідачу, а рішенням суду від 11.04.2023 у справі №904/1659/22 конкретизовано їх розмір.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі №904/1659/22 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023 залишено без змін.

Отже рішення суду від 11.04.2023 у справі №904/1659/22 є таким, що набрало законної сили - 27.06.2023, і з того часу зобов`язання відповідача сплати відповідачу шкоду стало конкретизоване і визначене, тому з указаного часу воно має бути виконане.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18.

За прострочення виконання грошового зобов`язання, на підставі положень ст. 625 ЦК України, позивачем за період з 18.02.2022 по 10.04.2023 нараховано відповідачу: на суму 105271 грн 34 коп. - 3 608 грн 07 коп. 3% річних та 28 144 грн 65 коп. інфляційних втрат; за період з 11.04.2023 по 27.06.2023 на суму 129 429 39 коп. - 829 грн 77 коп. 3% річних та 1 949 грн 99 коп. інфляційних втрат; за період з 11.04.2023 по 27.06.2023 на суму 129429 грн 39 коп. - 829 грн 77 коп. 3% річних та 1 949 грн 99 коп. інфляційних втрат; за період 28.06.2023 по 24.06.2024 на суму 129 429 39 коп. з урахуванням часткових оплат - 3 736 грн 65 коп. 3% річних та 2 729 грн 46 коп. інфляційних втрат.

Отже, як вбачається з поданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, позивачем не правильно визначено початок періоду розрахунку 3% річних та інфляційних втрат з 18.02.2022 - після сплину семиденного строку з дня отримання відповідачем повідомлення про відмову від договору та відшкодування збитків, тоді як, враховуючи позицію Верховного Суду викладену в постанові від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18, правильним початком періоду такого розрахунку є 28.06.2023 (наступний день після набрання рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023 у справі №904/1659/22 про стягнення збитків законної сили).

Також позивачем безпідставно нараховано відповідачу 3% річних та інфляційні втрати на суму судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій.

Норми статті 625 ЦК України регулюють цивільні правовідносини (ст. 1 ЦК України) і стосуються відповідальності за порушення цивільного грошового зобов`язання, яке є цивільним правовідношенням в силу приписів ст. 509 ЦК України. За загальновизнаним принципом права цивільні правовідносини лежать у площині матеріального права. Тоді як приписи ст. 326 ГПК України стосуються відповідальності за порушення процесуальних зобов`язань учасників справи за невиконання судового рішення. Ці зобов`язання не виходять за межі площини процесуальних правовідносин. Процесуальні правовідносини стосуються порядку здійснення судочинства у господарських судах та повноважень господарських судів (ст. 1 ГПК України). До цих правовідносин не застосовуються правові інститути матеріального права.

Аналогічно й щодо правових інститутів судового збору, витрат на професійну правничу допомогу та повноважень суду з їх розподілу між учасниками справи. Наведені правові інститути не передбачені та не встановлені нормами ЦК України. Такі зобов`язання не є цивільними грошовими зобов`язаннями.

Отже, відповідальність, встановлена ст.625 ЦК України, не може поширюватись на зобов`язання, які передбачені ГПК України, так як зазначене суперечитиме приписам ст. 1 ЦК України.

Судом самостійно проведено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи дату початку періоду розрахунку - 28.06.2023 та часткові оплати відповідача, за результатами якого суд встановив, що:

за період з 28.06.2023 по 12.01.2024 на суму 126 948 грн 39 коп. розмір 3% річних становить 2 076 грн 05 коп., а розмір інфляційних втрат - 611 грн 06 коп.;

за період з 13.01.2024 по 27.02.2024 на суму 107 086 грн 39 коп. розмір 3% річних становить 403 грн 77 коп., а розмір інфляційних втрат - 750 грн 89 коп.;

за період з 28.02.2024 по 26.03.2024 на суму 75 086 грн 39 коп. розмір 3% річних становить 172 грн 33 коп., а розмір інфляційних втрат - 375 грн 43 коп.;

за період з 27.03.2024 по 02.05.2024 на суму 53 086 грн 39 коп. розмір 3% річних становить 161 грн 00 коп., а розмір інфляційних втрат - 106 грн 17 коп.;

за період з 03.05.2024 по 24.06.2024 на суму 38 086 грн 39 коп. розмір 3% річних становить 165 грн 46 коп., а розмір інфляційних втрат - 1 071 грн 45 коп.

Таким чином, за зазначені періоди розмір 3% річних становить 2 978 грн 61 коп., а розмір інфляційних втрат - 2 915 грн 00 коп.

Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 978 грн 61 коп. 3% річних та 2 915 грн 00 коп. інфляційних втрат.

Судовий збір, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладається на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 20, 13, 73, 74, 76 -78, 129, 232 -238, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Декма ЛТД" (вул. Дністровська, 63, кв. 17, м. Івано-Франківськ, 76015, код ЄДРПОУ 13663877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Курорт Орлівщина" (вул. Лісна, 32, с. Орлівщина, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл., 51215, код ЄДРПОУ 32286611) 5 893 (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто три) грн 61 коп. з яких: 2 978 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят вісім) грн 61 коп. 3% річних, 2 915 (дві тисячі дев`ятсот п`ятнадцять) грн 00 коп. інфляційних втрат та 435 (чотириста тридцять п`ять) грн 28 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 04.10.2024

Суддя О.В. Рочняк