Рішення

від 02.10.2024 по справі 910/7848/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2024Справа № 910/7848/24Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу в порядку загального позовного провадження

за позовом Заступника керівника Києво - Святошинської окружної прокуратури Київської області (08131, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, будинок 67) в інтересах держави в особі 1. Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО, будинок 1-А, ідентифікаційний код юридичної особи 04362489); 2. Північного офісу Держаудитслужби (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 18, ідентифікаційний код юридичної особи 40479560) до про1. Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» (04201, місто Київ, вул.Полярна, будинок 20 , корпус А, ідентифікаційний код юридичної особи 39592941); 2. Комунального закладу «Петропавлівсько - Борщагівський заклад дошкільної освіти «Чарівний замок» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, ВУЛИЦЯ ПАРКОВА, будинок 34-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41024976) стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 93 636 грн. 07 коп.

Представники:

від прокуратури: Моцик Л.М. (представник за посвідченням);

від Позивача-1: не з`явились;

від Позивача-2: Паназдирь Л.І. (представник в порядку самопредставництва);

від Відповідача-1: Єфременко В.М. (представник на підставі довіреності);

від Відповідача-2: не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Києво - Святошинської окружної прокуратури Київської області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (надалі також - «Позивач -1»), Північного офісу Держаудитслужби (надалі також - «Позивач -2») до Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» (надалі також - «Відповідач - 1») та Комунального закладу «Петропавлівсько - Борщагівський заклад дошкільної освіти «Чарівний замок» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (надалі також - «Відповідач -2») про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 93 636 грн. 07 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 93 636 грн. 07 коп. за наслідками визнання недійсними додаткових угод № 2 від 16.02.2021, № 3 від 16.02.2021, № ДУ-4/41FB417-1027-21 від 24.03.2021, № ДУ-5/41FB417-1027-21 від 14.04.2021, № ДУ-6/41FB417-1027-21 від 18.05.2021, № ДУ-7/41FB417-1027-21 від 14.07.2022, № ДУ-8/41FB417-1027-21 від 14.07.2021 до договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41FB417-1027-21 від 01.02.2021, укладених між Комунальним закладом "Петропавлівсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти "Чарівний замок" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 року відкрито провадження у справі № 910/7848/24, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.07.2024 року.

15.07.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача - 1 надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Позивачу строк до 5 днів з 18.07.2024 року для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, відкладено розгляд клопотання Відповідача про залишення позову без розгляду, відкладено підготовче судове засідання на 07.08.2024 року.

22.07.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача - 1 надійшли пояснення щодо позову.

26.07.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від прокуратури надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 04.09.2024 року.

15.08.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача - 1 надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.10.2024 року.

В судовому засіданні 02 жовтня 2024 року представник прокуратури підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Позивача-2 підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги. Представники Відповідача -1 заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Представники Позивача-1, Відповідача - 2 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 04.09.2024 року, поверненням на адресу суду поштового конверту, у зв`язку з відсутністю адресата, надісланого на адресу Відповідача-2.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Позивач-1, Відповідач - 2 про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги, що Позивач-1, Відповідач - 2 були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Позивача-1, Відповідача - 2 не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 02 жовтня 2024 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2021 року між Комунальним закладом "Петропавлівсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти "Чарівний замок" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" (постачальник) було укладено Договір постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41FB417-1027-21, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2021 році товар за кодом ДК 021:2015-091200006 "газове паливо" (природний газ), а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені цим договором. (а.с.24-29)

Відповідно до п. 2.1 Договору річний плановий обсяг постачання газу - до 35.000 куб. м. Додаток № 1 до договору визначено плановий обсяг постачання газу у 2021 році, а саме: січень - 5.000 куб. м, лютий - 5.000 куб. м, березень - 4.500 куб. м, квітень 3.000 куб. м, вересень - 3.000 куб. м, жовтень - 4.500 куб. м, листопад - 5.000 куб. м, грудень 5.000 куб. м.

Згідно з п. 3.2 Договору ціна одного кубічного метру природного газу становить 6,10 грн.

Відповідно до п. 3.7 Договору гранична ціна даного договору становить 213.500,00 грн з ПДВ.

Згідно з п. 9.1 Договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів ТОВ "Київоблгаз Збут" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності) (п. 9.3 Договору).

В подальшому між Комунальним закладом "Петропавлівсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти "Чарівний замок" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" було укладено 7 (сім) додаткових угоди до Договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41FB417-1027-21 від 01.02.2021 року, в яких збільшено первісну ціну в договорі, яка була визначена за результатами відкритих торгів, а саме:

№ 2 від 16.02.2021, в якій ціну за 1 куб. м починаючи з 01.02.2021 природного газу визначено в розмірі 7,3794 грн (з ПДВ);

№ 3 від 16.02.2021, в якій ціну за 1 куб. м починаючи з 01.02.2021 природного газу визначено в розмірі 8,116596 грн (з ПДВ);

№ ДУ-4/41FB417-1027-21 від 24.03.2021 в якій ціну за 1 куб. м починаючи з 01.03.2021 природного газу визначено в розмірі 8,91 грн (з ПДВ);

№ ДУ-5/41FB417-1027-21 від 14.04.2021 в якій ціну за 1 куб. м починаючи з 01.04.2021 природного газу визначено в розмірі 9,792 грн (з ПДВ);

№ ДУ-6/41FB417-1027-21 від 18.05.2021 в якій ціну за 1 куб. м починаючи з 01.05.2021природного газу визначено в розмірі 10,77 грн (з ПДВ);

№ ДУ-7/41FB417-1027-21 від 14.07.2021 в якій ціну за 1 куб. м починаючи з 01.06.2021природного газу визначено в розмірі 11,845923 грн (з ПДВ);

№ ДУ-8/41FB417-1027-21 від 14.07.2021 в якій ціну за 1 куб. м починаючи з 01.07.2021 природного газу визначено в розмірі 13,02933 грн (з ПДВ). (а.с.30-37)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41FB417-1027-21 від 01.02.2021 року Відповідач -1 поставив природний газ, а Відповідач - 2 в свою чергу прийняв вказаний товар у загальному обсязі 18.148,251 куб. м. на загальну суму в розмірі 204 340 грн. 40 коп., що підтверджується Актами приймання - передачі природного газу №КОЗ81002433 на суму 22 190 грн. 17 коп., №КОЗ81002820 від 02.03.2021 року на суму 47 791 грн. 08 коп., №КОЗ81005175 від 06.04.2021 року на суму 44 323 грн. 60 коп., №КОЗ81008879 на суму 34 747 грн. 31 коп., №КОЗ81019781 від 05.11.2021 року на суму 55 288 грн. 24 коп. (а.с.38-42) та здійснив оплату за вказаний товар у загальному розмірі 204 340 грн. 40 коп., що підтверджується платіжними дорученнями. (а.с.43-50)

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі №911/545/22 позов Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області задоволено повністю. Визнано недійсними додаткові угоди №2 від 16.02.2021, №3 від 16.02.2021, №ДУ-4/41FB417-1027-21 від 24.03.2021, №ДУ-5/41FB417-1027-21 від 14.04.2021, №ДУ-6/41FB417-1027-21 від 18.05.2021, №ДУ-7/41FB417-1027-21 від 14.07.2022, №ДУ-8/41FB417-1027-21 від 14.07.2021 до договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41FB417-1027-21 від 01.02.2021, укладені між Комунальним закладом "Петропавлівсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти "Чарівний замок" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" на користь Комунального закладу "Петропавлівсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти "Чарівний замок" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області 93 636 грн 07 коп. безпідставно сплачених коштів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" на користь Київської обласної прокуратури 4 962 грн 00 коп. судового збору за наступними реквізитами: одержувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ 02909996; банк отримувача - Дерказначейська служба України м. Киї; МФО 820172; рахунок отримувача UA028201720343190001000015641.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 року по справі №911/545/22 рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі №911/545/22 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" на користь Комунального закладу "Петропавлівсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти "Чарівний замок" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області 93 636 грн 07 коп. безпідставно сплачених коштів. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" на користь Комунального закладу "Петропавлівсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти "Чарівний замок" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області 93 636 (дев`яносто три тисячі шістсот тридцять шість) грн 07 коп. безпідставно сплачених коштів - залишено без розгляду.

У частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод №2 від 16.02.2021, №3 від 16.02.2021, №ДУ-4/41FB417-1027-21 від 24.03.2021, №ДУ-5/41FB417-1027-21 від 14.04.2021, №ДУ-6/41FB417-1027-21 від 18.05.2021, №ДУ-7/41FB417-1027-21 від 14.07.2022, №ДУ-8/41FB417-1027-21 від 14.07.2021 до договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41FB417-1027-21 від 01.02.2021, укладених між Комунальним закладом "Петропавлівсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти "Чарівний замок" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут", рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі №911/545/22 залишено без змін.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" на користь Київської обласної прокуратури 2 481 грн 00 коп. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" 3 721 грн 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. (а.с.88-112)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор зазначає, що у зв`язку з визнанням недійсними додаткових угод № 2 від 16.02.2021, № 3 від 16.02.2021, № ДУ-4/41FB417-1027-21 від 24.03.2021, № ДУ-5/41FB417-1027-21 від 14.04.2021, № ДУ-6/41FB417-1027-21 від 18.05.2021, № ДУ-7/41FB417-1027-21 від 14.07.2022, № ДУ-8/41FB417-1027-21 від 14.07.2021 до договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41FB417-1027-21 від 01.02.2021, укладених між Комунальним закладом "Петропавлівсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти "Чарівний замок" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут", грошові кошти набуті Відповідачем - 1 безпідставно. За таких підстав, просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» на користь Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області безпідставно сплачені кошти в сумі 93 636 грн. 07 коп.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач -1 зазначав, що в даному випадку відсутні законні підстави для представництва заступником керівника Києво - Святошинської окружної прокуратури Київської області інтересів держави в особі Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області та Північного офісу Держаудитслужби, що свідчить про надання позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в даному випадку кількість сплаченого товару відповідає отриманому, необхідному та спожитому. Отже, від Відповідача 2 та від Позивача 1, протягом дії Договору вимога про передачу йому природного газу в обсязі, визначеному договором, не надходила. Відповідач 2 протягом дії Договору не відмовлявся від переданого природного газу та сплатив вартість за фактично спожитий газ. Тому підстави для стягнення з ТОВ «Київоблгаз Збут» грошових коштів на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України відсутні. Також, загальна сума сплачених Комунальним закладом «Петропавлівсько-Борщагівський заклад дошкільної світи «Чарівний замок» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області на виконання Договору № 41FB417-1027-21 від 01.02.2021 складає 183 377,45 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Заступника керівника Києво - Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області та Північного офісу Держаудитслужби підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 3 цієї норми прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність захисту" може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 923/129/17, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 02.10.2018 у справі № 4/166«б», від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18, від 30.01.2019 року у справі №47/66-08, у справі № 923/35/19 від 31.10.2019, у справі № 925/383/18 від 23.07.2020.

Крім того, необхідно враховувати рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді №3-рп/99 від 08.04.1999).

Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 1311 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. Доведення цих підстав здійснюється відповідно до вимог статей 74, 76, 77, 79 ГПК України шляхом подання належних, допустимих та достатніх доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку звернення визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значущість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №906/982/19.

При цьому, обставини дотримання прокурором установленої частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. Аналогічні висновки щодо застосування цієї норми викладені у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №920/284/18, від 03.04.2019 у справі №909/63/18, від 17.04.2019 у справі №916/641/18, від 31.07.2019 у справі №916/2914/18, від 06.08.2019 у справі №912/2529/18, від 15.12.2020 у справі №904/82/19, від 27.07.2021 у справі №909/835/18.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Крім того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №922/901/17, від 31.10.2018 у справі №910/6814/17 та від 06.02.2019 у справі №927/246/18.

Звертаючись із даним позовом до суду, прокурор визначив позивачами Борщагівську сільську раду Бучанського району Київської області та Північний офіс Держаудитслужби.

Прокурор зазначає, що Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, як орган місцевого самоврядування, у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України (надалі - БК України) є головним розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля товару за Договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель.

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 16.05.2021 у справі № 910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями БК України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (надалі - Порядок).

Відповідно до ст. 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 22 БК України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Відповідно до пунктів 4, 7 ч. 5 ст. 22 БК України головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошторис розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плати використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне та цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі. Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абзац 3 п. 7 Порядку).

За змістом абзацу 2 п. 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

При цьому, відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 7 БК України при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів, чим досягається дотримання принципів ефективності та результативності.

За приписами ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до частин 1-2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

При цьому, орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Суд зауважує, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99).

«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваного пункту Договору, на підставі якого ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

З огляду на викладене, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави.

При цьому позивач -1, як орган місцевого самоврядування та замовник публічної закупівлі, що розпоряджається бюджетними коштами, є органом, уповноваженим у спірних правовідносинах.

Таким чином, прокурор правильно визначив Борщагівську сільську раду Бучанського району Київської області Позивачем у даному спорі.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" та Положення про Державну аудиторську службу України (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43).

Статтею 2 цього Закону визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю, зокрема є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували в періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, за дотриманням законодавства про закупівлі.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства в сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі в порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Частиною 2 ст.8 Закону "Про публічні закупівлі" наведено підстави для проведення моніторингу закупівель: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до ст.7 цього Закону.

Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). (ч.1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі»)

У п. 8 ч. 1 ст. 10 Закону "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено право Держаудитслужби порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, листом №262613-17/8819-2021 від 19.11.2021 року Північний офіс Держаудитслужби надіслав на адресу прокуратури копію висновку про результатами моніторингу процедури закупівлі. (а.с.51-56)

Листом №55-3648вих-24 від 22.05.2024 року заступник керівника Києво - Святошинської окружної прокуратури Київської області просив Північний офіс Держаудитслужби надати інформацію про вжиті заходи щодо стягнення надмірно сплаченої суми коштів за поставку газу, вирішити питання щодо їх вжиття та/або звернення до суду з позовною заявою. (а.с.77-80) У відповідь на який останній листом №252616-17/3907-2024 від 10.06.2024 року повідомив про відсутність правових підстав для вжиття заходів щодо стягнення надмірно сплаченої суми коштів за поставку газу. (а.с.81-82)

Листом №55-3647вих-24 від 22.05.2024 року заступник керівника Києво - Святошинської окружної прокуратури Київської області просив Борщагівську сільську раду Бучанського району Київської області повідомити про те, чи вживались та чи будуть вживатися заходи шляхом звернення до суду з відповідним позовом про стягнення надмірно сплаченої суми коштів за поставку газу. (а.с.83-86) У відповідь на який останній листом від 14.06.2024 р. повідомив, що не вживались заходи, спрямовані на стягнення надмірно сплаченої суми коштів за поставку газу. (а.с.87)

Листом №55-4366-вих-24 від 19.06.2024 року заступник керівника Києво - Святошинської окружної прокуратури Київської області повідомив Позивачів про намір здійснення прокурором представництва інтересів держави шляхом подання позовної заяви. (а.с.113)

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що при зверненні до суду з вказаним позовом заступником керівника Києво - Святошинської окружної прокуратури Київської області було дотримано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з невжиттям компетентним органом жодних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про порушення інтересів держави.

Крім того, закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18.

За таких підстав, не підлягає задоволенню клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» про залишення позову Заступника керівника Києво - Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області та Північного офісу Держаудитслужби без розгляду.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, може бути заявлена як самостійно, так і бути об`єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе).

Правовими наслідками недійсності правочину є двостороння реституція - у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за умовами, дійсними на момент відшкодування. Одностороння реституція чинним законодавством не передбачена.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилається у позовній заяві, передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно із частиною першою, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. (Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року у справі № 6-2978цс15 та від 3 червня 2016 року у справі № 6-100цс15).

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

При цьому, згідно із пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41FB417-1027-21 від 01.02.2021 року Відповідач -1 поставив природний газ, а Відповідач - 2 в свою чергу прийняв вказаний товар у загальному обсязі 18.148,251 куб. м. на загальну суму в розмірі 204 340 грн. 40 коп., що підтверджується Актами приймання - передачі природного газу №КОЗ81002433 на суму 22 190 грн. 17 коп., №КОЗ81002820 від 02.03.2021 року на суму 47 791 грн. 08 коп., №КОЗ81005175 від 06.04.2021 року на суму 44 323 грн. 60 коп., №КОЗ81008879 на суму 34 747 грн. 31 коп., №КОЗ81019781 від 05.11.2021 року на суму 55 288 грн. 24 коп. (а.с.38-42) та здійснив оплату за вказаний товар у загальному розмірі 204 340 грн. 40 коп., що підтверджується платіжними дорученнями. (а.с.43-50)

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі №911/545/22 позов Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області задоволено повністю. Визнано недійсними додаткові угоди №2 від 16.02.2021, №3 від 16.02.2021, №ДУ-4/41FB417-1027-21 від 24.03.2021, №ДУ-5/41FB417-1027-21 від 14.04.2021, №ДУ-6/41FB417-1027-21 від 18.05.2021, №ДУ-7/41FB417-1027-21 від 14.07.2022, №ДУ-8/41FB417-1027-21 від 14.07.2021 до договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41FB417-1027-21 від 01.02.2021, укладені між Комунальним закладом "Петропавлівсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти "Чарівний замок" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" на користь Комунального закладу "Петропавлівсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти "Чарівний замок" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області 93 636 грн 07 коп. безпідставно сплачених коштів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" на користь Київської обласної прокуратури 4 962 грн 00 коп. судового збору за наступними реквізитами: одержувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ 02909996; банк отримувача - Дерказначейська служба України м. Киї; МФО 820172; рахунок отримувача UA028201720343190001000015641.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 року по справі №911/545/22 рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі №911/545/22 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" на користь Комунального закладу "Петропавлівсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти "Чарівний замок" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області 93 636 грн 07 коп. безпідставно сплачених коштів. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" на користь Комунального закладу "Петропавлівсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти "Чарівний замок" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області 93 636 (дев`яносто три тисячі шістсот тридцять шість) грн 07 коп. безпідставно сплачених коштів - залишено без розгляду.

У частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод №2 від 16.02.2021, №3 від 16.02.2021, №ДУ-4/41FB417-1027-21 від 24.03.2021, №ДУ-5/41FB417-1027-21 від 14.04.2021, №ДУ-6/41FB417-1027-21 від 18.05.2021, №ДУ-7/41FB417-1027-21 від 14.07.2022, №ДУ-8/41FB417-1027-21 від 14.07.2021 до договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41FB417-1027-21 від 01.02.2021, укладених між Комунальним закладом "Петропавлівсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти "Чарівний замок" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут", рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі №911/545/22 залишено без змін.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" на користь Київської обласної прокуратури 2 481 грн 00 коп. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" 3 721 грн 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. (а.с.88-112)

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Таким чином, судове рішення у справі №911/545/22 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити, а тому факт недійсності додаткових угод №2 від 16.02.2021, №3 від 16.02.2021, №ДУ-4/41FB417-1027-21 від 24.03.2021, №ДУ-5/41FB417-1027-21 від 14.04.2021, №ДУ-6/41FB417-1027-21 від 18.05.2021, №ДУ-7/41FB417-1027-21 від 14.07.2022, №ДУ-8/41FB417-1027-21 від 14.07.2021 до договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41FB417-1027-21 від 01.02.2021, укладених між Комунальним закладом "Петропавлівсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти "Чарівний замок" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут", підтверджено рішенням Господарського суду м. Києва від 15.11.2022 у справі №911/545/22, яке набрало законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання Додаткових угод Відповідачем -1 поставлено, а Відповідачем- 2 отримано та оплачено природний газ у загальному обсязі 18.148,251 куб. м та за ціною:

- за січень 2021 року обсягом 2.241,431 куб. м, за ціною 8,25001 грн за 1 куб. м на загальну суму 22.190,17 грн (акт приймання-передачі природного газу № КОЗ81002433), яку сплачено згідно платіжного доручення № 41 від 12.02.2021;

- за лютий 2021 року обсягом 5.888,07 куб. м, за ціною 6,76383 грн за 1 куб. м на загальну суму 47.791,08 грн (акт приймання-передачі природного газу № КОЗ81002820), яку сплачено згідно платіжних доручень № 87 від 02.03.2021 та № 115 від 16.03.2021;

- за березень 2021 року обсягом 4.974,59 куб. м, за ціною 7,425 грн за 1 куб. м на загальну суму 44.323,60 грн (акт приймання-передачі природного газу № КОЗ81005175), яку сплачено згідно платіжних доручень № 149 від 08.04.2021 та №и 172 від 20.04.2021;

- за квітень 2021 року обсягом 3.548,54 кую. м, за ціною 8,16 грн за 1 куб. м на загальну суму 34.747,31 грн (акт приймання-передачі природного газу № КОЗ81008879), яку сплачено згідно платіжних доручень № 209 від 11.05.2021 та № 221 від 14.05.2021;

- за жовтень 2021 року обсягом 1.495,62 куб. м, за ціною 30,805640580 грн за 1 куб. м на загальну суму 55.288,24 грн (акт приймання-передачі природного газу № КОЗ81019781), яку сплачено згідно платіжного доручення № 480 від 09.11.2021.

Оскільки додаткові угоди № 2 від 16.02.2021, № 3 від 16.02.2021, № ДУ-4/41FB417-1027-21 від 24.03.2021, № ДУ-5/41FB417-1027-21 від 14.07.2021, № ДУ-6/41FB417-1027-21 від 18.05.2021, № ДУ-7/41FB417-1027-21 від 14.07.2021, № ДУ-8/41FB417-1027-21 від 14.07.2021 є недійсними, то ціна поставленого природного газу має становити згідно з умовами договору у розмірі 6,10 грн за 1 куб. м газу з урахуванням ПДВ.

Таким чином, Комунальним закладом «Петропавлівсько - Борщагівський заклад дошкільної освіти «Чарівний замок» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області було надмірно сплачено грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» в сумі 93 636,07 грн (загальна сума сплачених коштів 204.340,40 грн - 110.704,33 грн (обсяг поставленого газу 18.148,251 куб. м х ціна газу згідно з Договором 6,10 грн) = 93 636 грн. 07 коп.

Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача - 1 в частині того, що Відповідач - 2 звертався до нього з листом про перенесення суми 20 962,95 грн зі сплаченої 02.03.2021 суми коштів в розмірі 35 597,08 грн на інший договір за № 41FB417-525-20, оскільки Відповідачем -1 не підтверджено жодними належними засобами доказування, що кошти в сумі 20 962,95 грн були дійсно зараховані Відповідачем -1 в рахунок оплати за договором № 41FB417-525-20.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з тим, що Судом визнано недійсними додаткові угоди №2 від 16.02.2021, №3 від 16.02.2021, №ДУ-4/41FB417-1027-21 від 24.03.2021, №ДУ-5/41FB417-1027-21 від 14.04.2021, №ДУ-6/41FB417-1027-21 від 18.05.2021, №ДУ-7/41FB417-1027-21 від 14.07.2022, №ДУ-8/41FB417-1027-21 від 14.07.2021 до договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41FB417-1027-21 від 01.02.2021, укладеного між Комунальним закладом "Петропавлівсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти "Чарівний замок" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут", сплачені грошові кошти у загальному розмірі 93 636 грн. 07 коп. є такими, що були безпідставно одержані Відповідачем-1, так як підстава їх набуття відпала, а тому Відповідач-1 зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року по справі №922/2321/22.

За таких підстав, позовні вимоги прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» на користь Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області безпідставно сплачених коштів в сумі 93 636 грн. 07 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Заступника керівника Києво - Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області та Північного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» та Комунального закладу «Петропавлівсько - Борщагівський заклад дошкільної освіти «Чарівний замок» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 93 636 грн. 07 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача-1.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позов Заступника керівника Києво - Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області та Північного офісу Держаудитслужби - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» (04201, місто Київ, вул.Полярна, будинок 20 , корпус А, ідентифікаційний код юридичної особи 39592941) на користь Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО, будинок 1-А, ідентифікаційний код юридичної особи 04362489) грошові кошти у розмірі 93 636 (дев`яносто три тисячі шістсот тридцять шість) грн. 07 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» (04201, місто Київ, вул.Полярна, будинок 20 , корпус А, ідентифікаційний код юридичної особи 39592941) на користь Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 27/2, Ідентифікаційний код юридичної особи 02909996) судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 04 жовтня 2024 року.

Суддя О.В. Чинчин