Ухвала

від 03.10.2024 по справі 910/7862/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.10.2024Справа № 910/7862/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн Україна»

про стягнення 348880,23 грн збитків,

Представники:

не викликались

УСТАНОВИВ:

До суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн Україна» про стягнення 348880,23 грн збитків.

Суд своєю ухвалою від 26.06.2024 відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» підписана ОСОБА_1 , на підтвердження повноважень якої долучено рішення товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» від 06.07.2023 про надання повноважень підписання всіх юридично значущих документів з 06.07.2023, про що внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у якому відображена інформація про ОСОБА_1 як про особу, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи.

Цивільні правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і здійснює вона їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Правовідносини, які виникають між юридичною особою та її органом чи іншою особою, є представництвом, яке ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України визначено як обов`язок або право однієї сторони вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Загальні підстави виникнення відносин представництва наведені у ч. 3 ст. 237 ЦК України, за якою представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Дії, вчинені представником, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє (ст. 239 ЦК України).

Здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України).

Процесуальна правоздатність відрізняється від цивільної правоздатності. Процесуальна правоздатність виникає в особи з моменту виникнення процесуальних правовідносин. До виникнення процесуальних правовідносин у особи існує лише право звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод або інтересів (ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України). Для того, щоб особа стала носієм процесуальної правоздатності, необхідний юридичний факт, який би обумовив виникнення судового процесу. Процесуальна правоздатність поза рамками процесуальних правовідносин не існує.

З огляду на це порядок набуття процесуальних прав та обов`язків і процесуального представництва юридичної особи є предметом регулювання процесуального закону.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положенням цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України.

Отже, наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про право особи вчиняти дії від імені юридичної особи не підтверджують повноваження діяти за правилами самопредставництва. Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

З огляду на це, рішення товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» від 06.07.2023 про надання повноважень підписання всіх юридично значущих документів з 06.07.2023, про що внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у якому відображена інформація про ОСОБА_1 як про особу, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, не підтверджують повноваження останньої діяти за правилами самопредставництва.

Вказане свідчить про те, що позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» підписана особою, повноваження якої як представника не підтверджені, що не відповідає ч. 2 ст. 162 ГПК України (позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або представником).

Недодержання вимог ч. 2 ст. 162 ГПК України встановлено після відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим суд 23.09.2024 постановив ухвалу про залишення позову без руху , встановивши позивачу спосіб усунення недоліків шляхом надання доказів наявності у підписанта позову ОСОБА_1 повноважень діяти від імені рішення товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» в порядку самопредставництва.

26.09.2024 позивач, на підтвердження повноважень ОСОБА_1 , подав заяву про підтвердження та схвалення її дій щодо звернення з позовом, статут товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет», наказ (розпорядження) № 10-К від 01.09.2022 про прийняття ОСОБА_1 на посаду головного бухгалтера, та трудовий договір від 02.09.2022, укладений між позивачем та ОСОБА_1 .

Водночас, жоден з наданих документів (статут товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет», наказ (розпорядження) № 10-К від 01.09.2022, трудовий договір від 02.09.2022) не наділяє ОСОБА_1 своїми діями набувати процесуальних (не цивільних) прав та обов`язків для товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет».

Також процесуальних закон, на відміну від матеріального права, не передбачає можливості набуття процесуальних прав та обов`язків для позивача через процедуру наступного схвалення дій, вчинених не повноважною особою. А тому заява товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» про підтвердження та схвалення дій ОСОБА_1 щодо звернення з позовом не легітимізує її повноваження як представника товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет», який може набувати процесуальних прав та обов`язків для товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет».

З огляду на це суд доходить висновку, що позовна заява підписна особою, яка не має права її підписувати, що, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, є підставою для залишення позову без розгляду.

За таких обставин, суд залишає позов без розгляду.

Сплачена сума судового збору, відповідно до пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», може бути повернута позивачу за його клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись статтями 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без розгляду позов товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» до товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн Україна».

Ухвала набрала законної сили 03.10.2024.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун